Українська література - розробки уроків
«Аналіз образів — символів у творчості І. Драча
Всі публікації щодо:
Драч Іван
Мета: 1) розкрити студентам самобутність і неповторність лірики І.Драча; опрацювати ідейно-художній зміст поезій «Етюд про хліб», «Балада про соняшник», «Крила»;
2) розвивати вміння аналізувати поетичний твір, зв’язано і граматично правильно викладати свої думки, а також розвивати творчі здібності студентів та естетичний смак;
3) виховувати любов до поезії, відчувати прекрасне у світі.
Тип заняття: практичне.
Обладнання: портрет, тестові завдання, малюнки студентів, ілюстрації, репродукції картин.
Епіграф до уроку: Люблю повертати людину очима до сонця.
Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір!
Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим.
Люблю повертати очима до сонця мистецтва.
На небі життя побачив його зразу, почав розуміти
тільки недавно.
І. Драч (1962)
Хід заняття
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Тестові завдання «Життя та творчість І.Драча».
2. «Мозкова атака».
- Що необхідно враховувати під час ідейно-художнього аналізу вірша? (Проаналізувати вірш - значить визначити його тему, розкрити ідейний зміст і здійснити аналіз поетичних образів. Не слід забувати і про почуття та переживання ліричного героя, настрій, яким пройнята поезія. Під час аналізу звертаємо увагу на художній засоби, які допомагають автору глибше висловити свої думки. На завершення варто сказати про те, яке враження справляє поезія на читача, чим вона подобається.)
1. Тема вірша, його жанр, поетичні образи.
2. Художні засоби: епітети, метафори, гіпербола, алегорія, гіпербола, алегорія, риторичні запитання, іронія, сарказм.
3. Настрій, почуття, переживання ліричного героя.
4. Тон вірша, ритм, віршований розмір, римування.
5. Головна думка вірша.
6. Враження від поезії.
- Для чого потрібно знати основні факти життя письменника й особливості його поглядів, опрацьовуючи той чи інший художній твір?(Біографія — це ключ до творчості. Життєпис письменника — це і можливість збагнути його епоху, час життя).
- В яких жанрах розкривав свої думки і почуття І. Драч?(етюд, балада, поеми…)
- Назвіть особливості жанру — етюд. (Словесний малюнок, образність)
- А особливості жанру балади? (елементи фантастики, особливий драматизм, ритмічно-інтонаційні особливості віршування, смислова точність слів та словосполучень)
- Назвіть розряди лірики?
- Яка особливість філософської лірики?(Філософська лірика — осмислення змісту людського життя, проблеми добра і зла).
ІІІ. Оголошення теми, завдань заняття.
1. Звернення до епіграфу уроку.
- Що автор вкладає в зміст свого висловлювання, ми зрозуміємо вкінці уроку.
Особливістю поетичного світу І.Драча є його постійний, безупинний рух, змінність, розвиток. Це поет, який не створює власних традицій, не знає самоповторів, постійно йде до недосяжних обріїв досконалості. Ніби кожного разу народжуючись знов і знов, провідна зірка його поезій прагне якомога ясніше, виразніше висвітлити драматизм людей другої половини ХХ ст., віднайти гармонію в круговерті страждань і перемог, відкриттів і страхів, злочинів і надій, любові й ненависті, переслідувань і визнань, чеснот і падінь, добра і зла.
IV. Сприйняття й засвоєння студентами навчального матеріалу.
І. Драч був найбільшим революціонером слова з-посеред шістдесятників, як його називали «вічний єретик», поет, який шукав нових масштабів художнього мислення.
- А хто такий єретик?
(Єретик — людина, яка відступилася від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.)
В українській поезії він є продовжувачем традицій М. Коцюбинського,
П. Тичини. Творчість його опромінена активністю «повстанців сонця» - протуберанців серця.
- А що означає слово «протуберанці»?
Протуберанці (з лат. — здуваюсь) — велетенські плазмові утворення на Сонці, вихлюпи сонячної енергії.
У його новаторській, шукацькій поезії так багато сонця, ба більше — не сонця в однині, а тисячних сонць — «оранжевих, тугих, З тривожними музичними очима» - це рядки з «Сонячного етюда». Уже самі назви збірок промовляють самі за себе.
- Назвіть творчу спадщину І. Драча.
(«Сонячний етюд», «Соняшник». «Протуберанці серця», «Сонячний фенікс», «Сонце і слово», «Храм сонця», «Балада буднів», «До джерел», «Корінь і крона», «Київське небо», «Шабля і хустина», «Драматичні поеми», «Теліженці», «Чорнобильська мадонна», «Храм серця»).
(Запис творчої спадщини на дошці).
Сонячний (солярний) мотив — наскрізний у поетовій творчості. За таку відчайдушну, аж поганську сонцелюбність, за нестримне прагнення дійти до самого серця найбуденніших речей і найскладніших понять його часто вважали диваком.
Та не в дивацтві суть - а в здивуванні,
У вмінні всюди диво світу світлом
Осяяти : потужним світлом серця,
- так звучить творче кредо І. Драча.
Поезія Драча — це, насамперед, поезія запитань, а не відповідей, поезія поставлених проблем, спроба докричатися до зір, достукатися до людини.
Сьогодні ми спробуємо увійти у той світ, який створив син космічної доби, одного із Дажбожих онуків.
1. Робота з поезією «Етюд про хліб»
У своїй творчості автор використовував слово «етюд», називаючи поезії :
- «Етюд про хліб»;
- «Етюд поколінь»;
- «Етюд кохання»;
- «Лебединий етюд»;
- «Нічний етюд»;
- «Тихий етюд».
А що таке етюд, що це за жанр в літературі?
(Етюд — це 1. Твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення в процесі роботи над картиною, скульптурою і т. ін. 2. Невеликий літературний твір, присвячений якому-небудь окремому питанню. 3. Невеликий музичний твір віртуозного характеру.)
Щоб ми краще зрозуміли, що означає слово «етюд», давайте звернемось до музики та живопису. Вслухайтесь в чарівні звуки етюду…
- Етюд звучить лише кілька хвилин, але кожен звук у ньому — сама досконалість.
- Придивіться уважно до картини Клода Моне «Собор в Руані». Що ви бачите перед собою?
Один і той самий собор, в різних тонах : весь наповнений світлом і теплом — золотий. На іншій картині — холодний, сповнений таємничості — сірий, жовтий з коричневим, рожевий. Щоб передати цілісну картину собору, який береже в собі цілі століття людських пристрастей — радощів і смутку, великих таємниць і злочинів, покаяння і прощення, Моне створив цілу серію із 30 картин-етюдів, на сірі тони накладав інші — світліші, тепліші, роками добирав фарби, щоб вони ожили, зберегли для нас те, що бачив художник майже півтора століття тому.
Так само І. Драч багато років відшліфовував на невеликих етюдах віртуозність в мистецтві слова, поки сірі метафори і епітети не дихнули на нас теплим золотом, і тільки пізніше, в наступних збірках з’являться його симфонії, щоб зачарувати нас своїм теплом і світлом, показати цілий, завершений світ таким, яким бачить його, чує, відчуває кожною клітинкою свого єства І. Ф. Драч.
Етюди І. Драча не можна назвати лише літературним твором. Вони наповнені звуком, кольором, формою, життям. Про кожен з них можна сказати словами Шекспіра : «Остановись, мгновенье, ты — прекрасно!». Про що б не писав поет, він відкриває в буденних, звичайних речах красу.
Тож зараз послухайте «Етюд про хліб».
- Чи вживається у вірші слово «хліб»? (Ні) Чому?
- На ваш перший погляд, що автор хоче передати цими рядками читачу?
(Буденний труд людини, яка випікає хліб)
- А чому автор не вказує на особу, яка випікає цей хліб? (Хоче уособити людину — в образ народу, покоління)
- Що за розкриттям сюжету нагадує вам етюд? (Техніку випікання хліба).
- Які кольори закладає автор у рядки свого вірша?
Яйце розіб’є — жовтий
Білком помаже — білий
На дерев’яну лопату та в піч — жовто-коричневий
І тріскотітиме іскрами сажа — оранжевий
Мініатюрна зоряна ніч — чорний
На хмелі замішаний, - зелений
Зарум’янілий, круглий на вид — жовто-коричневий
Скоринка засмалена жиром буде, але розігріється апетит — жовто-коричневий
В підсохлому тісті кленова лопата - коричневий
Вийшла з черені, де пікся в теплі — коричневий
І зачарується білена хата — білий
З сонця пахучого на столі — жовтий.
- Яку закономірність ми спостерігаємо? ( повтор, кільце,форма кола).
- Це не випадково, наступна загадка : Яка геометрична фігура закладена в основу вірша?
1. Яйце.
2. Дерев’яна лопата.
3. Піч.
4. Видме груди, круглий на вид.
5. Черен печі.
- Отже, які ми маємо кольори : чорний, зелений. Форма : коло.
- Давайте пригадаємо А. Рембо і його вірш «П’яний корабель», в якому він майстерно зобразив море і відчуття перебування в морській стихії, не бачивши взагалі у своєму житті моря. А читачі, слухаючи поезію, відчули запах моря, чули плеск хвиль і присмак солоної води на губах.
- А які рецептори задіює І. Драч у змалюванні процесу випікання хліба? (Нюх — ми відчуваємо запах, бо розігрується апетит).
- А ще що ви відчуваєте, коли чуєте рядки?
В піч — тепло
Зоряна ніч — тепло
Видме груди (зійде хліб) — теплі
Засмалена жаром буде — тепло
Пікся в — теплі
Сонце на столі — тепло
Тепло і тепло — лексичне значення слів, яка різниця між словами.
- Чому автор вживає ці слова. Що він в них вкладає?
- То ж поєднаємо все, що ми побачили у вірші, в етюді : форма — коло, колір — чорне, зелене, золоте.
- Що виходить вірш не про хліб, а про космос?
І. Драч із буденного, щоденного ритуалу свого дитинства — випікання матір’ю хліба, показує всесвіт, який створився з різних елементів, визрівши, перетворився у космос. Автор навмисне не вказує особу, яка випікає хліб, бо кожен з нас сам знаходить у житті «елементи» і створює свій мікросвіт, в якому живе, і є складовою макросвіту.
Малюємо малюнок.
Які асоціації виникають при таких словах : хата, піч, печений хліб…
— добробут, мир, злагода, порядок, хліб порівнюється із сонцем.
І зачарується білена хата з сонця пахучого на столі.
Хліб ↔ сонце
↓ ↓
Центр столу центр сонячної системи
Центр родини зірка, яка дає тепло і життя
Благополуччя
Дає життя
- Яке ідейне навантаження має цей вірш?
Запишіть висновки у зошит : про що цей вірш. (Студенти читають свої записи).
Доводимо, що вірш філософський, насичений символами: яйце, дерев’яна лопата, піч, зоряна ніч, білена хата, сонце.
На Україні завжди до хліба ставилися з повагою, як до живої істоти : не можна було лаятися, коли хліб на столі, не можна поводитись негоже, не кидати, не проклинати, не можна ображати хліб. Тому є підтвердження — прислів’я та приказки про хліб.
- А які ви знаєте?
Риба—вода, ягода—трава, а хліб—всьому голова.
Без хліба і любов гине.
Де хліб і вода, там нема голоду.
Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска.
Пишний коровай і сонце — два вияви добро творчої сили людини і всесвіту, що стоять на покуті хліборобського «космосу труда»
(Д. Павличко).
2. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору «Балада про соняшник»
-Яка рослина є символом сонця? Чому?
(схожість, ходить за ним, випромінює тепло, яскравий колір).
Давайте простежимо еволюцію образу сонця у творчості І. Драча?
Сонце - хліб
Сонце - ?
-До якого жанру належить ця поезія? (Балада)
- Що таке балада?
Балада (від італ. — танцювати) — невеликий сюжетний вірш, в основі якого найчастіше якийсь незвичайний випадок, пов’язаний з неймовірними, таємничими подіями.
- Назвіть особливості балади.
1) Елементи фантастики;
2) Особливий драматизм;
3) Ритмічно-інтонаційне віршування;
4) Смислова точність слів та словосполучень.
Знайдіть підтвердження у поезії, що вона є баладою.
1) Олюднення образів соняшника й сонця, навмисне заземлення, спрощення;
2) Вірш без рими й розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.
Робота у групах
1. Назвіть образи, змальовані у творі. Охарактеризуйте їх.
- Соняшник (хлопчина, який жив, як всі підлітки, бігав, стрибав, стріляв горобців, аж поки після купання, стрибаючи на одній нозі, не побачив сонце)
- Сонце (жива істота — засмагле, золоті кучері, в червоній сорочці, їде на велосипеді, обминаючи хмари у небі).
2. Асоціативна природа «Балади про соняшник»
Асоціативні малюнки
Порівняльна характеристика духовного росту людини в світовій літературі і в українській літературі.
І.Драч Р.М.Рільке
ґрунт буденності спів Орфея
Символ духовного росту
- Що нагадує вам квітка соняха? (сонце)
- Скільки разів зустрічається жовтий колір у вірші? (8 — безкінечність).
- А якщо квітку перевернути, на що буде схожа? (корона). Короно-подібна форма, схожа на сонячну, жовтий колір — є невід’ємними частинами народної символіки.
- Рослина росте, пробиваючись крізь ґрунт і тягнеться до сонця, до тепла, так і людина має вирватись з буденності і тяжіти до прекрасного, а прекрасним є… останні рядки нам підкажуть.
Отже, українська душа, доторкнувшись до свята творчості в буденному плині життя, породила естетику осявання, естетику святкової миті і відкриття всемогутнього сонця. Тому хлопчик-соняшник і «застиг на роки і на століття в золотому німому заціпенінні : «Дайте покататися, дядьку». І в душі зароджується найчарівніше і найфантастичніше в світі : «Поезіє, сонце моє оранжеве».
Цей символ такий всемогутній, що може перетворити в рослину і навпаки.
Поет стверджує думку, що сонце — символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев’янучу народну творчість. І відтоді світ стає радіснішим, дорожчим, ріднішим і відчутнішим.
Алегоричні образи сонця і соняшника у баладі вказують на прорив до високого творчого злету, що виходить з рідного ґрунту. Сонце — прекрасна, неповторна поезія. Соняшник — поет, що у великому творчому натхненні описує рідну землю, сонце, природу й людей.
Запис у зошити висновків :
Літературний рід : ліро-епос
Жанр : балада (модерна)
Провідний мотив: талант бачити красу у повсякденному житті.
Віршовий розмір : верлібр.
У творі «Балада про соняшник» автор порівнює поезію з сонцем. В цьому порівнянні ми бачимо світло й тепло : сонце — єдина зірка на небесному вимірі, що створює існування на землі, поезія — зірка на небі нашої свідомості, яка творить духовне життя. Без них на землі панували б холод, темрява, пустка, безчуйність. Холод гострих слів, темрява почуттів, духовне запустіння.
3. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору «Крила».
Виразне читання поезії «Крила» І. Драча.
- До якого жанру належить твір?(балада)
- Який підзаголовок вірша? (Новорічна казка)
- Які риси притаманні жанру казка? Назвіть їх.
- В чому полягає назва?
Словникова робота
шапка смушева — пошита зі смушки, хутра новонародженої тварини;
модерні кастети — вид холодної зброї — металева пластина з отворами для пальців, що затискується в кулак;
фотонні ракети — фотонна ракета, за теорією доктора Еугена Зенгера, буде рухатися зі швидкістю, близько швидкості світла (біля 300 тис. км за секунду);
три снопи вітру в полі — нічого;
куфайка — стьобана куртка на ваті, або тепла плетена, вовняна чи байкова сорочка;
заряхтіли—заблищали;
доля маслом губи змастила — дали матеріальні блага, щасливі;
гаспид — те саме, що чорт; диявол, біс, вживається як лайливе слово;
жом — відходи цукрового виробництва, що є цінним кормом для худоби.
- Які ви очікуєте подарунки на Новий рік?
- Чи збігаються ваші мрії з тими, які описані в поезії?
- Що уособлюють ці подарунки? (матеріальність)
- Яка ідея цього вірша?
Риси казки
1. Поєднання міфу і реальності.
2. Утвердження думки, що люди не завжди готові до усвідомлення високих Божественних істин, сприймають дар Божий як зайвий тягар.
3. Використання дару Божого (ангела, крил )в корисливих інтересах.
4. Використання засобів сатири.
5. Гірка іронія, біль, переживання за майбутнє людства.
- Знайдемо в поезії докази, що це казка.
А) Через ліс - …
… подарунки приніс (вступ)
- У вірші присутнє лише одне чоловіче ім’я Кирило, а дружина чому без імені?
(Особа «кому» і дружина — це люди, які прагнуть в житті лише матеріального, земного, аби «на животі і в животі було»)
Б) повтори, що дядько Кирило отримав крила (тричі)
В) Чому Кирилові такий подарунок Новий рік приніс?
Г) Опис крил. Які крила у Кирила?
… Заряхтіли радо, на сонці закипіли сині крила, голодні небом, випростались туго, ковтали з неба синє мерехтіння…
- добір дієслів
- колір : синє і жовте (символіка України).
Кому — шапку смушеву, долю багряну, долю дешеву
Кому — люльку дешеву, сонце з туману, сонце в кишеню.
Кому — модерні кастети, валянки.
Кому — фотонні ракети, мед од простуди.
Кому — солі до бараболі, перси дівочі.
Кому — три снопи вітру в полі, смерть серед ночі.
Крила — це дар для Кирила, який він не може осягнути, його сприймає за кару, за недолю, тому ми бачимо двічі «щоб тебе доля побила».
Спочатку — це крила, які випростались туго, від яких герой хоче позбавитись, відтявши їх.
Портрет суспільства у "новорічній казці" І. Драча "Крила"
- Чи зрозумів Кирило, для чого йому посилає крила, які випростаються знов і знов, після кожного рубання?
- Хто розбирав крила Кирила?
Поети-естети — осередок суспільства, які розуміють значення дару, а Кирило не зміг зрозуміти і не хоче прийняти дар, так як був не готовий до нього.
- Які ви знаєте легенди, міфи, прислів’я, приказки, в яких зустрічається образ крил як символ духовного піднесення людини, прагнення до високих ідеалів?
(«Дедал та Ікар», Г.Гейне «Ангели» (вірш).
«Слово, наче птах, народжується з крилами».
Є тільки дві речі, які ми можемо дати у вічний спадок нашим дітям.
Перша — коріння.
Друга — крила.
Звучить вірш у виконанні Б. Ступки « Крила» Л. Костенко.
- До цієї теми звертались і звертаються у різні епохи — мотив піднесеності, духовності пронизаний через образ крил.
ІV. Узагальнення вивченого
1. Проаналізуйте епіграф уроку «Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір!
Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти тільки недавно».
2. У чому простежується новаторство Івана Драча? (Водному поетичному творі спостерігається новаторство І. Драча в жанрі балади, у ритмічно- інтонаційних особливостях твору й неординарному розкритті теми. Майстерність митця виявляється також в умінні побачити по-новому ті явища й процеси життя, повз які решта людей проходить, навіть не помічаючи їх)
1. У стислій письмовій формі висловіть думку: «Поезія — це...».
V. Підсумок заняття
- Творчість якого письменника ми сьогодні досліджували ?
- Назвіть творчу спадщину І. Драча.
- Тема поезії «Балада про соняшник», «Етюд про хліб».
Домашнє завдання: Написати твір-мініатюру «Мої враження від творчості І. Драча», вивчити вірш напам’ять за вибором, намалювати асоціативні малюнки.