Українська література - розробки уроків

Валер’ян Підмогильний — автор інтелектуально-історичної прози, перекладач

Всі публікації щодо:
Гаврош Олександр

Мета.

Дидактична:

викликати інтерес до особистості та творчості В.Підмогильного;

схарактеризувати особливості його творчої манери;

дати поняття про екзистенціалізм;

формувати соціальні, комунікативні компетентності, компетентності саморозвитку та самоосвіти.

Розвиваюча:

розвивати вміння працювати з підручником і довідковою літературою, навички виділення головного з почутого та прочитаного, критичного мислення, висловлення власної думки.

Виховна:

виховувати прагнення читати інтелектуальну літературу, збагачувати свій науковий та творчий потенціал.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; урок-портрет.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, ілюстративні матеріали до біографії.

Форми роботи: «Структурований огляд», «Ґронування», «Читання з позначками», «Лінія цінностей», «Твір-п’ятихвилинка»; самостійна робота, лекція вчителя, учнівські повідомлення, творчі завдання.

Учні повинні знати:

основні події творчої біографії В.Підмогильного, про трагічну загибель митця;

особливості стилю письменника, поняття про екзистенціалізм як філософську й літературну течію.

Учні повинні вміти:

розповідати про письменника, аналізувати та критично оцінювати його творчість;

характеризувати риси інтелектуально-психологічної прози, висловлювати власну оцінку щодо описуваних подій, визначати тематику й проблематику творів;

працювати з науковими джерелами, оперувати необхідною термінологією.

Словник уроку:

літературний процес 20-30-х рр. ХХ ст.., «розстріляне відродження», літературні угруповання, творчий доробок;

Шопенгауер, Фройд, Ніцше, А.Франс;

інтелектуально-психологічна проза, белетристика;

екзистенціалізм.

Визначний белетрист 1920-х років і неперевершений

досі перекладач на українську мову класиків французької

прози , письменник інтелектуал, твори якого подають

чималий матеріал для пізнання психології людини

часів революції і після неї.

Ю. Лавріненко

Дар правдивого спостереження життя, уміння

заражати читача настроями, тримати його увагу

напруженою протягом всього оповідання —

становлять невід’ємну властивість творчості

Валер’яна Підмогильного.

Юрій Клен

Перебіг уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку.

1. «Структурований огляд».

Відомий український письменник Ю. Смолич писав: «Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих — тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав: — Валер’яна Підмогильного». Ці його слова — не традиційна данина пошанування митця «розстріляного відродження». В. Підмогильний справді користувався високим авторитетом письменника-інтелектуала, вихованого у дусі національної та європейської класики, схильного до філософського осягнення світу й людини. Визначний белетрист 1920-х років, неперевершений переклад українською мовою французької класики, письменник, що тонко відчував час, у якому жив, був одним із перших у списку українських письменників, призначених на фізичне знищення і розстріляний на Соловках 1937р.

Чому ж доля письменника-інтелектуала Валеріана Підмогильного склалася так трагічно?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з портретом письменника.

Перед вами портрет письменника. Вдивіться в нього, будь ласка. Давайте з ним познайомимося.

2. Робота в парах.

Запишіть в зошиті все, що вам відомо про письменника та добу, в яку він жив. Поділіться знаннями один з одним.

3. «Ґронування».

Що б ми запитали в письменника, щоб краще його пізнати? Запишіть запитання в таблицю.

На всі ці поставлені питання ми спробуємо відповісти, працюючи протягом уроку.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

У невеличкій автобіографічній замітці В.Підмогильний писав: «Очевидно, є люди, що своє життя можуть згадувати як суцільну смугу радості. Є люди, життя яких насичене і радостями, і печалями. Можливо, ці люди найщасливіші, бо справжнє щастя може відчути той, хто зазнав горя. Я оглядаюсь на пережите. Де мої радощі? Життя перейдене, мов шлях заболочений. Шлях, що ним не йдуть, а бредуть, повільно пересуваючи ноги, не в силі скинути важкий налип багна. Стомлений у першому кроці, знеможений у подальших, я шукаю світлої плями на пройденому шляху і не знаходжу...»

Ці рядки окреслюють і навіть передбачають трагічну долю і самого письменника, і його творчого доробку, що його довгий час оцінювали з вульгарно-соціологічних позицій, піддавали критиці та шельмуванню.

Кого з українських письменників спіткала така сама доля?

2. «Читання з позначками». Самостійна робота з підручником. Опрацювання матеріалу про життя і творчість Валер᾽яна Підмогильного на с. 114-116.

3. Робота в зошитах.

Складання опорного конспекту (або тез) за опрацьованим матеріалом підручника та лекцією вчителя.

4. Лекція вчителя.

Світогляд Підмогильного формувався під впливом зарубіжної класики та філософії, зокрема творчості Шопенгауера, Фройда, Ніцше, Франса. Він був песимістом, проте у творчості відсутнє трагедійне начало, розпач, зневіра. Письменник по-філософськи спокійно сприймає драми й поразки, намагається їх пояснити та осмислити. Ранні твори — зразки екзистенціалізму, течії, що оформилася в 20-ті рр. в Німеччині та Франції. Основна категорія цієї філософської течії — вивчення і відображення існування людини та її переживань. Людина створює світ таким, яким хоче його бачити. Закинута у вир життя, вона шукає в ньому сенс. Суспільство для екзистенціалістів — щось чуже, яке руйнує внутрішній світ. Основна властивість екзистенції —стан свободи, обов'язковою умовою якої є можливість вибору. Необхідність робити вибір — найтяжче випробування, бо передбачає відповідальність перед собою і людством. Найголовніший вибір — між справжнім і несправжнім існуванням. Несправжнє існування — це тяжіння до побутового комфорту, тілесних насолод, багатства, слави. Людина, втягуючись у повсякденність буття, деградує. Проте кожен має шанс розпочати справжнє існування. До цього підштовхують кризові ситуації — хвороба, смерть рідних, життєві незгоди. Під впливом таких ситуацій людина усвідомлює всю марноту попереднього існування.

Екзистенційні мотиви — це страх, самотність, страждання, смерть, шукання сенсу буття.

Загальна характеристика прози митця

«Дар правдивого спостереження життя, уміння заражати читача настроями, тримати його увагу напруженою протягом всього оповідання — становлять невід'ємну властивість творчості Валер'яна Підмогильного». Таку оцінку ще зовсім молодого В. Підмогильного дав Юрій Клен.

В. Підмогильний увійшов у літературу зі своїм індивідуальним стилем. Його перші твори були принципово сюжетні, без лірики й зайвих прикрас. Це була проза, де традиції критичного та психологічного реалізму й імпресіонізму, як європейського, так і українського, органічно переплітались із власним мистецьким світовідчуттям автора.

На становлення літературно-мистецького смаку В. Підмогильного великою мірою вплинула європейська література, зокрема французька, яку він любив, читав у оригіналі й багато перекладав українською мовою.

Г. Костюк у творчості В. Підмогильного виділяє такі теми:

Зображення періоду революції й громадянської війни, боротьби українського народу проти загарбників (оповідання «Гайдамаки», «Військовий літун», повість «Остап Шаптала»).

Тема голоду в пореволюційні роки (найсильніші твори на цю тему в українській літературі — оповідання «Собака», «Син», «Проблема хліба»).

Доля й становище «колишніх людей», раніше привілейованої, а тепер розбитої революцією панівної верстви старого суспільства (оповідання «Військовий літун», «Історія пані Ївги»).

Проблема незалежності життя на землі від волі людини (оповідання «В епідемічному бараці»).

Тема дітей і дитинства (оповідання «Ваня»).

Проблема села й міста, завоювання міста українською стихією (роман «Місто»).

5. Повідомлення учнів.

Короткий аналіз двох-трьох оповідань В. Підмогильного («Гайдамака», «Проблема хліба», «Історія пані Ївги», «Ваня»), визначення рис екзистенціалізму.

6. Коментар учителя.

Отже, звернення В. Підмогильного на початку 30-х років XX ст. до екзистенційних питань було новаторським не лише для української літератури, а й для світової.

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Творче завдання.

За лекцією та поданим далі фактом змалюйте психологічний портрет В.Підмогильного.

24 травня 1925 року В. Підмогильний у великій залі Всенародної бібліотеки виступив перед представниками літературно-громадських організацій, вузівською молоддю, міською інтелігенцією на диспуті «Шляхи розвитку сучасної літератури»: «Коли б який-небудь товариш «спробував» написати сонату і сказав би, що це гарна соната, бо в неї гарна ідеологія, то ніхто не завагався б йому відповісти, що це музична нісенітниця, і ніхто б тієї сонати не слухав... У нас всякий твір, коли він абсолютно і категорично не відповідає вимогам офіційної ідеології, засуджують незалежно від того, чи гарний він, чи дійсний і чи потрібний».

2. Метод «Лінія цінностей».

Літературознавець Р. Мовчан роздумує над загадкою формування творчої особистості, таланту письменника: «Чому, скажімо, теж селянин, учень реального училища Ю. Яновський, ровесник Валер'яна Підмогильного, зустрів жовтневу революцію «широко відкритими», захопленими очима... І чому юного Валер'яна в пору революційних бур цікавить душа людини одинокої, малої, безпорадної, яка в собі, а не в розтривоженому, переплутаному світі шукає розгадок на вічні, «важкі питання» буття?»

Хто зробив правильний вибір в літературі: Ю.Яновський, реабілітувавши себе романом «Вершники», чи В.Підмогильний, який не зробив такої спроби? Я вважаю, щоб зберегти своє ім’я, необхідно розкривати злободенні проблеми часу. Тому Ю.Яновський не міг зробити по-іншому і був правий.

Учні висловлюють власні думки.

(Ця техніка передбачає висловлювання протилежних суджень, які могли б бути висновком уроку. Учитель, який зобов’язаний збудити протилежні думки вихованців висловлює думку, передбачаючи, що з нею ніхто не погодиться, адже технологія передбачає кардинально протилежні судження. За інших умов судження будуть, але не протилежні від заперечення.)

VІ. Підсумки уроку.

1. Слово вчителя.

Сьогодні багато хто з вас відкрив для себе В.Підмогильного — одного з найколоритніших представників української літератури не тільки 20-х років, а й усього ХХ ст.

Що вразило вас найбільше в біографії українського прозаїка?

Чи на всі питання, поставлені на початку уроку, ви знайшли відповіді?

2. Твір-п’ятихвилинка.

Давайте ще раз згадаємо, як В.Підмогильний оцінював своє життя в автобіографічній замітці. Чим можна вмотивувати таку позицію?

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника на с. 116-123.

2. Прочитати роман «Місто», виділити цитати з описом міста.

3. Підготувати повідомлення про відгуки критиків щодо роману.