„Енеїда” — енциклопедія українознавства - ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - 9 клас

Найкращі учнівські твори

„Енеїда” — енциклопедія українознавства - ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ - 9 клас

Кінець вісімнадцятого століття... Важкі часи настали в Україні після скасування Січі. Часи неволі. І саме в цей час І. Котляревський написав „Енеїду”. Ні грецькі імена героїв поеми, ні те, що Січ названа Троєю, не ввело читачів в оману — усі розуміли, про що й про кого йдеться. І. Котляревський переніс події давньої історії на національне тло й створив справжню енциклопедію життя народу України кінця XVIII — початку XIX століть.

Усі дійові особи — від богів до троянців — одягнені в український одяг. Одяг богів відрізняється тільки багатством. Коли Венера їде до Зевса, вона „взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий”. Не гірш і сама Дідона, яка „взяла кораблик бархатовий”, наділа „спідницю і корсет шовковий”, взула „червоні чобітки”, не забула запаску й навіть „з вибійки платок”. Одяг богинь повністю відповідає особливостям одягу жінок козацької старшини. Молоді дівчата до вбрання додають намисто, стьожки... Еней із троянцями одягнуті в „штани і пару чобіток...”, кожухи, свитки, сорочки й каптан.

А як герої Котляревського п'ють і їдять! У поемі названо більше ста страв і напоїв, які вживали мешканці України. Це справжнє свято насолоди від життя на землі.

З „Енеїди” також дізнаємося про деякі звичаї та обряди. Так, ідучи в гостину, люди підносили господарям хліб і сіль. Під час зустрічі герої навіть незнайомим „віддають поклон”. Еней влаштовує обряд поминання свого батька Анхіза. Трохи сказано й про один момент весільного обряду: у Латина все було приготовлено до прийому сватів — рушники і „всяка всячина”, що „на сватання давали”.

Мандруючи разом із троянцями, ми бачимо, що вони вміють хвацько „садити третяка”, танцювати гайдука. Вони знають багато пісень:

   Про Сагайдачного співали,

   Либонь співали і про Січ.

Для розваги грали в памфеля, у візка... На святах можна почути українську музику: „грають в кобзи сліпці, бандура бринчить, грає сопілка, санжарівки”.

Не випало з поля зору Котляревського й образотворче мистецтво. Царю Латину привезли:

   Роботи первійших майстрів.

   Царя Гороха пановання,

   Портрети всіх богатирів...

Також описується інтер'єр української хати: світлиці, сіни, двір, піч.

Національний колорит посилюють імена героїв та географічні назви. Українські імена змішуються з античними; деякі з них „українізуються”: Еней — Енеєчка, Анхізович, Анхізеню; Лавінія — Лавіса, Лавісонька. Поряд з назвами місцевостей і поселень Стародавньої Греції та Риму згадуються й українські.

Отже, для сучасного читача „Енеїда” може стати добрим посібником із народознавства. Автор і хотів, щоб нащадок, читаючи твір, пройнявся тим духом, яким жили українці в ті часи.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.