Українська література - розробки уроків

М.Коцюбинський. Новела «На камені»

Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Мета: опрацювати зміст новели «На камені», дізнатися про історію її створення, допомогти десятикласникам збагнути специфіку імпресіоністичного твору, учити школярів осмислювати вчинки персонажів, пояснювати символічні образи, поглибити знання про новелу; розвивати вміння зіставляти персонажів, образну уяву, вивчені уміння самостійно робити висновки з почутого і прочитаного, знаходити художні засоби, визначати їх роль у тексті; виховувати гуманізм, співчуття співпереживання, повагу до почуттів людини.

Очікувані результати: учні знають про життя і творчість М. Коцюбинського, основні стильові ознаки імпресіонізму, уміють аналізувати художній твір, визначати художні засоби, висловлювати власні враження та думки щодо прочитаного.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з використанням інтерактивних та комп’ютерних технологій.

Теорія літератури: новела, поняття про імпресіонізм, акварель

Обладнання: портрет М. Коцюбинського, текст новели «На камені» , літературознавчий словник.

Ім’я уроку: «Цей складний тернистий шлях до свободи»

Форми і методи роботи: робота у групах, випереджальні завдання учнівські повідомлення, укладання схеми, анкети, «Незакінчене речення», метод «Мікрофон» , презентації з використанням ІКТ

Епіграф

«Моя душа розкрита

для чужого болю,

як квітка для роси»

М.Коцюбинський

Хід уроку

І. Організаційний момент (готовність учнів до уроку)

ІІ. Мотиваційний етап

Слово вчителя.

Діти, пройнята великою любов`ю до життя і людини творчість Михайла Коцюбинського стала окрасою й гордістю українського письменства. «Моя душа розкрита для чужого болю, як квітка для роси», - писав митець, у якому поєднався талант глибокого психолога і яскравого пейзажиста. Якнайтонше відображення внутрішнього світу людини, розкриття таємних порухів серця, незвичайний ліризм відзначають новелістику письменника 1890 — початку 1900-х років. У ній гармонійно злилося національне із загальнолюдським. Письменницьке око пильно вистежувало і побутові явища тогочасної дійсності, і глибокі розколини у свідомості українського селянина, і переживання революціонера, і сердечні стосунки між людьми.

Творчість М. Коцюбинського початку ХХ століття позначена впливом імпресіонізму.

Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901 року стає психологічна новела. Він експериментує в жанровому аспекті: «Цвіт яблуні» — етюд, «На камені» — акварель, «Пам`ять душі» — поезія у прозі і т.п.

Письменник значно розширив тематику української прози: героями його творів стали не лише українці, а й кримські татари, молдавани, цигани.

Друзі, як ви вже зрозуміли, сьогодні на уроці ознайомимося зі змістом новели «На камені».

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу

На дошці записано проблемне запитання, відповідь на яке клас шукатиме протягом кроку: «Чому М.Коцюбинський назвав твір «На камені»? Обґрунтуйте свою відповідь.

Випереджальні завдання

1. Працює 1 група «Довідкове бюро».

Поглиблення літературознавчої, культурологічної компетентності читача

Повторюємо:

Новела — це невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

Епітети — художні означення, що підкреслюють характерні риси, визначальні якості явища, предмета, поняття, дії.

Порівняння - засіб художньої образності, один з видів тропів, що полягає у зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його.

З’ясовуємо:

Акварель — ( франц. аquarelle «водянистий» , «водою зроблений») — виконаний художником за допомогою пензля й водяних фарб напівпрозорий кольоровий малюнок.

2. Працює 2 група «Літературознавців — мистецтвознавців».

Презентація «Імпресіонізм як мистецьке явище»

3. Працює 3 група «Бібліографів — дослідників»

а) цікаві сторінки з життя митця. Кримський період.

б) Історія створення акварелістичної новели «На камені»;

в) Михайло Коцюбинський живописець.

Дивись додаток № 1

IV. Дослідницький практикум щодо змісту акварелістичної новели «На камені».

Організація дослідницько-пошукової діяльності читача з презентацією опорних конспектів у групах

1-ша група. Тема. Ідея. Особливості жанру.

Презентація першої групи. (Орієнтовні відповіді)

Тема — боротьба людини за щастя, свободу, любов в обмеженому мусульманськими звичаями соціумі.

Ідея — прагнення героїв всіма силами вирватися на свободу з темряви і зла.

Особливості жанру. Акварель «На камені» — новаторський твір у жанровому плані. У ньому нескладна фабула, автор зосереджений на внутрішніх переживаннях героїв, що й становлять сюжетну колізію. Композиція акварелі надзвичайно оригінальна: даючи нібито малюнок з життя, автор жодного епізоду не виносить на перший план, а примушує читача головні епізоди переживати в собі, у своїй уяві. У цьому виявляється перша риса імпресіонізму: замість детальних реалістичних описів давати тільки окремі натяки, «плями», що вже показують шлях читачевій уяві. Друга ж риса імпресіонізму — висувати на перший план психічні переживання героїв, а не фабулу творів. Письменник робить спробу вийти за межи традиційного оповідання та створити новий жанр — психологічну новелу, розвинути свою індивідуальну стильову манеру. Жанрова характеристика цього твору — акварель — відкриває задум автора: наблизити словопис до живопису; згадана новела наче спеціально присвячена цьому мистецькому експерименту. Акварель — одна з найбільш колористичних у прозі того часу, і не тільки українській. У цьому творі письменник ставить перед собою важливе завдання: надати кольору смислової функції. Тут слово виступає тільки інструментом творення мікро образу, який і передає переживання героїв або служить реалізації задуму автора. Не дивно, що новелу «На камені» автор назвав аквареллю: у ній справді переважають зорові образи, картини моря і гір виринають перед очима читачів.

Опорний конспект (ОК)

Тема

Ідея

Особливості жанру




2 — га група «Схарактеризувати образи» (описати зовнішність героя, розказати про його вчинки й риси вдачі, поведінку і т.п.)

Презентація.

Героїня твору - Фатьма жила в далекому гірському селі. Чоловік її, різник, заплатив батькові більше, ніж могли дати свої парубки, і забрав у своє село, де не було родини, подруг, близьких людей, не було навіть звідти доріг. Молода жінка часто стояла під одиноким деревом, з надією вдивляючись у рідну гірську далину, сподіваючись на визволення. Але якщо дерево змогло пустити корені на голому кам’яному даху, то Фатьма так і не прижилася в цій людській пустелі.

Єдиною кольоровою плямою на тлі моря і сірих скель є постать молодого стрункого Алі. Жовті штани, синя куртка й червона хустка на голові виразно підкреслюють вроду весляра, тим більше, що головний убор впродовж подій у творі стає виразною художньою деталлю, здатною набувати нових значень: це найцінніша річ у гардеробі молодика, той значущий для мусульманина предмет, який він стеле на пісок під коліна, коли молиться. Це, врешті, саме та річ, яка через свою яскравість видала і прирекла на мученицьку загибель юнака разом з Фа тьмою під час їхньої втечі.

Мемета автор порівнює з роз’юшеним цапом. Він щодня ріже овець, тому ніколи не розлучається зі своїм ножем, яким підступно і вбиває Алі. Фатьма добре знає вдачу «ненавидного, нестерпучого різника», тому й обирає смерть у ненависному морі, так і не побачивши чарівний світ «синіх лісів та рожевих скель». Навіть татари жахнулися цій простій і несподіваній смерті

ОК

Портрет героя

Характеристика героя



3-тя група. Художні засоби: епітети, метафори, порівняння, символи

Презентація

Фатьмі в татарському селищі все ненависне — і чоловік, і скелі, і море, яке безроздільне панує над людьми: Тут тільки море, скрізь море. Вранці сліпить очі його блакить, удень гойдається зелена хвиля, вночі вони дихає, як слаба людина... В годину дратує спокоєм, в негоду плює на берег, і б`ється, і реве, як звір, і не дає спати... Навіть в хату залазить його гострий дух, од якого нудить... Од нього не втечеш, не сховаєшся... воно скрізь, воно дивиться на неї...

Цей малюнок якнайкраще розкриває психічний стан Фатьми, її нудьгу і тугу, безвихідність становища, адже вона — продана рабиня. І море ще більше сприяє цьому, бо закриває їй дорогу й не хоче допустити до села Алі, відкидаючи назад його човен. А потім воно й Алі зробило бранцем голих, сірих скель, розколовши човен, на якому він приплив сюди. «Каламутне море скаженіло», ревіло, немов віщувало майбутню драму. В уяві Фатьми це величезне чудовисько було спільником ненависного їй чоловіка. І, навпаки, коли загинули закохані, воно стало лагідним і спокійним, «зливалося з сонцем в радісний усміх». Неначе святкувало перемогу.

Любов до Алі, цілком природна для молодої жінки, є водночас і вибухом протесту. І ця рішучість, і втеча через гори, і трагічна загибель героїв, і система тропів («Фатьма йшла попереду — зелена, як весняний кущ»; над кручею «кидалася, як чайка, Фатьма»; Алі, «високий і гнучкий, як молодий кипарис, здавався на тлі неба велетнем»; од його лиця «блідого і гордого, била відвага молодого орла») — все надає образам Фатьми та Алі високої поетичності.

Як же сприйняли спробу закоханих вирватися на волю недавні «друзі» Алі, ті, що слухали його музику й пили з ним каву?

Вони всі об`єдналися проти Фатьми та Алі: Усіх єднало тепер почуття образи. Зачеплено було не тільки Меметову честь, але й честь усього роду. Якийсь злиденний, мерзенний дангалак, наймиті заволока. Річ нечувана! І коли Мемет виніс з хати довгий ніж, яким різав овець, і, блиснувши ним на сонці, рішуче застромив за пояс, рід був готовий.

Веди!

Цей похід роду, що виборює свою так звану честь, є страшним і смішним водночас. Автор порівнює переслідувачів з мандрівними мурахами. Їхні обличчя «червоні й упрілі», «запеклість випирала їм з лоба очі», а супроводжували нестерпна спека та отруйний молочай.

Новий колористичний образ набуває особливого значення: зміни, що відбулися в душевному стані мовчазної татарської дівчини Фатьми після її зустрічі з гарним молодим турком Алі, символізує розквітла квітка — гірський крокус. Драматична колізія (втеча закоханих Фатьми і Алі) також знаходить своє особливе розв’язання в протилежності кольорів різної гами — мікро образ «дух цих диких, ялових, голих скель». На цих скелях закарбувалася споконвічна історія страждань «людей на камені», існування яких — постійна боротьба з природою, панує лише один закон — жорстокість. Безбарвним скелям. Голому каменю автор протиставляє червоний колір пов’язки на голові Алі та заланий колір фередже Фатьми, червоний — символ кохання, а зелений — життя. Яскраві, насичені кольори контрастують з кольорами мертвої застиглої скелястої породи, посилюють драматизм подій, сірі скелі зрадливо виказують яскраве вбрання Фатьми й Алі. Колористичні штрихи зливаються в єдину імпресіоністичну картину з драматичним малюнком і водночас піднесеним гімном коханню.

Художні засоби

Приклади

Епітети


Метафори


Порівняння


Символи


V. Закріплення знань.

1. Завдання.

1-а група. Заповнити анкетні дані Фатьми.(Орієнтовні відповіді)

Ім`я: Фатьма

Національність: татарка

Соціальний стан: дружина хазяїна кав`ярні Мемета

Місце народження: гірське селище

Улюблена квітка: гірський крокус

Що вона не любить: постійний шум моря

Мрія: бути разом з Алі, повернутися разом з ним у гори.

2-га група. Заповнити анкетні дані Алі

Ім`я: Алі

Національність: турок

Місце народження: Схід, Смірна

Захоплення (хобі): гра на зурні

Полюбляє: шум моря

Мрія: вирватися на волю із коханою дівчиною (незважаючи на те, що вона одружена).

3 — тя група. Заповнити анкетні дані Мемета

Ім`я: Мемет

Національність: татарин

Місце народження: татарське селище на березі моря

Соціальний стан: одружений

Рід занять: різник

Соціальний статус: має кав`ярню

Не любить: жіночу непокору

Мрія: наздогнати втікачів і покарати (вбити).

2. Скласти схему «Шлях до волі»

3. Відповіді щодо проблемного запитання на початку уроку

Метод «Мікрофон»

Орієнтовні відповіді

а) Бо мешканці села, які багато в чому своїми душами співзвучні з природою цього краю, з його мертвим камінням («татарське село здавалось грудою каміння», «кам`яні оселі», «люди на камені», «сонце і камінь», «дух цих ялових, голих скель, що на ніч умирали»);

б) герої Фатьма та Алі були чужими серед каміння байдужості, зла, безнадії. Ніби дві зірки засвітились вони в цьому світі та згасли, залишивши по собі болючий спогад;

в) бо мрія двох закоханих сердець про щастя і свободу розбилася об каміння байдужості, жорстокості.

VI. Рефлексійно-оцінювальний етап

Усна рефлексія

«Незакінчене речення»...

Діти, перед вами улюблена квітка Фатьми — гірський крокус, кожна пелюстка являє собою «незакінчене речення», продовжить його.

Орієнтовні відповіді

«Сьогодні на уроці я зрозумів (ла)...»

«Сьогодні я навчився (лася)...»

«Сьогодні я усвідомив (ла)...»

«Я захоплююся вчинком закоханих...»

«Сьогодні я засуджую вчинок Мемета і його односельців...»

Оцінювання з коментарем.

VII. Домашнє завдання з коментарем.

1. Робота у групах

Кожна група складає до 8 запитань тестового характеру щодо вивченого матеріалу на уроці.

2. Робота у парах (за вибором)

Розвиток мовлення:

а) скласти діалог

Уявна розмова з Алі, Фатьмою, Меметом;

б) написати есе на тему: «Що для мене свобода»

Додатки:

Додаток № 1. Презентація «Імпресіонізм у літературі та художній культурі» з використанням ІКТ

Додаток № 2. Учнівські повідомлення.

а) Доля і недуга кидали митця в різні куточки України і за її межі: Крим, далека сонячна Італія, Карпати... І завжди зі своїх поїздок він привозив не тільки свіжі враження від побаченого, а й твори чи творчі задуми. Серед багатьох оповідань, написаних у 1890 — 1900-х рр., найпоказовішим для стилю Коцюбинського є акварель «На камені», яку Іван Франко називав перлиною української літератури.

Неповторно прекрасний образ Криму, своєрідність його пишної природи і життя полонили творчу уяву багатьох видатних митців слова: Лесі Українки, Пушкіна, Міцкевича, Горького.

Тісно пов’язаний з Кримом був певний період життя і творчості Коцюбинського. Знайомство письменника з цим сонячним краєм відбулося на цілком прагматичній основі: у 1895 році він приїхав сюди на роботу — розвідувачем філоксерного комітету.

Крим зустрів його свіжістю весняних барв, буйним цвітінням кущів і дерев. Чулу до всього гарного душу письменника відразу зачарувала краса цього південного мальовничого куточка землі. «Крим зробив на мене таке сильне враження, - писав він до М. Комарова, - краса природи не тільки вразила, а й пригнітила), що я ходив тут як уві сні».

Але це були перші враження. Виснажлива робота зробила свою справу. Коцюбинський невимовно стомлювався. «Роботи так багато, що ледве дихаю», - пише він до Б.Грінченка. Після від'їзду дружини письменник залишається зовсім самотнім. Може, саме цьому душевному настроєві ми і мусимо завдячувати за яскраві зразки епістолярної спадщини і за прекрасні новели кримського періоду. Коцюбинський з цікавістю ознайомлюється зі своєрідним побутом і звичаями місцевого населення, його нестримно ваблять морські простори і тамтешні люди. Саме тут з`являються перші записи кримських спостережень, що лягли в основу ряду кримських оповідань художника.

б) Експедиція, учасником якої був Коцюбинський, працювала в Сімеїзі, Алушті, приморському селищі Куру — Узені (нині Сонячногірське). Михайлові Михайловичу пощастило винайняти кімнату в найкращому будиночку Куру — Зеня, що належав купцеві, власнику єдиної в тому селищі кав`ярні, яка містилася на першому поверсі того ж будинку. Покрівля кав`ярні служила невеличким подвір’ям для другого поверху, де оселився письменник. Саме ця оселя й послужила «прототипом» будинку Мемета — ненависного і жорстокого чоловіка красуні Фатьми. Навіть самотнє дерево на покрівлі — дворику, про яке він писав у листах до дружини («... чудо у нас, це дерево (справжнє, живе дерево) росте на дахові і навіть дає тінь»), знайшло своє місце в новелі «На камені». Образ цього, невідомо звідки занесеного, самотнього дерева автор порівнює з образом самотньої героїні твору Фатьми, яку батько безжалісно продав нелюбові — кривоногому м’ясникові Мемету...

Не забув письменник і тих кам’яних сходів, по яких щодень поспішав на роботу. У новелі «На камені» не раз трапляється ця пейзажна деталь: «...тихо ступали жовті патинки по кам’яних сходах, що єднали Меметову хату з землею...»Ці самі сходи автор твору обирає місцем першої зустрічі Фатьми з наймитом Алі, якого вона покохала.

Та найбільше уваги віддає письменник Меметовій кав`ярні, що була «серцем села, куди збігалися всі інтереси людності, усе те, чим жили люди на камені».

Михайло Михайлович частенько заходив до кав`ярні свого хазяїна, прислухався до гарячих суперечок, вдивлявся в розпашілі обличчя чоловіків (жінки не мали права заходити в кав`ярню). З цих відвідин вимальовувалася картина родинних звичаїв кримських татар, закостенілості магометанських законів, за якими чоловік — володар, жінка — покірна рабиня.

Письменник гуманіст осуджує тиранію шлюбних угод за принципом купівлі — продажу. У його кримських новелах відчувається палкий протест проти дикості патріархальних традицій, проти рабського становища жінки.

1 листопада 1896 року Коцюбинський попрощався з Куру — Узенем, та й з роботою філоксеріста взагалі. Але пам`ять про те «татарське царство» ще довго жила в його душі.

Минуло вісім років. Письменник жив і працював у Чернігові. До нього прийшла слава видатного художника слова. Серед написаного за цей час і твори «В путах шайтана» та «На камені», в основу яких лягли кримські враження.

Ще двічі митець побував у Криму, востаннє — в 1911 році, уже дуже хворий, але сповнений творчих задумів, яким, на жаль, не судилося здійснитися.

Володимир Короленко радив умістити переклад новели «На камені» в журналі «Русское богатство». Він писав редакторові, що «це художнє оповіданнячко прикрасило б їхню січневу книжечку». Новела справді яскраво розкриває основні особливості мистецької майстерності Коцюбинського і зокрема такі з них, як виняткова пластичність і мальовничість описів природи, речей, персонажів. Письменник узагалі часто подає образи як живописець. Недаремно він свої новели іноді називає акварелями, образками, етюдами.

в) Звернення до засобів живопису в Коцюбинського цілком природне. Знайомі часто чули від Михайла Михайловича, що він дуже любить малювати. «Письменнику, - зауважував він, - треба знати фарби, як і художникові, а для цього треба бути художником... щоб фарби приходили на допомогу слову». Саме тому описи природи в новелах Коцюбинського вражають своєю кольоровістю, барвистістю і красою.

Новелу «На камені» автор назвав «аквареллю». У ній справді переважають зорові, живописні образи: картини моря і гір виразно і яскраво постають перед очима читача. Взяти хоча б початок твору, де змальовано бурю на морі.

«Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною. Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега...

Море дедалі втрачало спокій. Чайки знімались із одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем. Море потемніло, змінилось. Дрібні хвилі зливались докупи і, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадалась до берега, падали на пісок і розбивались на білу піну».



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.