Українська література - розробки уроків

Павло Тичина — геній якого зламали

Всі публікації щодо:
Гаврош Олександр

Мета: ознайомити з життям та творчістю П.Тичини, показати трагізм долі поета.

Обладнання: портрет П.Тичини, книжкова виставка, тексти віршів, набір для ебру, аудіо запис пісні «Арфами, арфами…» (сестри Тельнюк), Е.Гріг «Елегія», роздатковий матеріал.

Епіграфи до уроку

«Не віриться, що він людина з обличчям, паспортом і прізвищем. Його можна лишити на самотньому острові серед океану, де не було б жодної людини, — він і там би творив свої пісні серед пальм і звірів. Чи багато світових поетів так уміють? Хіба що, і то до певної міри, — Вітмен і Рембо. Павло Тичина — це голос самої землі, що вперше заговорила людською мовою».

Євген Маланюк 1921-го року

«Від кларнета твого пофарбована дудка зосталась!»

Євген Маланюк через 3 роки

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всіх вітати я вас рада,

На уроці цього дня.

Дав дзвінок вже нам сигнал

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо

Наш урок ми починаймо.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Дайте будь ласка відповідь на таке питання: література це який вид мистецтва — зоровий (слово), слуховий (музика) чи можливо дотиковий (живопис)? І чи може література поєднати одночасно ці всі відчуття?

Відповідь учнів.

Слово вчителя.

Митець який у свої творах поєднав ці три види мистецтва, а саме слово, музику і живопис досяг найбільш точної передачі своїх почуттів, а значить доніс читачеві всю глибину своєї душі.

Вінцем української поезії початку ХХ ст. вважається поетичний доробок Павла Григоровича Тичини. Це стосується зокрема його ранньої творчості та першої поетичної збірки - «Сонячні кларнети», бо саме твори цієї збірки поєднали у собі слово, музику та живопис. На сьогоднішньому уроці ми з вами також спробуємо поєднати ці три види мистецтва, тобто за допомогою музики, фарб та слова проникнути в саму душу поета.

Проблемне питання.

Подивіться на дошку! В правому кутку червоною крейдою записані 2 епіграфи до нашого уроку. Ці вислови належать відомому поету Є.Маланюку. Прочитайте їх. Як ви їх розумієте, що вони означають?

Відповіді учнів.

Так. Вірно вони абсолютно протилежні один до одного. В першому висловлено захоплення Павлом Григоровичем, а в другому — зневага, розчарування.

Проблемне питання.

Скажіть чому змінилась думка Є.Маланюка? І чи справедливі його звинувачення Павла Тичини?

IІІ. Вивчення нового матеріалу.

Перш ніж ми почнемо більш глибоко знайомитись з генієм Павла Григоровича, нам потрібно з вами з’ясувати передумови розвитку української поезії даного періоду.

Експрес опитування

1. Починаючи з яких років ХХ ст. починається активно розвиватись українська література?

2. Які історичні умови цьому посприяли?

3. Дайте визначення поняттю «розстріляне відродження».

4. Хто ввів у літературу це поняття?

5. З ім’ям якого письменника воно пов’язане?

Отже першою передумовою стрімкого розвитку української літератури й особливо це стосується саме поезії даного періоду є саме історичні умови. Назвіть їх будь ласка.

Друга передумова — духовно — національне відродження.

Поясніть дане твердження в чому воно виявилося?

Третя - здатність поезії, як найбільш мобільної, ніж інші літературні роди, реагувати на довколишні процеси, що набули особливого драматизму у першій половині XX ст..

Перевірка домашнього завдання.

Виступ учнів за групами та представлення своїх робіт (презентації, брошури, міні — словник).

І гр. — «Біографи» (презентації, інформаційні бюлетні)

Ознайомлюють з життям поета.

ІІ гр. — «Літературознавці»( міні — словники)

Дають визначення понять: «кларнетизм», символізм, неоромантизм, експресіонізм, імпресіонізм.

Робота над поезіями

1. Прослуховування аудіо запису пісні «Арфами, арфами…» (сестри Тельнюк)

2. Виразне читання вірша «Арфами, арфами…»

3. Створення картини «Арфами, арфами…»

Робота в техніці ебру.

Слово вчителя.

Ми з вами щойно прослухали аудіо запис пісні «Арфами, арфами…» сестер Тельнюк, потім кожен з вас самостійно прочитав вірш П.Тичини «Арфами, арфами…», тепер ми будемо створювати картини до цього вірша. Це буде незвичайна картина, а картина на воді. Ця техніка малювання дуже стара, до нас вона прийшла не так давно, але вона гарна тим що картини може створити будь хто, не потрібен особливий художній талант. У кожного на парті у вас стоїть по лотку з водою, пензлі та фарби. Зараз ми ще раз прослухаємо аудіо запис співу сестер Тельнюк, потім я зачитаю ще вірш Павла Григоровича, а ви поки буде грати пісня, читатиму вірша повинні поставити на воді не виличні кола кольором тієї фарби яку почули, а бо яка на ваш погляд найбільш відповідає тому, що ви почули, або уявили. Тепер почнемо створювати ваші маленькі шедеври. Візьміть до рук пензлики і з’єднайте кола одне з одним, або утворіть квітку чи пташку. Молодці, коли картина на воді завершена, тоді давайте перенесемо її на папір. Ось наші картини і готові, покладіть їх на куток своїх парт нехай досохнуть.

Аналіз вірша «Арфами, арфами…»

Слова вчителя

Тепер коли ми з вами прослухали, прочитали та намалювали вірш «Арфами, арфами…», ми повинні його проаналізувати. У кожного на парті лежать брошурки в яких ви можете повторити схему аналізу ліричного твору.

· Чи швидко чи спокійно ллється музика?

· Жанр — гімн

Бесіда за питаннями

· Які образи є ключовими? (весни, пробудження)

· Чи є рима у вірші?()

· Чи поділений вірш на строфи?

· З чим пов'язані почуття ліричного героя? (Душевні настрої пов'язані з явищами природи).

4. Визначення тему твору. Про що ця поезія? (Людське почуття, взаємини між людиною і природою, роздуми поета про сутність людського буття, про місце мистецтва в житті людини, спогад про кохання; ліричний етюд, лірико-психологічний етюд тощо).

5. Що покликало поезію до життя?

6. Композиція твору. (Варто пам'ятати, що в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті, виділяють такі композиційні етапи почуття: а) вихідний момент у розвитку почуття; б) розвиток почуття; в) кульмінація (можлива); резюме, або авторський висновок). Ключові образи твору (Звернімо увагу, що найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя — це умовна дійова особа, думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі).

7. Який образ є внутрішнім стрижнем твору?

8. Чи є в даній поезії символи, їх значення і зміст.

9. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору? (Йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку.) Як саме?

10. Яке почуття домінує у вірші? (Сповідь, зізнання, щирість, урочистість тощо).

11. Як досягає автор динаміки образу?

Робота над поезією «Ви знаєте, як липа шелестить...».

Мелодекламація поезії «Ви знаєте, як липа шелестить...» (Е.Гріг «Елегія»).

Первинне сприйняття твору.

Які звуки ви відчули в поезії та музиці? (Прийом паралелізму — події людського життя змальовуються як певна паралель до явищ природи).

Чи швидко чи спокійно ллється музика? (Музика переливається у спокійному темпі).

З чим пов'язані почуття ліричного героя? (Душевні настрої пов'язані з явищами природи).

Знайти паралелі в поезії, створити словесно-музичні асоціації (робота виконується під час звучання музики).

Аналіз поезії.

Чи можемо цю поезію назвати мініатюрою? (Так, бо складається з двох шестирядкових строф).

Жанр, тема, розмір вірша.

Перше речення питальне. А чи є відповідь на нього? Відшукаємо.

Що дає така побудова поезії-мініатюри? (Робить її стрункою, елегантною, поєднує людину і природу.

Як лаконічно змальовані картини природи передають стан душі ліричного героя? Які художні засоби застосовуються при цьому? (Діти визначають епітети «тисячні весняні ночі», «старі гаї»; метафори «сплять гаї» та ін.).

А хто такі дідугани? Які живі образи ви балювали б? (Усне малювання учнями).

Перед нами картина-елегія.

Які художньо-виражальні засоби відтворюють елегійність?

Якого характеру і темпу прослухана мелодія? (Повільна, сумна).

Як музика передає стан ліричного героя?

Музично-словесне дослідження (проведення паралелей між звучанням слова і музики).

Учитель пропонує уривки музичного твору, діти відшуковують у поезії рядки, які за змістом і характером відповідають музичним звукам.

Таблиця 1

Робота над поезією «Партія веде»

Первинне сприйняття твору.

Що ви відчули в поезії?

Чи є в ній музика?

З чим пов'язані почуття ліричного героя?

Аналіз поезії.

Чи можемо цю поезію назвати гімном, одом?

Чи змальовані в поезії картини природи?

Чи передають змальовані картини природи стан душі ліричного героя? Які художні засоби застосовуються при цьому? Для чого?

Жанр, тема, розмір вірша.

Порівняльна таблиця творчості (кожен учень отримує табл. яку потрібно заповнити, додаток №2)

ІV. Закріплення і систематизація знань.

Слово вчителя.

Подивіться будь ласка на дошку, прочитайте ще раз епіграфи до нашого уроку і дайте відповідь на проблемне питання: «Скажіть чому змінилась думка Є.Маланюка? І чи справедливі його звинувачення?»

Так вірно, П.Тичина письменник, який донісся до самої вершини поетичного слова, але і стрімко скотися з неї, опинившись на самому дні поетичного блазнювання та покори «великій ідеї комунізму».

На цьому наш урок підходе до завершення. Підсумовуючи все сказане і зроблене на уроці ми повинні з вами скласти сенкан, в якому і відіб’ється наше з вами розуміння теми нашого уроку.

Геній.

Ніжний,зламаний.

Увійшов, створив, здався.

Ним захоплюються й досі.

Талант.

Поет

Неповторний

Дивувався і дивував

Природа щедро наділила своїми дарами

Поезія Тичини сповнена чарівних звуків і кольорів.

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове

Вивчити напам’ять «О, панно Інно…» та «Арфами, арфами…», підготувати біографію Генріха Гейне та по 1 віршу письменника. Самостійно прочитати поему-ораторію «Золотий гомін».

За бажанням

Написати листа до Павла Тичини «Музика та твоя поезія вражають»