Українська література - розробки уроків

Проблема влади грошей - наскрізна і «вічна» у світовому мистецтві

Всі публікації щодо:
Іваничук Роман
Карпенко-Карий Іван

Мета: на прикладі програмового твору І. К. Карпенка-Карого «Сто тисяч» та інших творів української та світової літератури дослідити, як вирішується проблема влади грошей, її впливу на свідомість людини; сприяти формуванню моральної позиції у вирішенні грошових питань, умінню висловлювати свої судження щодо порушених під час уроку проблем; виховувати зневажливе ставлення до підступності, жадібності, прагнення до духовно багатого життя, розуміння істинних моральних цінностей.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

(На екрані фрагмент фільму О. Толстого «Пригоди Буратіно», озвучений піснею про гроші)

Бесіда з учнями

Учитель.

- Діти, про що ця пісня, що ви побачили і почули в цьому фрагменті?

- А хто скаже, що ж таке гроші?

- Вам додому було завдання підготувати прислів’я про гроші. Зачитайте їх. (Діти зачитують підготовлені прислів’я)

- Які функції виконують гроші у суспільстві?

- Діти, а що ви розумієте під словом «влада»? Хто нею наділений?

- З чим пов’язане те, що одні люди «купаються у грошах», інші стоять з простягнутою рукою.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Основний зміст роботи.

Учитель. Сьогодні на уроці ми розглянемо з вами проблему влади грошей і як вона змальована у творах світового мистецтва.

Ця проблема, діти, - наскрізна і «вічна», бо й у житті, чого гріха таїти, вона існує повсякчас. Напевно, мало знайдеться тих, кому б не хотілося мати достатньо грошей, щоб задовольнити свої потреби й мати дещо на розваги. Однак коли накопичення грошей стає самоціллю чи марнославством — це небезпечно. І в першу чергу для самої людини. Адже жадоба, скнарість, заздрість руйнують людську душу, підточують її духовне і навіть фізичне здоров’я.

Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Це доводили і Бальзак, і Мольєр, Чехов і Гоголь, Оскар Уальд, Богдан Лепкий і багато інших майстрів художнього слова.

Не лишився осторонь і український драматург І. Карпенко-Карий, який у 80-90 рр. 19 століття показав, що гонитва за грошима часто ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття як честь і мораль.

На минулому уроці ми розглядали п’єсу Карпенка-Карого «Сто тисяч». Як же вплинули гроші на Герасима Калитку — головного героя п’єси. (Діти зачитують цитати, які характеризують Калитку, його негативні риси характеру.)

- Жадоба до грошей призводить до духовної деградації людини. Ви сьогодні згадали вже прислів’я про гроші. Яким чином наведені нижче вислови характеризують Герасима Калитку? ( на екрані монітора слайд-шоу прислів’їв):

— Які прислів’я ви б хотіли пояснити?

— Гроші, прагнення мати їх більше привело до морального падіння і інших героїв літературних творів. Я запропонувала вам прочитати ще один твір Карпенка-Карого - «Хазяїн».

— Як ви розумієте такі слова п’єси, сказані про Т.Г. Пузиря. (слова на екрані монітору:)

— Діти, в 6 класі, ви вивчали твір Чарлза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі». Хто згадав про що йдеться у ньому?

— А в яких ще творах, які ми вивчали йдеться про гроші?

— Яка проблема висвітлена у цьому творі?

— Прокоментуйте такі слова: «Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть?Ха — ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробляли стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо» ( слова на екрані монітору).

— В Оноре де Бальзака є повість «Гобсек», яку я пропонувала вам прочитати і знаю, що ви прочитали. Скажіть, будь ласка, чи актуальною нині є думка Гобсека:

— Неодноразово мені доводилось чути такий вираз як «брудні гроші». Як ви його розумієте?

Завдання учням: Скласти асоціативне гроно стосовно грошей, як причини морального падіння героїв прочитаних творів. Робота учнів на листках, створення асоціативного грона стосовно грошей на шкільній дошці.

V. Підсумок уроку.

Діти, сьогодні на уроці ми розглянули проблему негативного впливу грошей на людину і висвітленні цієї проблеми у світовому мистецтві. Я бажаю вам мати достатньо грошей, щоб вистачило і на гарне харчування, і на навчання, і на подорожі, і на розваги. Але щоб гроші, зароблені вами чи вашими батьками ніколи не стали предметом наживи, не спотворили ваших добрих душ.

VI. Домашнє завдання:

Додаток 1

Біографія письменника

Роман Іваничук - визначний український прозаїк, автор 16 історичних романів, лауреат Державної премії Україна ім. Тараса Шевченка.

Син сільського вчителя. Народився 27 травня 1929 р. в селі Трач Косівського району Івано-Франківської області. Навчався в Коломийській гімназії. Склавши успішно дев’ять вступних іспитів, 1948 р. став студентом Львівського університету. Був надзвичайно працьовитий, на сон відводив тільки шість годин, бо вважав проспаний час утраченим. Перший рік навчання на українській філології закінчив круглим відмінником. Та несподівано Романа відрахували з університету й забрали на чотири роки в солдати. За що? Бо був чесним, принциповим, ненавидів підлість, доноси й навушництво, кар’єризм, брехню, фальш. Не кривив душею, не був пристосуванцем. Після армії Р.Іваничук повернувся до Львівського університету, після закінченні якого три роки вчителював у містечку Щирець. Потім перейшов на роботу в редакцію журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»). Тривалий час працював заввідділом прози, перебуваючи в оточенні таких творчих особистостей як Роман Федорів, Роман Кудлик, Микола Ільницький, Михайло Яцків. 1985 р. за історичні твори «Четвертий вимір» і «Вода з каменю» удостоєний Державної премії України ім. Тараса Шевченка.

Письменник плідно працює як громадський діяч, але пера не покидає.

Більшу частішу свого життя він присвятив літературі й відродженню національної пам’яті українського народу. Яскраве свідчення тому — роман «Мальви».

Зі спогадів Р.Іваничука «Як я шукав свої «Яничари»:

Трудився над збиранням матеріалу три роки. Поселивши своїх героїв у Криму, «мандрував разом з ними чужиною по сторінках сотень книг, вивчаючи чужинецьку історію, мусульманську релігію, турецько-татарську стилістику, побут, одяг, манери, дипломатію, філософію, фольклор, а також ходив у справжні мандрівки - в Крим, у Стамбул, північноафриканські краї».

Він розповів, що довго виношував амбітний задум написати твір про долю імперій, які неминуче приходять до занепаду, твір, у якому разом із читачем він роздумуватиме над неминучістю пробудження молодих народів, над причинами тимчасових перемог, а також фатальних невдач у боротьбі за визволення з-під чужого ярма.

Ідея увиразнювалася, конкретизувалася, з’являлися конспекти людських доль. Він хотів населити майбутній твір тиранами, самодурами, підлабузниками, героями і перевертнями… - одне слово, поселити в романі історію. Саме українську історію. Після довгих вагань обрав середину XVII століття.

Спочатку роман мав назву «Яничари», однак із цензурних міркувань Р. Іваничук відмовитися від такого заголовка; згодом, правда, коли вже про цензуру забули, автор цей заголовок у повторному виданні відновив, проте надалі категорично його відкинув - надто він прямолінійний.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.