Українська література - розробки уроків

В. М. Сосюра. Короткі відомості про автора. «Любіть Україну». Патріотичний пафос твору

Цілі та завдання уроку: знати короткі відомості про В.М.Сосюру (біографічні та творчий доробок); проаналізувати ідейно-художній зміст твору «Любіть Україну»; розвивати вміння логічно висловлювати власні думки, робити висновки; формувати кругозір та світогляд школярів; виховувати патріотичні почуття любові до рідної України.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В. М. Сосюри, відеоролики «Я люблю Україну» (Богдан Ступка), «I love Ukraine», дидактичний матеріал (тестові завдання)

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Перегляд відеоролика «Я люблю Україну» (Богдан Ступка) — 2 хв.

Учень:

Платон Воронько «Облітав Журавель»

Облітав журавель

Сто морів, сто земель

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

- Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

- Краще рідної немає!

Учитель

- Шановні учні, щоб розпочати урок, прошу назвати пароль-пропуск, даючи відповідь на запитання словосполученням «Що ж для вас є рідною землею?»

(рідне село, родина , стежка до школи, садок вишневий коло моєї хати, широкополі степи, лани золотої пшениці, безкрайні поля соняхів у цвіту, шкільне обійстя високих свічок каштанів…)

- Щодо дизайну нашого класу скажіть, який птах є символом сьогоднішнього уроку?

- Лелека.

Так, це птах-символ рідного отчого дому. Своїм прикладом він нас вчить любити свою батьківщину, рідний край. Сьогодні ми починаємо вивчати велику нову тему, яка має назву «Світ української поезії». Тому робимо запис у зошити. Темою ж уроку є «В.М.Сосюра. Короткі відомості про автора. «Любіть Україну». Патріотичний пафос твору». Щоб орієнтуватися у поняттях, давайте запишемо такі визначення:»патріот», «націоналіст», «квасний патріотизм».

Патріот - той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги.

Націоналіст - людина, яка у своїй системі цінностей ставить на перше місце права та інтереси своєї нації, своєї держави, не заперечуючи при цьому прав та інтересів інших націй і держав.

(усно) Квасний патріотизм — ірон. — схиляння перед відсталими формами життя й побуту своєї країни, вихваляння всього свого й відкидання чужого.

Щоб перевірити, як ви зрозуміли поняття «патріот». Зробимо екскурс у попередні уроки. Скажіть, кого б ви назвали патріотом із вивчених у цьому році авторів чи їхніх героїв? (поета «Давня казка» Лесі Українки, Т.Г.Шевченка, бо в поезії «Мені однаково» є рядки «та не однаково мені, як Україну злії люде присплять лукаві і в огні її, окраденую, збудять»)

Учитель

- вважаю, що ви готові скласти «асоціативний портрет» уявний мовний до поняття «патріот»

П - палкий

А - авторитетний

Т - товариський

Р — рішучий

І - ініціативний

О - організатор, оптиміст

Т - талановитий, тямущий

Індивідуальне завдання — сенкан (біля дошки):

Патріот

Відданий, волелюбний

Любить, жертвує, захищає

Відповідальний за долю своєї держави

Громадянин

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Учитель

- Відкрийте підручники на с.81, давайте прочитаємо та запишемо «громадянська лірика» (- лірична творчість, у якій розглядаються патріотизм, соціальна відповідальність, громадянська позиція людини)

Проблемне питання:

«Як пов’язується це поняття з віршем «Любіть Україну»?

Учитель

- Давайте послухаємо моїх помічників, які допоможуть відкрити завісу про автора — Володимира Миколайовича Сосюру (короткий огляд біографії та творчості, цих даних у підручнику нема).

1.Дитинство Володимира Миколайовича Сосюри

Народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве на Донеччині. Сім’я була великою : 8 дітей, батько , мати. Батько — Микола Володимирович за фахом кресляр, але на своєму віку через характер змінив багато професій: і учителював по селах, і був сільським адвокатом, і землеміром, і будівничим, і чорноробом, і брався за кайло та спускався в шахту. Син згадує батька лагідною та здібною людиною. Саме через конфлікти з начальством довго не затримувався на одній роботі, і родина часто переїздила з одного місця проживання в інше. Умів батько гарно малювати, грав на гітарі, чудово співав, пробував писати вірші і російською, й українською мовами. Рано помер через пияцтво. Мати — Марія Данилівна займалася вихованням дітей. На вроду була дуже красива. Є факт, що на загальноміському балу в Луганську одержала перший приз за красу. Дитинство пройшло у селі Третя Рота.

2.Роки навчання

Перші роки навчання пройшли під наглядом батька. Коли хлопець просив батька допомогти із задачею чи прикладом, батько говорив, що ніколи такого не вирішував, тому усі завдання хлопчина виконував сам, і після 2 класу дитина принесла додому похвального листа за відмінне навчання, а також йому подарували повне зібрання творів Миколи Гоголя, - батько плакав від гордості за сина.

Після смерті батька, Володимир допомагав матері своїми підзаробітками : працював телефоністом, чорноробом, у бондарному цеху, не гребував будь-якою роботою. Злидні та скрута не дали отримати належну освіту. Навчався у ремісничому училищі на слюсаря, але як у найстаршого у родині у нього було багато інших турбот.

З ранніх літ багато любив читати. Якось у своєму бажанні читати про нишпорок він зустрів завідувача заводською бібліотекою, який зробив усе можливе для цього. Саме у 14 років він і почав писати і аж 40 років протримав митецьке перо.

Освіту отримав все-таки у Харкові —інститут народної освіти, робітфак.

3.Цікаві факти із життя

1918року у повстанні проти кайзерівських військ стає козаком петлюрівської армії, але ці відомості досконало не вивчені, проте із розповідей є таке: входив до особистої охорони Петлюри, мав від нього подарунок. Згодом втік з її лав і потрапив у полон до денікінців, які його розстрілювали як петлюрівця, але рана виявилася несмертельною, він вижив. Згодом судив червоний трибунал. Хтось обмовився, що пише поезії хлопчина, тому голова трибуналу вирішив послухати перед його стратою, відтак це і врятувало його від смерті.

1920 року Сосюра опинився в Одесі, захворів на тиф — тому прийняли до лав Червоної Армії, мовляв, ніхто ж не знає скільки ще проживе. 1920-1921 роки він воює з білополяками та Махном. 1941 р- евакуйований до Башкирії, 1942р- працює у Москві, 1943р — у редакції фронтової газети «За честь Батьківщини».

6 січня - його день народження, а 8 січня - день смерті 1965 року. Помер від гіпертонії, хвороби серця.

1949 року за збірку «Щоб сади шуміли» йому присуджено Державну премію І ступеня.

1963 рік — премія Державна імені Т.Г.Шевченка за книги «Ластівка на сонці» та «Щастя сім’ї трудової».

Учитель :

- Під час Другої світової війни, коли уже 4 роки ллється кров захисників, які перемагають ворога, яким уже сниться рідна домівка, проте треба добити фашиста, Сосюрою створюється патріотична збірка «Щоб сади шуміли», де 1944 року народжується поетичний заклик «Любіть Україну», газети «Київська правда» та «Літературна газета» вперше опублікували цей твір на своїх сторінках.(сам учитель — 2 учні читають напам’ять поезію). Біль за понівечений Київ народив такі прекрасні рядки любові в жадані години його визволення. Проте Сталіну- Берії- Кагановичу - це така собі команда, якій необхідно було вбити в людях почуття любові до рідної країни та його народу 1951 року звинуватили Сосюру в націоналізмі, мовляв , він закликає любити тільки свою Україну, коли до Радянського Союзу Республік входило більше двох десятків республік, а він,бачте, виокремлює лише одну. Що робилося цілих 2 роки! : припинили повністю друкувати будь-які його твори, преса, усі масові заходи цькували його ім’я. Дамоклів меч висів 2 роки: постійний страх арешту, покарання…Все зразу змінилося після смерті Сталіна 1953 року.

Тож давайте ще перечитаємо ці рядки, щоб зрозуміти глибинну суть твору. (читання з поясненням слів)

КОЛЕКТИВНА РОБОТА «паспорт твору»:

Назва «Любіть Україну!»

Автор В.М.Сосюра

Збірка «Щоб сади шуміли»

Рік написання 1944

Рік звинувачення 1951

Тема: зображення поетичного образу України

Ідея: возвеличення любові до Батьківщини-України

Вперше опубліковано газети «Київська правда», «Літературна газета»

Учитель: увага на екран! Відеоролик «I love Ukraine».

- Можемо самостійно скласти «Гроно» до образу Україна 1. вишнева 2. красива 3.мова солов’їна 4. у світі єдина одна 5.очі її ніжно-карі 6.дитяча усмішка 7.як та купина, що горить — не згора.

Учитель:

- Відобразимо на дошці. Давайте відкриємо підручники на с. 76 і знайдемо оцінку творчості («Володимирові Сосюрі поталанило — він дав ту поезію, яку жагуче потребував час: ідейно наснажену, рвійну і водночас ніжну, діткливу, уважну до порухів серця й душі» Володимир Моренець, доктор філологічних наук, професор)

Учитель

- Хто ж може поділитися думками, даючи відповідь на проблемне питання: «Як пов’ язується поняття «громадянська лірика» з віршем «Любіть Україну»? (твір пройнятий патріотичними почуттями, в яких звучить соціальна відповідальність кожного за долю держави як громадянина)

Закріплення вивченого на уроці

Усне тестове опитування із сюрпризом за правильну відповідь

1.Україну В. Сосюра називає:

А могутньою

Б великою

В вишневою

Г радісною

2. Дерева, які шумлять над ставом:

А тополі

Б берези

В верби

Г клени

3. Українську мову Сосюра називає:

А милозвучною

Б солов’їною

В гучною

Г веселою

4. Любити свій край потрібно:

А як вишневий сад

Б мов цінну річ

В не звертаючи уваги на ментальність його народу

Г у годину негоди

5. Без Батьківщини кожний українець:

А сирота

Б вітер у полі

В порох і дим

Г дорожній пил

6. «Всім серцем любіть Україну свою, - і вічні ми будемо з нею» Ці рядки в композиції є:

А експозицією

Б кульмінацією

В зав’язкою

Г розв’язкою

7. Твір має форму:

А послання

Б монологу

В діалогу

Г полілогу

8. Рідна країна горить - не згорає, як та:

А зірка

Б райдуга

В діброва

Г купина

9. З порадою бути вірним у своїй любові рідній Україні звертається поет до:

А юнака

Б дівчини

В вихованців дитячого садка

Г тих, хто у скрутний для країни час зрадив її

10. Створено поезію у:

А 1951році

Б 1953 році

В 1941 році

Г 1944 році

11. Уперше вірш опубліковано у:

А «Громаді»

Б «Літературній газеті»

В «Віснику»

Г «Житті і слові»

12. Художній засіб у творі «Любіть Україну»:

А антитеза

Б анафора

В гіпербола

Г персоніфікація.

Учитель

- Підрахуйте цукерки. У кого найбільше?

ІІІ. Підсумки уроку: ВІРШ НАПАМ’ЯТЬ, таблички у зошити -

Оцінювання — колективне обговорення.

Учитель

- Якщо учні входили до класу із паролем, то гості спробують вийти із нього, назвавши речення, що для вас є рідна земля за висловом лелеки.

(ключі журавлів, що навесні відмикають землю;

український віночок із барвінку, рути, м’яти;

тиха молитва «Боже, Вкраїну храни!»;

крик як спів новонародженої дитини;

вуркотіння голуба з голубкою;

святі могили рідних, що сплять вічним сном;

лелече гніздо на стрісі хати;

безмежні поля соняхів у цвіту;

бентежний передзвін церков і храмів;

пришкільні каштани із запаленими свічками).