Українська література - розробки уроків

Микола Вороний — ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Єдність краси природи й мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»). Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень(«Інфанта»)

Мета: (формувати компетентності): предметні (знати основне про творчу біографію М. Вороного, маніфест символістів; розуміти природу символу в поезіях; характеризувати специфіку символістської дійсності; аналізувати основні мотиви у віршах М. Вороного; висловлювати власну думку про природу й мистецтво; визначати жанр твору, ключові риси символістської поетики; пояснювати смислову й настроєву значущість зорових, кольорових, тактильних образів); ключові (знаходити потрібну інформацію; творчо використовувати довідкові матеріали, словники для поглиблення знань про символізм у літературі й мистецтві; сприймати й розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку естетичного смаку, естетичної розвиненості людини); загальнокультурні (усвідомлювати красу поетичного слова, його здатність об’єднувати людей роздумами над вічними проблемами життя).

Очікувані результати:

учні повинні:

знати основні віхи життєвого і творчого шляху М. Вороного. Вміти розпізнати символічний твір серед інших.

вміти характеризувати тематику і проблематику віршів М. Вороного, визначати їхні жанрові і ритмомелодичні особливості.

вміти вказати на художні ознаки символізму у творі; розкрити неоромантичне звеличення краси природи у вірші «Блакитна Панна»; передати власні почуття від вірша; аналізувати поетику символізму у вірші «Інфанта».

Міні-модулі:

І - чуттєво-емоційний, установчо-мотиваційний — 30 хв.;

ІІ - ІІІ - змістовно-пошуковий — 30 хв. +30 хв.

Обладнання: підручник, міні-підручник, портрет М. Вороного, хрестоматія, слайд-картини Д. Веласкеса «Інфанта Маргарита» та В. Зарецького «Дама в блакитному», ілюстрації до творів, мультимедійна дошка, аудіозаписи творів П. Чайковського «Вальс квітів», Г. Свиридова романс «Метелиця».

Любов, краса і шукання правди —

це сфери символічної поезії,

вона найкраще може це оповісти.

М. Вороний

План модуля

І. Чуттєво-емоційний етап міні-модуля

Микола Вороний — постать в українській культурі неординарна. На скрижалях нової української літератури його ім’я стоїть одним із перших. А що ми знаємо про нього, одного з найталановитіших поетів, що жив і творив на межі двох епох? Не так уже й багато. Він був поетом, перекладачем, критиком, істориком літератури, публіцистом, актором, режисером, редактором, дослідником, громадським діячем…

Поетична гама Миколи Вороного різнобарвна і надзвичайно гармонійна, як злагоджений оркестр. Його твори — віддзеркалення найрізноманітніших людських почуттів.

Саме М. Вороний примусив цілі покоління творців замислитися над сутністю художнього слова, над філософією мистецтва. І в естетичних поглядах, і в творчості він був новатором художніх форм, прагнув розширити естетичні горизонти нашої літератури, закликав українських митців «уступити на європейський шлях».

ІІ. Установчо-мотиваційний етап міні-модуля

Ключовими поняттями теми будуть модернізм, Микола Вороний, символ, символізм.

- Пригадайте, що таке модернізм? Назвіть його етапи.

- Який із етапів набув поширення наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття у Франції? Назвіть представників цього напряму.

- Хто з українських поетів одним із перших звернувся до явища європейського модернізму та французького символізму зокрема? Про що він хотів писати і в чому бачив завдання саме поезії? Розкрийте суть рядків епіграфа.

Завдання. «Калейдоскоп думок»

Прочитайте кілька цитат-думок про М. Вороного (у додатку до міні-підручника). Яким ви його собі уявили? Чи хотіли б ви більше дізнатися про феномен М. Вороного?

ІІІ. Змістовно-пошуковий етап міні-модуля

1. Оголошення теми, мети, завдання модуля

2 Слово учителя.

Сьогодні в нас у гостях неординарна особистість, піонер українського модернізму, поет-символіст Микола Кіндратович Вороний. Тож просимо до розмови.

Рольова гра «Інтерв’ю з письменником Миколою Вороним»

(Учень, який грає роль М. Вороного, відповідає на запитання десятикласників)

Учень. Доброго дня, Миколо Кіндратовичу, хотілося б детальніше дізнатися про Ваш родовід, про Вас зокрема.

Вороний М.:

- Доброго дня, дорогі діти! Давно хотів побувати у вашому, відомому на увесь світ, мальовничому місті. Дуже приємно за запросини і за знайомство. Тож відразу скажу, що Вороний - то моє справжнє прізвище. А псевдо мав такі: Арлекін, Віщий Олег, Номо, Сиріус, Кіндратович, Микольчик.

Народився я 24 листопада 1871 року на Дніпропетровщині в заможній ремісничій сім`ї, яка ревно оберігала та дотримувалася звичаїв своїх предків.

Мій батько Кіндрат любив похвалитися тим, що його предок був гайдамакою й навіть спілкувався з Максимом Залізняком.

Мати моя, Ольга, походила з колись відомого, але давно збіднілого дворянського роду відомих українських діячів Колачинських, із роду ректора Києво-Могилянської академії. Саме мама навчила мене любити народні звичаї, українську пісню, від неї я вивчив напам’ять Шевченкову «Катерину», і від неї — любов до поезії Кобзаря. Вона навчила мене писати і читати.

Любив я діда Павла, який навіть після 25-річної служби в уланському полку не зрусифікувався, а говорив добірною українською мовою і прожив майже 100 років на степових просторах півдня України.

Коли мені було півроку, батьки переїхали на Слобожанщину, де на околиці Харкова і пройшло моє дитинство.

Учень. Пане Миколо, скажіть, будь ласка, де і яку Ви здобули освіту?

Вороний М.:

Навчався я в Харківському реальному училищі, а пізніше — в Ростовському, адже у 80-х роках туди переїжджають батьки.

У цей період я захопився пригодницькими романами М. Ріда, Ф. Купера, Ж. Верна, а згодом зацікавився лірикою М. Некрасова, І. Нікітіна, С. Надсона. «Кобзар» Т. Г. Шевченка став моєю настільною книгою. Під їхнім впливом захотілося й собі спробувати створити щось власне.

Учениця. А коли з'явився Ваш перший твір?

Вороний М.:

Перші вірші почав писати, ще навчаючись у Харківському реальному училищі. У 1893 році надрукував перший вірш «Не журись, дівчино».

У Ростові з гімназистами організував гурток «Українська громада», через що зазнав переслідувань із боку уряду.

Три роки я перебував під наглядом поліції, і мені було заборонено вступати до вищих навчальних закладів Росії. У цей час читав політичні праці, літературно-критичні статті М. Добролюбова, М. Чернишевського. Та моїм кумиром на довгий час став Михайло Драгоманов. Я, розуміючи його високий гуманізм, щире вболівання за долю України, навіть хотів поїхати до нього в Болгарію вчитися. Хотів набути наукового знання і з його допомогою виробити й скласти свій політичний світогляд. Але зустріч не відбулася. По приїзді до Львова я з преси дізнався, що Драгоманов помер. Ця звістка мене так вразила, що не знав, що робити.

Учень. А де Ви здобували вищу освіту? Адже за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури, Вас було виключено з Ростовського училища із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії.

Вороний М.:

У 1895 році я виїхав до Відня і деякий час навчався у Віденському, а потім Львівському університетах на філософському факультеті. У Львові зблизився з Іваном Франком, який справив великий вплив на формування мене як поета. Я вважав його велетнем думки. Допомагав йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал».

На перехрестях моєї долі зустрічалося багато видатних особистостей:

М. Коцюбинський, Леся Українка, М. Лисенко, П. Тичина, М. Рильський.

Учень. А як склалася Ваша подальша доля?

Вороний М.:

Я працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, режисером українського театру «Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово».

Ще в Ростові я захопився театром М. Кропивницького й активно листувався з митцем, а з 1897 року став актором театральних труп

М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва, переїхавши на східну Україну. У 1901 році я залишив сцену, служив в установах Єкатеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова. З 1893 року друкувався в пресі (статті, вірші). Театрові я віддав третину свого життя. Був час, коли стояв на роздоріжжі: поезія чи театр. Поезія ж перемогла.

Учениця. А як склалося Ваше особисте життя, пане Миколо?

Вороний М.:

Я від народження — натура діяльна, емоційна, постійно перебував у вирі політичних подій. У Харкові входив до таємного політичного товариства «Братства тарасівців», брав участь у створенні 1 Української соціал-демократичної партії в Галичині, а також революційної української партії.

Навесні 1903 року я приїхав до Києва, де зустрівся з Вірою Миколаївною Вербицькою, дочкою поета. Згодом ми одружилися й поселилися в Чернігові. Я остаточно залишив сцену, мріяв про тихе й спокійне сімейне життя. Проте не судилося…Через рік ми розлучилися, хоча й народився син Марко. Тяжкі переживання, трагедія мого кохання вилилася у віршовані цикли «За брамою раю», «Разок намиста». З 1910 року оселяюся в Києві. У важкий для мене 1911 р. виходить збірка віршів «Ліричні поезії», а у 1913 р. — «В сяйві мрій». Тодішня критика схвально відгукнулася на мої видання.

Учень. Розкажіть, чому Ви виїхали за кордон?

Вороний М.:

Після загибелі УНР (Української Народної Республіки), розчарувавшись у революційній дійсності, я емігрував за кордон у 1920 році. Жив у Варшаві, де в 1921 році видав збірку «За Україну!» Коли глибока туга за рідним краєм стала нестерпною, повернувся в Україну в 1926 році.

Учень. Назвіть основні мотиви Вашої поетичної творчості.

Вороний М.:

Я писав про роль поета і поезії в суспільному житті, про любов до України, про віру в український народ, сподівання на краще майбутнє, писав інтимну та пейзажну лірику, вперше в українську поезію ввів урбаністичні мотиви.

Учениця. Яке місце посідають переклади у Вашому творчому доробку?

Вороний М.:

Я перекладав російських класиків О. Пушкіна, М. Некрасова, І. Тургенева, а також французьких, німецьких, польських, італійських поетів.

Переклав революційні пісні «Інтернаціонал», «Марсельєзу», «Варшав'янку». Писав критичні твори про Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка.

Учень. Ваше творче і життєве кредо, Миколо Кіндратовичу?

Вороний М.:

«За Україну!

За її долю,

За честь і волю,

За народ!»

Учень. Пане Миколо, ви - поет-патріот, все своє життя дбали про збагачення культури й щасливе життя свого народу. Розкажіть про заповіт, який Ви залишили нам, своїм нащадкам.

Вороний М.:

Виступаючи на урочистостях 1 січня 1919 р., я висловив свої мрії й сподівання, свої життєві устремління в таких словах:

«…Нехай наша нація, наш народ український увійде в ряди справді культурних народів, нехай сей народ буде високоморальний, благородний і духовно красивий, нехай усі інші народи, дивлячись на нас з почуттям високої пошани, промовлятимуть слова «Україна», «українці» … Хай живе соборна Україна як велика незалежна нація!»

Учитель. Дякуємо Вам, Миколо Кіндратовичу, за цікаву розмову. Дуже приємна й тепла була наша зустріч. Хочу запевнити Вас, що ми живемо, дотримуючись Вашого заповіту. Справді, наш народ є високоморальний, благородний і духовно красивий. Україна — велика незалежна держава! Усі народи світу дивляться на нас із почуттям високої поваги, бо ми — українці!!! Незламні, нескорені, вільні!!!

Учень-історик.

На початку 30-х років над Миколою Вороним завис дамоклів меч у вигляді страшного тавра «ворога народу». Йому нагадали і «буржуазну» творчість, і святкування 25-річного ювілею своєї літературної діяльності в 1919 році з Петлюрою («гетьман української поезії» і «гетьман української армії»). Митця судили, він отримав 3 роки таборів, але замінено покарання засланням у Казахстан. У такі хвилини М. Вороний послав вісточку сину Марку, дитячому письменнику, який працював у Москві. Марко приїздить до Києва, щоб добитися помилування батькові. Проте настирливим сином зацікавилися органи, звинуватили в націоналізмі й заарештували. Рік тримали в окремій камері, а потім відправили на Соловки й знищили. М. Вороний був розстріляний 7 червня 1938 року о 24 годині. До речі, ідучи на смерть, батько так і не дізнався, що сина Марка вже немає — його розстріляли 3 листопада 1937 року. Довгий час твори М. Вороного не вивчалися, його ім’я було несправедливо призабуте й тільки наприкінці 1980 року повернулося українській літературі, а відтак українському народові.

2. «Продовж речення»

✵ М. Вороний народився…

✵ Його батьками були…

✵ Освіту здобув у…

✵ Працював у…

✵ Стає ініціатором видання альманаху, метою якого є…

✵ Причиною еміграції в 1920 р. була…

✵ Повертається в Україну в… році

✵ Є представником літературного напряму…

✵ Був поетом, …

✵ Я запам’ятав(-ла) такі збірки…

✵ М. Вороний закликав українських письменників до…

3. «Вільний мікрофон».

✵ Яким перед вами, діти, постав М. Вороний як особистість?

✵ А як про нього сказав О. Білецький? Скористайтеся матеріалом із міні-підручника (с.1)

Слово вчителя. Письменник обстоював засади символізму в українській літературі. У творчій же практиці поєднував символістську манеру з неоромантичною.

4. Робота з підручником. Виписати визначення символізму.

Символізм (від гр.— знак) — літературний напрям, що сфор мувався у французькій літературі 70-х років XIX ст., а пізніше ввійшов і в інші європейські літератури. На думку теоретиків і практиків цього напряму (Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме), художня творчість має передавати за зовнішнім зображенням і його приховану внутрішню суть. Літературний твір може передати спілкування людей не стільки через слова, як че рез діалог їхніх душ.

В українській літературі символізм представляє творчість Миколи Вороного, Олександра Олеся, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики, виявили високу культуру художнього слова, їхні твори особливо збагатили українську інтимно-особистісну лірику, піднесли її на рівень світових зразків.

Про ознаки символізму дізнайтеся з міні-підручника (с.1-2)

5. Самостійна робота з міні-підручником.

Запишіть особливості поетичного стилю М. Вороного.

✵ Найхарактерніша риса поезій — музикальність.

✵ Звернення до різноманітних віршових розмірів.

✵ Різноманітна строфічна будова (двовірш, терцети, пяти- і шестирядкова строфи).

✵ Багатство, краса, чистота мови.

✵ Використання образів-символів.

Слово вчителя. Вороний став ідеологом модернізації українського письменства. Готуючи 1901 р. альманах «З-над хмар і долин», він опублікував в авторитетному львівському часописі «Літературно-науковий вісник» відкритого листа до колег із проханням подавати до альманаху свої твори, але з новими підходами. Він закликав писати інакше, «по-сучасному», оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань.

Прагнення «неосяжної краси» зразу ж викликало застереження старших письменників — і зав′язується поетична дискусія між М. Вороним та І. Франком про завдання поета й поезії.

6. Літературна полеміка М. Вороного з І. Франком

Поетична дискусія в міні-підручнику (с.2- 10)

Бесіда за запитаннями

✵ Яких митців бачить поряд себе автор? Як їх характеризує? Зачитайте рядки. Який художній прийом використовує?

✵ Прокоментуйте рядки: «Але коли повсякчас битись, то може серце озлобитись».

✵ У чому бачить значення поезії автор? Прочитайте відповідні рядки.

✵ Як у вірші автор відстоює свою позицію, які аргументи наводить? Процитуйте.

✵ Розкрийте зміст рядків: «Моя девіза — йти за віком і бути цілим чоловіком».

✵ Яка тема, ідея вірша?

Слово вчителя. Отже, за Франком, «сучасна пісня» — «вся огонь, і вся тривога, вся боротьба». М. Вороний же вважав, що «…коли повсякчас битись, То серце може озлобитись. Охляти може, зачерствіти, Зав'януть, як без сонця квіти». Чий погляд на роль поета і поезії в житті людини, на вашу думку, більш правильний? Відповідаючи, використовуйте метод ПРЕС.

Я вважаю, що… Тому що… Наприклад, … Отже, …

7. Робота над змістом поезії «Блакитна Панна»

Слово вчителя. Творчість М. Вороного — це перша декларація ідей і форм українського символізму. Іван Лучук писав: «Перший правдивий модерніст української поезії... Мав сміливість понад усе цінувати красу, прагнув облагороднювати марудну дійсність. Володів екстраординарним відчуттям слова...». Він одним із перших в українській літературі звернувся до складного явища європейського модернізму та французького символізму. «Блакитна Панна» (1912) —вірш — зразок поезії символізму — має витончену форму та яскраві тропи й відкриває цикл поезій «Гротески», який складається із десяти поезій.

Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Провідні мотиви твору — возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом.

Презентація поезії «Блакитна Панна».

7.1. Виразне читання поезії «Блакитна Панна» заздалегідь підготовленим учнем на тлі музики П. Чайковського «Вальс квітів»

7.2. Словникова робота.

Поясніть значення слів:

Осанна - уславлення кого-, чого-небудь; слава, хвала.

Гроте́ск — тут ужито не на позначення одного із засобів творення сатири, а в значенні «художня образність, що відкрито й свідомо створює неприродний, химерний, дивний світ».

Блава́т — волошка; шовкова тканина блакитного кольору.

Арабе́ска — вид орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листя, квітів, що поширився в Європі під впливом арабського мистецтва.

Каме́я — виріб із каменю або черепашки, що має художнє рельєфне різьблення.

Фре́ска — картина, написана водяними фарбами по свіжій вогкій штукатурці.

7.3. Робота в групах.

I група — розкрити ідейно-художній зміст твору.

II група — виписати художні засоби.

ІІІ група — визначити віршовий розмір та римування.

- Довести, що твір неоромантичний.

8. Робота над змістом поезії «Інфанта».

Слово вчителя. Не менш ліричний вірш Вороного «Інфанта», що ввійшов до поетичного циклу «Лілеї й рубін»(1907-1922).

8.1. Виразне читання поезії «Інфанта» заздалегідь підготовленим учнем на тлі романсу Г. Свиридова «Метелиця».

8.2. Бесіда за змістом.

✵ Якою постає природа на початку вірша?

✵ Яких відтінків вона набуває з появою героїні?

✵ Якими рисами наділений портрет незнайомки? Процитуйте.

Словникова робота. Поясніть значення слова «інфанта». (Так в Іспанії та Португалії називали неповнолітніх принцес)

✵ Зверніть увагу на репродукцію картини Дієго Веласкеса «Інфанта Маргарита», створіть словесний портрет дівчини.

✵ Опишіть стан душі ліричного героя під час зустрічі з незнайомкою.

✵ Які художні засоби використовує автор?

✵ Наведіть приклади авторських неологізмів.

✵ Прокоментуйте останні два рядки вірша.

8.3. Заповніть літературний паспорт вірша

Вірш Вороного «Інфанта» ввійшов до поетичного циклу «Лілеї й рубін» (1907-1922).

Жанр: інтимна лірика.

Тема: роздуми над враженням, яке справила на нього старовинна картина під такою ж назвою, оспівування жіночої краси, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

Основний мотив: захоплення красою жінки.

Художні засоби:

Неологізми (проміннострунними, мрійнотканному, вогнелунними, яснозоряно), наповнена новими лексичними значеннями (дзвінкою чорною сильветою), порівняннями (вуалею стелився), метафоричними епітетами (попелястий жаль), які разом витворюють блискучий взірець модерністської поезії.

Римування: чотирядкова строфа з перехресним римуванням.

Рими: чергування дактилічної і чоловічої рим.

Розмір: чотиристопний ямб із пірихиєм.

✵ Які, на вашу думку, образи-символи представлені в поезії? Який зміст за ними приховано?

Образи-символи

Велична голуба барва - символ безмежності простору - домінує в кольровій гамі вірша й увиразнює силует інфанти, здатної своєю появою викликати в серці ліричного героя чуття побожної хвали.

Під текстом М. Вороний залишив напис: «Накидано 1907р. Викінчено 1922р.». Ця авторська заувага пояснює особливість останньої строфи, в структурі якої відчувається певний дисонанс: два перші рядки - образ героя, два наступних - образ Революції, що випливає над ліричним героєм у червоній заграві. Революція, червона заграва, меч — повернення до реалій часу, передчуття біди.

9. Рефлексія

9.1. Складання сенкану про М. Вороного.

Поет

несподіваний, запальний

шукав, творив, дивував

прагнув багато осягнути

символіст

9.2. «Гронування». Скласти інформаційне гроно «Поезія Миколи Вороного»

Модерніст — новатор — символіст — неоромантик — тонкий лірик — співець краси — закоханий поет.

Слово вчителя. Недарма Вороного називають співцем краси. Краса була і джерелом його творчості, і найголовнішим образом. Поет її бачив усюди: у чарах природи рідного краю, у високому земному призначенні людини, у її благородних почуттях. «Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії» — ці мотиви визначають суть, сенс лірики Вороного, девізом котрого завжди було «йти за віком і бути цілим чоловіком». На думку М. Вороного, саме поезія символізму найкраще може передати прагнення людини, її бажання краси, пошуки кохання, роздуми над сенсом життя.

10 . Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення:

«Поезія М. Вороного справила на мене...»,

«Мені сподобався вірш.., тому що...»,

«Мене вразило...»

Оцінювання учнів

11. Домашнє завдання. Вивчити напам′ять поезію М. Вороного «Блакитна Панна», опрацювати статтю підручника ст. 229-240 та виконати завдання в міні-підручнику (Додаток 2); індивідуально: підготувати повідомлення про життя і творчість Ол. Олеся.

Використана література та джерела:

1. Вервес Г. Микола Вороний // Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. — К.: Наукова думка, 1996.

2. Вороний М. До статті Олекс[андра] Ів[ановича] Білецького про мене // Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. — К.: Наукова думка, 1996. — с. 586-618.

3. Вороний М. "Український альманах" // Вороний М. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. — К.: Наукова думка, 1996. — с. 472.

4. Бондаренко Г. І., Масюченко В. П. Поетичні твори М. Вороного в контексті українського символізму. // Молодий вчений.- N 6.1(46.1) черв. 1917. - с. 16.

5. Кислий Ф. Микола Вороний.// Дніпрова хвиля: Хрестоматія творів, нововведених до шкільних програм. — 2-ге вид. перероб. і доп. — К.: Освіта, 1993. — с. 287-292

6. Фурман А. Модульно-розвивальна система: інноваційне програмово-методичне забезпечення.- Черкаси.- 2000.

7. Дублянська володарка сріберних ключів поезії / Ігор Набитович // Дзвін. — 2013. — N 1. — с. 134-137

8. Літературознавчий словник- довідник / За ред. М.В.Лесин. — К.: Академія, 1997.

9. https://scribble.su/ukr-lit/ukr-lit-10-slonovska/39.html

10. https://ukrlit.net/article/1192.html

11. https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=6782

12. http://ukrclassic.com.ua/katalog/v/voronij-mikola/3399-vislovlyuvannya-vidomikh-lyudej-pro-tvorchist-mikoli-voronogo

13. http://nrjpkjdf.blogspot.com/2017/04/ https://ukrlit.net/lesson/10klas_2/32.html