Українська література - розробки уроків

Микола Вороний «Євшан-зілля». Роль слова, пісні, історії в житті людини. Краса природи рідного краю в моєму житті

Мета. Розвивати: навички зв’язного мовлення, уміння працювати з текстом, порівнювати історичні події з сучасністю;

формувати: стійкий інтерес до літературного твору як джерела історичної пам’яті народу; усвідомлення приналежності до українського народу;

виховувати почуття патріотизму, толерантного ставлення до інших народів.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: історична мапа України-Русі періоду Володимира Мономаха, сучасна адміністративна мапа України, засушені трави, малюнки та фотографії улюблених місць учнів, аудіо записи улюбленої музики, мультимедійна презентація, магніти для дошки, підручники, зошити.

Перебіг уроку:

І. Мотиваційний етап.

Вітання. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

Цілевизначення та планування уроку.

Записати в зошиті число, класна робота. Тема. Микола Вороний «Євшан-зілля».

Згадаймо, що ми знаємо та вміємо.

Очікувана відповідь. Стисло біографію Миколи Вороного, текст твору. Літературознавчі поняття: поема, ліричний герой. Історію написання твору, його історичну основу. Композицію, тему, ідею. Художні засоби, використані у творі.

Перевірмо, чи знаєте ви…

1. Звідки Микола Кіндратович узяв основу для поеми?

З Галицько-Волинського літопису.

2. Чиї слова обрано епіграфом до твору? Зачитайте його.

Слова ханського сина.

3. Як побудовано твір? Зі скількох частин складається він? Поясніть зміст кожної.

І- вступ, у якому міститься «пророцтво»;

ІІ- основна частина-легенда;

ІІІ- висновок-звернення до українців.

4. Коли відбуваються події, описані в легенді?

Після смерті Володимира Мономаха (приблизно 1125 р.)

5. Де відбуваються події? (Показати на мапі.)

На території половців, а потім - у Києві.

6. Про що розповідається в легенді?

Хан сумує за сином, посилає за ним у Київ гудця, який повинен нагадати хлопцеві про Батьківщину.

7. Як сталося, що син опинився в Києві?

Володимир Мономах узяв його в полон з ясиром.

8. Чому хлопець не повернувся раніше?

Мономах оточив його розкошами. Хлопець став забувати рідний край.

9. Як гудець намагався вплинути на ханського сина?

Умовляв, співав пісні, дав понюхати євшан-зілля.

10. Якого висновку ми дійшли на уроці?

Гудець намагався пробудити пам'ять про Батьківщину, вплинути на історичну пам'ять хлопця.

- Яка тема уроку? Як би ви її визначили?

Роль слова, пісні, історії в житті людини. Краса природи рідного краю в моєму житті.

- Дописуємо в зошит. Як би визначили мету уроку?

(Учні пропонують своє бачення мети уроку)

Мета: визначити роль слова, пісні, краси рідного краю в житті людини; уміти емоційно сприймати їх, розповідати про свої враження, висловлювати власні думки, порівнювати минуле й сучасність.

- Можливо, у вас є власні цілі, запишіть їх, озвучте.

виразно прочитати уривок, розповісти про підготовлену траву тощо…

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

- Чи вдалося гудцю пробудити історичну пам'ять хлопця? Як ви розумієте, що таке «історична пам'ять»?

Історична пам'ять-те, що залишається в пам’яті людини з досвіду попередніх поколінь. (Записати в зошит.)

- Що дав понюхати судець ханському синові?

Полин.

- Хто засушив полин і поцікавився його властивостями?(Учні, які засушили полин, пропонують іншим понюхати траву.) Який у нього запах? Який вплив відчули ви, коли понюхали засушену траву?

Запах гіркий, різкий. Впливає збуджуюче, бадьорить.

- Що уявив хлопчина, коли відчув запах полину?

Степ.

Готуючись до уроку, я знайшла декілька світлин степу. Мене вразило наступне. Згадайте, яким описується у творах степ за часів козацтва: вершника у траві не було видно. Перед вами світлина заповідного степу: Провальський степ. Тут збережено степові рослини, але вони набагато менші, ніж у давні часи.

- На наступній світлині — звичайна степова зона. Які рослини ви можете розпізнати? (Деревій,полин, шавлія… Лікарські рослини!)

- Хотілося б почути ваші враження від цих пейзажів.

(Діти дійшли висновку, що сама природа підказує, що треба підлікувати мешканців планети Земля: і людей, і рослини.)

- Які рослини могли б стати ліками для вас? Вашим власним євшан-зіллям? Про яку місцевість вони б нагадали? (Запишіть декілька речень у зошиті, які допоможуть при усній відповіді. Продумайте зв’язки між ними, уникайте повторів спільнокореневих слів.)

Коли я отримав завдання розповісти про власне євшан-зілля, то подумав про… З цією рослиною пов’язана згадка… Мені приємно згадувати про ці місця.

- Дякую. Повернімося до тексту поеми. Згадаймо, гудець заспівав пісні хлопцеві. (Робота парами.) Знайдіть і прочитайте один одному, про що вони були?

- Як ви думаєте, чому пісня впливає на людину? (Музика налаштовує на одну хвилю.) Спробуймо, налаштуватися на одну звукову хвилю та ланцюжком прочитати.

Про що була І пісня? Про славетнії події-

Ті події половецькі,

Про лицарськії походи-

Ті походи молодецькі.

Як вона звучала? Мов скажена хуртовина,

Мов страшні Перуна громи,

Так ревли — стогнали струни

І той спів судця — сіроми!

Якою була ІІ пісня? Наче лагідна молитва,

Журно пісня та лунає.

Ось її акорд останній

В пітьмі ночі потопає.

І спів цей ніжний, любий не пробудив юнацьке серце.

Чому ні слова гудця, ні його пісні не змогли пробудити хлопця? Як ви думаєте?

(Методична вказівка. Якщо учні не знаходять правильної відповіді, наводимо додаткові питання. Де виховувався хлопчик у дитинстві? У Володимира Мономаха. Якою мовою говорили навколо? Нерідною. Чи зрозумів він гудця, який говорив його рідною мовою? Ні. Чи чув він ті пісні, які виконав гудець? Сумнівно, бо жив в оточенні чужих людей, чужої мови, чужої культури. Тому половецька мова, пісні гудця про історичне минуле його народу, ханського сина не пробудили, не зачепили.)

- Яка ж роль слова, пісні в житті людини?

(Пробуджувати історичну пам'ять. Відповідь не зовсім правильна!!! Не можна пробудити те, чого не закладено!!!

Правильна відповідь. Слово, мова, пісні виховують любов до Батьківщини, зв’язок з поколіннями предків, закладають історичну пам'ять людини. )

Чи правильного ми дійшли висновку? Звернімося до тексту поеми. Хто хоче продекламувати останню частину твору?

Україно! Мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

Чи вони ж не відцурались?

Не забули тебе, неньку?

Чи сховали жаль до тебе

І кохання у серденьку?

Марна річ! Були і в тебе

Кобзарі — гудці народні,

Що співали-віщували

Заповіти благородні,

А проте тієї сили

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

Ось про що шкодує Микола Кіндратович: не змогли наші гудці - попередні покоління закласти історичну пам'ять українців, щоб вона перетворилася на силу духу народу.

Що ж впливає на створення історичної пам'яті? Що вже відбилося у вашій підсвідомості?

Розкажіть, користуючись незавершеними реченнями слайда.

Батьківщина для мене — це…(місто, де я народився… провів роки…) Мені пригадуються пов’язані з цим (запахи, картини природи, події, пісні…) Там я почуваюся (добре, упевнено, затишно…)

(Учні розповідають, використовуючи заготовлені малюнки, фотографії, аудіо записи.)

Зверніть увагу, майже всі ви описали якесь місце, що пов’язане з вашим дитинством, емоційно вплинуло на вас і залишило приємні, теплі спогади.

Що ж впливає на виховання історичної пам'яті, на закладання її, крім мови, слова, пісні? (Краса рідної природи.)

ІV. Рефлексійно-оцінювальний етап.

Можна говорити, що поема Миколи Вороного орієнтована і на сучасного читача. Проблема, порушена в ній, залишається злободенною (актуальною), бо створення історичної пам'яті народу, передача її наступним поколінням є загальнолюдською. Хочеться, щоб ми пам’ятали предковічну прадідівську землю, що відома своїми щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою та милосердям до скривджених.

1. Рефлексія.

- Якого висновку ми дійшли про роль пісні, слова пісні, рідної природи у створенні історичної пам’яті людини?

- З чим було цікаво працювати? Що сподобалося? Які завдання були складними? Над чим треба попрацювати?

2. Аналіз досягнення цілей. Чи досягли ви своєї мети? Чи знайшли відповіді на свої запитання? Як ви оцінюєте свою роботу на уроці? Оцінювання учнів.

3. Ваші передбачення на наступний урок. Що будемо вивчати? Що необхідно для плідної роботи на уроці? Обговорення наступної теми.

V. Домашнє завдання. Написати твір-есе «Моє євшан-зілля». Читати «Джури козака Швайки», готувати повідомлення про Володимира Рутківського «Я знаю, що…»