Українська література - розробки уроків

Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном». Образ любові як втілення високої християнської цінності

Всі публікації щодо:
Тютюнник Григір

Мета: ознайомити студентів з новелою Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», удосконалювати навички аналізу прозових творів малих жанрів, проводити філософські дослідження на матеріалі прочитаних творів; розвивати творчу уяву, аналітичне мислення; виховувати толерантність, повагу до людей, співчуття, прагнення до самопізнання.

Методична мета: сприяти розвитку дослідницьких здібностей студентів та формувати уміння працювати з текстом та додатковою інформацією.

Тип заняття: літературне дослідження.

Методи, прийоми, форми роботи:

-  інформативно-пошуковий метод;

-  метод «Коментар думок» ;

-  пояснювально-ілюстративний (асоціативний кущ, сенкан);

-  інсценізація;

-  випереджувальні завдання в групах;

-  «Технологія особистих вражень» (оцінні враження, моделюючі враження, творчі враження).

Забезпечення заняття: портрет письменника, Біблія, мультимедійна презентація, творчі проекти студентів, тексти твору.

Література

1. Варзацька Л., Кратасюк Л. Організація проектної діяльності учня// Дивослово. — 2004. - №11.

2. Вічна загадка любові: Літературна спадщина Григора Тютюнника: Спогади про письменника. — Київ, 1988.

3. Войтович В. Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002.

4. Герасименко Т.Вічна загадка любові//Вивчаємо українську мову і літературу -2012. - №2.

5. Коновалик О. «...Я відчуваю людину, як рана сіль»//Дивослово. — 2009.- №3.

6. Конопка Т. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»: Звеличення шляхетних людських почуттів, чесності й порядності в житті//Бібліотечка «Дивослова». — 2008. - №4.

7. Соловей О. З вірою в любов і милосердя//Дивослово. — 2008. -№3.

8. Українська література: підруч. для 11 кл. заганоосвіт. навч. закладів/ Г. Ф. Семенюк, М. П. Ткачук, О. В. Слоньовська [та ін.]; за заг. ред. Г. Ф. Семенюка. — К.: Освіта, 2011.

Любові всевишній присвячується.

Кохання приходить одразу, в один момент,

і може одійти з такою ж раптовістю і несподівано.

Любов приходить помалу, приходить непомітно, стає

господинею й одходить трудно, з муками, зі смертю.

    В. Винниченко

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1.Тести «Життєвий і творчий шлях Григора Тютюнника»

(Взаємоперевірка, виставлення оцінок у підсумкову таблицю)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

-  Що таке новела?

-  Які особливості психологічної новели?

-  Хто з українських письменників звертався до цього жанру?

(В. Стефаник «Камінний хрест», «Новина», Г.Косинка «Мати», «На золотих богів», М.Хвильовий «Мати», М.Коцюбинський «Інтермецо» та ін..)

-  Чи можна за допомогою невеликих творів передати «великі почуття»?

(Бернард Маламуд, американський прозаїк ХХ ст.. писав : «Новела — це необхідність сказати багато за короткий час».)

ІV. Мотивація навчальної діяльності студентів.

На екрані: «І захотілося раптом, щоб, коли помру, крізь прах мого серця проріс дубовий корінь, а з нього вимахав могутній дуб і щоб гілля його пішло на кілки — бити тупих і немічних серцем людей».

- Прокоментуйте вислів Г.Тютюнника.

- Чи доводилось вам у житті зустрічатися з людською байдужістю?

Григір Тютюнник — людина великого серця. Для нього ідеалом завжди були доброта, самовідданість і милосердя людської душі. Герої його творів звичайні люди, чуйні й добрі, з щедрою душею, здатні на глибоке і вірне кохання. Більшість творів письменника — новели. Та в цих невеликих за обсягом творах талановитий письменник створив колоритні, незабутні образи простих людей.

V. Оголошення теми, мети, завдань заняття.

Слово викладача. На сьогоднішньому занятті ми продовжимо знайомство з творчістю цього видатного майстра психологічної новели. Багато творів написано про велике людське почуття — кохання. Та, мабуть, найбільш щемливою серед них є новела «Три зозулі з поклоном». Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають її герої.

- Заняття проведемо у формі літературного дослідження.

1. Запис теми, епіграфа.

2. Постановка проблемного питання.

- Одразу після заголовка читаємо: «Любові Всевишній присвячується».

Зазвичай присвята має на меті зберегти, увічнити пам'ять про того, хто за життя автора був для нього людиною близькою, духовно рідною, дорогою серцю. Чому ж Григір Тютюнник обрав для свого твору таку незвичайну присвяту і чи виправдовує вона себе — на ці питання ми повинні дати відповідь у ході заняття.

Епітет «Всевишній», який в українській мові вживається лише в сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття — кохання.

-  Що говориться в Біблії про це почуття?

-  У Новому Заповіті читаємо:

«Любов довго терпить і милосердствує».

«Любов не зрадить, не вихваляється, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не радіє з неправди, а радіє істині…»

«Любов ніколи не минає, навіть коли мови замовкнуть і знання зникне».

«Любов довготерпелива, любов лагідна, любо не зрадить, любо не чваниться, не горда, не поводиться нечемно, не шукає свого, не роздратовується, не гнівлива, усе прощає, всьому вірить, завжди надіється, все терпить».

VI. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

1. Створення емоційно-позитивної атмосфери на занятті (метод «Коментар мудрих думок»).

-  Як ви розумієте слова В. Винниченка, взяті за епіграф?

-  Любов… кохання… - це прекрасне почуття, яке залишає слід на все життя. Але до кожного воно приходить по-різному.

-  Хто може сказати , що таке кохання?

(Студенти висловлюють свої думки, оговорюють їх.)

2. Слово викладача.

-  То що ж таке кохання? Чи можна дати йому чітке визначення ?

-  Академічний тлумачний словник дає таке визначення: «Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі». Та чи може словник розкрити справжню глибину цього почуття?

3. Асоціативний кущ.

-  Побудуйте асоціативний кущ до слова кохання (студент виходить до дошки, решта доповнюють).

-  Зверніть увагу, що це слово асоціюється не тільки з відчуттям щастя, радості та душевного спокою, а й з цілком протилежними емоціями.

4. Історія створення новели (виступ групи «Біографи»).

Новела «Три зозулі з поклоном», написана в 1977 році, глибоко віддзеркалює внутрішній світ письменника, його світобачення. Підсвідомо до її написання автор прямував, осмислюючи життя своєї родини, арешт батька.

Григір Тютюнник згадував : «Я виношую образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї… Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки… Яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами… І якщо доля дасть мені таланту — воздам хвалу жінці й красі».

Отже, в основі новели «Три зозулі з поклоном» відчутні автобіографічні моменти. Образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого.

Поштовхом до написання твору послужила, здавалося б, незначна подія: у 1976 році до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне, непереборне страждання людини.

Очевидці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхопився і побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» - одна з найчарівніших перлин української літератури ХХ ст.

5. Слухання пісні «Летіла зозуля через мою хату…»

-  Пропоную послухати українську народну пісню, яка стала поштовхом до написання новели.

6. Побудова сюжетного ланцюга.

-  Перед тим, як перейти до характеристики образів головних героїв новели, пригадаймо сюжет.

1. Заміжня Марфа Яркова кохає одруженого чоловіка Михайла, який має сина.

2. Синові (оповідачеві новели) історію цього кохання розповідає мати Софія.

3. Михайла заслано до Сибіру, звідки він ніколи не повернеться.

4. Один раз на місяць від Михайла Дружині надходять листи.

5. Прихід листів інтуїтивно відчуває Марфа, якій поблажливий листоноша дає пригорнути до грудей і «подержати».

6. Соня, яка знає про Марфину любов до її чоловіка, не картає суперницю.

-  В основі цього твору — любовний трикутник: Софія — Михайло — Марфа. Стосунки цих людей надзвичайно складні.

-  Чи випадково автор добирає такі імена для своїх героїв?

7. Лінгвістична хвилинка

Михайло — (давньоєвр.) «рівний, подібний до Бога». Михайлові властивий логічний склад розуму. Робить все добре та вчасно, любить співати.

Софія — (грецьк.) «мудрість, розум». Софія - ніжна, добра, вона здатна виявити співчуття до слабкої й беззахисної істоти й надати посильну допомогу людині, що потрапила в скрутне становище.

Марфа — (арамійськ.) «пані, господиня, володарка». Здавна вважалось, що дівчина на ім’я Марфа простодушна й мила. Їй не властива хитрість і злість, вона приємна й легка в спілкуванні. Добродушна, готова прийти на допомогу, доброзичлива й невимоглива.

-  Як бачимо, імена відповідають персонажам і допомагають розкрити їхні образи, внутрішній світ.

8. Характеристика образів з використанням «Технології особистих вражень».

1) Завдання групі психологів

Оцінити особливості формування:

-  характеру героїв (Марфи, Михайла, Софії);

-  розкрити особливості стосунків між персонажами: Михайло-Софія; Михайло-Марфа; Софія-Марфа.

2) Завдання групі критиків

Скласти і пояснити:

- графік долі (кольорову мозаїку життєвого шляху) Михайла, Софії і Марфи;

- коло думок героїв.

3) Робота експертів-дослідників (складання і представлення індивідуальних творчих проектів-роздумів-вражень)

- Як могли так чули одне одного Марфа і Михайло?

- Чому не одружилися Марфа і Михайло, отак один одного чуючи?

4) Робота в парах-враженнях

-  Чому Софія не ображалася на молоду суперницю?

-  Чи винен хтось у тому, що Марфа була нещасливою?

-  Як поводилась Марфа, коли Михайло був у засланні?

9. Інсценізація (уривок «Марфа і листоноша»)

10. Обговорення ситуації.

-  Звернімо увагу: листоноша, який приніс вістку від Михайла, поблажливо дає Марфі пригорнути листа до грудей. Він розуміє і поважає її почуття.

-  Чому Софія дозволяла Марфі брати лист?

-  Чи можемо ми сказати, що герої твору виявляють толерантність?

-  Що означає бути толерантним? (Словничок заняття)

-  Чи потрібно бути толерантним?

-  Як ця якість пов’язана з вашою майбутньою професією (педагоги)?

-  Хто ще з героїв новели наділений милосердям?

-  Чи була Софія щасливою в шлюбі з Михайлом?

-  Чи могла б бути іншою розв’язка твору?

11. «Лист до Софії» (студент читає напам’ять).

«Останній лист від тата» — це новела в новелі, і розкриває він цілий світ почуттів — сум за родиною, за втраченою свободою за життям та безмежну любов.

-  Чому Михайло писав дружині про своє почуття до іншої?

-  У яких прочитаних раніше творах українських письменників ми зустрічали «любовний трикутник»? («Марія» Уласа Самчука, «Маруся Чурай» Ліни Костенко.)

-  Чи можемо ми засуджувати Марфу за те, що так ненароком, мимоволі втрутилася в сімейне життя Софії і Михайла?

-  Що говорить Біблія про осуд?

«Не судіть своїх ближніх. Не судіть і вас не будуть судити; і не засуджуйте, то й не будете засуджені; прощайте , то і вам простять.»

-  Ми маємо бути дуже обережними з осудом, адже осуджуючи ближнього, ми заподіюємо часом несправедливість.

12. Самостійна робота (укладання опорної схеми, запис у конспекти).

Дослідити жанр, композицію, проблематику, символіку твору.

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Головна ідея твору: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.

Проблематика твору

1. Проблема кохання як найвищого вияву духовної краси.

2. Зв'язок поколінь.

3. Родинне життя.

4. Репресії. Життя людини, відірваної від дому, від сім’ї у засланні.

5. Збереження загальнолюдських цінностей.

6. Вірність.

-  Поясніть. На яких образах і в яких моментах твору розкриваються ці проблеми.

13. Дослідження символіки заголовка.

-  Таємничим здається вислів «три зозулі з поклоном», і, напевно, тільки автор міг би пролити світло на його зміст. Але ми з вами спробуємо провести власне дослідження, керуючись змістом твору та усною народною творчістю.

-  Де зустрічаються ці символи і що вони означають?

(Група «Дослідники» заздалегідь провела дослідження і підготувала звіт.)

-  Чому Михайло посилає Марфі «три зозулі з поклоном» ? (Михайло бажає Марфі заспокоєння, щастя, вдячної взаємної любові…)

Михайло — дуже чесна, правдива і порядна людина, тому, напевне, й потрапив до сталінських таборів. Щоб позбавити мук палко закохану людину, якій не може відповісти взаємністю, він передав привітання, що означає: забудь, залиш мене і відпусти. Відомо, що зозуля гнізда не мостить, тож Марфа повинна була зрозуміти, що її кохання приречене, що вона не матиме у відповідь такого ж почуття.

-  Чи те саме значення має цей вислів у заголовку?

(У заголовку, швидше всього, три зозулі — то символ: три долі — Марфи, Михайла і Софії, переплетені та освячені святим почуттям великого кохання.)

-  Які ще символи зустрічаються у творі?

Символи:

сосна — символ рідного житла і самотності;

ім’я Софія — «мудрість»;

зозуля (смуток, тужлива звістка,туга; образ зневаженої людьми нещасної жінки);

числівник «три» - символ щастя, оптимізму, сподівання на краще;

ромашка - символ кохання;

чорна хустина - горе, страждання;

листи - зв'язок з родиною, з рідною домівкою.

У цих деталях виражається глибина Тютюнникового таланту новеліста.

14. Теорія літератури.

-  Що таке художня деталь? (У словниках)

-  Які художні деталі можна виділити у новелі?

-  Яка деталь у новелі є наскрізною? (сосна)

-  Деталі-образи ми щойно згадували (зозуля, число три, сосна…), відшукайте деталі-подробиці:

(Карпо «над галушками катується», тому і не помічає любові Марфи до іншого чоловіка; спогади завдають Софії болю, та вона переборює себе: «очі мамині сухі, голос не здригнеться»; «Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов’язати до вечора свої п’ять кіп, - і вітер сушить, не висушить сльози у її очах»; Марфа «й слова не ладна сказати», тільки губами ворушить й очима проводжає студента…)

-  Григора Тютюнника називають майстром художньої деталі.

Художня деталь у творчості Григора Тютюнника одночасно є засобом й узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів та героїв. У «Щоденнику» письменник записав : «У художнього слова одна-єдина функція. Ця функція зветься необхідність». Він добирав тільки необхідні слова — тому й влучають вони прямо в серце.

VII. Узагальнення і систематизація матеріалу.

1. Дослідити риси української ментальності на образах новели.

-  Новела «Три зозулі з поклоном» настільки правдива, переконлива і прониклива, що, попри відсутність драматичних сюжетних зіткнень, кожне слово відгукується щемом у серці читача. Персонажі твору дуже глибокі психологічно і написані у традиційному ключі. Це звичайні люди, які живуть на землі своїх батьків, трудівники з діда-прадіда.

-  Які ж риси української ментальності притаманні героям новели? (Дослідити, порівняти з творами інших авторів.)

(Мати — спокійна, врівноважена, здатна до прощення, адже вона відповідальна за життя свого сина, народженого від коханого чоловіка. Такою є мати братів Половців у романі «Вершники» Ю.Яновського, мати Марусі Чурай з роману Ліни Крстенко.

Батько — мудрий і сильний, відповідальний, справжній чоловік, турбується про родину, навіть у засланні. Цими ж рисами наділений старий Сірко з роману «Тигролови» І.Багряного, Мирон Катранник з повісті «Жовтий князь» В.Барки.

Марфа — чутлива і ніжна, одчайдушна, безтямно закохана і нещаслива, але не здатна будувати своє щастя на нещасті інших.)

2. Бесіда-узагальнення.

-  Як ви вважаєте, що у новелі Григора Тютюнника важливіше — зображення подій чи почуттів?

-  Чи традиційно вирішується в цьому творі так званий «любовний трикутник»?

-  Новела має всі ознаки притчі. Ніхто з героїв твору не зменшив сили душевного болю. Усі вони залишаються на роздоріжжі — кожен сам з собою: Михайло загинув у Сибіру, Соня сама виростила сина, Марфа продовжує чекати, вдивляючись в обличчя сина свого коханого.

І Марфа, кохаючи чужого чоловіка, і Софія, чекаючи на повернення чоловіка із заслання, і Михайло, бажаючи повернутися до родини, однаково сподівалися на щастя.

-  Який же ідейний зміст новели?

(Наскрізною є ідея гуманізму та високий ідеал простої людини, яка сповідує святі закони народної моралі.)

3. Робота з епіграфом. Відповідь на проблемне питання.

-  Чому ж , на вашу думку, новела має таку незвичайну присвяту та чи виправдовує вона себе?

(Автор робить висновок, що любов — почуття незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням, має право на існування.)

-  Чи здатна в реальному житті людина на такі глибокі і довготривалі почуття, як у новелі «Три зозулі з поклоном»?

4. Творче завдання.

-  Ваші почуття пропоную висловити через сенкан.

VIII. Підсумок заняття.

1. Продовж речення:

-  Сьогодні на занятті я навчився…

-  Уперше я відчув…

-  Я переконався в тому…

-  Найбільше сподобалася відповідь…, тому що…

-  Мої побажання тим, хто…

2. Оцінювання рівня навчальних досягнень студентів.

Картка самооцінювання

3. Домашнє завдання.

Написати творчу роботу на тему «Образ любові як втілення високої християнської цінності в новелі Г.Тютюнника «Три зозулі з поклоном»».