Українська література - розробки уроків

В. Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі

Всі публікації щодо:
Гаврош Олександр

Мета.

Дидактична:

з’ясувати місце роману «Місто» в літературному процесі 20-х рр.;

допомогти розкрити проблему підкорення людиною міста й містом людини;

Розвиваюча:

розвивати навички виділення ключових епізодів і деталей;

соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;

навички критичного мислення в ході пошуково-дослідницької роботи, порівняння та узагальнення вивченого;

вміння творчо й глибоко підходити до аналізу художнього тексту;

Виховна:

виховувати прагнення читати інтелектуальну літературу;

збагачувати свій науковий та творчий потенціал;

пробуджувати бажання самостверджуватися в складному житті.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; урок-образ.

Обладнання: тексти роману «Місто», критичні матеріали, виставка літератури (А.Франс. «Таїс», Оноре де Бальзак «Батько Горіо», Гі де Мопассан «Любий друг», М. Семенко «Твори», Ю.Яновський «Майстер корабля» та ін.), слайд-шоу «Київ 20-30-х років», репродукції картин Андрія Болякова «Андріївський узвіз» і Сухар Бера Рибака «Місто», дидактичні матеріали.

Учні повинні знати:

зміст роману «Місто»;

суть поняття «маргінальність»;

оцінку роману відомими літературознавцями та критиками;

розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину.

Учні повинні вміти:

вести бесіду за змістом роману «Місто», визначати його тему;

доводити думки, аргументуючи прикладами з тексту;

працювати з науковими та критичними джерелами, давати власну оцінку твору;

оперувати необхідною термінологією.

Словник уроку:

літературна критика;

футуризм, імпресіонізм, екзистенціалізм;

маргінальність, іронія, контрастність зображення;

А. Франс, Гі де Мопассан, Оноре де Бальзак.

Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю

поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому,

щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки…

В. Підмогильний

Перебіг уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Тестові завдання.

1. В. Підмогильний порівнював своє життя з:

А покрученим шляхом;

Б мокрим шляхом;

В заболоченим шляхом;

Г зарослим шляхом.

2. В. Підмогильний став письменником у:

А 17 років;

Б 18 років;

В 19 років;

Г 20 років.

3. Митець входив до літературної групи:

А МАРС;

Б ВАПЛІТЕ;

В «Плуг»;

Г «Молодняк».

4. Перша збірка оповідань В. Підмогильного — це:

А «Остап Шаптала»;

Б «Проблема хліба»;

В «Твори, том 1»;

Г «Військовий літун».

5. Із перелічених творів В. Підмогильного повість — це:

А «Остап Шаптала»;

Б «Проблема хліба»;

В «Невеличка драма»;

Г «Військовий літун».

6. Із перелічених творів В. Підмогильного роман — це:

А «Остап Шаптала»;

Б «Проблема хліба»;

В «Невеличка драма»;

Г «Військовий літун».

7. До збірок «Син», «Проблема хліба» входять:

А поеми;

Б романи;

В повісті;

Г новели.

8. Найдовершенішими в українській літературі вважаються переклади В.Підмогильного з:

А англійської мови;

Б французької мови;

В німецької мови;

Г іспанської мови.

9. В. Підмогильний на початку своєї трудової діяльності працював:

А агрономом;

Б учителем;

В перекладачем;

Г редактором.

10. Із 1923 до 1930 рр. В. Підмогильний працював у редакції журналу:

А «Час й революція»;

Б «Україна й революція»;

В «Народ й революція»;

Г «Життя й революція».

11. Оповідання В. Підмогильного «Собака», «Син», «Проблема хліба» об'єднані темою:

А села й міста;

Б громадянської війни;

В голоду 1920—1922 рр. в Україні;

Г пошуку свого місця в суспільстві.

12. Дата загибелі В. Підмогильного — це:

А 1934 р.;

Б 1937 р.;

В 1939 р.;

Г 1941 р.

2. Евристична бесіда.

Назвіть риси характеру й творчості В. Підмогильного, які вирізняли його серед інших письменників 20-30-х рр. ХХ ст.

У чому В.Підмогильний був новатором, випереджав свій час?

Хто з українських митців, крім В.Підмогильного, розробляв тему міста? (М. Семенко «Місто», Ю.Яновський «Майстер корабля».)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку.

1. Вступне слово вчителя.

Талановитий академік О. Білецький, що не зрадив високим естетичним ідеалам, з подивом писав у статті «Проза взагалі й наша проза 1925 року»: «Поруч шукання зовнішньої динаміки йшло відкидання «психологізму», що його так любила літера ХХ віку. Колись, щоб похвалити письменника, ...говорили: «Він великий психолог». Тепер настали часи, коли психологія аналізу стала річчю, гідною осуду. Мимоволі находить сумнів: чи не тому психологізм засуджено, що це скидає з письменників багато труднощів, для них неподоланих?»

У масовій радянській літературі оспівувалося людство, майбутнє суспільство, ідея, а індивідуальність приносилася в жертву «потребам народу», реальне життя конкретної людини нехтувалося заради «світлої будучності», любов до ближнього викорінювалася в ім’я любові прийдешніх поколінь. В.Підмогильний так писати не міг і не хотів. Тонкий психолог, він чудово розумів, що людина, яка не вміє по-справжньому любити ближнього свого, не може любити й людство в цілому, майбутні покоління.

2. «Очікувані результати».

Учні заповнюють «Картку очікувань»:

«Я хочу…», «Я можу…», «Буду сьогодні…».

3. Перегляд слайд-шоу «Київ 20-30-х років» (Додаток №1).

Ось таким представлений Київ 20-30-х років ХХ ст., а яким він описаний в художній літературі поетами й прозаїками?

4. Пошуково-дослідницька робота в парах.

Порівняйте опис міста поетом-футуристом М. Семенком та прозаїком екзистенціалістом В. Підмогильним. Знайдіть спільне та відмінне.

Михайль Семенко

Місто

Осте сте пахка

бі бо пахітоска

бу дим синій

візники — люди чорний ди

трамваї — люди м

автомобілібілі пускають

бігорухрухобіги бензин

рухливобіги чаду жить

berceusкару чаду благать

селі кохатькахикать

елі життєдать

лілі життєрух

пути велетні життєбе-

диму сталь нзин

палять авто

пах трам.

Уривок з роману Валеріана Підмогильного «Місто»

Він озирнувся — і вперше побачив місто вночі. Він навіть спинився. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібний авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його заглибленість. На цій широкій вулиці він здибався з містом віч-на-віч. прихилившись до муру, притискуваний нахабними накотами юрби, хлопець стояв і дивився, блукаючи очима вздовж вулиці й не знаходячи її меж.

І. Запитання для аналізу поезії М.Семенка «Місто».

1. Пригадайте головні риси поетики футуризму.

2. Які з них наявні в поезії?

3. Які елементи імпресіонізму використав поет?

4. Що стало предметом зображення міста?

ІІ. Запитання для аналізу уривку з роману В. Підмогильного «Місто».

1. Пригадайте головні ознаки екзистенціалізму.

2. Як вони виражені в поданому уривку?

3. Проведіть спостереження над текстом і проаналізуйте його мову.

4. Що стало предметом зображення міста?

5. «Діаграма Вена».

(Для узагальнення спільного й відмінного в описі міста складаємо діаграму Вена.)

6. Узагальнююча бесіда.

- Чи схожий опис міста 20-х рр. на сучасні мегаполіси? Чим саме?

- Як впливає велике місто на життя сучасної людини?

- Чи хотіли б ви, молоде покоління ХХІ ст., вихідці із села, прожити своє життя в місті? Чому?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Бесіда.

Ви прочитали роман В. Підмогильного «Місто». Чи цікаво було читати твір?

Що захоплювало більше — сюжет чи образ головного героя, а може, його роздуми й авторські коментарі?

Як оцінили роман літературні критики? (Учні зачитують підготовлені заздалегідь відгуки літературознавців, критиків про роман.)

Позитивні відгуки.

1. Юрій Шерех у передмові до нью-йоркського видання «Міста» відмічав у романі»тріумф урбанізму» й підкреслював, що «вже самого цього було б досить, щоб «Місто» було однією з вершин української прози й дороговказом для її дальшого розвитку».

2. Григорій Костюк вважав, що твір Підмогильного — роман про Київ: «Описи знайомих колись і вже, можливо, призабутих вулиць, завулків, парків, Дніпра, пляжів, університету, академії, багатьох історичних та архітектурних пам’ятників промовисто свідчать про це».

Негативні відгуки.

1. Андрій Музичка звинувачував В. Підмогильного у «ворожому ставленні до міста», викривленому його змалюванні.

2. Леонід Новиченко зазначав, що Київ у романі зображується як місто міщан, непманів, «розкладеної декадентської інтелігенції».

2. Постановка проблемного питання.

Чому навколо роману «Місто» завирували пристрасті аж до абсурдних звинувачень у тому, що «нова книга В. Підмогильного антирадянська»?

(Відповіді учнів.)

3. Коментар учителя.

Відповідь можна проілюструвати словами Р. Мовчан: «Роман «Місто» (1927), не дивлячись на чималий читацький інтерес, мав в основному негативні відгуки тогочасної критики, що шукала й не знаходила в ньому соціальної незаангажованості, ідеологічної ілюстративності, розповсюдженого «пролетарського» контексту, хоч і визнавала його стилістичну вправність та першість у творенні українського урбаністичного роману».

Офіційна критика оцінила його як твір «ідеологічно хибний», «ворожий пролетаріату», в якому село протиставляється місту.

У тодішній прозі маргінальні проблеми розглядалися найчастіше одностайно, без психологічного заглиблення у взаємини міста й села.

4. Робота з тлумачним словником.

Маргінальність, маргінальний (від лат. marginales — той, що знаходиться на краю, межі) — знаходження в межовій ситуації, пограничному стані (уже не селянин, але ще й не справжній житель міста).

5. Слово вчителя.

В. Підмогильний так пояснював свій задум: «Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість до міста», то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».

6. Дослідницька робота.

Яким же бачить читач місто у творі? Чи є Київ героєм роману?

Самостійна робота з підручником. «Читання з помітками».

Опрацювати матеріал на с. 120-121 (образ міста), скласти короткі тези. Значком ! помітити те, що вам відомо, зрозуміло, цікаво; значком ? — те, про що хочете дізнатися додатково.

7. Робота в группах.

Завдання №1.

Група І. Дослідіть, як письменник зображує красу Києва в різні пори року (природа, архітектура, пам’ятні місця). Яким постає перед нами Київ 20-х рр.? Зачитайте описи міста.

Група ІІ. Дослідіть життя міста і міщан у період непу (будинки, магазини, вулиці, заняття міщан). В чому полягає контрастність зображення? Зачитайте відповідні уривки.

Група ІІІ. Дослідіть літературне та культурне життя міста. Визначте роль іронії в описі літературної вечірки, на яку потрапив Радченко. Як Підмогильний схарактеризував київське мистецьке середовище 20-х рр.?

Коментар учителя.

«Місто» недаремно вважали першим в українській літературі урбаністичним романом. Київ у романі не лише необхідне тло для еволюції головного героя, а й повноцінний художній образ, що має свою долю, власне обличчя, живе напруженим, повнокровним життям.

Завдання №2.

Група І. Зіставте образ міста на початку роману та в кінці. Чим зумовлена така еволюція світосприймання Степана? Чи свідчить це про остаточну перемогу Степана над містом?

Текст №1.

Степан скрутив з махорки цигарку й закурив… Все навкруги було дивне й чуже. Він бачив тир, де стріляли з духових рушниць, ятки з морозивом, пивом та квасом, перекупок з булками, насінням, хлопчаків з ірисками, дівчат з кошиками абрикос і морелей. Повз нього пропливали сотні облич, веселих, серйозних і заклопотаних, десь голосила обікрадена жінка, кричали, граючись, пацани. Так звичайно тут є, так було, коли його нога ступала ще м’якою курявою села, так буде й надалі. І всьому цьому він був чужий.

Текст №2.

Ніколи не почував він ще такої могутності самопочуття. Земля, здавалось, пливла йому під ногами оксамитовим килимом, і дахи будинків вітали його, як велетенські капелюхи… Не чекаючи ліфта, хлопець притьмом збіг на шостий поверх і, до кімнати ввійшовши, розчинив вікна в темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок.

Група ІІ. Розгляньте картини Андрія Болякова «Андріївський узвіз» і Сухер Бера Рибака «Місто». Що спільного у змалюванні образу міста художниками і письменником?

Сухер Бер Рибак «Місто»

Андрій Боляков «Андріївський узвіз»

Група ІІІ. Прочитайте уривки з фіналу роману Гі де Мопассана «Любий друг» та В. Підмогильного «Місто». Які мотиви в них перегукуються?

Текст №1.

В церкві було багато людей, - всі повернулись на свої місця, щоб побачити, як пройдуть молодята. Дю Руа йшов повільно, впевненим кроком, високо піднявши голову і пильно дивлячись в сяючий прохід церковних дверей. Його тіло лихоманило від безмежного щастя. Він нікого не помічав. Він думав тільки про себе.

Коли він підійшов до виходу, то побачив, що зібрався натовп, темний, гомінливий натовп, який прийшов сюди заради нього, заради Жоржа Дю Руа. Увесь Париж дивився на нього і заздрив. Потім, піднявши очі, він розпізнав удалині, за площею Згоди, палату депутатів. І йому здалося, що він одним стрибком здатний перескочити від дверей церкви Мадлен до дверей Бурбонівського палацу.

Текст №2.

Коментар учителя.

У романі «Місто» В. Підмогильний із властивою йому схильністю психологічного аналізу звертається до теми, що здавна цікавила світову літературу, яка так виразно й оригінально звучить у творах А. Франса, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака, - внутрішній світ людини і можлива його несумісність із оточуючим зовнішнім середовищем.

8. «Мозковий штурм».

- Як би ви сформулювали тему роману?

Зображення людини в новому для неї середовищі, змалювання її почуттів, переживань.

Еволюція світогляду під впливом зовнішніх факторів (міста і його мешканців.

Зображення цілісної людини в єдності біологічного, духовного, соціального.

- Чи була дана тема новаторською в українській літературі другої половини ХХ ст.?

- А в європейській літературі?

9. Коментар учителя.

В. Підмогильний зробив значний внесок у розвиток національної літератури, який «полягав насамперед у його намаганні пізнати модерну українську людину, свого сучасника — типового вихідця з села, простежити і проаналізувати його поведінку в нових суспільних умовах, які виявились екзистенційно випробувальними» - Р. Мовчан.)

V. Підсумки уроку.

1. Міні-диспут.

Степан Радченко — завойовник міста чи його жертва?

2. «Очікувані результати».

Чи виправдались ваші очікування

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника на с. 121-123.

2. Виписати цитати для характеристики образу Степана Радченка.

3. Розкрити один із жіночих образів роману крізь призму стосунків зі Степаном (Ів.- Надійки, ІІв.-Тамари Василівни, ІІІв.-Зоськи, ІVв.-Рити).