Українська література - розробки уроків

В. К. Королів-Старий. Казка «Рибалчина русалонька»

Всі публікації щодо:
Королів-Старий Василь

Мета: розглянути зміст казки «Рибалчина русалонька»; вчити учнів вмотивовувати свою думку, робити висновки, узагальнення; розвивати навички виразного читання; вміння аналізувати прочитане, виховувати любов до читання творів українських письменників; розрізняти добро та зло, фантастичне та реальне.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет письменника В. К. Короліва-Старого, малюнки до казки, видання казок «Нечиста сила», Г. А. Скрипник «Словник української демонології»

Хід уроку:

І Організаційний момент

ІІ Мотивація навчальної діяльності

Вікторина:

1. Ім’я Короліва-Старого? (Василь)

2. У якому селі родився письменник? (Ладан)

3. Чи можуть бачити дорослі Хух? (Ні)

4. Як називають людину, яка пише казки? (Казкар)

5. Які казки Короліва-Старого ви знаєте?

6. Між чим йде боротьба у казках? (Добром і злом)

7. Як називається збірка казок Короліва-Старого? («Нечиста сила»)

ІІІ Оголошення теми та мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Завдання:

-  Поясніть назву збірки «Нечиста сила»

2. Слово вчителя

В. Королів-Старий поставив перед собою нелегке, але оригінальне завдання — облагородити «нечисту силу», показати народові традиційно злі та лихі алегоричні образи добрими, вчинки яких здебільшого приносять людям якусь користь. Письменник, який писав про «нечисту силу», мав чисті та світлі думки про людей, проймався їхніми радощами та болями...

3. Бесіда на виявлення первинного сприйняття прочитаного:

1) Чи сподобався вам прочитаний твір?

2) Назвіть героїв казки?

3) Що захопило вас у творі?

4) Який епізод запам’ятався вам найбільше? Перекажіть його.

4. Завдання:

— Визначте жанрові ознаки твору. Доведіть свою думку за допомогою інтерактивної технології «Кубування»

Алгоритм роботи:

1) Що це?

2) Яке це?

3) Асоціації.

4) Із чого складається?

5) Як його використати?

6) Що в ньому доброго та що злого?

Відповіді: 1) казка; 2) народна, літературна, фантастична, побутова, про тварин; 3) загадковість, магічність, таємничість, трикратність; 4) із розділів, героїв, вчинків, добра та зла; 5) вчитися доброти, дружби, не розчаровуватися; 6) щасливий кінець, виховне значення .

5. Асоціативний кущ

6. Повідомлення учнів - фольклористів

1 учень

Русалка

Русалка — один із видів найколоритніших міфологічних образів української демонології, уособлення небезпечної водяної стихії. Деякі дослідники вважають, що русалка — язичницьке божество, яке сприяло плодючості, урожайності житньої ниви.

За поширеними уявленнями, русалками ставали молоді дівчата, які втопилися, та померлі до хрещення маленькі діти. На думку дослідників, термін «русалка» походить від назви свята русалії, яке ототожнювалося з давнім язичницьким святом на честь так званих залежних покійників. У ряді районів України побутувала думка, ніби русалками ставали люди, що повмирали на Зеленій неділі, тобто на русальський тиждень. Як духи, русалки можуть прибирати різного вигляду та з'являтися людям уобразах голих дівчат, щура, жаби, вивірки тощо.

За міфологічними уявленнями українців, русалка — це молода водяна красуня, котра живе на дні ріки в чудових кришталевих палатах. Уночі, коли сходить місяць, русалки виходять на берег озера чи річки, чешуть коси та водять танки. Чудовим своїм співом вони заманюють дівчат чи юнаків, затягують їх у воду та залоскочують.

2 учень

Водяник

Водяник — демонологічний образ стародавніх повір'їв багатьох народів, що уособлював різновид нечистої сили. Як і всі духи, що є на землі, він, за українськими легендами про створення світу, походить від чорта. Після скинення Богом чорта та злих духів із неба кожен із них летів до землі 40 діб і де опинився тоді, коли Бог сказав «Амінь», там і залишився: у воді — водяник, у болоті — болотяний, у лісі — лісовик та ін. Хоч мотиви легенди виразно свідчать про її християнсько-апокрифічне походження, проте вони не вичерпують джерел формування народних уявлене про водяника. Цей образ зв'язаний із реліктами давніх язичницьких вірувань і культів, із поклонінням слов'ян-язичників божеству рік, озер і криниць. Відтак водяник є персоніфікованим втіленням небезпечної водяної стихії, для задобрювання якої мельник та рибалки приносять жертви у вигляді солі, хліба, вареної риби та ін.

У його образі водночас поєднуються антропоморфні та зооморфні риси: він подібний до діда з довгою бородою, проте має і хвіст. Важливою рисою, що позначає причетність водяника до нечистих сил, є його здатність перевтілюватись у різні істоти: у чоловіка, дитину, козла, пса, качура, рибу тощо.

Мислився водяник як володар ставків, водоймищ, що старшує над русалками та опікується рибами. Вважалося, що живе він у вирах річок, коло млинів. Зловорожі дії водяника щодо людини полягали в тому, що, розгнівавшись, він міг руйнувати греблі, млини, розливати ріки, топити людей.

7. Словесне малювання образу рибалки

8. Проблемне запитання:

— Який образ передає національний колорит? Доведіть свою думку (козак)

9. Інсценування улюблених уривків казки

10. Словникова робота

Вурда — варений невитриманий сир.

11. «Рольова гра»

— Від імені русалоньки розповісти про її ставлення до рибалки

12. Проблемне завдання:

— Поясніть, чому рибалка та русалка перетворились саме у чайок?

(Сюжет казки близький до зооморфічних легенд про кохання людини та зооморфної істоти. Щоб бути разом, козак рибалка Іваненко та річкова Русалка погоджуються на перетворення в пташок.

Образ чайки в українському фольклорі — символ побивання матері за дітьми, або за чоловіком після його смерті. Він може розшифровуватися як мотив вічного тривожного польоту і стимул руху. Як відомо, чайка є водяним птахом, тобто належить до двох стихій.

Існує також прадавнє уявлення, що морські птахи є перевтіленням риб, тому у творі Короліва-Старого у мотиві перетворення русалки (риби) на чайку, очевидно, закладено саме цей зміст.)

13. Метод «Мікрофон»:

— До чого закликає автор казки?

14. Творче завдання

— Продовжіть казку «Рибалчина русалонька»

V. Підведення підсумків уроку

Підсумкова робота над виучуваним твором може відбутися у формі бесіди:

1. Які персонажі казки викликали найбільшу симпатію? Чим саме?

2. Хто з дійових осіб твору заслуговує на осуд? Чому?

3. Назвіть ознаки казки у вивчених творах В. Короліва-Старого.

4. Чи подобаються вам казки В. Короліва-Старого? Які його твори ви ще читали? Чим вони особливі?

Оцінювання учнів

VІ Домашнє завдання:

Скласти усний відгук про одну з казак В. Короліва-Старого або намалювати (чи дібрати готову) ілюстрацію до неї.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.