Любов і взаєморозуміння як основа сім'ї (за п'єсою „Лісова пісня”) - IV варіант - 10 клас - ЛЕСЯ УКРАЇНКА - ТВОРИ З - УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ - Найкращі учнівські твори - Твір

Найкращі учнівські твори

Любов і взаєморозуміння як основа сім'ї (за п'єсою „Лісова пісня”) - IV варіант - 10 клас - ЛЕСЯ УКРАЇНКА - ТВОРИ З - УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ - Найкращі учнівські твори - Твір

   І все ж таки: начальний дух —любов

   Є. Маланюк

Природа — то країна, де з'являється на світ кохання, де народжуються мелодії серця. Красу Полісся і ніжну любов відобразила Леся Українка в драмі-феєрії „Лісова пісня”. У своєму творі письменниця возвеличила почуття кохання, що здатне міцно єднати душі і створити незримі струни між світом земним і якимось іншим, загадковим, непізнанним, але існуючим навколо нас. Саме кохання, породжене природою, поєднує Мавку і Лукаша — лісовий дух і звичайного земного хлопця.

Ідею вічності справжнього кохання втілила Українка в образі Мавки. У серці цієї дівчини, незважаючи на бурі життя і страждання, які довелося зазнати, цвіла, мов квітка, любов, що розцвіла і стала вічним вогнем душі. Серце Мавки палало коханням заради якого вона була здатна піти на самопожертву, терпіти муки земного світу, де панують обов'язкові численні забобони:

   ...муку

   свою люблю і їй даю життя.

Серце Мавки сповнене всепрощаючої любові. Вона прощає зраду Лукашеві, прощає тим, хто завдавав їй болю і страждань. Лісова дівчина вводить Лукаша в світ духів, лісу, озера, відкриває його очам красу природи. Лукаш мав багату душу, що була здатна творити. Саме за „цвіт душі” полюбила його Мавка:

   Я тебе за те люблю найбільше,

   чого ти сам в собі не розумієш.

„Заземленість” героя була однією з причин трагічності кохання Мавки і Лукаша. Але у своїй любові вони залишилися разом навік, бо об'єдналися в одне спільне джерело прекрасного. Частина душі хлопця стала Мавчиною:

   ...Ти душу дав мені.

За українськими повір'ями, мавки не мають душі,

але Мавка Лесі Українки отримала її в стражданнях, кохання зробило лісовий дух людиною. За своє добре серце, палке і вірне кохання, за біль і страждання, які вона зазнала через своє почуття, отримала Мавка безсмертну душу:

   Я буду вічно жити!

   Я в серці маю те, що не вмирає!

Кохання стало духовним началом лісової дівчини, саме воно розвило її як людину, змусило легкий, безтурботний лісовий дух змиритися з обов'язками і турботами повсякденного земного життя. Вічність отримали герої драми-феєрії, бо носили в своїх серцях справжнє щире кохання.

Природа звела Мавку і Лукаша, випестила їхню любов і увічнила душі. Кохання збагачує внутрішній світ людини, розвиває і підтримує в ній все людське і, на мене, про це завжди варто пам'ятати.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.