Українська література - розробки уроків
Загадка як вид усної народної творчості
Всі публікації щодо:
Фольклор
Мета уроку: поглибити знання учнів про загадку як малий жанр усної народної творчості, її тематичне коло; розвивати логічне мислення, уміння співвідносити поняття ; прищеплювати інтерес до фольклорних джерел ; духовно збагачувати учнів.
Обладнання, наочність: видання українських народних загадок, збірки родинних загадок, ілюстрації.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Зміст уроку
I. Повідомлення теми й мети уроку
ІІ. Постановка проблемного завдання
(Наприкінці уроку довести тезу, що загадка - корисна вправа для розуму).
ІIІ. Вивчення нового матеріалу
Загадка - корисна вправа для розуму
Народна мудрість
1. Пояснення вчителя з елементами бесіди.
- Ще в сиву давнину люди почали складати казки. Тоді ці твори були не веселою розвагою, а серйозним випробуванням для юнаків. За допомогою загадок перевіряли розум молодих хлопців.
- Від якого слова походить слово загадка? (Гадати, здогадуватися).
Вважалося, що якщо юнак не може виконати завдання, то він ще не готовий до дорослого життя. Це відображено і в казках, коли персонажа випробовують завданнями та загадками на кмітливість, винахідливість, розум. Навести приклади казок. («Мудра дівчина»,»Летючий корабель»)
- Що ж таке загадка? Про це ви дізнаєтесь у підручнику при опрацюванні статті. Визначення загадки записати в зошит. (Загадка - це стислий дотепний опис предметів, подій, явищ, які потрібно впізнати і відгадати).
В основі загадки лежить приховування, яке має різні способи вираження:
*опис зовнішнього вигляду, дії або властивості задуманого предмета;
*порівняння задуманого предмета з іншим;
*через форму запитання;
*через можливу заміну одних назв іншими тощо.
- Про що українці складали загадки? (Тематика їхня всеохопна. Усе, що людина бачила, почувала, відчувала, чула, розуміла, потребувало розуміння, осмислення).
Загадка складається зі словесної частини, запитання і відгадки. В основі цього виду народної творчості лежить метафора. (Слово чи словосполучення, значення якого переноситься на інший предмет, пов'язаний з предметом, на який зазвичай вказує це слово чи словосполучення рисами подібності. Наприклад : Через Дунай глибокий біг кінь білобокий. Як упав, заіржав - білий світ задрижав. (Грім).
Тематичне коло загадок:
Природа, людина, духовний світ людини,
Рослинний і тваринний світ, наука, техніка, мистецтво.
Ігрова хвилинка.
Вчитель показує ілюстрації, а учні добирають до них загадки.
Матеріал для роботи:
*Що то за штука : і день , і ніч стука. (Годинник).
*Що то за гість, що сам себе їсть? (Свічка).
*У воді росте та води боїться. (Сіль).
*Грамоти не знаю, а весь вік пишу. (Олівець).
*Людей годую, сама голодна, часом гаряча, часом холодна. (Ложка).
*В одній бочечці два пивня та й не сколочуються. (Яйце).
*Хоч у школі я не вчився, а годинник знаю. (Півень).
*Хвостиком рудим змахнула - і курей сполохнула. (Лисиця).
*Зубів не має, а кусає. (Кропива).
*Без крил, а літає, ніхто її не б’є, а плаче. (Хмара).
*І з ніздрями я, і м’який я, і ламаюся - а всіх миліший. (Хліб).
Основні правила виразного читання загадок:
- читати і промовляти слід повільно;
- логічним наголосом виділяти ті слова, які передають у прихованій формі ознаки задуманого предмета;
- загадки вимовляти таємничо, хитрувато й водночас доброзичливо (ану, здогадайся).
Виразне читання та відгадування загадок.
Учні читають групи загадок, подані в підручнику, визначають їх тематику.
Вчитель наголошує, що є загадки-жарти, головоломки. Наприклад:
*Чому собака гавкає? (Бо не вміє говорити).
*Без чого не можна викопати колодязь? (Без дна).
*Живуть два други, дивляться в два круги. (Очі й окуляри)
Перевірка вивченого матеріалу.
1. Дати відповіді на запитання:
--Коли виникли перші загадки? Якими вони були?
--Які ознаки цього жанру?
--На які види поділяються?
--Якими є загадки за будовою?
Отже, вміння відгадувати загадки дуже цінувалося, адже вони були мірилом мудрості й розуму, засобом розвитку мислення.
2. Літературний диктант.
Відгадати загадки із казки «Колобок» і записати в зошит.
Жили собі дід та баба. Одного разу бабуся назгрібала борошенця, знайшла «в одній бочечці два пивня та й не сколочуються» (яйця), замісила ними борошно і спекла колобка. Потім положила на вікні, щоб схолов. А Колобок з вікна — на призьбу, а з призьби— та на землю і покотився. По двору бігав той, хто»гавкає, кусає і в дім не пускає» (Собака). І раптом Колобок побачив ту, що «хвостиком рудим змахнула і курей сполохнула». Вона вхопила того, що «у школі я не вчився, а годинник знаю» (Півень), і вкинула в того, що «без рук, без ніг, а на горище збіг» (Мішок).
Колобок кинувся виручати бабине та дідове майно та й побіг тією, що»лежить, простяглася, а як стане, то й до неба дістане» (дорога). Аж раптом з-за кущів вискочив прудконогий звірок—«довгі вуха, куций хвіст, невеликий сам на зріст (Заєць). Потім Колобок побачив, як «чапає й тихо пхинькає із голок скринька, обтикана грибочками і жовтими листочками(«Їжак). Лисиці ніде не було.
Тоді Колобок побіг на луг і побачив ту, що «голодна—мукає, сита—жує, всім дітям молоко дає» (Корова). На лузі дівчинка гралася, милувалася квітами. Вона була доброю помічницею—пасла «крилатих, горлатих, на ногах ласти» (Гуси). Аж тут — «стоїть півень над водою з червоною бородою,--хто не йде, за борідку щипне» (калина). А під цим деревом сидить крадійка! Вихопив Колобок у неї того, що «стоїть на воротах у червоних чоботях «(Півень) та й гайда додому. Зрадів дід, зраділа баба і Колобок із ними.
3. Розгадайте кросворд і прочитайте прізвище письменника, який захоплювався цим жанром (всі загадки про тварин).
Летіло, як міх, упало, як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска).
Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає (Лелека).
Спереду шильце та чорне суконце, під сподом—полотенце (Ластівка).
У воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, то хвіст відпадає (Жаба).
Заховався в кущ калини і на сопілці грає пісню чарівну (Соловей).
Має гребінь, але не може розчесатися (Півень).
IV. Рефлексія
--Яка роль загадок у нашому житті?
--Які особливості будови ?
--Кому із своїх однокласників хотіли подякувати за урок?
V. Домашнє завдання:
1. Записати від старших людей кілька загадок.
2. Вивчити напам’ять 10 загадок на різні теми.
3. Придумати загадки про предмети шкільного вжитку або про овочі й фрукти.
Література
1. Грицай М., Бойко В., Дунаєвська Л. Українська народнопоетична творчість.- К., 1983р.
2. Дмитренко М. Українська фольклористика: історія, теорія, практика.-Київ., 2001.
3. Дмитренко М. Символи українського фольклору.-К., 2011.
4. Загадки.- К., 1962
5. Кузьменко В. Словник літературознавчих термінів.-К., 1997
6. Коваленко Л. Українська література. Підручник для 5-го кл. К., 2013
7. Народні загадки / Упор., передмова М. Дмитренка.- К., 2003
8. Словник символів культури України / За заг. Ред. О. Потапенка, М. Дмитренка.-К., 2002