Українська література - розробки уроків

Літературно-мистецький вечір «Олесь Бердник — Зоряний Корсар України»

Всі публікації щодо:
Бердник Олесь

Тамара Бабійчук, кандидат педагогічних наук м. Бердичів

Сцена: на голубому полотнищі - срібні зорі.

У залі - виставка книг Олеся Бердника, студентські газети, присвячені письменникові.

Ведучі у давніх слов'янських строях.

Пісня «Хто ти, любове?»

Фільм «Олесь Бердник» (12 хв.)

Ведучий І. Олесь Бердник - одна з найсвітліших постатей нашої літератури.

Ведучий ІІ. Його ім'я стоїть в одній шерезі з такими велетнями світової фантастики, як Жуль Верн, Герберт Веллс, Карел Чапек, Айзек Азімов, Клінффорд Саймак, Роберт Шеклі, Іван Єфремов, брати Стругацькі, Ричард Бах, Рей Бредбері, Станіслав Лем.

Ведучий І. Справді, ми називаємо його з гордістю великим фантастом. Однак фантастика Олеся Бердника -особлива.

Ведучий ІІ. Це не просто розробка жанру літератури. Це, як скаже Борис Олійник, - «спосіб його мислення і діяння, реальність, одягнена в шати незвичайного і незвичного для обивателя».

Ведучий І. Олесь Бердник - автор близько 50 книжок.

Ведучий ІІ. За життя письменника його твори виходили в США, Канаді, Польщі, Японії, Чехії, Німеччині.

Ведучий І. Важко перерахувати всі грані таланту Бердника: поет, прозаїк, філософ, публіцист, художник, політик (був висунутий кандидатом під час першої в незалежній Україні президентської виборчої кампанії), лідер громадської організації, навіть економіст.

Ведучий ІІ. Так, у грудні 1993-го, в самий розпал економічної кризи, Бердник пропонує президенту Кравчуку власну альтернативну методику введення гривні.

Ведучий І. Олесь Бердник був борцем-патріотом. Він протестував проти страшної тоталітарної системи своїми мудро-пророчими романами і повістями, своєю поезією і палючою публіцистикою.

Ведучий ІІ. Він стоїчно пройшов усіма колами кантівського пекла. Він витримав в'язниці, заборону на друк, цинічну і брехливу критику, зраду, наклепи...

Ведучий І. Але він не зломився.

Ведучий ІІ. Борис Олійник так писав про Олеся Бердника:

Ведучий І. «Олесь Бердник - постать духовна, сказати б, піднебесна. В ньому фізичне і духовне було в ідеальній гармонії. Високий, урочий, він стримів і сам до горніх висот, і кликав, і вів за собою громаду. І зовні, і внутрішньо він належав до касти жерців, пророків, проповідників».

Ведучий ІІ. Олесь Бердник народився на берегах Дніпра - там, де були відкриті скарби Трипільської цивілізації.

Ведучий І. На все життя полюбив Дніпро. А ще - розкішну природу рідного краю.

Ведучий ІІ. Перші спогади - пісні матері, які стали для Олеся першим місточком у прекрасний світ.

Українська народна пісня (на вибір)
Ведучий І. Батько Олеся був ковалем.

Ведучий ІІ. Однак коли батько кував залізо, то син кував душі співвітчизників.

Поезія «Блакитний коваль»
Ведучий І. (фон - «Реквієм» В.Моцарта. Коли Олесеві виповнилося 7 літ, страшний голодомор почав нищити Україну.

Ведучий ІІ. (фон - «Реквієм» В.Моцарта). Бачив він і мертвяків, що валялися на дорогах і в хатах, і підводи, на які складали штабелями покійників, бачив і комнезамівців, що забирали з печі останнє.

Ведучий І. У школі захопився фантастичними романами Герберта Веллса, Жуля Верна, Володимира Владка, Олександра Бєляєва.

Ведучий ІІ. Тоді ж спробував писати сам - перші наївні оповідання про подорожі до інших світів, про інопланетних істот.

Діалог (див. додатки)

Ведучий І. У 1944-му добровольцем пішов на фронт (мав 17 років).

Ведучий ІІ. Став підривником-мінером, часто смерть зазирала йому у вічі. Був пораненим.

Ведучий І. Після демобілізації закінчив екстерном середню школу, навчався в театральній студії при драматичному театрі імені Івана Франка.

Ведучий ІІ. З'явилися перші ролі на сценах театрів.

Ведучий І. У 1949-му на партійних зборах Бердник виступив на захист переслідуваних тоді «космополітів», сказав кілька різких і непоштивих слів про Сталіна і Кагановича.

Ведучий ІІ. Через півгодини про цей виступ знали у відповідних органах.

Ведучий І. Вчорашнього фронтовика заарештували, звинувативши в контрреволюційній агітації, паплюженні вчення Леніна-Сталіна.

Ведучий ІІ. Жодного з цих звинувачень Бердник не визнав, а на суді, окрім того, розповів про катівські методи КДБ. Отож до старих пунктів обвинувачень додався ще один - звинувачення у наклепі на «доблесні органи».

Ведучий І. Вирок був щедрим: 10 років концтаборів плюс 5 років заслання.

Ведучий ІІ. 22-літній юнак із знаменитою 58-ю статтею (за антирадянську діяльність) опинився у Печорлазі.

Ведучий І. Почалася його гулагівська одіссея.

Ведучий ІІ. Тяжка підневільна праця, цькування, знущання зробили з кремезного і міцного Бердника дистрофіка.

Ведучий І. Його ледь не пристрелили конвоїри - за «симуляцію».

Ведучий ІІ. Коли Олесь трохи відновив сили у гулагів-ському шпиталі, то почав розробляти план втечі.

Ведучий І. Стукачі повідомили про це охоронцям, і бунтівника відправили в режимну зону Кажим.

Ведучий ІІ. Там кегебісти планували вбити непокірного в'язня руками кримінальників. Хлопця посадили в камеру до «отпєтих» (так називали безнадійних рецидивістів).

Ведучий І. Життя йому порятувала фантастика.

Виходить читець у голубій сукні з великим чорним шаликом.

Читець. Коли Олесь переступив поріг камери, кілька десятків пар очей буравили його, оцінюючи. Усі мовчали, а в 25-літнього хлопця спину скував холод. Нарешті «пахан» милостиво кивнув, запропонував сісти і раптом запитав: «Романи знаєш?» «А що вам подобається?» - спитав Олесь. «Що-небудь про любов», - була відповідь. І чомусь захотів Олесь розповісти бандитам «Аеліту» Олексія Толстого. Рецидивісти слухали уважно. А коли оповідач промовив слова Аеліти: «Де ти, де ти, сину Неба?», «пахан» раптом заплакав і, витираючи сльози, наказав ще раз спочатку розповідати історію прекрасної інопланетян-ки. Того вечора Бердник повторював повість тричі. Наступного дня Олесь знову і знову розповідав про зоряне кохання... (знімає чорний шалик і йде).

Ведучий ІІ. Блукання сталінськими таборами стали школою для Бердника.

Ведучий І. Він почав замислюватися над смислом життя, над тим, для чого людина живе на землі.

Ведучий ІІ. На засланні зустрів дивовижних людей (у сталінських таборах перебували кращі інтелектуали країни).

Ведучий І. Саме в таборах почав писати серйозну фантастику.

Виходить читець у червоній сукні з великим чорним шаликом.

Читець. Навесні 1953 року помер Сталін - кривавий тиран ХХ століття. Напередодні у сні Бердник виразно побачив смерть цього найбільшого у світі ката-людиноне-нависника. Протягом трьох днів зона кричала від радості «Ура!» Однак беріївська амністія була гуманною до злодюг та грабіжників, а не до політичних. Бердник знову (з благословення батька-коваля) зважується на втечу. Його піймали і дали новий термін - за статтею «контрреволюційний саботаж». На запитання Бердника, що ж він саботував, суддя відповів: «Ви саботували заходи радянської влади з вашого перевиховання» (знімає чорний шалик і йде).

Ведучий ІІ. В'язня Бердника все-таки випустили на свободу. Це був 1955-й.

Ведучий І. У 1957-му вийшла перша книжка Бердника - «Поза простором і часом», яка миттєво розійшлася серед читачів.

Ведучий ІІ. Бердник стає членом Спілки письменників (членство у Спілці давало змогу регулярно друкуватися).

Ведучий І. Перший успіх окрилив молодого письменника. Одна за одною починають з'являтися його нові книжки - «За чарівною квіткою», «Шляхи титанів», «Привид іде по землі», «Стріла часу», «Серце Всесвіту», «Сини Світовида», «Діти Безмежжя», «Покривало Ізіди».

Ведучий ІІ. Бердник творив добротну вітчизняну фантастику.

Ведучий І. Взагалі в тоталітарному радянському суспільстві фантастика була під забороною. І лише в період хрущовської відлиги фантастику частково було реабілітовано.

Ведучий ІІ. Отож Бердник - кумир молоді, регулярно видається, має великі гонорари, його книжки мають небачений успіх, перекладаються іноземними мовами, він пачками отримує листи від читачів, зустрічається з людьми в молодіжних клубах, школах, вузах.

Ведучий І. Здавалося б, що ще потрібно донедавна безправному зекові?

Ведучий ІІ. Одначе Бердник виступив проти комуністичної системи. Про це він відкрито заявив у своїх творах.

Ведучий І. У них він говорив не тільки про позаземні цивілізації, про факти появи на Землі прибульців, про випадки контактів з іншими цивілізаціями, які були зафіксовані в легендах та міфах різних народів.

Ведучий ІІ. Він говорив про те, що людина завжди має свободу вибору.

Ведучий І. І про те, що найбільше щастя - бути вільним.

Ведучий ІІ. Розпочався період брежнєвської стагнації.

Ведучий І. Бердникові погляди ніколи не подобалися комуністичним ідеологам (інакомислення!).

Ведучий ІІ. Проти Бердника організували погромну кампанію, звинувачуючи його в антирадянщині.

Ведучий І. Першою зазнала нищівної критики книжка «Подвиг Вайвасвати» (про останні дні легендарної Атлантиди). Книжку вилучили з книгарень.

Інсценізація уривка з роману «Подвиг Вайвасвати»
Ведучий ІІ. Крім роману «Подвиг Вайвасвати», почали громити інші твори - «Чашу Амріти» і навіть дитячу повість «Окоцвіт».

Ведучий І. Культовим романом Бердника називають «Зоряний Корсар» (1971).

Ведучий ІІ. За глибиною філософського осмислення явищ сучасної Берднику дійсності роман можна поставити в один ряд зі славнозвісним «1984» Джорджа Орвелла.

Ведучий І. Англійський фантаст попереджає людство про загрозу тоталітаризму.

Ведучий ІІ. Через тиждень після виходу «Зоряний Корсар» зник з прилавків книгарень.

Ведучий І. Саме цей твір став найпослідовнішим і найрішучішим викликом Бердника силам тоталітаризму.

Ведучий ІІ. У романі описується далека планета, диктаторський режим якої дуже схожий на режим в СРСР Постать Зоряного Корсара символічно уособлювала Христа - повстанця проти світу зла і насильства.

Пісня Корсара
Ведучий І. Охоронці комуністичної монархії закидали Бердникові також «хохломанію в космосі».

Ведучий ІІ. «Ви уявляєте, товариші, у Бердника і через 200 років іще є Україна й українці! Космонавти-українці перед польотом сходять на Говерлу, аби зустрітися і попрощатися із Матір’ю-Україною».

Ведучий І. Для обвинувачувача, звичайно, Україна як держава повинна зникнути якнайшвидше (як наочний приклад брежнєвської теорії про злиття націй), а тут Бердник, бачите, і через 200 років говорить про давно мертву країну, як про живу!

Ведучий ІІ. Нечуване нахабство! Так заперечувати постулати керівної і спрямовуючої сили радянського народу - Комуністичної партії!

Поезія «Хтось сказав мені»
Ведучий І. Роман «Зоряний Корсар», безперечно, заборонили. Примірники твору вилучали з торгівельної мережі і знищували.

Ведучий ІІ. 1972-й. Час найбільшої з часу смерті Сталіна хвилі арештів української інтелігенції.

Ведучий І. Бердник здружується з відомим письмен-ником-правозахисником Миколою Руденком.

Ведучий ІІ. Починається правозахисна діяльність Олеся Бердника.

Ведучий І. Він виступає на захист письменників, яких виключали зі Спілки, зокрема пише звернення «До письменників України і світу» на захист М.Руденка і О.Тихого, підтримує Декларацію прав людини, бере активну участь в організації Української Гельсінської групи.

Виходить читець у зеленій сукні з великим чорним шаликом.

Читець. Уривок з «Маніфесту Українського правоза-хисного Руху». «Боже, куди поділася Україна? Що з нею сталося? Невже по цій землі проходили кобзарі, лише думою та піснею піднімаючи народ на герць супроти напасників? Невже в оцих селах народжувалися козаки, котрі вважали щастям віддати душу за друзів своїх, за матерів, за дітей, за ясні зорі, за тихі води? Невже цю землю сходив Сковорода і Тарас малими босими ногами, готуючи душу народну до небувалої, горньої Республіки Духу?» (знімає чорний шалик і йде).

Ведучий ІІ. Бердник починає розробку ідей Духовних Націй та Альтернативної Революції.

Ведучий І. В есе «Альтернативна Революція» Бердник дає рекомендації щодо формування нового суспільства, нової людини, нових стосунків в оновленому світі.

Ведучий ІІ. Він вибудовував модель суспільства, яке наріжним каменем свого розвитку ставило б примат Духу.

Ведучий І. Бердник пише про життя в атмосфері любові, мудрості, краси, пізнання.

Ведучий ІІ. Це есе письменник відіслав до ООН, і його зареєстрували там як робочий документ та опублікували в західних мас-медіа.

Поезія «Коли згасають зорі»
Ведучий І. За таку громадянську чесну і мужню позицію Бердника виключають зі Спілки письменників.

Ведучий ІІ. Йому забороняють публічні виступи, унеможливлюють друкування книжок, які аж ніяк не вписувались у рамки соціалістичного реалізму.

Ведучий І. Починаються обшуки, постійні стеження, безробіття.

Ведучий ІІ. «13 серпня 1976 року всі мої книги (навіть дитячі) знищено і вилучено з бібліотек та книготоргівлі. При останньому обшуку в грудні 1976 року КГБ забрав майже весь мій літературний архів — незакінчені повісті, філософські праці, творчі щоденники тощо...»

Ведучий І. Так писав сам Бердник у листі до В.Щербицького (1977-й).

Ведучий ІІ. У 1979-му -другий арешт, суд.

Ведучий І. На суді ідея Альтернативної Революції проходила як доказ «особливо небезпечного державного злочину».

Ведучий ІІ. Вирок суду - 6 років концтаборів і 3 -заслання за «антирадянську агітацію та пропаганду».

Ведучий І. Бердник потрапляє в табір Кучино.

Виходить читець у білій сукні з великим чорним шаликом.

Читець. Олесь був незвичайним чоловіком. Через рік після відсидки йому дозволили побачення з дружиною. Іде він по в'язничному двору у смугастій робі, руки за спиною, очі в землю, «крок вправо, крок вліво - розстріл», і думає про те, як він зараз, принижений і змучений, стане перед очі коханої жінки. Раптом бачить: кілька квіточок пробилися крізь асфальт біля стіни. Він зупинився і каже конвоїрам: «Я йду на побачення з дружиною. Можна зірвати пару квіток?» Солдати переглянулися, кивнули. Бердникова дружина потім розповідала, як переступив він поріг кімнати з цим букетом: конюшина і дві ромашки. Три сухі стеблинки і досі зберігаються серед родинних реліквій. Тюремні квіти (знімає чорний шалик і йде).

Ведучий ІІ. У нього була мрія - створити Українську Духовну Республіку.

Ведучий І. Ця мрія вела його все життя.

Ведучий ІІ. Після другого заслання О. Бердник у 1989-му створює громадську організацію «Українська

Духовна Республіка», намагаючись практично втілити ідеї Духовних Націй та Альтернативної Революції.

Ведучий І. У 1990 році був скликаний Перший Всесвітній Собор Духовної України. Він пройшов у Коломиї.

Ведучий ІІ. З'їхалось понад півмільйона людей з усього світу... Тоді ж Бердник сказав, що тепер не страшно і помирати.

Ведучий І. У житті Бердник мав дивовижні зустрічі.

Ведучий ІІ. Він дружив зі Святославом Реріхом.

Ведучий І. Багато часу проводив з Оракулом Тибету.

Ведучий ІІ. На канадській землі зустрічався із патріархом Мстиславом.

Ведучий І. Зустріч з Папою Римським через хворобу, на жаль, не відбулася.

Ведучий ІІ. Бердник листувався з відомим американським письменником Ричардом Бахом.

Ведучий І. Дуже любив мандрувати. Замолоду ходив пішки. Сходив усю Україну.

Ведучий ІІ. Однак найбільше його манили гори. Був на Алтаї, Памірі, Кавказі. В Карпатах немає куточка, де б він не побував.

Ведучий І. Піднімався на кілька вершин Тянь-Шаню. Радів, коли випадала нагода побувати в Гімалаях та на Тибеті.

Ведучий ІІ. До Бердника тягнулися живі серця.

Ведучий І. Композитор і бард Сергій Сольоний, приїхавши 1993 року до Києва зі зрусифікованого Донецька і почувши Бердникові вірші, вирішив покласти їх на музику. Організував гурт «Зоряний Корсар».

Велелюдні зали піднімалися, коли слухали «Небесну Січ» у їхньому виконанні.

Пісня «Небесна Січ»
Ведучий ІІ. У 90-х Бердник жив з родиною у селі Гребені на березі Дніпра. Щодня вставав о 6-ій ранку. Не снідаючи, сідав до друкарської машинки, яку ставив на коліна (на письмовий стіл всесвітньо відомий фантаст так і не здобувся).

Ведучий І. Щодня друкував по 20 і більше сторінок тексту, який не потребував правок.

Ведучий ІІ. Коли безгрошів'я ставало особливо нестерпним, а виорати власну землю не було як (на винаймання трактора грошей не було), Бердник позичав у сусідів плуга, впрягався в нього й орав власне поле.

Ведучий І. 1996-го його спіткав третій інсульт, що призвело до майже повної втрати мови.

Ведучий ІІ. Відтоді, до самої смерті ( упродовж 7 літ), його янголом-охоронцем стала дружина.

Поезія «Снилось мені»
Ведучий І. У березні 2003-го Олесь Бердник відійшов у засвіти.

Ведучий ІІ. Коли його ховали, всі раптом побачили в небі пташиний ключ, що перешиковувався над свіжою могилою.

Ведучий І. Чи не для того, щоб прийняти нову душу?

Мінорна мелодія
Ведучий ІІ. І наостанок до вашої уваги - інтерв'ю з Олесем Бердником.

Виходить кореспондент, ставить питання. Відповідь Олеся Бердника - голос за сценою (додаток).

Ведучий І. Коли Олесь Бердник розказав про ідею Духовних Націй відомому американському письменникові Ричарду Баху, останній схвильовано промовив: «Яхотів би бути представником народу, що народжує подібні ідеї».

Пісня «І день, і ніч»

Додатки

1. Діалог

Мати. Про що ти задумався, синочку?

Хлопчик. Мамо, а чи можна полетіти до зірок, до місяця?

Мати. Ні, синку, це дуже далеко. Життя не вистачить, щоб долетіти.

Хлопчик. Мамо, а я придумав, як долетіти.

Мати. Як, синку?

Хлопчик. Зробити великий корабель, посадити в нього і дорослих, і дітей. Дорослі помруть, а маленькі за цей час виростуть і прилетять..

Мати. Може, й так, мій розумничку.

Хлопчик. Ні, не так, мамо. Треба просто дуже-дуже захотіти, і тоді можна летіти і долетіти і до місяця, і до зірок. Дуже-дуже захотіти, запам'ятай!

2. Інсценізація уривка з роману «Подвиг Вайвасвати»

Виходить оповідач у давніх слов’янських строях.

Оповідач. На маленькому острові царства Атлантіса чорношкіре подружжя знайшло біле немовля. Від розправи дитину врятував жрець Сонця, який несподівано з'явився (відходить убік).

На сцену виходить Анура - літня чорношкіра жінка.

Анура. Жрець Сонця назвав мого білого сина Вайвасватою. Вайвасвата означає Посланець Світла. І ще сказав жрець, що дивна доля буде в хлопчика. Я запам'ятала ці слова: «Бережіть Вайвасвату. Йому належить багато здійснити. Дуже багато. Для блага людей. Коли виросте - хай не боїться страждань! Хай зневажає смерть! Хай іде, як стріла в польоті! Хай шукає. Зерно проростає в урочий час. Хай зрощує зерно мужності у своєму серці!» (іде зі сцени)

Оповідач (виходить на авансцену). Чорний Володар Атлантіса Ранатака сердито пояснює своїй доньці Маруірі закони, за якими живе його царство (відходить убік).

На сцену виходять юна Маруіра і її батько - Чорний Володар Атлантіса.

Маруіра. Тату, чого ці люди прикуті до криниць?

Ранатака. Це раби. Вони працюють. Заробляють собі на хліб.

Маруіра. Ці люди страшно мучаться, тату. У тебе є штучні раби. І вони могли б добувати воду, виконуючи таку каторжну роботу. Зроби так. Ти ж єдиний володар Атлантіса.

Ранатака. Замінити людину механізмом, Маруіро, -це значить дати людині волю. Дати їй час думати про себе. Така людина захоче знань. А знання дають силу й владу. І насолоду. Безліч людей захоче мати насолоду. І багатство. І владу. І силу. Всім же не вистачить! Почнеться страшна боротьба. Ні, хай раби працюють.

Маруіра. А плоди їхньої праці будемо пожинати ми?

Ранатака. Так, ми! І так буде завжди! (ідуть зі сцени)

Оповідач (виходить на авансцену). Маруіра визволяє Вайвасвату з рабства, навчає його і закохується в хлопця (відходить убік).

На сцену виходять Маруіра і красивий велетень Вайвасвата.

Маруіра. Тримай, Вайвасвато, цей знак. З ним ти будеш у безпеці. Це знак Чорного Володаря - мого батька Ранатаки.

Вайвасвата. На ньому Пір'ястий Змій пожирає серце Лебедя. Чому Чорний Володар взяв собі такий страшний символ?

Маруіра. Я не знаю.

Вайвасвата. Розкажи мені казку про Пір'ястого Змія і Лебедя.

Маруіра. Слухай. Тільки розповім коротко. Подружилися Змій і Лебідь. Кожен мав своє царство. У царстві Змія - серед трав і квітів, серед озер і густих лісів - панували тиша і сум. А Лебідь літав у небі і співав пісні радості, розмовляв із зорями. Позаздрив Змій Лебедеві. І захотів теж політати. Лебідь скинув свої крила, дав Змієві. А коли Змій побачив царство Лебедя, власне царство здалося йому мізерним. І вирішив Змій забрати собі царство Лебедя. І кинувся він на Лебедя, розірвав груди товаришеві.

Вайвасвата. Нащо?

Маруіра. Щоб напитися його крові і мати силу літати. І глузував Змій з розтерзаного Лебедя, а той, стікаючи кров'ю, прорік, що не помре, бо безсмертний. І що наступить час, коли виростуть нові крила. І тоді...

Вайвасвата. Наступить кінець Змієві. А твій батько, Маруіро, служить Пір'ястому Змієві. Ось тому він такий жорстокий (ідуть зі сцени).

Оповідач (виходить на авансцену). Вайвасвата розповідає дівчині страшну правду про життя на Атлантісі і висловлює здогадку, що Атлантіс приречений, що Космос незабаром провчить людей, які на прекрасних землях поклоняються тирану (відходить убік).

На сцену виходять Маруіра і Вайвасвата.

Маруіра. Що ти бачив у місті, Вайвасвато?

Вайвасвата. Бачив розпусту й падіння, рабство і бідність. Бачив, як пророків, що просили людей опам'ятатися, зупинитися, жити за законами любові, приносили в жертву, привселюдно виривали серце. А люди скаженіли від крові, від серця, що здригалося в руках ката. Це було страшно. Я не забуду, Маруіро, знавіснілу юрбу, яка постійно вимагала нових і нових жертв, видовищ, оргій. Я бачив, як забивали сотні биків, варили їх у величезних казанах і м'ясо кидали в натовп. Як вивозили з палацу Чорного Володаря десятки здоровенних кадовбів, повних п'янкого вина. Як сотні рук простягалися за червоною рідиною. Я чув, як цілу ніч радісно кричала вдоволена п'яна юрба. Цим людям подобалося таке життя.

Маруіра. Це кінець Атлантіса. Про це попереджали в папірусах пророки. Чому батько мовчить, не зупиняє жахливого потоку подій? Чому, Вайвасвато? Не знає?

Вайвасвата. Знає, Маруіро. Все це робиться з його дозволу. І наказу (ідуть зі сцени).

Оповідач (виходить на авансцену). Доля подарувала Вайвасваті зустріч з мудрим і волелюбним рабом Лаотою, який переконує хлопця в тому, що казкова Швета-Двипа -не вигадка, а реальність (оповідач відходить убік).

На сцену виходять Вайвасвата і старий раб Лаота.

Вайвасвата. Ти теж кажеш, Лаото, про казковий край, про Швета-Двипа. То Швета-Двипа справді є? Це не казка, не вигадка? Ти напевно знаєш?

Лаота: Так. Швета-Двипа - це острів Сонця, острів світла. То наша надія, Вайвасвато. Може, колись володарі Швета-Двипа прийдуть сюди. Тоді не буде рабів.

Вайвасвата. Чому ж вони досі не приходять, Лаото? Чого ждуть?

Лаота. Може, вони ждуть, щоб ми самі просвітлили свій розум.

Вайвасвата. Може..

Лаота. Але я вірю, Вайвасвато, що онуки наші житимуть у царстві Швета-Двипа. У царстві волі. Боги, я готовий вмерти в рівчаку, аби лише на волі! (йдуть зі сцени).

Оповідач (виходить на авансцену). Вайвасвата в результаті низки пригод несподівано потрапляє на заповітну землю - землю Швета-Двипа, де зустрічається зі своїм справжнім батьком - великим учителем. Батько розповідає Вайвасваті його історію, відповідає на питання (іде зі сцени).

На сцену виходять Учитель і Вайвасвата.

Учитель. На землях Атлантіса падіння людини дійшло межі. Але від долі Атлантіса залежить доля інших світів. Тому Космос протиставив чорній силі сваволі та руйнації свою творящу волю. Ця сила - Швета-Двипа. Тебе було послано врятувати праведних людей Атлантіса.

Вайвасвата. Чому я народився в Атлантісі, де пережив рабство, в'язницю, зневагу, зневіру, горе? Чому я не пішов вже дорослим з Швета-Двипа виконувати свою місію? Для чого були такі випробування?

Учитель. Для того щоб допомогти Атлантісу, треба народитися серед тих людей, вирости, жити їхніми болями, знати їхні потреби. Стати їхнім вождем, прийшовши із силою чужої сфери, руйнівно. Ти міг би стати для них небесним деспотом. А Швета-Двипа хоче гармонії у всьому космічному безмежжі, зокрема гармонії між народом і його вождями.

Вайвасвата. Я зрозумів, батьку. Я готовий стати проповідником і вивести людей з приреченого Атлантіса.

Учитель. Хай береже тебе Бог, сину (йдуть зі сцени).

3. Інтерв’ю з Олесем Бердником
Кореспондент. Ви добре знаєте свій родовід?

Бердник. Знаю його до прадідів.

Кореспондент. Про що ви найбільше мріяли в дитинстві?

Бердник. Про політ до зірок. Я вірив, що до далеких світів можна летіти безпосередньо силою бажання, думки, духовного прагнення. Тепер я знаю, що саме так прилітають до нас дивовижні гості з далеких світів.

Кореспондент. Чи вірите Ви в позаземні цивілізації?

Бердник. Позаземні цивілізації - це факт тисячолітнього пізнання, а не предмет віри. Тому я не вірю. Я знаю.

Кореспондент. Які, на Вашу думку, книги варто прочитати всім?

Бердник. Новий Заповіт, Бхават-Гіту, казки й міфи народів світу, поеми Тараса Шевченка і поезії Ліни Костенко, «Листя трави» Вітмена, «Фауста» Гете. О Боже! Не вистачить місця, щоб перелічити скарби слова, що їх неодмінно треба прочитати всім, аби збагнути власне унікальне призначення у Всесвіті!

Кореспондент. Як Ви ставитеся до рок-музики?

Бердник. На жаль, сьогодні чим потворніше, чим наркотичніше, похабніше і безголосо - тим вважається краще. Так званий рок у тому вигляді, в якому він пропагується, - це прорив демонічного світу в стрій народної традиції та класичної творчості. Цей гіпнотичний резонанс сил антижиття веде нашу молодь у безодню саморуйнування. Розгул порносексу, цинізм, розпуста, ствердження вседозволення, відвертий культ сатани (навіть у зовнішніх атрибутах) - це все прояви сил пітьми. Пробудження буде жахливим!

Кореспондент. Що таке інтелігентність у Вашому розумінні?

Бердник. Інтелігентність - це мудрість. А мудрість -слідування обов'язку. А обов'язок - це любов. А любов -це крила, що обнімають світ.

Кореспондент. Хто Ваш найближчий друг?

Бердник. Великий Учитель, відомий світові за текстами Нового Заповіту і народними переказами. У найтяжчі хвилини Він поруч. Він посилає мені найкращі рішення.

Кореспондент. Чого не можна пробачити навіть найкращим друзям?

Бердник. Нікому не можна пробачити зради. Але найкращі друзі не зраджують.

Кореспондент. Якби Ви стали главою держави, що зробили б у першу чергу?

Бердник. Для нашої країни, як і для всього світу, найперше потрібен рішучий поворот у свідомості людей: повна переорієнтація від цілей прагматичних до духовних. Людина - це Дух. Одухотворена людина буде краще працювати, збагне сенс свого життя, знайде рішення всіх наболілих питань, перед якими ми сьогодні стоїмо розгублені.

Кореспондент. У якій країні Вам хотілося б побувати? Бердник. Найжаданіша країна - Світонія. Це країна мрії. Кореспондент. Чи можете назвати місце, Вам най-миліше?

Бердник. Над Дніпром. Шкода, що ми так спотворили його красу.

Кореспондент. Чи є у Вас улюблене заняття, крім основної діяльності?

Бердник. Люблю писати картини на фантастичні сюжети.

Кореспондент. Яке свято для Вас - найкраще?

Бердник. Великдень.

Кореспондент. На що не шкода потратити мільйон?

Бердник. Не тільки мільйон, а й сотні мільйонів, мільярдів не шкода потратити на руйнування стін невігластва.

Кореспондент. Що Ви робите, коли маєте поганий настрій?

Бердник. Кажу собі: радуйся! Навіть слово «радість» несе в собі заряд бадьорості й оптимізму.

Кореспондент. Яке запитання Ви хотіли б поставити собі?

Бердник. Як можна жити у світі, де за кілька тисячоліть неможливо вирізнити хоча б рік, у який не гриміли б війни, не лилася би безневинна кров?

Кореспондент. Ваша відповідь?

Бердник. Неможливо більше терпіти безсоромність і безумство правителів, керівників, вождів, віровчителів, що перетворили прекрасну Планету в пекельний лабіринт жаху й страждань. Людині був подарований дивний, чарівний світ - чисті моря й океани, буйні ліси, водоспади, райські квіти, вільні звірі й птахи. У що ж ми перетворили все, друзі? Земля стала клоакою жаху в галактичному зоряному саду. Пора отямитися, пробудитися від тисячолітньої сплячки рабства, зрадництва і братовбивства. Створимо нездоланне братерство Духовних Республік, очистимо землю від сміття століть, відкриємо шляхи до відновлення дружби Людини з Природою. Бунтівливі стихії можна скорити лише Любов'ю.

Коментарі до змісту газет

Газета «Олесь Бердник у фотографіях» містить фото Олеся Бердника; газета «Світова фантастика: персоналі!'»

- фото визначних фантастів світової літератури; газета «Олесь Бердник - вершина української фантастики» -титульні обкладинки книг письменника з анотацією під кожною фотографією; газета «Олесь Бердник - художник»

- репродукції картин Бердника з коротким їх описом; газета «Олесь Бердник - поет-пісняр» - тексти пісень; газета «Українська Гельсінська Спілка» - фото членів організації (41 чол.), газета «Гори Олеся Бердника» - фото гір, вершини яких підкорив Бердник; газета «Валентина -кохана жінка Олеся Бердника» (фото Валентини Бердник-Сокоринської і її творчих робіт) тощо.

Література
1. Бердник Громовиця. Зорі та терни Олеся Бердника / Громовиця Бердник // Бердник Олесь. Золоті Ворота: Поезія, публіцистика, інтерв'ю / Упоряд. та передм. Г.Бердник / Олесь Бердник. - К.: Смолоскип, 2008. - С.5-9.

2. Бердник Олесь. Подвиг Вайвасвати // Бердник Олесь. Покривало Ізіди / Олесь Бердник. -К.: Видавництво «Схід-Захід», 2010. - С.113-270.

3. Бердник Олесь. Золоті Ворота: Поезія, публіцистика, інтерв'ю / Упоряд. та передм. Г.Бердник / Олесь Бердник. -К.: Смолоскип, 2008. - С.183-359.

4. Бердник Олесь. «Вічна любов - щохвилинна радість Буття». // Бердник Олесь. Золоті Ворота: Поезія, публіцистика, інтерв'ю / Упоряд. та передм. Г.Бердник / Олесь Бердник.

- К.: Смолоскип, 2008. - С.143-153.

5. Олійник Борис. Слово про Олеся Бердника // Бердник Олесь. Золоті Ворота: Поезія, публіцистика, інтерв'ю / Упоряд. та передм. Г.Бердник /Борис Олійник. - К.: Смолоскип, 2008. - С.363-364.

6. Хоменко Олександр. Провісник зоряного вирію // Бердник Олесь. Золоті Ворота: Поезія, публіцистика, інтерв'ю / Упоряд. та передм. Г.Бердник / Олександр Хоменко. - К.: Смолоскип, 2008. - С.365-378.

7. Бердник Олесь. Офіційний сайт.