Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті „Інститутка” - І варіант - МАРКО ВОВЧОК - 9 клас

Найкращі учнівські твори

Контрастне зображення трудівників і гнобителів у повісті „Інститутка” - І варіант - МАРКО ВОВЧОК - 9 клас

Вразлива і доброзичлива Марко Вовчок завжди проймалася болем і печалями поневоленого народу, переживала його кривди, жила інтересами і вподобаннями трудових мас. Письменниця близько до серця сприймала вияви несправедливості, не могла спокійно дивитися на важке становище пригнобленого народу, яке видавалося ще більш трагічним у порівнянні з ситим і розгульним життям кріпосників.

У повісті „Інститутка” Марко Вовчок широко охопила сучасну їй дійсність, вивела типові образи поневолених, протиставила два світи, в яких вони жили, їх мораль і прагнення.

Сюжет твору побудований на конфлікті, що відбиває протиборство двох ворогуючих сил тогочасного суспільства — кріпаків і кріпосників, що жили поруч, але в той час були дуже далекі один від одного. Найхарактерніші риси представників цих двох „таборів” представлені образами двох головних героїнь повісті — кріпачки Устини і панночки-інститутки.

Відображуючи найгострішу суперечність того часу, Марко Вовчок іде шляхом контрастного зіставлення життя, поведінки і моралі кріпаків та панів. Важка праця трудівників протиставляється паразитарному, бездіяльному існуванню гнобителів. Ось ще один епізод із життя народу: „Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею; всі мовчать — хіба який зітхне важко або заспіває сумної, сумної стиха...” І ось картина із життя панів: „Все теє регочеться, танцює, п'є; все теє гуляще, дак таке випещене!” Протиставляє письменниця і внутрішні якості героїв: людяність, доброзичливість, чистота і щедрість душ кріпаків контрастують із егоїстичністю, бездушністю панства. Морально-духовне, розумове виродження панів протиставляється мудрості народу, його природному гумору і моральній стійкості. Навіть почуття представників цих двох класів різні: „чудне панське кохання” ніколи не буде таким щирим і самовідданим, як кохання Прокопа і Устини. Матеріальні інтереси панночки переважають над почуттями до молодого лікаря, у той час як Катря, щиро покохавши Назара, погодилася вийти за нього заміж, знаючи, що стане кріпачкою.

Змалювавши в повісті лише одне поміщицьке дворище, Марко Вовчок шляхом контрастного зіставлення показала нестерпне життя кріпаків і поміщиків, до краю розбещених своїм повновладдям над народом, відобразила непримиренність цих двох класів.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.