Українська література - розробки уроків
Олександр Довженко. Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа. Поєднання минулого й сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина
Всі публікації щодо:
Довженко Олександр
Мета: навчити учнів коментувати текст твору, визначати основні теми й мотиви, характеризувати образи-персонажів; пояснити роль пейзажу та засобів індивідуалізації героїв; розвивати вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей, розуміти взаємозв’язок конкретного і загальним; формувати гармонійно розвинену особистість; виховувати свободу вибору, незалежність думки.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: автопортрет письменника, текст твору, епіграфи, презентація, інтерактивна дошка, ПК.
І це міг народ, якого душили поміщики
і царі, такого могутнього народити!
І це міг вічно замріяний лісостеп
такого пружного до звершення дій найтрудніших
завжди поспішаючого, гарячого появити!
(П. Тичина)
Словникова робота: автобіогрáфія, символі́зм, соціалісти́чний реалі́зм, автобіографі́чний тві́р, кінопóвість.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів
Бесіда:
· Охарактеризуйте композицію твору.
· Визначте жанр твору. Назвіть основні ознаки цього жанру.
· Визначте тему та ідею.
· Перевірка домашнього завдання (засоби виразності кіноповісті або усний твір «Образи українців у кіноповісті «Україна в огні»»).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми й мети уроку
Погляньмо на автопортрет О. Довженка. Прокоментуйте слова митця: «Рисую я не в зеркало обачно, а в душу».
Так, дійсно О. Довженко зображує багатогранність свого внутрішнього світу, що виявилася в малюнках, фільмах, сценаріях, прозі, публіцистиці, листуванні. Земля України, сповнена мудрістю багатьох поколінь, полита кров’ю й потом своїх дочок і синів, зрощена мільйонами душ і сердець, тільки така земля могла дати світові такого митця!
«І це міг народ, якого душили поміщики і царі, такого могутнього народити!
І це міг вічно замріяний лісостеп такого пружного до звершення дій найтрудніших завжди поспішаючого, гарячого появити!» — писав П. Тичина.
Сьогодні ми звертаємося до автобіографічного твору «Зачарована Десна», у якому гармонійно поєднуються два персонажі: малий хлопчик Сашко й дорослий філософ-митець. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарівний світ її дитинства.
«Мозковий штурм»
· Що спонукало О. Довженка поринути у своє далеке минуле?
(Учень читає пролог твору: «Бажання усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел…»).
· З яких джерел формувалася особистість письменника, його талант?
(Орієнтована відповідь учня: Культура народу, зокрема усна народна творчість; виховні ідеали; праця;краса рідної землі; історична доля українського народу).
ІV. Вивчення нового матеріалу
Повідомлення учня
Олександр Довженко
(1894-1956)
Народився Олександр Довженко 10 вересня 1894 р. в с. В’юнище на Чернігівщині у родині неписьменних селян. Навчався у місцевій початковій та вищій школах. У 1911 р. вступив до Глухівського вчительського інституту. Після закінчення інституту у 1914 р. учителював у Житомирі, Києві. У 1917 р. вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет. Захопившись революцією, служить у петлюрівській армії. За це у 1919 р. засудили його до ув’язнення в концтаборах. Однак його врятували. У 1920 р. приєднався до КП(б)У, з якої згодо виключений. У 1921р. направили за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон).
У 1922-1923 рр. живе у Берліні, обіймає посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині. По поверненні в Україну, влітку 1923 року, оселяється у Харкові. Відвідує засідання «Гарту», невдовзі стає співзасновником ВАПЛІТЕ. Згодом через ВАПЛІТЕ зближується з ВУФКУ, але у Харкові у той час єдиним драматичним мистецтвом був театр, а Довженка театр не цікавив. З 1925 року р. стажист по агітфільму «Червона Армія». Від’їжджає до Одеси закінчувати фільм, де влаштовується режисером на кінофабриці.
У 1926р. створив за своїми сценаріями перші фільми «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання». Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». «Звенигора» була сенсацією 1928 року, але водночас це був початок особистої трагедії Довженка — за цю стрічку, та згодом за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі. У 1930р. одружується з акторкою Юлією Солнцевою. У 1933 р. переїздить до Москви, а потім на Далекий Схід. У 1935 р. нагороджують орденом Леніна. На початку війни потрапляє в Уфу та до Ашхабаду. Іде добровольцем на війну, як кореспондент газети «Красная армия». У 1943 р. завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив. До останніх днів живе в Москві, працює на «Мосфільмі». 25 листопада 1956 р. помер у Передєлкіно, що у Підмосков’ї.
Словникова робота
Автобіогрáфія — це опис свого життя.
Символі́зм — це алегоричне вираження якого-небудь поняття, ідеї, почуття через літературний твір.
Соціалісти́чний реалі́зм — це творчий метод, що склався на початку XX ст., як відображення процесів розвитку художньої культури в добу соціалістичних революцій, як вираження відповідно усвідомленої концепції світу і людини.
В соцреалізмі вбачали «естетичне вираження соціалістично-усвідомленої концепції світу й людини, зумовленою епохою боротьби за встановлення й творення соціалістичного суспільства», тому він був єдиним офіційно дозволеним в Радянському Союзі «творчим методом» літератури і мистецтва.
Розповідь вчителя
Над кіноповістю «Зачарована Десна» О. Довженко почав працювати, як свідчать записи в чорнових матеріалах, 5 квітня 1942 р. У листі до матері та сестри від 9 листопада 1946 р. письменник сповістить: «Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, що коли я був маленьким, мамо, у Вас щасливим, коли дід ще казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдем на сінокіс, да накосимо сіна, да наберемо ягід, да наловимо риби, да наваримо каші». Про всяке таке-от старовиння, що щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не вертаються літа ще хочу написати.
Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про вас, моя рідна, старенька, мамо.
Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина, і ходжу ще рівно, я, як дід Семен, зглядуватись став назад, почав визирати в холодне (чужеє) вікно: а чи не пливуть до мене в гості молоді літа весняною водою на дубах? Ні, не пливуть».
У щоденнику 7 грудня 1945 р. з’являється запис про бажання створити таку картину — книжку, яка б «принесла людям успіху, відпочинок, добру пораду і розуміння жити».
30 березня 1948 р. письменник уже чітко заявляє про свій намір написати докладно й абсолютно одверто, як труд цілого фактичного життя, з великими екскурсами в біографію, у дитинство, у родину, у природу, пригадати всі чинники, які створювали й визначали смак, тонкість сприймання. Проте «Зачарована Десна» з’явилася лише в 1955 р., за рік до його смерті.
Словникова робота
Автобіографі́чний тві́р - літературний жанр: опис власного життєвого шляху на основі спогадів.
Кінопóвість — жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень, монументальність образів) і повісті (епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи).
Розповідь вчителя
"Зачарована Десна"
1957 р.
Жанр: кіноповість («автобіографічне кінооповідання»).
Тема: зображення дитинства й джерел формування митця.
Головна ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи.
Сюжет: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели (дитинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план — ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське осмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).
Композиція твору: цілісний потік думок, спогадів, що напливають один на один, та зображення умов, у яких формувався характер, світогляд малого хлопця; поєднання ліричних і філософських роздумів дорослого Довженка.

Головні герої твору: два ліричні герої — Сашко (у новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен.
Робота над текстом твору
Як автор повісті пояснює свій задум написати такий твір?
(Учні читають початок твору до слів: «До чого ж гарно й весело було в нашому городі!»).
Хто оповідач у «Зачарованій Десні»? (оповідач — сам письменник, який виступає у двох іпостасях, як автор і як герой твору — маленький Сашко. Відповідно розповідь має двоплановий характер: перший план — це своєрідне поетичне відтворення світу у свідомості дитини, другий — філософські роздуми зрілої людини-митця про смисл людського буття, роль дитинства у формуванні особистості).
· Зачитайте уривки, які ілюструють два плани художньої розповіді.
· Перекажіть епізоди, які вам найбільше сподобалися.
Робота в групах над аналізом морально-етичних ідей
Група І
Характеристика образу Сашка.

Група ІІ
Характеристика образу батька

Група ІІІ
Характеристика образу матері

Група ІV
Характеристика образу діда Семена.

Група V
Характеристика образу прабаби Марусини

Розповідь вчителя
Образ ріки Довженко зберіг у пам’яті на все життя: «А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка….».
V. Рефлексія
Світ «Зачарованої Десни» глибокий, невичерпний, він також безмежний, як і людське пізнання. Скільки заховано в ньому думок, почуттів, переживань великого художника. У ньому — духовна опора кожного українця.
VІ. Узагальнення та систематизація знань і вмінь учнів
Літературний диктант
1. Коли написаний твір? За жанром — це?
2. Що найбільше любив дід?
3. Що найбільше любив оповідач?
4. Скільки братів було у Сашка, де вони поділися?
5. Що трапилося з селом, де жив Сашко?
6. Як звали собаку?
7. Чому Сашка не взяли до школи?
8. Композиція повісті?
9. Кого характеризує цитата: «… дуже схожий на бога… Він був високий і худий… і була у нього грижа ще з молодих чумацьких літ. Пахнув… теплою землею і трохи млином… Любив гарну бесіду й добре слово…»?
10. Кого характеризує цитата: «Вона проклинала все, що попадалось їй на очі, — свиней, курей, поросят… Вона була маленька й така прудка, і очі такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло ніщо на світі. Їй можна було три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня…»?
11. Кого характеризує цитата: «Багато я бачив гарних людей, але такого не бачив… Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Одне, що …було некрасиве, — одяг…»?
12. Поясніть назву твору.
Тестові завдання
LearningApps
https://learningapps.org/display?v=pdaeugyt318
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати сторінки підручника 227 - 231; розкрити зміст афоризмів: «Це була творчість її палкої, темної, пристарілої душі…» або «Топив наш батько кораблі задля того, щоб бодай хоч іноді у брудному шинку маленька калюжа його життя обернулась хоч на час у море…» або скласти етюд «Мені приємно й мені неприємно».