Ідея „сродної праці” у творах Григорія Сковороди - ІІІ варіант - ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - 9 клас

Найкращі учнівські твори

Ідея „сродної праці” у творах Григорія Сковороди - ІІІ варіант - ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - 9 клас

З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою „Басні харьковскія”.

Важливе місце в байках Григорія Сковороди займав мотив „сродної праці”. На думку мандрівного філософа, праця — це природна, органічна потреба кожної людини. Тільки тоді людина буде щасливою, коли пізнає себе, розпізнає свої покликання, нахили чи обдарування, зрозуміє, який рід діяльності зможе принести їй моральне задоволення. Сам процес роботи , а не її результати мають давати втіху. Ідею „сродної праці” Григорій Сковорода проводить в байках „Собака й Кобила”, „Орел та Черепаха”, „Жайворонки”, „Зозуля і Косик”, „Годинникові колеса” та в інших. Особливо яскраво суть цієї ідеї відображено в байці „Бджола та Шершень”. Шершень кепкує з Бджоли, що сумлінно збирає мед, і хвалиться, що живе за рахунок її праці. Бджола ж відповідає йому, що збирання меду для неї — задоволення і призначення, що без цього вона не уявляє свого життя, вона для цього народжена і буде робити, доки не помре. Пропагуючи ідею „сродної праці”, поет засуджує людей типу Шершня, людей-паразитів, які живуть крадіжкою чужого, і вшановує образ Бджоли як символ чесності і працелюбства, як образ мудрої людини, що живе і працює за покликанням. На інших прикладах Григорій Сковорода розвиває ідею „сродної праці”, створює образи, аналогічні Бджолі та Шершню. Так, саме тому краще ловити мишу, а не їсти її. Поет стверджує, шо немає нічого кращого, ніж жити „по натурі”, тобто працювати за своєю „спорідненістю”. „Сродна праця” принесе суспільству матеріальне і духовне багатство, а людям — щастя і задоволення. Якщо ж людина буде працювати не за своїм покликанням, то це може обернутися для неї трагедією. Бджола не зможе жити, якщо їй не дозволять збирати мед.

Отже, в пошуках щастя варто пам'ятати про ідею „сродної праці” мандрівного філософа, про його „наказ” жити за покликанням.