Українська література - розробки уроків

Проблема свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії в творі Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало»

Мета уроку: ознайомити учнів з творчою спадщиною В. Дрозда, ідейно-художнім змістом твору «Білий кінь Шептало» та критично осмислити алегоричну основу його образу; вчити аргументувати відповіді на запитання, висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в творі; виховувати прагнення до збереження власної індивідуальності, повагу та любов до людини; формувати активну життєву позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи, прийоми і форми роботи: літературна вікторина, розповідь учителя, повідомлення учасників дослідницьких груп, прослуховування аудіозапису пісні «Білий кінь» (Сл., муз., виконання О. Шевченка (альбом «Серйозні речі»), інтерактивні вправи: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Асоціативний кущ».

Випереджувальне завдання. Дослідницьким групам виступити з повідомленнями на теми: І група: висловлювання дослідників і шанувальників творчості Володимира Дрозда; ІІ група: образ коня в творчості поетів-краянів; ІІІ група: дібрати цитати про коней.

Обладнання: портрет Володимира Дрозда, виставка творів письменника, аудіозапис пісні О.Шевченка «Білий кінь» (альбом «Серйозні речі»), вірші, фотографії з пейзажами, ілюстрації до твору.

Епіграф:

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Г. Сковорода

Намагайся пізнати себе,

намагайся розгадати свою природу…

Г. Сковорода

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

На дошці записана тема уроку та слова Г. Сковороди, які є епіграфом уроку. Під супровід пісні «Білий кінь» (сл., муз., виконання О. Шевченка) учні записують тему уроку. Повідомлення учителем мети і завдань уроку.

Аутотренінг (забезпечення емоційної готовності до уроку).

Я — восьмикласник.

Я — особистість творча.

Я думаю, замислююсь.

Я аналізую, висловлюю свої судження.

Я хочу знати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Робота над епіграфами. Розкрийте зміст епіграфів.

Слово учителя. Видатний український філософ Г. Сковорода найвищою цінністю свого вчення проголосив уміння кожної людини бути собою. А чи замислювались ми над тим, що це означає? Кожен з нас — неповторна й оригінальна особистість із власними потребами, переконаннями, мріями й бажаннями. На жаль, не кожен і не завжди хоче залишатися неповторним і оригінальним, вважаючи за краще керуватися життєвими принципами інших людей. Часто нам легше погодитися з чиєюсь думкою, аніж доводити свою, змовчати за нагоди, щоб уникнути проблем, поступитися тому, хто має владу або якусь іншу перевагу… Чи правильно це?

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Чи правильно це?

Слово учителя. Такі особи, як правило, не мають своїх переконань, мрій, вони говорять чужими словами, керуються чужими думками. Як не загубитися серед натовпу, не втратити своєї неповторності? Про це ми і поговоримо сьогодні на уроці, познайомившись з алегорично-символічним оповіданням Володимира Дрозда «Білий кінь Шептало».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення групи «Дослідники».

Відомий літературознавець С. Жулинський про творчість Володимира Дрозда писав так: «У художньому світі Володимира Дрозда все можна віднайти і відкрити: і веселу фантастику, і життєву, нерідко сувору, безжальну правду, і невичерпно багату поетичну фантазію. … Він постійно звертається до народних переказів, легенд, притч, казок, дослов’янської міфології взагалі з тим, щоб збагачувати свою творчість різними формами психологічного аналізу, знаходити нові ракурси в художньому дослідженні сучасної людини. Його звернення до умовно символічних засобів відображення зумовлено прагненням поглибити й урізноманітнити аналіз соціально-морального стану сучасника».

Літературна вікторина «Життя і творчість В. Дрозда».

Спростуйте або підтвердіть думку словами «так», «ні».

1. В. Дрозд народився на Черкащині в родині вчителя? (Ні).

2. Коли хлопчикові було два роки, почалася Велика Вітчизняна війна, батька забрали на фронт. (Так)

3. Своє дитинство автор асоціював з різнокольоровими барвами. (Ні).

4. Після закінчення середньої школи В. Дрозд отримав атестат. (Ні).

5. Відразу після школи став журналістом у районній газеті. (Так).

6. За публікацію першого вірша про берізку мав подяку від голови сільради. (Ні).

7. Письменник обрав собі псевдонім Семирозум. (Так).

8. У 23 роки видав першу книжку новел та оповідань «Люблю сині зорі». (Так).

9. У 1968р. закінчив факультет журналістики Львівського університету. (Ні).

10. З 1983-1985р. працював головним редактором популярного журналу «Київ». (Так).

11. Був одружений з поетесою Іриною Жиленко. (Так).

12. За роман «Листя землі» у 1992р. був удостоєний Шевченківської премії. (Так).

Робота над змістом твору.

Переказ оповідання трьома учнями (випереджувальне завдання). Запитання за змістом оповідання з наведеними у дужках варіантами відповідей:

— з яким словом асоціюється кличка Шептало? (Шептати, притишений, приглушений);

— чим Шептало відрізнявся від гурту коней? (Був білим, високого походження, не любив гурту, вважав себе вищим за інших, був гордим);

— чому в Шептала були особливі стосунки з конюхом? (Степан поважав його, жалів, не посилав на важку роботу);

— чого білий кінь соромився? (становища робочої худоби, упряжі, їзди до міста);

— чому Шептало прикидався сіреньким та покірненьким? («Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки»);

— коли виявляється твердість характеру Шептала? (обурений брутальністю конюха і підпаска, Шептало «як ніколи досі, відчув свою неволю» і вирвався з чіпких рук хлопця);

— як Шептало насолоджувався волею? (до пізньої ночі бігав кінь по лугах і яругах, насолоджуючись волею, яка «пахла живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав і молодого сіна»);

— чому Шептало виправдовував своїх кривдників? (скупавшись у річці, він «побачив у водянім дзеркалі себе — незвично білого, аж до щему в очах». Гірка правда відкрилася Шепталові. Це тепер, змивши із себе пил і бруд, він знову став білим красенем, а там, у стайні, був «бруднувато-сірим, попелястим» і звичайним, як усі. Тому, мабуть, конюх і дозволяв собі бити його батогом);

— чому Шептало повернувся до гурту? (Він не хотів бути білим конем, викачався у багнюці, аби з часом повернулася колишня «сірість». «А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Головне, щоб він, Шептало, знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім»);

— чому письменник вирішив донести свої ідеї саме через образ коня? (Коні розумні й близькі до людини, спілкування з кіньми лікує деякі хвороби).

Метод «Асоціативний кущ».

Охарактеризуйте і запишіть риси вдачі Шептала. (Спокійний, розсудливий, розумний, витривалий, волелюбний, щирий, гордий, терплячий, вірний, довірливий, покірний, вміє пристосовуватись, не хотів бути «як усі», опирався «сірій» буденності, але зазнав поразки у боротьбі).

Перегляд фотографій та ілюстрацій.

Слово учителя. В основі твору — алегоричні образи, які допомагають зрозуміти, хто є хто. За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на людину. Та жахлива епоха принижувала людину, Людину, яка має власне ім’я й індивідуальні особливості; Людину, яка народжена, аби бути вільною.

Які проблеми, порушені в оповіданні? (Проблема людини в суспільстві, її знеособлення; свободи і неволі; особистості й натовпу; дійсності й мрії).

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Які у вас враження від почутого?

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок.

Група «Літературознавці» підготувала цитати про коней: «Коні краще людей: вони принаймні не брешуть». «Сядеш на коня і відчуваєш: летиш! І всі тяготи життя забуваються». «Кінь — це поезія в русі». «Кінь — людині крила». «Хороші коні ніколи не бувають поганої масті». «Золота вуздечка не робить коня кращим». «Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне!

Група «Декламатори» підготувала вірші на тему «Образ коня в творчості поетів-краянів».

Володимир Іванців «Білий кінь з лугу». Галина Гай «На видноколі коні, коні». Олег Орач «Коня!». Ніна Опанасенко «Коні». Петро Розвозчик «Коні волі».

Слово учителя. Микола Жулинський «На самоті з Богом». «… В. Дрозд чимось нагадував білого коня Шептала — вирізнявся різко із загальної маси, бунтував проти налигування різного роду ідеологічних приписів і зобов’язань, але водночас поривався і затінитися заради самозбереження власної душі У передчутті завершення свого земного життя Володимир Дрозд заповість своїй дружині, чудовій поетесі Ірині Жиленко, із властивим йому почуттям самоіронії та фантазійності: якщо раптом український народ вшанує його не одним пам’ятником, а трьома, то він велить поставити в його рідному селі Петрушині, що на Чернігівщині, пам’ятник у вигляді хлопчика верхи на свині з книгою у високо піднятій руці, а в Чернігові на валу поставити пам’ятник «Білому коню Шепталу» з головою (і обов’язково — в окулярах) Володимира Дрозда. Такий собі кентавр, але задні ноги коня щоб були в армійському галіфе.

Висновок. Людина не повинна зраджувати своєї індивідуальності, людської гідності, мрії, самого себе.

V. Підсумок уроку.

Сенкан.

Воля.

Необхідна, благородна.

Манить, мріє, сподівається.

Мають тільки цілеспрямовані.

Свобода.

Людина.

Індивідуальна, неповторна.

Працює, самовдосконалюється, творить.

Мріє бути щасливою.

Особистість.

Висновок про роботу учнів на уроці, виставлення оцінок.

VІ. Домашнє завдання.

Написати продовження твору «Білий кінь Шептало».

Прочитати розповідь малого Сашка про коней (О. Довженко «Зачарована Десна»).