Всі публікації щодо:
Сковорода Григорій

Твір з української літератури

Філософські роздуми Г.С. Сковороди про людське щастя

Григорій Савич Сковорода, видатний український письменник, філософ і педагог, обстоював права трудового народу на свободу і всебічний розвиток, на щастя.

Понад чверть століття він провів серед простого народу як мандрівний філософ. Його роздуми про людське щастя наскрізно проходять через його твори.

У байках Сковороди є важливим мотив “сродної“ праці, праці, яка є природною потребою кожної людини. Без праці людина не може мати щастя і морального задоволення, - переконує Григорій Савич.

Робота приносить суспільству матеріальне і духовне багатство. Кожний громадянин суспільства має працювати за покликанням, за нахилом і обдаруванням, виконувати посильну й доступну йому “сродну“ працю. Тільки тоді всі люди будуть щасливими.

Ідею “сродної“ праці Сковорода проводить у байках “Собака и Кобыла“, “Кукушка и Косик“ та інших. Серед них особливо виділяється твір “Пчела и Шершень“. Бджола за покликанням збирає мед. А без роботи вона не мислить свого життя. І це природно, на думку автора. Люди ж типу Шершня - це паразити, - прагне довести Сковорода. Вони живуть крадіжкою чужого для того, щоб “їсти, пити“. В образі Шершня засуджуються представники панівних кіл. А Бджола - це образ мудрої, трудящої людини, яку прикрашає її “сродна“ праця. Байкар вшановує Бджіл як символ чесності та працелюбства і ганьбить Шершнів як нетрудових елементів суспільства.

У байках на кількох прикладах Сковорода розкриває благородство людей, життя яких проходить у “сродній“ праці. Студент прагне працювати за покликанням, яке дасть йому велике моральне задоволення для душі й буде корисним для суспільства. Трагедія відбувається, коли людину усунути від її “сродної“ праці. Відірвіть бджолу від улюбленої праці - збирати мед і дайте їй достаток,- чи буде вона щасливою і задоволеною? Ні, відповідає письменник.

“Щаслив тот, кто сопряг сродную себе частную должность с общею. Сія есть истинная жизнь“, - писав філософ.“Несродная праця“ руйнує совість, робить людину аморальною, завдає великої шкоди суспільству. Певні обдарування і покликання має кожний. Потрібно лише пізнати себе й вибрати “сродную працю“, це принесе щастя.

Отже, всі люди можуть бути щасливими... Так, але є ще одна всезагальна умова щастя - доброзичливе ставлення людини до людини, взаєморозуміння, взаємоповага, вірність у дружбі.

Багато філософів билися над питанням : у чому щастя людини? Сковорода переконливо довів, що щастя у руках самої людини...

Тільки людина вирішує чим їй займатися, чи поєднувати особисті і громадські інтереси, чи працювати заради особистої наживи, досягнення високих чинів, вигідних посад, великих почестей.

Тільки сама людина вирішує, чи бути їй щасливою...

Сковорода ж був щасливим, бо “дожив“ до нашого часу і, на мою думку, буде жити ще не одне століття у своїх творах.

Філософські роздуми Г.С.Сковороди про людське щаст. (варіант 2)

Ще за життя він став легендою. До появи в нашій літературі Шевченка не було в Україні популярнішої за нього людини. Біля тридцяти років без поспіху мандрував цей співець-музика і вчитель-байкар шляхами України. Важним гостем він був усюди. Бо мудре слово Григорія Сковороди притягувало людей. З ним до хати входили дружня бесіда, добрий настрій, доброзичлива порада, дружній жарт.

Він був справжнім українським “Сократом“. Все життя він вивчав світ і приходив до певних висновків. Своє призначення в житті, своє щастя він вбачав “у задоволенні малим,..., у боротьбі з самолюбством“. Ці філософські ідеї і розкрив читачеві в багатьох своїх творах.

Так, в оді “Похвала бідності“ автор змальовує ідеал людини, як він собі його уявляв. Сковорода висловлює думку про те, що від бідності тікають геть пияцтво, зажерливість, розкіш, її супутники - це розсудливість, мудрість, радість. А тих, хто своєю метою ставить багатство, він називає жебраками духу. Григорій Савич оспівував волю, як найбільше багатство людини. Золото в порівнянні з свободою - то пил (“De libertate“).

Кожна людина наділена, на думку байкаря, певним даром. Треба вчитись розпізнавати його. Дехто, незважаючи на свій природний дар, обирає прибуткову роботу, а цим шкодить не лише собі, а й суспільству. Ця думка покладена в основу байки “Бжола і Шершень“. Її ідея: праця має стати для людини її потребою. Тільки тоді життя матиме сенс і красу. А паразитів, на зразок Шершня, не повинно бути.

Найповніше передав Сковорода свої філософські ідеї в притчах. Так, у притчі “Вдячний Еродій“ йдеться про велику роль нахилів люди у справі виховання і навчання. Притча “Убогий жайворонок“ навчає судити людину не за обличчям, а за розумом і серцем. У творах “Етика розмови п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті“ поет говорить, що людина яка створює матеріальні і духовні цінності, від природи має право на щастя. Гідність людини визначають не гроші та походження, а чесне життя.

У своїх працях та листах Сковорода утверджує культ розуму. Народна мудрість стала основою у трактуванні філософом багатьох процесів суспільного життя. Він хоробро приймав удари долі, своїх учнів вчив шукати в собі “справжню людину“, бути щасливим.

Чи був щасливим сам Сковорода? Я думаю, що був. Сковорода ­людина, приналежна своєму часові. За віршами можна визначити биття його могутнього серця - його досягнення і крутоспади. Хоч і написали йому на могилі те, що він заповів: “Світ ловив мене, та не спіймав,“ - але Сковорода належить світові. Він був щасливим і нас вчить бути такими.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

Можливі варіанти вступу:

Прогресивні ідеї видатного мислителя-письменника співзвучні з прагненнями народу й у наш час. Це захист інтересів і прав людини-трудівника, заклик до миру й братерства між людьми й народами, звеличення праці як запоруки щастя кожного члена суспільства, осуд гонитви за багатством, прагнення нажитися будь-якими засобами.

За 250 років, що відділяють нас від часу, коли жив і творив Г.Сковорода, багато письменників забуто масовим читачем, і їхні твори становлять інтерес лише для літературознавців. А творчість Сковороди, який у ті лихі часи підніс свій могутній голос на захист правди і добра, нещадно таврував зло в усіх його різновидах, знаходить свого читача й сьогодні.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.