Українська література - розробки уроків

Феномен зради в роман Євгенії Кононенко «Зрада»

Всі публікації щодо:
Кононенко Євгенія

Мета:

- дослідити явище зради: причини, культуру, наслідки;

- розглянути архетипи зрадженого чоловіка, жінки, мамія;

- створити проекти;

- розвивати навички критичного мислення, психологічного дослідження твору;

- уміння створювати проекти;

- виховувати інтерес до новочасної літератури, зокрема жіночої прози;

- імунітет до негативу.

Тип уроку: психологічне дослідження.

Обладнання: добірка української «жіночої прози» та есеїстки ІІ-ої половини ХХ - поч. ХХІ ст., «Літературний альманах Харківщини».

Словничок: Архетип — стандартний образ, загальний образ, що існував із найдавніших часів.

Феномен — явище.

Аніма — душа.

Анімус — душа чоловічого роду.

Психотип — стан письма, думки, дії, який виражається у творчості.

Симбіоз — біологічна залежність двох різних організмів, порушення якої унеможливлює їхнє подальше існування.

Що зрада є? Усе на світі зрада…

Оксана Самара

Зміст і структура уроку:

І. Організаційно-вступна частина.

1. Вступне слово вчителя.

Життя людського кроки стислі — немає часу на поразку. (Ліна Костенко).

Сіре життя, безбарвна дійсність, гіркі слова образи…

Погодьмося, що сьогодні життя перед кожним із нас постало у двох найвиразніших кольорах — чорному та білому. Людина, незалежно від того, доросла вона чи шкільного віку, відчуває на собі перехрестя добра і зла, їх жорстоку, непримиренну боротьбу.

Але треба (хоч і важко) віднайти у собі сили, щоби боротися, протистояти, піти на компроміс, вимолити прощення. Я хочу, щоби ви, образно говорячи, розпізнали чорне й біле, істинне й фальшиве, щире й лицемірне…

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Темою уроку є психологічне дослідження явища зради у романі Є.Кононенко «Зрада».

Спрогнозуємо мету нашого уроку.

Учні методом прогнозування визначають мету та завдання уроку:

- дослідити архетипи зрадженої жінки, зрадженого чоловіка;

- дослідити культуру, причини зради, реакцію жінки, чоловіка на зраду;

- створити проекти.

ІІІ. Актуалізація та корекція опорних знань учнів.

Сьогодні ми презентуємо творчість поетеси, перекладачки, прозаїка Євгенії Кононенко.

1. Презентація.

Євгенія Кононенко — поетеса, прозаїк, перекладач.

Народилася 17 лютого 1959 року у Києві. Закінчила механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка та французьку філологію Київського інституту іноземних мов. Працює науковим співробітником Українського центру культурних досліджень. За переклад антології французького сонета стала лауреатом премії імені Миколи Зерова. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Живе у Києві.

Євгенія Кононенко — автор поетичної збірки «Вальс першого снігу» (1997), книг оповідань «Колосальний сюжет» (1998), «Повії теж виходять заміж» (2004), романів «Імітація» (2001), «Зрада. ZRADA made in Ukraine» (2002), роману та есе «Без мужика» (2005) та дитячої книги «Інфантазії. За мотивами поезій Клода Руа» та багатьох перекладів.

Євгенія Кононенко перекладає з французької та англійської мов.

Багатьом творам Євгенії притаманні передовсім легкість і розкутість письма, динаміка та внутрішній аристократизм, навіть тоді, коли вона описує нашу житейську дріб’язковість.

Євгенія Кононенко пише про сучасну жінку та її проблеми і пише без зайвих прикрас, тому її оповідання видаються наче вихопленням з життєвого виру.

Домінантою твору є феномен зради.

2. Складання асоціативного грона «Зрада»

IV. Поглиблення знань учнів.

Робота над змістом роману Євгенії Кононенко «Зрада».

« — Мене зрадила жінка.

— І що її до цього змусило?

— У вас дивний погляд на проблему. Мене зрадила жінка. Ви розумієте! Жінка! Зрадила! А ви питаєте: Чому вона так зробила.

Українці весь час зраджують. Скільки живуть, стільки й зраджують. Чого ви розхвилювалися?

— Українці — так! Але ж не українки».

Перехрестя думок. Дівчата і хлопці ставлять один одному питання.

Наприклад: Хлопці    Дівчата

   1.     1.

   2.     2.

   3.     3.

«Якщо ви хочете знати, зрада — це свобода».

«Зрада — це гріх. Гірші за зраду тільки вбивство і самогубство».

«Коли зраджують нас, то це не гріх, коли зраджуємо ми, то це свобода».

«Того в нас в Україні й життя немає, що зрада стала національною етикеткою. Ми зраджуємо і друзів, і ворогів, і подружжя, і навіть себе».

Трибуна оратора.

 Зрада — це свобода!

 Зрада — це гріх!

Дослідження причин зради.

« — А ви ніколи не задумувались, чому люди зраджують?

Як це — чому?Що за підступне, провокаційне питання?

— Через вроджену зіпсутість… через брак належного виховання…через погані приклади зусібіч…і взагалі! Люди зраджують тому, що бути вірним не-ви-гід-но! Вірність аніяк не винагороджується в цьому світі, і особливо в Україні».

Висновки. Причини зради:

— Простежимо реакцію чоловіків на зраду жінки.

— «А все почалось (або все закінчилось?) того дня, коли дружина тоскно подивилася йому в вічі й ледь вимовила безбарвними губами:

— Я зрадила тебе.

Далі сталося миттєво: він люто стиснув зуби і з усієї сили зацідив їй кулаком у вилицю, — а як іще нормальний має реагувати на таке?»

«З ким була вона, коли пішла від нього? З ким зрадила себе? Чи надовго лишався на її дитячому личку слід від його кулака?»

— Чому, на думку Дмитра, вона не мала права зраджувати йому?

(Мабуть, тому, що мала бути вдячною за все те, що для неї зробив і дав Дмитро: прихисток, власне помешкання, добробут, кохання, оберігання від усяких негараздів).

«Вероніка працювала по три-чотири години на день, а не так, як робітниці в його бригаді з євроремонтів, нещасні, вічно втомлені жінки, що мали або п’яницю вдома, або були взагалі без мужика, і часом від життєвої туги віддавалися електрикам і сантехнікам, просто на підлогах тих помешкань, де вони білили стіни й стелі».

— А чи зраджував Дмитро Вероніку?

(Так. «Він і сам, бувало, розважався з тими жіночками — грубе життя будівельника диктувало свої грубі безжальні закони — і те, яким він був з Веронікою…»

«Він не вважав подружньою зрадою те, що траплялося нього з Катериною Рачко та іншими будівельницями. Мужик, який працює так, як він може дозволити таке!»)

— Чи розмежовує Євгенія Кононенко жіночу й чоловічу зраду?

«Запам’ятай, руку допомоги в цьому житті тобі реально подадуть тільки жінки… А чоловіки завжди підведуть, ошукають і зрадять. Ти можеш зійтися з чоловіком, це твоє жіноче право. Але якщо це станеться, ти маєш бути готова до будь-якої зради».

«Жінки теж можуть зрадити, але то неодмінно буде через чоловіка. Через пристрасть до чоловіка жінка може втратити все: усю порядність, усі свої гроші. Тому треба спочатку виховати в собі моральну незалежність, досягти незалежності матеріальної, а потім можна собі дозволити фізіологічну або емоційну залежність від чоловіка. Не раніше.»

«— Ти гадаєш, ти такий класний мужик, а вона від тебе пішла? Від класних мужиків жінки не йдуть. І не каються в тому. І Дмитро вперше подумав, що у Вероніки всі умови для подружньої зради, якщо вже їй так хотілося. Вона може робити, що заманеться, і ні в чому не зізнаватися».

— Чи легко чоловікові визнати свої помилки?

«— Чоловік скоріше зіп’ється, здеградує і здохне під парканом, ніж визнає, що був неправим, особливо з жінкою.

— Якщо чоловік оберігає жінку від усіх помийниць нашого страшного життя, то в нього теж іноді здають нерви… він може зірватися…я не кажу, що це добре…»

— Чи відчув Дмитро полегшення від того, коли «питання з подружньою зрадою нібито закрите».

«Чому ж йому не стає легше? Тому, що вона померла? Але Лариса права: він іще й досі не може осмислити смерті Вероніки, тому що не осмислив її зради. Зради, якої нібито не було».

— Які ж висновки робить Дмитро?

«Значить, не любила, — гірко думав Дмитро про Вероніку».

«— Зрада — це найстрашніший гріх. Такий самий, як і вбивство».

Сакрум «А що таке зрада? Зрада — це не дотримання сакруму, чинного в певному соціумі. З погляду свого походження Вероніка вчинила зраду».

— Із ким же (якщо це було насправді зрадила Вероніка?

«Отже, коли Вероніка в той фатальний день прошепотіла «Я зрадила тебе», за її недолугим сценарієм, він мав схопити її за горло і прокричати «Хто він?» Тоді б вона відповіла щось на зразок: Шекспір! Або: Отелло! Бо вона вже давно не думала про те, як краще зустріти після роботи втомленого тяжкою працею чоловіка, а напружено міркувала, або як висловлюється Лариса, рефлектувала про сутність вірності й зради, а також про їхню мистецьку інтерпретацію».

— Як ви кваліфікуєте стосунки Вероніки з Жеником?

(Женик кохав Вероніку. Женик — вічна дитина — інфантильна, патологічно прив’язана до матері людина, орієнтована на постійний контроль і опіку, що зберігає дитячу емоційність).

V. Студіювання психологічних досліджень.

При підготовці проектів «Психотипи жінки — зрадниці і чоловіка — зрадника» учні опрацювали психологічні дослідження Карла Густава Юнга, зокрема уривки з книги «Психологічні типи». Сутністю теорії особистості Юнга була думка про те, що кожний психологічний феномен припускає наявність протилежного йому феномена. Психологічні функції мислення і відчуття є протилежними «відчуттю» інтуїції (іраціональним функціям). Перевага однієї з них (переважно функція) надалі визначає психологічний тип людини. Філософський принцип протилежностей також припускає, що для життя в гармонії (згоді) із собою варто розпізнавати, визнавати і здійснювати як маніфестні, так і латентні тенденції. За Юнгом, особистість (індивід) складається з «Его» (самосвідомості), персони (його визнаної соціальної ролі), тіні (концепції, подібної Фрейдівському «Воно», анімуса (для жінок) або аніми (для чоловіків), позасвідомого відношення до протилежної статі, самості (душі) і позасвідомого, яке складається з особистого і колективного жару.

VІ. Захист проектів.

Архетип зрадженого чоловіка

Архетип зрадженої жінки

Архетип мамія

VІІ. Підбиття підсумків уро

— Чи є зрада національною однакою українців?

— Чи заслуговує зрадник на прощення?

— Що означає «культура зради»?

VІІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

ІХ. Оголошення домашнього завдання: прочитати «Щоденник страченої» Марії Матіос.

Українська «жіноча» проза та есеїстика другої половини ХХ-го — початку ХХІ століття

Віра Агеєва

Софія Андрухович

Тамара Гундорова

Леся Демська

Оксана Забужко

Ірена Карпа

Марія Зубрицька

Євгенія Кононенко

Оксана Луцишина

Марія Матіос

Катерина Мотрич

Соломія Павличко

Оксана Пахльовська

Галина Тарасюк

Наталка Сняданко

Алла Тютюнник

Галина Погутяк

Світлана Матвієнко

Словничок

Архетип — стандартний образ, загальний образ, що існував із найдавніших часів.

Феномен — явище.

Аніма — душа.

Анімус — душа чоловічого роду.

Психотип — стан письма, думки, дії, який виражається у творчості.

Симбіозбіологічна залежність двох різних організмів, порушення якої унеможливлює їхнє подальше існування.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.