Українська література - розробки уроків

Свята любов до поезії поета-патріота В. Самійленка у вірші «Не вмре поезія»

Всі публікації щодо:
Гаврош Олександр

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом видатного поета, сформувати в учнів уяву про погляди В. Самійленка на роль поезії у суспільстві, визначити ідейно-художній зміст вірша «Не вмре поезія» ; розвивати навички виразного читання, логічного мислення; виховувати почуття поваги до творчості поета-лірика, любов до поетичного слова.

Тип уроку: урок-обмін думок.

Обладнання: збірка поезій В. Самійленка «Україні» , портрет поета.

Поету, кажуть, треба знати мову

Та ще уміти вправно римувать.

Надхнення і талант - і все готове -

Слова самі піснями забринять.

Василь Симоненко

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

- Як ви розумієте епіграф уроку?

- Що таке поезія?

- Яких українських і російських поетів ви знаєте?

- Назвіть вашого улюбленого поета і вірші.

- Що необхідно знати, щоб стати поетом?

- Чи складали ви коли-небудь вірші? Які і про що? Кому їх читали? Яка оцінка слухача?

- Який настрій викликають у вас вірші?

- Яка загальна тематика відомих вам віршів?

- Яке значення має поезія в житті кожної людини на вашу думку?

- Яке призначення поета?

Учитель. Призначення поета — служити народу, сприяти вихованню у людей почуття любові до Батьківщини. Поет — це громадянин своєї країни, борець, який веде за собою інших для здійснення світлих ідеалів. До проблеми місця поезії в суспільстві, долі поета зверталися і звертаються поети усіх часів.

Вперше до цієї проблеми у російській літературі звернулися такі поети ХVІІІ ст. — ХІХ ст.: Державін, Рилєєв, Пушкін, Лермонтов, Некрасов та ін.. В українській літературі про призначення поета писали Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Василь Симоненко, Володимир Самійленко та ін..

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. Одним із таких поетів є український поет-лірик, гуморист, перекладач, патріот Володимир Самійленко. Сьогодні ми познайомимось з життєвим і творчим шляхом видатного поета, прочитаємо його поезію «Не вмре поезія» , зробимо ідейно-художній аналіз вірша.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Життя і творчість В Самійленка.

Учитель. У передмові до збірки поезій В. Самійленка «Україні» Іван Франко написав про автора патріотичних поезій: «Все, що він писав, присвячувалось рідній країні, яку поет любив святою нездоланною любов'ю»

Випереджувальне завдання

Інтерв’ю з поетом

До дошки виходять учні («репортер» і В. Самійленко)

Репортер: Де і коли Ви народилися, Володимире Івановичу? В якій родині?

В. Самійленко: Народився я 3 лютого 1864 р. в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько мій був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко.

Репортер: Де і коли Ви здобули освіту?

В. Самійленко: Початкову освіту я здобув у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875 р. вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884 р. У ці роки я багато читаю, роблю спроби перекладати й писати. Потім з 1885 р. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займався літературною справою.

Репортер: Де Ви працювали, Володимире Івановичу?

В. Самійленко: Після закінчення навчання (1890) я працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки. Врешті склав іспит на нотаря і відкрив нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917 p. Після революції виїхав за кордон, до Галичини. В еміграції дуже хотів повернутися в Україну, і дістав на це дозвіл в 1924 p. Повернувшись до Києва, працював редактором.

Репортер: Що Ви написали, які збірки, вірші?

В. Самійленко: Моя поетична спадщина містить ліричні й сатиричні вірші, переклади творів з російської та іншої зарубіжної класики. Високі почуття любові до батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебуває в неволі й злиднях, звучать у моїх віршах циклу «Україні», «Веселка». За все моє життя вийшло дві збірки — «З поезії В. Самійленка» (1890) та «Україні» (1906).

Репортер: Чи є у вас поезії про утвердження безсмертя поетичного слова, яке служить високим ідеалам.

В. Самійленко: До традиційної теми ролі митця, мистецтва в суспільному житті я написав такі вірші: «Пісня», «Елегії» , «Орел» , «Не вмре поезія» . Я звертався до прикладу великого Кобзаря, це поезії «На роковини смерті Шевченка», «26 лютого», цикл «Вінок Тарасові Шевченку, 26 лютого» та ін. Роль Т. Шевченка у розвитку української мови я натхненно розкрив у прекрасній поезії «Українська мова (Пам'яті Т. Г. Шевченка)».

Репортер: Чи писали Ви про кохання, яка є пейзажна лірика?

В. Самійленко: Так. Відомими стали цикл «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня» була покладена на музику К. Стеценком і стала улюбленою народною піснею.

Репортер: Ми знаємо, що Ви — блискучий майстер сатири й гумору. Кращі Ваші сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906). Поезії «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад» стали яскравими зразками нещадної сатири.

В. Самійленко: Я виступав і в жанрі драми, написавши кілька комедій, драматизованих гуморесок: «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «У Гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «Чураївна» (1894).

Репортер: Ви ще відомі як перекладач на українську мову російської та іншої зарубіжної класики. Твори яких письменників ви переклали?

В. Самійленко: Я переклав твори О. Пушкіна і В. Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя, Гомера, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Байрона, П. Беранже й ін.

Репортер: Які були у Вас літературні псевдоніми?

В. Самійленко: Псевдоніми в мене були ось такі: В. Сивенький, Іваненко, Полтавець, Л. Сумний та ін.

Репортер: Дякуємо вам за інтерв’ю. Ви прожили своє життя як справжній гуманіст, як вірний син українського народу. Ви збагатили скарбницю української літератури новими художніми цінностями.

Репортер учням: 12 серпня 1925 p. В. Самійленка не стало. Поховали його в с. Боярці під Києвом.

2. Робота з поезією В. Самійленка «Не вмре поезія» .

Виразне читання вірша.

НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ

Не вмре поезія, не згине творчість духа,

Поки жива земля, поки на ній живуть,

Поки природи глас людина серцем слуха, -

Клопоти крамарські її ще не заб'ють.

Не вмре поезія, поки душа бажає

Зирнути в ті краї, де око не сягне,

І хоче з меж вузьких порватися в безкрає,

Щоб зрозуміти все небесне і земне.

Не вмре поезія, хоч людськість ціла стане

Про їжу тільки дбать, про дух забувши свій:

Потреба вищого бажання в серці встане

І викличе в душі рої забутих мрій.

І віщі голоси творців із-за могили

Промовлять до людей, що серця позбулись;

І наберуть вони від них нової сили,

І будуть серцем жить, як і жили колись.

І поки на землі ще є одна сльозина,

Поезія її нащадкам передасть;

І поки на землі ще втіха є невинна,

Поезія в її ще радощів додасть.

А якщо людськості зла доля присудила

Діждатися колись життя свого кінця,

То буде на землі останняя могила -

Останнього співця.

1891

Учитель. Володимир Самійленко виступив у літературі як справжній патріот, тонкий лірик, залюблений у неньку Україну. Коли у 1906 році Іван Франко разом із Михайлом Мочульським зібрали друковані й недруковані твори В. Самійленка, написані ним упродовж останніх двадцяти років, вони були вражені творчим доробком свого побратима по перу. Більшість поезій була присвячена Україні. Тому вони вирішили назвати збірку — «Україні» .

Пошуково-аналітична робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у чотири групи, кожна з яких отримує завдання.

1 група — визначити тему та ідею вірша;

2 група — знайти художні засоби у поезії;

3 група — визначити розмір вірша;

4 група — охарактеризувати ліричного героя.

Презентація робіт учнів.

Складання паспорта вірша В. Самійленка «Не вмре поезія» .

(Спікери груп працюють біля дошки по черзі, інші записують у зошити)

Учитель.

- Отже, у чому сила поета? (у поетичному слові).

- Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «поет» ?

Творча робота в групах

1 група — скласти гронування до слова поет.

(Учні складають гронування до слова «поет» )

пісня слово мислитель

поезія мистецтво

провидець творець

талант Поет борець

геніальність патріот

рима вірш

поема

2 група — скласти монофони з літерою п про поезію, призначення поета.

Монофони — це невеликі зв’язні тексти, кожне слово яких починається на одну й ту ж літеру.

Зразок.

Про поезію

Про поезію прийшла пора поговорити. Про призначення поета повідомити.

Пише поет пісню і поезію, прозу і поему, посланіє і притчу… Поєднує порівняння з повторами, паралелізми з пірихієм, персоніфікацію з полісендитонами. Палітра почуттів прозоріша, природніша. Поет - провидець правди, пророк перемог, пише правдиво, без перешкод.

3 група — скласти вірш за метафорою до слова поет.

Умова. Вірш за метафорою складається з шести характеристик, розташованих в певній послідовності: колір, смак, запах, зовнішність, звук, якість переживань; перше слово кожного рядка — назва вірша.

Зразок.

Поет

Поет — вся гамма фарби необмежена.

Поет — смак паперу і чорнил,

Поет — пахне свіжістю поетичних рядків.

Поет — із замисленими очима.

Поет — дзвенить музичністю слова.

Поет — народжений для служіння народу.

4 група — скласти одинадцятислів’я до слова поезія.

Текст складається з 11 слів (як самостійних, так і службових), п’яти рядків:

1 рядок — 1 слово — колір, якість (прикметник);

2 рядок — 2 слова — про що пишу (прикметник + іменник);

3 рядок — 3 слова — тема розширюється;

4 рядок — 4 слова — про себе;

5 рядок — 1 слово — результат, висновок.

Зразок.

Поезія

Чуттєва

Прекрасна поезія,

Ти вражаєш правдивістю,

Отримую насолоду від вірша.

Сподіваюсь!

V. Закріплення вивченого матеріалу.

«Мозковий штурм»

Учитель.

- Коли був написаний вірш «Не вмре поезія»?

- Визначте жанр.

- Яка тема та ідея цієї поезії?

- Прочитайте рядки, в яких говориться про любов поета до поезії та його віру в те, що поезія існуватиме доти, поки будуть жити люди на землі.

(Не вмре поезія, не згине творчість духа,

Поки жива земля, поки на ній живуть,

Поки природи глас людина серцем слуха, —

Клопоти крамарські її ще не заб'ють).

- Які ваші враження від цієї поезії?

- У яких рядках висловлюється головна думка поезії? (остання строфа).

Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

1. Зробити хронологічну таблицю «Життя і творчість В. Самійленка». (8 — 10 б.)

2. Написати творчу роботу «Свята любов до поезії поета-патріота В. Самійленка у вірші «Не вмре поезія», використовуючи гронування, монофони, вірш за метафорою, одинадцятислів’я до слова поезія. (10 — 12 б.)