Українська література - розробки уроків

Міфи й легенди українців. Первісні уявлення про всесвіт і людину. Міфи «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?»

Всі публікації щодо:
Фольклор

Мета: дати учням початкові знання про міф та міфологію; розповісти про те, як і коли виникли міфи; пояснити відмінність між міфом та легендою; розкрити первісні уявлення українців про всесвіт та людину на основі творів «Про зоряний Віз» та «Чому пес живе коло людини?»; розвивати уяву, творче та асоціативне мислення, вміння переказувати міфи та легенди, тлумачити їх зміст; виховувати інтерес та шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: мультимедійна презентація, ілюстрації до міфів та легенд, репродукції картин на міфічні сюжети, виставка книжкових видань за темою

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

·  Вступне слово вчителя.

Люди завжди намагалися пізнати і пояснити, чому і як створений світ, як виникло життя на Землі, чому день змінює ніч, за весною йде літо, а потім — осінь і зима, звідки взявся вогонь, як дикі тварини стали свійськими. Але знань про навколишній світ у давніх людей було обмаль, вони були безсилі в боротьбі зі стихійними силами природи. Тому вони й створювали міфи, у яких намагалися пояснити незрозумілі явища, фантазуючи про надприродні сили, що нібито існують поруч і втручаються в людське життя.

Отже, сьогодні ми з’ясуємо, як виникали міфи, чим відрізняються міфи від легенд, якими були первісні уявлення слов’ян про всесвіт та людину; дізнаємося, як, на думку наших предків, виникли сузір’я та як пес став свійською твариною.

ІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

·  Пояснення вчителя.

Немає такого народу, який би не мав своєї міфології. Міфи — це колиска людської уяви. Міфологічне мислення — це спосіб сприйняття Всесвіту думкою і почуттям, тобто науково й образно водночас.

Майже у кожного народу зберігаються перекази, в яких дійсне історичне переплітається з недійсним вигаданим; трапляються дива, де діють не лише люди, а й і фантастичні істоти, безсмертні боги, напівбоги, фантастичні тварини.

-  Розгляньте ілюстрації.

Яких незвичайних істот ви побачили? Опишіть. (Циклоп, Кентавр, крилатий кінь Пегас, сузір’я Сфінкса-левицю із жіночою головою, Химеру — з головами Лева, кози та зміїним хвостом, сирена-напівжінка-напівптах , Горгона).

Міфи (від грецької methos — слово, байка, переказ) — це вигадана розповідь, яка передає уявлення наших предків про всесвіт, природу, богів, демонів, це стародавні народні фантастичні оповідання про уявних істот та героїв.

Міфологія — це сукупність міфів якого-небудь народу, наука, що вивчає міфи.

За формою міф нагадує казку, близький він також і до легенди. Але якщо казка сприймається як плід фантазії, то до міфів ставилися як до чогось дійсного або ймовірного. У легендах, на відміну від міфів, розповідається про реальних осіб або справжні події.

Слов’янські міфи, а особливо українські, вирізняються поміж міфів народів світу тим, що вони дуже тісно пов’язані з побутом наших предків. У них переважає прославлення сім’ї, небесних світил, природних явищ.

Міфи зближувалися з релігією, тому в давніх релігіях богів було багато. Якщо розподілити всі міфи за їхнім змістом, то можна визначити чотири різновиди:

1)  пояснювальні, що тлумачать виникнення якогось явища природи чи людського суспільства;

2)  оповідальні, в яких викладаються вигадані історії про сиву давнину;

3)  міфи про виникнення світу або його створення надприродними істотами-богами;

4)  міфи, в яких діють герої-напівбоги, пращури історичних людей.

Більш детально це може виглядати так

Вислови біблійного та давньоруського походження

Давньоруські міфи дуже схожі на біблійні історії про створення людини з глини, із землі, із праху: «І створив Господь людину із праху земного».

За одним із варіантів української легенди-міфу, Бог намагався виліпити людину з тіста. Звідси і прислів’я : «Побачимо, з якого ти тіста!»

Так людина з’явилася на світ. А щоб вона ожила, вдихнув у неї Господь душу.

У давніх слов’ян часто душа уявлялася як вогонь (іскра, яку запалило Сонце). Життя людини можливе було до тих пір, поки горіло це внутрішнє полум’я. Недарма у нас до цього часу зберігся вираз: «Погасло життя».

А хто ж править долею людини, відміряє їй строк для життя? Давні слов’яни вважали, що це Род — «батько» всього видимого і невидимого. Коли народжувалася дитина, її майбутня доля записувалася до книги Роду. Звідси вираз: «На роду написано».

У Роду є помічниці- рожаниці, дві діви: Доля і Недоля - щастя і нещастя, вдача і невдача. Вони пряли нитку життя кожної людини.

Пантеон слов’янських богів

Слов'яни вірили у багатьох богів. Сучасні вчені мають думку, що язичницькі боги, яких вважають виявом початкової міфології, насправді були уявленнями наших предків про Всесвіт. Першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Більшість язичницьких богів слов'ян відомі з народної творчості: пісень, колядок.

Головні східнослов'янські боги:

Рід (божество) — вважався Творцем Всесвіту, Богом над Богами (часто зображується у вигляді дерева).

Рід

Перун — згадується у текстах договорів з Візантією, де йде мова про клятву воїнів Русі іменами Перуна і Волоса. В перекладі означає «блискавка, грім», був богом князівської дружини, всі міфи про Перуна, що збереглися в Україні, змальовують його стрільцем.

Перун

Хорс — назва бога Сонця (чи небесного світила загалом) на Русі.

Дажбог — бог достатку, також вважався уособленням Сонця, покровитель Руської землі.

Дажбог

Стрибог — бог вітру.

Мокоша — ймовірно, богиня-мати, богиня землі, родючості і ткацтва.

Мокоша

Сімаргл — ймовірно, божественний вісник

Волос (Велес) — покровитель скотарства та поезії.

Велес

Сварог — за Іпатіївським літописом, бог-коваль, навчив людей шлюбу, хліборобства і подарував їм плуг.

Сварог

Сварожич — бог вогню, син Сварога.

Рожаниці — богині долі.

Ярило — бог родючості і плодючості.

Ярило

Історичність цих божеств поділяється не всіма вченими:

Лада — одна з найстародавніших язичницьких богинь, богиня гармонії в природі, любові в шлюбі, мати-годувальниця Миру. Лада — мати близнят Лелі — втіленої води, і Полеля — втіленого світла.

Лада

Леля — богиня любові.

Полель — бог подружнього життя.

Берегиня - в давньослов'янській релігії - мати всього живого, первісне божество- захисник людини, богиня родючості, природи та добра.

Міфи відобразилися в обрядових піснях різних народів, зокрема у народних обрядах українців - колядування, щедрування, свято Івана Купала.

Отже, наш світ - світ гармонії й контрастів, у якому є день і ніч, світло і темрява. Боги часто втручаються в життя людей, задовольняючи свої інтереси, амбіції, а то й просто розважаються. Разом із тим їм хочеться поваги від людей, їх жертвоприношень. Тому у світі людей із самого початку з’явилося добро і зло (гріх); в боротьбі добра і зла людина живе і понині.

ІІІ. Опрацювання змісту міфів, вміщених у підручнику

«Про зоряний Віз»

1)  Словникова робота.

1. Геть-чисто — зовсім, повністю.

2. Хорувати — хворіти.

3. Одволати од смерті — врятувати від смерті.

2)  Виразне читання твору.

3)  Обговорення змісту.

-  Що сталося в невідомому краю?

-  Скільки дітей було у вдови?

-  Для кого дівчинка пішла шукати води?

-  Чи знайшла дівчинка воду?

-  Чи змогла донести її додому?

-  Чому?

-  Що сталося, коли собака перевернув глечик із залишками води?

-  Як наші предки назвали це сузір’я?

-  Яке диво вчинив Бог за щирість маленької дівчинки?

-  Чому навчає нас цей міф-легенда?

-  Яка сучасна назва сузір’я? (див. коментар)

4)  Переказування твору.

·  Коментар вчителя

Вели́ка Ведме́диця або Вели́кий Віз (лат. Ursa Major, «Велика ведмедиця») — сузір'я північної небесної півкулі, складається з семи великих зірок (Великий Віз) та 80 малих.

До реформи українського правопису 1933 року словники подавали назву сузір'я як Віз чи Великий Віз, після реформи застосовується відповідник російського терміну.

На території України спостерігається протягом цілого року.

Відображення сузір’я Велика Ведмедиця в мистецтві

Сузір'я Великої Ведмедиці в атласі Яна Гевелія

Сузір'я Великої Ведмедиці із набору тематичних карток (1825р.)

Зоряна ніч над Роною

Опрацювання змісту міфу «Чому пес живе коло людини?»

1)  Словникова робота.

1. В’єдно — разом.

2. Жиймо — живімо.

3. Тя — тебе.

2)  Виразне читання міфу.

3)  Перевірка розуміння змісту (тестування) .

  1. Чому собака не захотів бути самотнім?

   а) бо був голодним; б) бо був слабким;

   в) бо надокучило йому жити самому; г) бо був хворим.

  2. До кого спочатку пішов пес?

   а) до ведмедя; б) до вовка;

   в) до білочки; г) до яструба.

  3. Чому собака пішов до вовка?

   а) ведмідь наказав; б) до вовка привела лісова стежка;

   в) порадили звірята; г) ця ідея йому наснилася.

  4. Як почали жити вовк та пес?

   а) весело; б) в’єдно;

   в) мирно; г) сварячись.

  5. До кого наступного пішов пес?

   а) до лиса; б) до ведмедя;

   в) до оленя; г) до лося.

  6. Кого злякався ведмідь?

  а) лева; б) оленя;

  в) людину; слона.

  7. Куди ведмідь сказав затягнутись?

  а) в бочку; б) в корч;

  в) в нору; в дупло.

  8. За кого прийняв лев собаку?

  а) за товариша; б) за охоронця;

  в) за робітника; г) за слугу.

  9. Кого злякався лев?

  а) людину; б) вовка;

  б) іншого лева; г) мисливців.

  10. З ким вирішив залишитися собака?

  а) з вовком; б) з ведмедем;

  в) з левом; г) з людиною.

  11. Чому пес живе з людиною? Бо людина…

  а) весела; б) сильна;

  в) бідна; г) багата.

  12. За жанром цей твір…

  а) міф; б) казка;

  в) оповідання; г) народний переказ.

4) Переказування твору.

·  Додатковий матеріал про міфічне походження собаки.

Собака (дворовий). Створений дияволом з глини (Ушицький повіт); проте він є найближчою до людини твариною і єдиним його вірним та надійним другом. Зліпивши першу людину і лишивши її просушуватися на сонці, Господь приставляє сторожувати собаку.

ІV. Підведення підсумку уроку.

-  Як ви зрозуміли, що таке міф?

-  Як і чому вони виникали?

-  Як ви гадаєте, чому до наших часів збереглося так багато міфів?

-  Кому поклонялися давні руси-українці?

-  Яка сучасна назва сузір’я Великого Возу?

-  Поясніть вислів: «Собака — вірний друг людини». (додатковий матеріал про вірність собаки людині)

V. Домашнє завдання Творчі завдання.

1. Доберіть прислів’я, співзвучні з основною думкою міфу «Про зоряний Віз».

2. Уявіть себе на місці дівчинки. Як би ви себе повели в такій ситуації?

3. Створіть комікси до міфу «Чому пес живе коло людини?»

4. Інсценізуйте в групах міф «Чому пес живе коло людини?»

5. Проілюструйте один із міфів.

6. Знайдіть у ясну погоду на небесному тлі сузір’я Возу. Намалюйте його.