Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Котляревський Іван
Найкращі учнівські твори
Картини народного побуту в поемі „Енеїда” - ІІ варіант - ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ
Український народ вправі пишатися своїми обрядами та звичаями, повір'ями та віруваннями, численністю прислів'їв і приказок, цікавою традицією народного гумору, неповторністю народних гулянь і розваг, оригінальною національною кухнею та одягом.
Іван Котляревський в поемі „Енеїда”, яку називають „енциклопедією українознавства”, яскраво відобразив картини народного життя і побуту. За своїм національним колоритом цей твір займає перше місце в українській літературі: у ньому глибоко передані основні риси характеру українців, їх духовність та мораль.
Твір насичено етнографічними елементами. Автор не тільки перевдягнув героїв Вергілієвої „Енеїди” в український одяг, а й переселив в українське середовище. У поемі фігурують численні предмети тогочасного побуту: чоловічий і жіночий одяг, побутові речі, господарські знаряддя. Так, Юнона, коли їхала до Еола, одягла „шнурівку і спідницю”, сховала під кибалку мичку”, а Венера постає українською панянкою в „шовковому корсеті”. Важливе місце в поемі посідають описи бенкетів, де грають на бандурі, скрипках і сопілках, де танцюють гопака і гайдука, третяка і гацука. Столи заставлені всілякими стравами. Тут є: індик з підливою та „свиняча голова до хріну”, „галушки з салом”, смажені гуси, лемішка та локшина, куліси, юшка, борщ тощо. П'ють троянці „горілку просту і калганку”, слив'янку, сивуху: варенуху, пиво, брагу, Грають герої у „свинки”, в „горидуба” і „журавля”. Згідно з українськими традиціями проходять вечорниці. Спостерігаємо у поведінці героїв і форми народного етикету: зустрічали з „хлібом-сіллю”, „віддавали поклін” при зустрічі. Зафіксовано і лікування народними способами, що демонструє Сивілла: „вміла трясцю відганяти”, „переполохи виливати”. А наляканого бурею Енея „насилу баби одшептали”. Мова твору насичена народними прислів'ями і приказками, які іноді зустрічаються у переробленому вигляді: „Еней п'ятами з Трої накивав”, а іноді подаються дослівно : „Великії у страха очі”.
Яскраво відбиті в „Енеїді” повір'я українців. Так, у пеклі мучаться ті, хто „в комин літали”, „їздили на упирях”. Обмиваючи загиблого Паланта, жінки „запхнули за щоку п'ятак”, щоб не бідував на тому світі. Представлені і моральні вподобання народу: у рай потрапляють ті, хто за життя „не чванились”, „не величались”. Національний колорит посилюють „укра
їнізовані” імена героїв: Енеєчко, Анхізенко, Лавісонька, Еврусь.
Широка панорама життя і побуту українського народу відображена в „Енеїді” І. П. Котляревського, майстерно змальована культура українців, яскраво зображено їхній характер, а також духовність і мораль.
