Українська література - розробки уроків

Маруся Чурай та її пісні.«Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри,віють буйні»«Ой не ходи, Грицю...»

Всі публікації щодо:
Чурай Маруся

Мета уроку: ознайомити учнів з найважливішими відомостями життєпису легендарної піснярки з Полтавщини — Марусі Чурай, її трагічною долею та пісенною спадщиною;

розвивати навички виразного читання пісень, аналізу їхнього ідейно-художнього змісту, уважність, вдумливість, вміння узагальнювати;

виховувати любов до краси рідного слова та бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: аудіозаписи,, мультимедійні засоби наочності, малюнок та фото козака, підручники

Епіграф:

Її пісні - як перло многоцінне,

як дивен скарб середземних марнот.

Л.Костенко

Зміст і структура уроку

І. Організаційно-вступна частина

Звучить мелодійна музика.

Вчитель: Яке диво дивне — народна пісня! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість.

Отже, сьогодні ми продовжуємо говорити про пісню. А конкретніше про літературну пісню.

Яка пісня називається літературною?

Тема уроку, мета.

Ви ознайомитесь із найважливішими відомостями життєпису легендарної піснярки — Марусею Чурай, трагічною долею та її піснями.

За епіграф уроку послужить вислів Ліни Костенко про таємничу постать співачки та поетеси Марусі Чурай, яка і сьогодні є загадковою.

Запис в зошит.

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань.

І так- розпочнемо

Вправа «Розминка» (метод «Гронування»)

Перевірка знань учнів з теорії літератури.

Що таке пісня?

Жанри пісні?

Піджанри пісні?

Який конфлікт лежить в основі пісень?

З народними піснями ви ознайомилися на попередніх уроках, тому зараз ми згадаємо їх.

Вправа «Коректор». (МЗН )

«Ой той то Кармелюк,

Що ляхів рубає» (Хмельницький. «Чи не той то хміль»).

«Максим козак Морозенко,

Козак з Запорожжя». (Залізняк.«Максим козакЗалізняк»).

«За тобою, нашСірко,

Вся Вкраїна плаче» (Морозенку. «Ой Морозе, Морозенку»).

«Ви на мене, Хмельницького,

Всю надію майте». (Кармелюка.«За Сибіром сонце сходить»).

5.Аж то козак Кармелюк...

Набитому шляху та татар обступає». (Сірко. «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Презентація: Дівчина з легенди — Маруся Чурай

Вчитель: У розкішному саду народної української поезії важливе місце належить ліричним пісням. Імена авторів цих творів розгубила історія, але інколи з давнини століть виринають постаті піснетворців, серед яких найвідомішою є поетеса Маруся Чурай. Її традиційно називають «дівчиною з легенди», бо реальність її існування поки що документально не підтверджено. Хто ж така ця дівчина, яку порівнюють з давньогрецькою поетесою Сапфо?

Виступи учнів з повідомленням про Марусю Чурай (дослідники).

Перш за все треба з'ясувати хто ж така ця Сапфо. Сапфо — це геніальна давньогрецька поетеса, яка жила у VI столітті до н. е. У своїх творах Сапфо пише про жінку як про особистість, яка має право на щастя. Основна тема творів Сапфо — це кохання. Найголовнішим для Сапфо було у вирі почуттів зберегти чистоту душі.

Понад три століття лунають пісні Марусі Чурай на землі, даруючи людям невгасиму любов. Достовірні дані про українку з Полтави, яка складала чудові пісні, не збереглися, адже все знищила пожежа у цьому місті в 1658 році. А пам'ять про Марусю Чурай народ зберіг у своїх легендах і переказах. Відомо, що народилася вона приблизно 1625 року на берегах чарівної Ворскли в сім'ї урядника Полтавськогокозацького полку Гордія Чурая. Був він хороброю і чесною людиною, брав участь у козацьких походах протии польської шляхти. Рятуючи Богдана Хмельницького відсмерті, Чурай загинув. Маруся жила у двох із матір'ю в Полтаві.

Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька [тобто невелика на зріст, трохи худорлявенька], струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою вишитою сорочкою бюстиком, з маленькими ручками і ніженьками. Зростала вона незвичайною дівчиною: дуже мрійливою і чутливою, з дивовижною фантазією та чудовим голосом, схильною до роздумів і складання пісень. Коли Маруся виросла, її полюбив реєстровий козак Полтавського полку Іван Іскра, проте не відкривав їй своїх почуттів, знаючи, що вона закохана в молодого козака Грицька Бобренка.

Навесні 1648 року почалася визвольна війна українського народу проти панської Польщі під проводом Богдана Хмельницького. Пішов на цю війну і Грицько Бобренко. Саме тоді, вважають дослідники, Маруся склала пісню «Засвіт встали козаченьки»

Маруся дуже сумувала за коханим. Не маючи від нього жодної звістки, вона ходила на прощу до Києво-Печерської лаври, щоб у молитві знайти заспокоєння. Свій смуток вилила у пісні «Віють вітри, віють буйні», яку пізніше Іван Котляревський використав у п'єсі «Наталка Полтавка».

Повернувшись із війни, Гриць за наказом матері одружився з багатою і хазяйновитою дочкою осавули. З народних переказів ми дізнаємось, що Маруся не могла пережити зраду парубка і кинулась із греблі у Ворсклу, та її врятував Іван Іскра. Після цього дівчина довго хворіла. Одужавши, пішла до подружки і несподівано зустріла там Гриця з молодою дружиною. Ревнощі, згадки про нездійснені дівочі мрії призвели до плану помсти, який Маруся виклала у пісні «Ой не ходи, Грицю», а згодом втілила його в життя, отруївши зрадника.

За вбивство козака Марусю посадили до острогу. За рішенням суду дівчину мали стратити, проте Іван Іскра знову врятував її, привізши гетьманський наказ про помилування злочинниці в пам'ять заслуг і героїчної смерті батька дівчини та заради її чудових пісень. Поетеса після цього довго не прожила, померла в каятті.

Маруся Чурай, як тепер досліджено фольклористами, склала дуже багато пісень, більшість з яких вважають народними, її образ знайшов відображення у творах Левка Боровиковського, Степана Руданського, Ольги Кобилянської, Володимира Самійленка, Михайла Старицького, Ліни Костенко та інших письменників.

У 1987 році в Полтаві встановили пам’ятник.

21 липня вважать днем пам’яті Марусі Чурай.

ІV. Сприйняття за засвоєння навчального матеріалу.

Вчитель: А зараз прослухайте пісню «Засвіт встали козаченьки» у виконанні Державної заслуженої капели бандуристів України.

Аудіозапис «Засвіт встали козаченьки»

Будь ласка, діти, продекламуйте пісню далі.

Засвіт встали козаченьки

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,

Не плач, не журися

Та за свого миленького

Богу помолися.

Стоїть місяць над горою,

Та сонця немає,

Мати сина в доріженьку

Слізно проводжає.

— Прощай, милий мій синочку,

Та не забувайся,

Через чотири неділеньки

Додому вертайся!

— Ой рад би я, матусенько,

Скоріше вернуться,

Та щось кінь мій вороненький

В воротях спіткнувся.

Ой Бог знає, коли вернусь,

У яку годину.

Прийми ж мою Марусеньку,

Як рідну дитину.

Прийми ж її, матусенько,

Бо все в Божій волі,

Бо хто знає,чи жив вернусь,

Чи ляжу у полі!

— Яка ж би то, мій синочку,

Година настала,

Щоб чужая дитиночка

За рідную стала?

Засвіт встали козаченьки

В похід з полуночі,

Заплакала Марусенька

Свої ясні очі…

Ідейно-художній аналіз поетичного твору

Перед тим, як розпочати аналіз пісні, давайте звернимось до історії

1.. Що ви знаєте з історії про Корсунську битву, напередодні якої, як вважають, була створена ця пісня?

Виступають дослідники.

(В ході національно-визвольної війни 1648-1654 рр. 15-16 (25-26) травня 1648 року відбулася переможна битва під Корсунем між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого. Це шедевр військової стратегії й тактики, який ще раз підкреслив неабиякий талант та організаторські здібності гетьмана).

Тему та ідею записуємо в зошит. (Виступають літературознавці)

І так: Яка тема даної пісні? Запис в зошити

Тема: зображення походу козаченьків, розлучення хлопця з матір ю та коханою.

Ідея: звернення сина до матері, щоб вона прийняла його кохану як свою дитину.

Жанр: літературна козацька пісня.

- якої пори вирушали козаченьки в похід?

- чому плакала Марусенька?

- з яким проханням син звертається до матері?

- до якого різновиду пісень належить дана пісня?

Визначте художні засоби твору (робота з текстом)

Виразне читання пісні «Віють вітри, віють буйні» (робота з підручником)

Віють вітри, віють буйні

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;

О, як болить моє серце, а сльози не ллються.

Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу,

Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу.

Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,

Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде.

Єсть же люди, що і моїй завидують долі;

Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?

Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?

Тяжко жити без милого і в своїй сторонці.

Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.

Цю пісню згодом використав І Котляревський у п'єсі «Наталка Полтавка».

Історична основа пісні.

Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.

Основна думка: «Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде»

Жанр: родинно-побутова, туга за коханим

- Яких страждань зазнала героїня твору? З чим це пов'язано?

- Як, на ваш погляд, чи схожа доля героїні твору з долею його авторки?

- Як ви вважаєте, чи чує чорнобривий свою милу? Висловіть свої припущення.

Визначте художні засоби твору.

Вчитель: Прослухайте пісню «Ой не ходи, Грицю» у виконанні народної співачки Марії Миколайчук

Аудіозапис «Ой не ходи, Грицю»

Продекламуйте далі пісню.

Ой не ходи, Грицю...

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,

Бо на вечорницях дівки-чарівниці.

Котра дівчина чари добре знала,

Вона ж того Гриця та й причарувала.

Інша дівчина чорнобривая,

Та чарівниченька справедливая

У неділю рано зіллячко копала,

А у понеділок переполоскала,

Як прийшов вівторок — зілля ізварила,

У середу рано Гриця отруїла.

Надвечір в четвер Гриценько помер,

А прийшла п'ятниця — поховали Гриця.

У суботу рано мати дочку била:

— Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

— Ой мати, мати, жаль ваги не має:

Нехай же Грицьо двох не кохає!

Нехай він не буде ні тій, ні мені,

Нехай дістанеться сирій землі.

Оце тобі, Грицю, я так ізробила,

Що через тебе мене мати била!

Оце тобі, Грицю, за теє заплата —

З чотирьох дощок темная хата...

Ця пісня лежить в основі п'єси М. Старицького «Ой не ходи, Грицю…», повісті О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала» та роману у віршах Л.Костенко «Маруся Чурай»

Історична основа пісні.

Тема: відтворення трагічної долі Гриця через його нероздільне кохання.

Ідея: возвеличення почуття кохання, яке іноді внаслідок ревнощів становить загрозу життю.

Основна думка: «Нехай же Гриць двох не кохає».

Жанр: драматична літературна пісня.

- Яким ви уявляєте Гриця? Змалюйте усно. (малюнки, фото козака повісити на дошку; один учень розповідає усно до фото, двоє учнів демонструють свої малюнки)

- Чому кохання стало загрозою для життя героя?

- Яким чином дівчина готувала зілля, щоб отруїти коханого?

- Яке покарання дівчина отримала від своєї матері?

Визначити художні засоби.

Закріплення знань, умінь, навичок.

Отже, сьогодні ми ознайомилися із дівчиною з легенди Марусею Чурай та її прекрасними піснями, які увійшли в наше життя як шедеври літератури.

Вчитель: А наскільки ви були уважні на уроці, зараз ми і перевіримо.

Вправа «Продовжіть речення»

Маруся Чурай — це...(легендарна піснярка з Полтавщини).
Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, боце...(погана прикмета).
Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся).
Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація).
Маруся варила зілля у... (вівторок).

6 .Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла).

Без милого стане світ... (тюрмою).

VІ. Підсумки уроку

Виступають критики.

Чому пісні Марусі Чурай є в наш час актуальними?

Чому ми звертаємось і в наш час до цієї постаті?

Чи дійсно вона є актуальною?

Пісні Марусі Чурай мають велике значення у житті народу як у минулому, так і в наш час. Адже недарма в одному з українських прислів'їв говориться: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину». У спадщину ми дістали величезну кількість пісень Марусі Чурай. ЇЇ пісні полегшують працю, виражають і радісні, і сумні настрої,, навчають любити Батьківщину, бути їй вірним, відданим. Адже саме пісні Марусі Чурай допомагали козакам у походах боронити свій рідний край. Тому ми з впевненістю можемо сказати, що її пісні — перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот. І цей скарб ми зобов’язані берегти.

Вчитель: Отже, я вірю в те, що пісні Марусі Чурай будуть в повазі у нас і житимуть між нами від роду і до роду. Бережіть цей коштовний скарб!

VІІ. Оцінювання учнів.

VIІІ. Домашнє завдання:

1) Опрацювати матеріал підручника; вивчити пісню «Засвіт встали козаченьки»; дібрати матеріал про українську народну думу як жанр фольклору;

2) додаткове завдання: підготувати повідомлення про національну капелу бандуристів України.