Твір з української літератури

Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Лесі Українки

“Наша Леся“ - говоримо просто і звично, ніби про найдорожчу, найближчу і рідну людину. Образ Лесі Українки входить у життя з першими піснями й віршами, першими друкованими рядками, полонить серце своєю великою любов'ю до народу, мужністю і величчю, своєю незламною силою. Ось уже понад сто років живемо з її натхненною поезією.

Леся - ніжна, тендітна, невиліковно хвора, але мужня, сильна духом. Вона в найтяжчих випробах долі не дала розчавити себе. Вона піднеслася над своїм часом, над своєю похмурою епохою, над своїм болем. Міцне духовне здоров'я, яке кипіло у її поезіях мужністю, нескореністю, любов'ю, допомогло їй в цьому. Саме ці мотиви звучать у багатьох ліричних творах поетеси:

   Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

   Серед лиха співати пісні,

   Без надії таки сподіватись,

   Жити хочу! Геть думи сумні!

Свої симпатії вона віддає тим, хто не корився долі, співала хвалу натурам одержимим. Під час читання її творів в уяві постає титан, який співає про долю рідного народу, бачиш мужніх і сильних духом українців, що борються і закликають до боротьби, до помсти.

   Не поет, хто забуває

   Про страшні народні рани...

   ...........................

   І тепер нащадки графські

   Тюрми міцнії будують,

   А поетові нащадки

   Слово гостреє гартують.

Леся любить рідну землю, свою Волинь, свою Україну. І її поезії сповнені любові до рідного краю. Вона, подібно своєму Прометеєві, любить людей, має бунтівний дух і нездоланну мужність.

Прометей - втілення найславніших героїв усіх народів і віків:

   О, не один нащадок Прометея

   Блискучу іскру з неба здобував.

Прометеїзм властивий всій творчості Лесі Українки. Адже і її називають дочкою Прометея. Вона протягом усього свого життя оспівує людину-борця, звитяжця, яка здатна на самопожертву в ім'я високої мети.

Оспівує поетеса в своїх віршах свій народ, його стійких і мужніх синів, що не шкодували свого життя за рідний край. Вона приходить до висновку, що сильною людина стає, коли збагне свій обов'язок:

   ... сором мовчки гинути й страдати,

   Як маєм у руках хоч заржавілий меч.

Поетеса вірить у нащадків Прометея. Вона впевнена, що саме вони запалять вогонь волі. Незламність духу Лесиного і віра у безсмертя поетового слова звучать у вірші “ Хто вам сказав, що слабка...“:

   Хто вам сказав, що я слабка,

   що я корюся долі?

   Хіба тремтить моя рука

   чи пісня й думка кволі?

Другої такої, як Леся, не було, не має і не буде на світі. Леся - неповторна. Вона справжня дочка мужнього і сильного народу - українського. Вона безсмертна, як безсмертний і наш народ. Вогонь від Прометея, відданий нею народові - то надія, сподівання на визволення, на волю.

Відроджується держава Україна, а разом з нею і її народ.

Вона, наче Мавка, прокинулась від зимового сну і каже світові устами дочки Прометея:

   Ні! Я жива! Я буду вічно жити!







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.