Українська література - розробки уроків

Вшануймо пам’ять Кобзаря

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, риси його характеру як особистості; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, вміння виразно читати поетичні твори, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки; формувати вміння працювати в команді, сприяти вихованню національної самосвідомості учнів, почуття поваги до життєвого подвигу Т.Шевченка в умовах підневільного становища нації, прагнення бути справжніми українцями; мати почуття гордості за Україну, за її національного генія — Тараса Григоровича Шевченка

Обладнання: портрети Тараса Григоровича Шевченка, «Кобзарі», звукозаписи пісень Шевченка, репродукції картин Шевченка, ілюстрації батьківщини Шевченка, виставка книжок митця, дидактичний матеріал, квіти.

Тип уроку: урок закріплення вивченого матеріалу.

Хід уроку

І мене в сім'ї великій.

В сім'ї вольній, новій.

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Т. Шевченко

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Вступне слово вчителя

Шевченко. Він був кріпак і сирота, художник і поет, рекрут, в'язень топтаний, але не розчавлений, виснажений, але не зломлений, розпачливий, але не зневірений. Високий трагізм його долі, мужність, життєстійкість діють отверезливо, коли співставляєш свої дрібні життєві прикрощі з драмою його життя. Тарас Шевченко - поет, борець, художник. Його ім'я відоме на всіх континентах. Великий Кобзар залишився для нащадків героєм, пророком.

Пропоную вам послухати пісню.

(Лунає пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»)

- Хто є автором слів цієї пісні? (Т.Шевченко)

- Ідейний зміст її?

Тарас Григорович Шевченко — велика та невмируща слава нашого народу. В його особі український народ ніби злив свої найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштував свою ліру Кобзар, тому й оживало в слові його все те, що таїлося в самій глибині серця. Із тим скарбом — словом свого найкращого сина — український народ і виходить до всіх людей землі.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

- Сьогоднішній урок ми присвячуємо видатному українському поету та художнику Тарасу Григоровичу Шевченку, вклонімося світлій пам'яті поета.

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка.

Повні сил і живої снаги.

Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

(Перегляд ілюстрацій: село Моринці, хата Шевченка, всередині в Тарасовій хатинці.)

V. Актуалізація опорних знань

Доведіть або спростуйте думку

- «Твори Т.Шевченка ніколи не бувають прочитані до кінця».

- «Видатний кобзар силою свого поетичного слова намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості».

-«Для Т. Шевченка головним є любов і слава серед співвітчизників».

VІ. Основний зміст уроку.

1. Поетична хвилинка (декламування віршів Т.Г. Шевченка)

2 Виступи учнів «Т.Шевченко як особистість»

- Перше, що ми помічаємо в людині — це її зовнішність.

- Чи характеризує зовнішній вигляд внутрішній світ Шевченка?

Зовнішність Шевченка

Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Шевченка: молодий, здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому, але зачесане назад. Він був темний блондин.

З його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеличких очах світилися розум і енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах — зосереджений.

При першій зустрічі із ним у ньому не примічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватий, сухий, хоч і простий, приступний. До людей ставився спершу недовірливо і перед першим-ліпшим не відкривав своєї душі, особливо бував замкнутий супроти тих, хто добивався викликати у нього відвертість та щирість. Зате коли пізнавав чоловіка й відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем.

Примітними рисами характеру були доброта, м’якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність, безкорисливість, навіть саможертовність.

На кривду і несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан — тоді він міг бути й несамовитий.

З бідними ділився останнім.

Шевченку 29 років

Маляр Сошенко так описує Т.Шевченка: «Він з’явився до мене в такому вигляді: на ньому був засмальцьований тиковий халат, сорочка і штани з товстого селянського полотна були замазані у фарбу, босий, розхристаний, без шапки.

Він був похмурий і соромливий. З першого ж дня нашого знайомства я помітив у нього сильне бажання вчитися малювати».

Одночасно той же Сошенко зазначає, що, здобувши волю, Шевченко швидко міняє свій зовнішній вигляд, зокрема одяг. Він починає гарно вдягатися, навіть з претензією на елегантність. Шевченко віддав гроші і заспокоївся.

Висновок

Зовнішність людини може сказати про неї багато. Що ж до Тараса Григоровича, то слід відмітити його розум, енергійність, доброту, простоту, щирість.

Вдача і характер

- Якої Т.Шевченко був вдачі? Які життєві обставини вплинули на формування характеру?

«Малий Тарас був хлопцем моторним, веселої вдачі і чутливий до всякого горя. Як руйнують хлопці пташине гніздо, то він просить: «Не чіпайте їх, вони ж так гарно співають, їм буде боляче»; як лютий пан Енгельгардт накаже катувати кріпака канчуками, то враз заболить у хлопця серце» (за переказами сучасників).

Щедрість душі

В Петербурзі після викупу з кріпацтва у Шевченка з’явились впливові друзі, стипендія й малярські підробітки давали можливість жити безбідно. Та був дорослий Тарас наївний і добрий, як мала дитина: давав милостиню злидарям, позичав «на вічне віддавання» людям, які відверто сміялись з його щирості, посилав грошову допомогу рідним. Для кріпаків такі суми дійсно видавалися казковими, тому брат Микита, довідавшись, що Тарас вибився в люди і живе заможно, в листі просив позичити аж 50 карбованців. Шевченко,не гаючись, вислав гроші, написавши: «Знай, що мені гріх позичати братам гроші; коли трапляться, то так дам, а коли ні, то вибачайте». У цьому ж листі поет просив брата піклуватися про сліпу Марусю та нещасну Ярину, чий чоловік був гірким п’яницею.

Висновок

Як бачимо, зовнішність Т.Шевченка не була оманливою. Палка душа й щире серце, здатність до самопожертви, практична розсудливість, огида до підступності й улесливості — ось риси, притаманні великому митцеві. А ще він мав сильний характер, бо інакше не зміг би вистояти в умовах кріпацтва і солдатчини, не піддатися спокусам ситості, забезпеченості, які йому обіцяли багатії, не звернути з такого небезпечного шляху боротьби за права знедолених і заявити: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!.

Обдарування, захоплення

Захоплення і обдарування у великій мірі характеризують особистість, її духовний світ.

- Чи дійсно це так?

Пророкування батька Шевченка

Вмираючи, батько Т.Шевченка розпорядився, як то годиться, своїм скромним майном та господарством. Його воля дивує надзвичайною пророчою проникливістю щодо майбутнього генія українського народу, свого сина:

- Синові Тарасові з мого хазяйства нічого не треба,- сказав батько.- Він не буде абияким чоловіком. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледащо. Для нього мій спадок або нічого не значитиме, або нічого не поможе..

Нам відомо, що Тарас Шевченко був обдарованою людиною.

Дуже рано виявилися у нього здібності до малярства. Ще змалку крейда і вуглина були для хлопця неабиякою радістю. Все ними замалює: стіни, лави, стіл в хаті і надворі в себе і в гостях. Послухаймо Євгена Сверстюка: «Бог дав йому великий хист до малярства, бо інакше він не мав би змоги навіть вирватися з села. Малярство було тією чарівною паличкою, що рятувала в годину скрути і легалізувала його становище».

Поетичне обдарування виявилося значно пізніше, коли Шевченко навчався мистецтву малювання у Ширяєва в Петербурзі. Тарас соромився показувати свої вірші. На пропозицію пана Мартоса їх надрукувати, вигукнув: «Ні, ні! Не хочу! Не хочу! Єй-богу не хочу! Гляди, ще поб’ють за них».

Та все ж поезія Шевченка була прочитана Є.Гребінкою, схвалена й надрукована. З цього часу у Тарасові поєднувалися та водночас боролися поет і художник.

Уже навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, Тарас Григорович напише: «Дивне ж, все-таки, це всемогутнє покликання. Я добре знав, що живопис-моя майбутня професія, мій щоденний хліб. І замість того, щоб вивчати її глибокі таїнства та ще й під керівництвом такого вчителя, яким був безсмертний Брюллов, я писав вірші, за які мені ніхто ні копійки не заплатив...»

Освіта

Освіта — важливий чинник в житті кожної людини.

- Завдяки чому Т.Шевченко здобув освіту і розвинув інтелект?

Перший учитель

В силу обставин Тарас не мав можливості здобути системну освіту в дитинстві. Нам відомо, що батько віддав сина в школу, що хлопець з інтересом і старанністю ставився до навчання. Але після смерті батьків змушений був сам дбати про себе.

У всіх біографічних матеріалах розповідається, як учився Тарас у місцевого дячка-п’янички Богорського, як той бездушно експлуатував і навіть обкрадав сироту. Про цей період в житті, про своє нестримне бажання пізнати якомога більше згодом напише Шевченко у вірші «А.О.Козачковському»:

Давно те діялось. Ще в школі.

Таки в учителя-дяка.

Гарненько вкраду п’ятака —

Бо я було трохи не голе.

Таке убоге — та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу.

Та й списую Сковороду

Або «Три царіє со дари».

Можливо, саме Богорський, не усвідомлюючи того, прищепив палку любов поета до книги, яку він проніс через усе життя. Бо перші книги, які відкрили перед допитливим хлопцем світ духовної культури, були Біблія і твори Сковороди.

Самоосвіта

Невпинно і наполегливо займався поет самоосвітою весь свій вік, глибоко вивчав античну культуру. Серйозно студіював Овідія, Горація, Плутарха, Юлія Цезаря. Захоплено перечитував Данте, Бокаччо, не уявляв собі життя без Байрона і Шекспіра, без Гетевського «Фауста». Любив Котляревського, Гоголя, Лермонтова, до небес підносив Марка Вовчка. З композиторів — Драгомижського й Глінку. Готуючись до писання історичних творів, перечитував відповідні книги Костомарова, Куліша, Маркевича, літописи Самовидця, Величка, Грабянки.

Любов до книги

Із Шевченкового Щоденника та з різних спогадів також бачимо, як він багато читав. Просив у листах, які відправляв із заслання, присилати йому різні видання. А в Нижньому Новгороді, де Тарас Григорович був змушений затриматися, він поперечитував у своїх знайомих цілі книгозбірні.

Шевченко вивчав французьку мову — і не для салонних розмов з дамами, — а для серйозної роботи над книжками, не перекладеними на доступні йому польську та російську мови.

Навчання малярському мистецтву

Малярському мистецтву Шевченко навчався впродовж двох років у професора Я.Рустема в товаристві студентів університету, коли проживав разом з паном Енгельгардтом у Вільно. Потім у Ширяєва в Петербурзі і, зрештою, в Петербурзькій академії мистецтв.

Будучи студентом, Тарас з усієї сили тягнувся до найвищих вершин образотворчого мистецтва, але здобув лише срібні медалі. Мріяв поїхати вчитися ще до Італії, але на кошти Академії відправляли на стажування лише «золотих медалістів».

Висновок

Т.Г.Шевченко — добре освічена, начитана, ерудована людина, яка знання свої здобула завдяки бажанню, силі волі, постійній потребі вдосконалюватись.

Оточення

- Який вплив мало оточення на формування світогляду Т. Шевченка?

Мальовнича природа рідного краю

Мальовнича природа рідної Кирилівки, оті невеликі річки, зелені долини, ліси, байраки та все інше, чим славився тоді український лісостеп, давні козацькі могили і чумацький шлях до Одеси та Криму — усе мало вплив нв формування майбутнього митця: милувало око, збуджувало почуття і думку. Щодня любуючись рідними пейзажами, багатством їхніх барв та звуків, дивуючись їхній різноманітності та незбагненній мінливості, спостережливий хлопчик вбирав у свою душу всю оту красу, закохувався всім серцем в рідний край.

Малий гайдамака

Дуже любив хлопець діда Івана та його розповіді про гайдамаків, що колись карали панів, а тепер сплять у могилах, які він бачив, коли їздив з батьком до Києва та Одеси. Тарас забуде і про телят, яких пасе, і про те, що голодний, все думає, пригадує, як вчора сусід розказував, що настане слушний час — устануть поховані гайдамаки на панів лютих. «Добре б до того часу підрости і собі бути з ними», - думає.

Серед знаті

Навчаючись у Петербурзі, Т.Шевченко перебуває в колі художників і письменників: К.Брюллов, Є.Гребінка,О.Венеціанов, В.Жуковський сприяли духовному зростанню молодого художника. Багато в чому змінилось оточення, серед якого жив Тарас.

Шевченка радо приймали дворянські сім’ї, вважали за честь вітати такого високого гостя. І батько та дочка Рєпніни, і сім’я Якова де Бальмена відчували велич Шевченкової зірки. У Києві Шевченко познайомився з професором університету М.Максимовичем, гостював у інших передових людей. Але деякі прихильники поетового таланту виявлялися жорстокими кріпосниками. Поміщик Трепов при Шевченкові розбудив хлопчика-кріпака ударом кулака. А дворянин Лукашевич відправив з листом і наказав цього ж дня повернутися. Коли Кобзар листовно зауважив панові, що так чинити не годиться, то поміщик ще раз відправив нещасного кріпака з папером, в якому було написано, що в пана таких «300 олухів», як Шевченко. Читаючи цього листа Варварі Рєпніній, Тарас плакав від образи і жалю до кріпака-невольника.

Столичне місто, вишукані товариства виявилися чужими Шевченкові

3. Брейн -ринг

У грі беруть участь 2 команди. Вони обрали собі капітанів і виготовили вдома емблеми (кожна команда — різні), які відображають тематику змагання.

Кожна команда (по черзі) отримує 5 запитань, на обговорення яких вони мають 15 с. Кожна правильна відповідь оцінюється з балами. Якщо команда не дає відповідь, це може зробити інша (сигнальна картка —у капітанів).

1. Який художній засіб використано в наведеному уривку?

В Путивлі-граді вранці-рано

Співає, плаче Ярославна...

«Полечу, — каже, — зигзицею,

Тією чайкою-вдовицею,

Та понад Доном полечу,

Рукав бобровий омочу

В ріці Каялі.

(Приховане порівняння — в орудному відмінку)

2. Який художній засіб використано в такому уривку?

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені. (Повтор, кільце)

3. Який засіб творення комічного виділено в цьому уривкові?

За богами — панства, панства

В серебрі та златі!

Мов кабани годовані —

Пикаті, пузаті!..

Аж потіють та товпляться,

Щоб то ближче стати.

Коло самих: може, вдарять

Або дулю дати

Благоволять: хоч маленьку.

Хоч півдулі, аби тільки

Під самую пику. (Сарказм)

4. Згідно зі словами Шевченка, той, хто бачив цю людину хоча б здалеку, той бачив пекло в найгидкішому торжестві. Про кого з рідні міг так писати поет? (Про мачуху)

5. За висловом Карла Брюллова, це була «найбільша свиня в торжковських туфлях», але завдяки Шевченку ця особа ввійшла в історію, а сам Брюллов заплатив їй чималу суму. Назвіть прізвище цієї особи. (Епгельгардт)

6. Один з віршів Шевченко присвятив видатному діячеві української культури. У ньому є такі слова:

Не заревуть в Україні

Вольнії гармати,

Не заріже батько сина

Своєї дитини,

За честь, славу, за братерство,

За волю України.

Кому присвячені ці рядки? (Миколі Гоголю)

7. До кого поет, художник, драматург Шевченко ставив такі вимоги: «Тільки українка, не панського роду, сирота і наймичка»? (До майбутньої дружини)

8. Перу та пензлю Шевченка належать такі літературні твори, як «Дорошенко», «Никита Гайдай», «Слепая красавица» та картини «Група сплячих жебраків», «Панна сотниківна». Що об'єднує ці літературні та мистецькі твори?

(Не дійшли до нашого часу)

9. Він першим перекладав Біблію українською мовою, створив перший в Україні фонетичний правопис, написав перший україномовний історичний роман і, можливо, був єдиним, в кого Шевченко був боярином, на весіллі. Про кого йде мова?

(Пантелеймон Куліш)

10. Назвіть історичні неточності, зроблені Шевченком у поемі «Гайдамаки».

(Реальний Ґонта не вбивав дітей; повстання почалося не в серпні, а наприкінці травня 1768 р., і тривало не рік, а півтора місяця; замучено титаря у Млієві, а не у Вільшані, і було це не влітку, а взимку.)

11. У першому рядку цього вірша поет називає вченого, що відкрив закон, згідно з яким можна визначити об'єм неправильного тіла, та іншого вченого, що заявив: «А все-таки вона крутиться». Хто ж згадується в цьому вірші? (Архімед і Галілей)

12. Що стало безпосереднім поштовхом до написання поеми «Кавказ»?

(Звістка про загибель у бою з горянами поетового друга Якова де Бальмена)

13. Цей список розпочато в 1962 р. і щорічно поповнюється. До нього потрапили П. Тичина, О. Гончар, П.Загребельний, В.Сосюра, Г.Тютюнник, М.Бажан, А. Малишко, В. Симоненко, І. Драч, Д. Павличко та інші. Що це за список?

(Лауреати літературної Національної (раніше Державної) премії імені Т. Шевченка.)

IІ тур. Хто швидше?

Кожна команда повинна дати відповіді на якомога більшу кількість запитань за І хв. За кожну правильну відповідь дається І бал.

1. Членом якого братства був Шевченко? (Кирило-Мефодіївського)

2. Скількома мовами перекладений «Заповіт»? (Ста)

3. Пан, у якого Шевченко служив козачком. (Енгельгардт)

4. Ким був до початку повстання Ярема з поеми «Гайдамаки»? (Наймитом)

5. Кобзар, якому Шевченко надіслав збірку «Кобзар» з дарчим надписом. (Остап Вересай)

6. Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)

7. Російський художник, у якого вчився Шевченко (Карл Брюллов)

8. Продовжіть рядки:

...І на оновленій землі...Врага не буде...

9. Де було написано «Заповіт»? (У Переяславі)

10. У якому році Шевченко «пас ягнята за селом»? (1814 + 13 = 1827 р.)

11. Прізвище Яреми з поеми «Гайдамаки». (Галайда)

12. Ім'я дівчини, подруги дитячих літ Тараса. (Оксана)

13. Попередня назва Тарасової гори. (Чернеча)

14. Село, у якому провів дитинство Шевченко. (Кирилівка)

15. Дата перепоховання Шевченка. (22 травня 1861 року)

16. Ім'я сестри, яка була для Тараса другою матір'ю. (Катерина)

17. Скільки творів увійшло до першого «Кобзаря»? (Вісім)

18. Скільки років перебував Шевченко на засланні? (Десять)

19. Перший твір Шевченка на історичну тематику. (Поема «Іван Підкова»)

20. Майстер живописних справ, у якого навчався Шевченко. (В. Ширяєв)

21. Найвідоміший драматичний твір Шевченка. («Назар Стодоля»)

22. Рік першого видання «Кобзаря»(1840)

23. Звання Шевченка після закінчення Академії мистецтв. (Вільний художник))

24. Псевдонім Шевченка. (Дармограй)

25. Час другої поїздки Шевченка в Україну. (Серпень 1845 р.)

26. Кому присвячена поема «Катерина»? (Василю Жуковському)

27. Дата першого арешту Шевченка. (15 квітня 1847)

28. Скільки дітей було в сім'ї Т. Шевченка? (6)

29. Які книги були для Шевченка святими? (Біблія, тв. Сковороди)

30. Хто є оповідачем у поемі «Сон»? (автор)

31. Чим знаменитий для Шевченка 1840 р? («Заповіт»)

32. Хто вчив у дитинстві Тараса? (дяк)

33. Літературний псевдонім Шевченка (Кобзар)

34. Скільки мов знав Шевченко? (5)

35. В якому творі Шевченко застерігав дівчат від легковажності? (« Катерина»)

36. «Реве та стогне Дніпр широкий..» - з якого твору ці рядки? ((«Причинна»)

37. На якій грошовій купюрі зображено портрет Шевченка? (10 грн.)

III тур. Ребуси, загадки

1. Розгадавши ребус, ви одержите назву першої частини повісті С.Васильченка про життя Т. Шевченка («У бур'янах»)

2. Якщо ви знайдете порядок, в якому розташовані букви, то прочитаєте відомий вислів із вірша Т.Г. Шевченка. Назвати його (Вражою злою кров'ю волю окропіте «Заповіт»).

IV тур. Життя Шевченка

1. Був період, коли Шевченко більше двох місяців проплавав на шхуні «Костянтин». Яким морем ходила ця шхуна, хоча, взагалі, це і не море?

(Аральське море)

2. На похороні Шевченка в Петербурзі промови читалися трьома мовами. Якими саме?

(Українською, російською, польською)

3. Що подарувала на згадку Шевченкові Варвара Рєпніна? (Біблію)

4. Хто з діячів культури познайомився з Шевченком у Літньому саду і ввів його у мистецьке середовище Петербурга? (Іван Сошенко)

Творчість Шевченка

1. Що зобразив Шевченко на титульній сторінці рукописної збірки «Три літа»? (Портрет біблійного пророка Єремії, епіграф з його плачу)

2. Який прийом використовує Шевченко в поемі «Сон» з метою показати панораму життя Російської імперії? (Прийоми сну і подорожі)

3. Назвіть твір, у якому Т. Шевченком висловлений цей пристрасний заклик:

Борітеся — поборете.

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая.

(«Кавказ».)

4. До якої збірки Т. Шевченка входять твори: «Розрита могила», «Наймичка», «Великий льох», «Заповіт», «Три літа»?

5. Значна частина поезій Шевченка не мають авторської назви, а ті, що мають, то, як правило, коротку — в 1-2 слова. Але один твір Шевченка має дуже великий авторський заголовок, аж з 17 слів. Що це за твір? («І мертвим, і живим, і ненарождженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє»)

6. Назвіть однойменні поетичні та малярські твори Шевченка. («Тополя», «Утоплена», «Катерина», «Слепая», «Відьма»,«Русалка», «Мар 'яна-черниця», «Сліпий»,«Невольник»)

V тур. Поетичний

Командам роздають надруковані уривки із творів Шевченка, але із пропущеними словами. Учасникам необхідно «реставрувати» текст, відновивши відсутні слова. Через 1 хв. картки забирають і зачитують, звіряючи із оригіналом. Найбільша кількість балів— 5 (якщо усе відтворено правильно).

1. Садок вишневий... (коло хати)

Хрущі над вишнями гудуть.

2. Малого сліду... (не залишу)

На нашій славній Україні.

3. Як у Дніпра... (веселочка) Воду позичає.

4. Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі... (стоять палати).

5. Наша дума, наша... (пісня) Не вмре, не загине.

6. Уже покликали... (до паю) А я собі у бур'яні.

7. Нема на світі... (України) Немає другого Дніпра.

8. Та недовго сонце гріло, Недовго... (молилось).

9. Ну що б, здавалося, слова. Слова та голос... (більш нічого).

10. Біленькі хати повалялись, Стави... (бур'яном поросли).

11. Під ним... (кінь) вороненький Насилу ступає.

12. Бо, сліпці, не бачать карих оченят,

13. Що тільки лякають... (молоденьких дівчат).

14. Співа на могилі, з морем... (розмовля) На Божеє слово вони б насміялись.

15..Неначе човен в синім морі, То... (вирина, то потопа).

16. Чого мені тяжко, чого мені... (нудно) Чого серце плаче, ридає, кричить.

17. Минають дні... (минає літо) А Україна, знай, горить. 7. Посадили... (над козаком) Явір та калину.

18. З шкурою знімають, бо... (нічим обуть) Княжат недорослих.

19.... (Сумує), квилить, плаче рано В Путивлі-граді Ярославна.

4. Визначення переможців

VІІ. Оцінювання учнів

VІII. Підсумки уроку

Який настрій панував на уроці?

Що найбільше запам’яталося?

Які почуття залишилися у вашому серці?

-Іван Франко казав: «Він був сином мужика - став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим». Десять літ він поневірявся під ваготою російської солдатської муштри. Недоля переслідувала його в житті, та вона не зуміла перетворити золота його душі - на іржу, ані любові людей - на ненависть. Найкращий і найцінніший скарб доля дарувала йому лише по смерті - невмирущу славу.

На оновленій українській землі живе й вічно житиме в народі пам'ять про великого Кобзаря, сина України, поборника святої правди.

Коли нам важко, коли смуток гризе душу, припадімо спраглими вустами до його цілющого джерела, щоб знову відчути силу жити для рідного народу. Хай кожен із нас часткою свого серця торкнеться Шевченкового генія, бо нам потрібна його свята і незрадлива любов до України, до нашої солов'їної мови і пісні.

ІХ. Домашнє завдання

Написати твір — роздум «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…».