Українська література - розробки уроків

Володимир Сосюра. Основні мотиви лірики

Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

Мета:

Навчальна - ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом В. Сосюри; познайомити з мотивами лірики: пейзажною, інтимною та громадсько-патріотичною; опрацювати ідейно - художній зміст твору поета «Любіть Україну».

Розвиваюча — розвивати художню уяву студентів, вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал, формувати кругозір, світогляд .

Виховна - виховувати почуття пошани до рідної України, до рідного краю, його природи; викликати почуття гордості за свою Батьківщину.

Форми та прийоми роботи: метод евристичної бесіди, що спрямовує студентів на самостійні роздуми, припущення, підводить їх до висновків, робота в групах, робота в парах, слово вчителя; мозковий штурм, інтерактивна вправа «Мікрофон», гра «Вірю — не вірю», проектна технологія навчання.

Обладнання: Підручник (Українська література: підручник для 11 класу загальноосвітнього навчального закладу (рівень стандарту)/ О.Авраменко. — К.: Грамота, 2019. — 256с.),хрестоматії з української літератури 11 клас, дошка, фото, відеоролики, презентації, картки контролю та самооцінки.

Тип заняття: засвоєння знань і формування умінь

Форма проведення: Літературна кав’ярня ( проектна технологія , пошуково- дослідницьке навчання)

Хід уроку

I.Організаційний момент

1.Формування емоційного настрою учнів

Слово вчителя

Радо вітаю вас на занятті української літератури у літературній кав’ярні. Сьогодні у нас незвичайне заняття — заняття командної роботи.

Розпочнемо ми його, подарувавши посмішку один одному.

— Я бажаю Вам бути на занятті активними, працювати творчо, вільно висловлювати власні думки, судження та міркування, робити висновки та узагальнення, аналізувати та порівнювати.

(на даному етапі заняття студенти налаштовуються на роботу у ході спілкування з викладачем)

ІІ. Перевірка домашнього завдання ( у формі тестів як на ЗНО) Евристична бесіда:

— Літературу якого періоду ми з вами зараз вивчаємо?

— З творчістю якого письменника ми ознайомилися на минулому занятті?

— Який останній твір О.Довженка ми вивчили?

— Давайте перевіримо свої знання, виконавши тести у форматі ЗНО.

ІII. Актуалiзація знань студентів

Учитель: Кожна людина найбiльше любить той край, де народилася i живе. Кожен пишається своєю рiдною землею. Завжди хоче сказати про неї найкраще.

Перше знайомство з портретом поета, підготовкою до заняття дали вам можливість відкрити для себе неповторну людську особистість, його безмежну любов до України.

(під час проведеної роботи студенти самостійно формулюють тему уроку, а отже є безпосередніми співтворцями навчального заняття. Відповіді студентів).

ІV. Повiдомлення теми i мети заняття

Учитель: Тема нашого заняття: «В.Сосюра. Мотиви лірики»

І мені дуже хотілося б, щоб ви сьогодні доторкнулися до таємного дивосвіту поета, який не схожий на інших, особливий, оригінальний, дивовижний, занурилися в художній світ його поезій, робили їх аналіз, визначали художні засоби ліричних творів, узагальнювали та систематизували набуті знання.

Упевнена, що наше заняття допоможе кожному з вас зрозуміти силу любові до рідної природи, мови , Батьківщини.

V. Вивчення нового начального матеріалу

Пояснення викладача

Викладач:

СЛАЙД 2

Я починався відтіля…

Де гул заводів даль колише,

Ясні Донеччини поля,

Мені на світі наймиліші…

В усіх куточках , не тільки у шахтарському краю, а й усієї України дзвенить слово співця замріяних світанків, якого Андрій Малишко назвав солов’єм української поезії, карооким сином України, чиї вірші зіткані з блакитних небес і щебету дібров і ланів.

СЛАЙД 3

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцеве Донецької області в родині рисувальника. Згодом, після тяжких поневірянь та тривалих мандрів у пошуках кращого життя сім’я переїхала в Третю Роту ( селище Верхнє, зараз місто Лисичанськ Луганської області), де й минуло дитинство та юність майбутнього співця.

В спомині , в далях не тоне

Те, що любив я давно:

Вулиця дальня Червона

І хворостянки вікно…

Бідна хатинка без ганку

Чому ж це й досі , скажіть,

Вогничок той хворостянки

В серці моєму горить!

Неспокійний характером, гострий на слово й разом з тим обдарований поетичним чуттям, Микола Володимирович Сосюра, батько майбутнього поета, ледве зводив кінці з кінцями. У романі «Третя рота» поет пише: «Батько мій був з походження ( чоловіча лінія), француз,- правильне прізвище Соссюр, навіть з приставкою «де», пізніше українізували на Сосюра».

Мати, Антоніна Дмитрівна — донька заможного селянина з Кам’яного Броду, нині місто Луганськ, була першою красунею.

Дитячі роки майбутнього поета пройшли в старовинному селі Третя Рота.

Володимир Сосюра розпочав освіту в п’ятирічній, так званій двокласній міністерській школі. Нарешті В.Сосюру, який блискуче склав вступні екзамени, вдалося влаштувати учнем - стипендіатом у Кам’янське сількогосподарське училище поблизу станції Яма ( тепер місто Сіверськ Донецької області), де він навчався три роки. Агрономом В.Сосюра не став, хоча трепетна любов до землі, до всього живого і сущого в світі була органічною потребою його ніжної тривожної душі. З дванадцяти років Володя спускався в шахту, а після смерті батька з 1915 року утримував всю багатодітну родину.

Ми жили в хворостянці…Заводу ворота

Відчинились для мене в одинадцять літ…

Юнаком я зазнав, що шахтарська робота-

Це найтяжча з відомих на світі робіт.

Темні штреки, забої і свист коногона,

Одчайдушний і дикий, пронизливий свист…

Я дивився не раз у заплакані гони,

І не раз, і не два опадав жовтий лист.

Я багато читав і став вірші складати

Так, як дід мій і татко, в натхнення огні,

І в юнацькому серці відбилось крилато

Незабутні Шевченка пісні.

Я знайомий і з кайлом, і з пером, і багнетом,

З хворостянки я вийшов назустріч громам,

Тільки той, хто з народом, може бути поетом

Може бути поетом лиш той, хто з життя.

СЛАЙД 4

Вихований у атмосфері українських народних пісень, які любила родина, Сосюра з 14 років пробує складати вірші, виливаючи в них свої юнацькі роздуми і мрії. Перший твір поета було написано російською мовою і надруковано в березні 1917 року в газеті «Народній».

Питання до студентів: « А чому , на вашу думку, Сосюра починав писати вірші російською мовою?» (згадати про Пушкіна)

Володимир Сосюра з любов’ю оспівує свіжість донецького степу, змальовує пейзажні картини Донбасу, «де шахти на горі щодня малюють зорі». Непоетичне він робить поетичним:

Як передать , Донбас, твою красу і силу

І подвиги в труді синів твоїх ясних,

Що у борні за мир незламні мають крила

Й упевненість в ході для соняшних доріг.

І неба вишина у хмар ажурній піні,

І квітів аромат в байраків тишині,

І у росі світань там хори солов’їні,

Нагадують мені далекі юні дні.

Та ось ударив грім революції. Володимир Сосюра сприймав Жовтень як торжество правди трудящих. У листопаді 1918 року вступив до лав української народної армії Петлюри, де пробув до 1920 року.

І пішов я тоді до Петлюри,

Бо в мене штанів не було…

Скільки нас отаких попідборі

Від червоної кулі лягло…

Але настали дні! Спливла з очей полуда,

І ми побачили, де ворог і де брат,

І вибили огонь відплати наші груди

В жадані дні Червоних Свят…

В одному із боїв 1921 року Сосюра переходить на бік Червоної армії, бере участь у боротьбі з петлюрівцями, білополяками, бандами Махна. Поселився у Харкові.

Довго, довго я був із собою в бою…

Обсипалось і знов зеленіло в гаю,

пролітали хвилини, як роки…

рвали душу мою

два Володьки в боки,

і обидва, як я, кароокі,

і в обох ще незнаний, незвіданий хист,-

рвали душу мою

комунар

і націоналіст…

СЛАЙД 5

21 липня 1921 року в Харкові відбулися перші збори молодих українських письменників, на них читали свої твори Сосюра, Степовий, Грицько, Журба. Уже в перших збірках Сосюра виявив себе найсильнішим ліриком в українській поезії своєї доби.

СЛАЙД 6

Офіційно Володимир Сосюра був одружений двічі. Вперше одружився в 1922 році, його перша дружина — Віра Каспарівна Березіна, колишній політрук червоноармійського ескадрону, студентка, як і він сам, у повоєнному Харкові. Причиною розлучення стали шовіністичні погляди дружини.

Ми с тобою зійшлися в маю,

Ще не знав я , що значить ідея.

Ти й тоді Україну мою

Не любила, сміялася з неї…

Від першого шлюбу в нього було двоє синів — Олег і Микола.

СЛАЙД 7

Вдруге Сосюра одружився в 1931 році з Даниловою Марією Гаврилівною. Вона була на 12 років молодшою, закінчила балетну школу в Києві. 15 січня 1932 року в них народився син Володимир. У 1949 році Марію заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Та коли через 5 років Марія Гаврилівна повертається, вони ще раз беруть шлюб.

СЛАЙД 8

Питання до студентів: «Що відбувається в 30-х роках минулого століття в Україні?»

30-ті роки в Радянському Союзі були затьмарені жорстокими репресіями. Через в’язниці і допити пройшли всі українські письменники. Після самогубства Миколи Хвильового, Сосюра потрапляє до божевільні.

Ви вивчили на занятті зарубіжної літератури твір «Майстер і Маргарита» Булгакова. Хто з героїв роману нагадує вам Сосюру? (Іван Бездомний)- зв’язок із зарубіжною літературою

Та ось грянув 1941 рік… ( Які події відбувалися в Україні в цей час?)- зв’язок з історією

В роки Другої Світової війни Володимир Сосюра віддав весь свій великий поетичний дар справі захисту Вітчизни від ворога. Він, як воєнний кореспондент, шукає таких слів, якими можна було б влучно вражати ворога, підіймати народ на боротьбу з ним. Поет знаходить цю огненну мову. Його поезія була поставлена на захист Вітчизни. На початку війни Сосюра пише вірш «Лист до земляків».

У посьолках і скрізь — по гаях, у ярах і долинах,

У Донецькім краю, де зростали, де квітнули ми,

Б’ються вдень і вночі непоборні сини України

З морем тьми.

Я звертаюсь до вас, дорогі земляки-побратими,

Крізь пожарів злий гук, крізь удари невпинні гармат,

Щоб велику любов передати рядками малими

До усіх, що в цей час захищають наш зоряний сад.

Хай ця пісня іде з вами в сірій військовій шинелі,

Кароока моя, що зродилась в безсонних ночах,

Пісня серця мого у шахтарській далекій оселі,

У міста над Дінцем, де покритий розривами шлях.

Хай крилом голубим витре сльози матусі моєї

І усіх матерів, що сини їх пішли на огні,

Щоб шуміла весна над повитою щастям землею

В нашій рідній, як день, як зоря, дорогій стороні.

Після війни Володимир Сосюра не раз приїздив у Донбас. Знайомство з життям сучасного Донбасу давало змогу поетові шукати і знаходити нове в житті шахтарського краю, по- новому оспівати індустріальний край.

Немов душею п’ю твого труда весну я.

У радості степів, у гомоні дібров,

І музику гудків твоїх я знову чую,

Донеччина моя, життя мого любов!

Знов шахти на горі…Дивлюсь на них крізь вії,

І піснею тремтять закохані уста,

Нехай сніги кругом, та в серці моїх віє,

У стороні моїй — і серце розцвіта.

Поет дивиться на Донбас очима закоханої людини. Він прагнув малювати картини шахтарського життя, чудової природи, акварельні краєвиди. Донеччина стала для Сосюри не тільки літературним компонентом його творчості, а й піснею його життя:

І сниться, все сниться й донині

Берізки тонкий силует…

Хоч знаний я всій Батьківщині,

А все ж я донецький поет.

СЛАЙД 9

Для цілих поколінь поезія Володимира Сосюри була і залишається життєдайним джерелом любові до Батьківщини, вірності ій. З любові до рідної землі народилося в поета велике і щире почуття до матері — Вітчизни.

Любіть Україну, як сонце, любіть,

Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну!

Володимир Сосюра любив українську молву, своїми творами розкрив багатогранність її сторін, її краси.

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів — мова моя,

Це- мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила, і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

З натхнення хвилин! О мово моя,

Душа голосна України!

Це — матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини…

О мово вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну!

Так, саме Володимирові Сосюрі рідна мова отримала постійний епітет — солов’їна, а поета називають українським солов’єм.

СЛАЙД 10

Володимир Сосюра опублікував понад 60 збірок поезій. За самовіддане служіння народові його нагороджено Знаком Пошани, двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного прапора, державною премією Радянського Союзу, премією ім.. Т.Шевченка та іншими нагородами.

У січні 1965 року Володимир Миколайович дуже захворів. В Ірпені стояв свіжий зимовий ранок, поет попросив дружину відчинити вікно… Він підійшов і розпростер як орел руки і при відході у вічність сказав: «Маріє, усім прощаю!»

8 січня 1965 року зупинилося порване інфарктом гаряче серце Володимира Сосюри. Склав свої крила соловей нашої поезії, кароокий син України.

СЛАЙД 11

Поховали його на Байковому цвинтарі м.Києва. Натхнення праці, краса природи, любов, дружба — все це вилилось в щедрому слові Сосюри. Не раз поет замислювався над майбутнім — чи перепливе його слава річку забуття?

СЛАЙД 12

Служу, аж доки дишуть груди,

Тобі і в радості й в журбі,

Ну а коли мене не буде,

Пісні залишаться тобі.

Квіти скрізь…Ідуть щасливі люди…

Краю мій, тобою повна грудь.

А коли мене уже не буде,

Про пісні мої ти не забудь.

СЛАЙД 13

Не забула Батьківщина свого солов’я. Багато віршів присвячено Володимиру Миколайовичу. Його земляк поет- пісняр Анатолій Алєксєєнко присвятив Сосюрі такого вірша:

Іду до тебе я і вранці, в надвечір’ї

І чую голос твій - дзвінкого солов’я-

Тут, в Лисичанську, в рідній Третій Роті,

Де промайнула молодість твоя.

Такий ти щирий, милий, ясноокий,

До болю рідний, радісний до сліз

Нектар поезії твоєї випиваю,

Який з дитинства ти мені приніс.

Коханий мій соловію прекрасний!

Чи ще любив хто так Донеччину, як ти?

Її кряжі і пагорби, долини

І залізничні колії, й мости?

Я низько голову схиляю пред тобою,

Учителю і рідний батьку мій,

Тебе ніколи я, ніколи не забуду,

Ти - вісник віковічних мрій!

Викладач:

Свій вірш В.Сосюрі присвятила студентка нашої групи Фаррахова Дар’я

( читає студентка):

НАШ СОСЮРА

Слова безсмертного Сосюри

Зруйнують біди, зломлять мури,

Бо тільки слово вартість має,

Яке і світить, і палає.

Думки у душу проникають

І десь за хмарами зникають.

Безмежний простір їм відкритий

Теплом і радістю повитий.

Слова, як зернятка пшениці,

Здолають темряву в’язниці,

Знайдуть притулок на землі

У кожнім місті і селі.

Вони безсмертні і глибокі

Для них не перешкода роки.

Ніщо не вб’є їх, не зруйнує

Бо слово це серця лікує.

Ці вірші — святість України!

Це гордість кожної людини!

Поета будем прославляти

І добрим вчинком шанувати!

Студентка:

Наша викладач також написала свого вірша поетові-земляку, бо сама народилася на Донбасі:

ПАМ’ЯТІ В.СОСЮРИ

Твій голос ніжності і правди

Лунає дзвінко, як пісні.

Був загартований ще в «Гарті»-

«Поезія не спить, о ні!»

Кохання, дружба і природа

«На струнах серця» донеслись

В твої вірші, як чисті води,

Струмком сріблястим полились.

Просив любити Україну-

Юнь наша! Вір! Не підведе!

Пісні на мові солов’їній

Співає, вчить, також веде.

І твій «потяг у даль загуркоче…»

Хай летить він в дорогу віків!

Твоє слово читаєм охоче,

Адже маєм любов земляків!

СЛАЙД 14 (повернутися до слайду 13)

Викладач:

Ви послухали короткий огляд життя і творчості поета і зараз ми перевіримо ваші знання

Літературна гра «Вірю — не вірю» ( робота у парах)

1.Володимир Сосюра народився на станції Дебальцеве (+)

2.Батько письменника мав французьке коріння (+)

3.Мати автора теж була француженкою (-)

4.До с. Третя Рота родина Сосюри переїхала через батька (+)

5.Перші поетичні твори В.Сосюра написав українською мовою (-)

6.В.Сосюра у дитинстві не любив читати (-)

7.Із самого дитинства В.Сосюра важко працював важко працював, поєднуючи навчання з роботою (+)

8.Протягом життя В.Сосюра написав і видав одну поетичну збірку (-)

9.В.Сосюра похований за кордоном (-)

10.У В.Сосюри було троє дітей (+)

11. В.Сосюра був нагороджений державними преміями (+)

12.Володимира Сосюру називають українським солов’єм (+)

Робота у парах —взаємоперевірка робіт

Викладач:

Життєвими шляхами Володимира Сосюри ми пройшли, а зараз розглянемо його мотиви лірики. Місяць потому ви отримали завдання у групах з використанням проєктного навчання. Метод проектів для вас знайомий, тож давайте подивимося, що у вас вийшло.

Студенти показують свої проекти за мотивами лірики В.Сосюри.

Історія написання твору «Любіть Україну»

Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення.

Поет часто потерпав за свої вірші. Йому навіть закидали, що він недруг українського народу. Командній лізі Сталіна — Берії - Кагановича необхідно було вбити в людях саме дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідної країни.

Патріотичний вірш «Любіть Україну»,написаний у 1944р., у 1951р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру знову перестають друкувати, він живе під загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.

Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті».

Любов до рідної землі, до Батьківщини, як неоцінений, святий скарб поет передає нам, своїм нащадкам, аби ми передали його своїм дітям.

1. Прослуховування вірша В.Сосюри «Любіть Україну» (показ відеоролика «Ведучі 1+1 читають вірш «Любіть Україну»).

2. Мовчазне читання вірша студентами з підручника

Прочитайте вірш самостійно ще раз, занурившись у чудовий світ патріотичної лірики.

Словникова робота( студенти самостійно шукають значення слів)

Купина —у біблійній міфології - кущ, який горить і якимось чудом не згорає;

зойки — крики;

пурпуровий — темно — червоний;

канонади — гучні звуки від пострілів;

багнети — ножі на рушницях.

3. Обмін враженнями від прочитаного.

Бесіда за змістом твору (Вправа «Мікрофон»)

- Чи схвилював вас вірш? Чим і чому?

- Чим для вас є ваша рідна земля, Україна ( охарактеризуйте одним словом)? (життя, щастя, радість, майбутнє, гордість, пам'ять тощо)

- Які б кольори ви використали, коли б довелося малювати нашу країну? (Учитель підсумовує відповіді учнів, демонструє малюнки).

- Який епітет використав В.Сосюра, щоб показати красу України? (Вишнева)

- Чому поет називає Україну вишневою, а її мову солов’їною? Як ви розумієте значення цих слів у тексті вірша?

- Які рядки у вірші повторюються? З якою метою? (Анафора).

- Для чого поет використовує речення з емоційним забарвленням?

- Яку роль відіграє у вірші природа?

- На підставі яких рядків можна зробити висновок про час написання вірша? Зачитайте їх вголос. ( Під час війни з фашистами).

- Доведіть, що в цих словах є підтекст, в якому висловлено прагнення українського народу до волі, до незалежності.

- До кого В.Сосюра звертається насамперед, спонукаючи до патріотичних почуттів, закликаючи любити Україну?

(Відповіді студентів).

Робота в парах гра «Склади пару»

Умови гри: поєднати епітети з аналізованого твору зі словами, до яких вони належать. Букви правильних відповідей вписати під відповідну цифру.

Визначити художні засоби у поезії В.Сосюри «Любіть Україну»

Доповнення вчителя: художніх засобів багато, вони неповторні, оригінальні, навіть несподівані за асоціаціями; відчувається велика майстерність автора у виборі рим, ритму (вони досить точні).

Пошуково — дослідницька робота

Робота в групах

I група — Виписати з тексту художні засоби, які використав автор.

II група —— Підрахувати кількість ужитого у вірші іменника «Україна» Зробити висновок.

III група — Підрахувати кількість ужитого у вірші дієслова «любити» в різних формах. Зробити висновок.(Це особливий стилістичний прийом, який виділяє головну думку.)

Виступи груп. (Викладач коригує, доповнює відповіді студентів, оцінює їх роботу на занятті)

IV. Закріплення знань, умінь та навичок

Мозковий штурм:

- З приводу чого В. Сосюра написав свій вірш?

- Чому письменник вважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і у «годину негоди»?

- Що приваблює автора вірша в Батьківщині?

- Чим необхідно довести свою любов до рідного краю?

- Якою В. Сосюра зображує Україну?

- З якою метою Україна порівнюється з купиною?

- Як у вірші згадується воєнне лихоліття?

- Чому В. Сосюра акцентує увагу на вічному зв’язку кожної людини з Батьківщиною?

- Чому ця поезія актуальна і сьогодні?

V. Закріплення знань, умінь та навичок

V. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

-Продовжіть речення.

«На сьогоднішньому занятті я дізналася про…»

Заключне слово викладача.

Поезії В.Сосюри вчать нас любити Україну, рідний край, українську мову, зміцнюють наші почуття, збагачують душу.

Ми неодмінно маємо здійснити його найзаповітнішу мрію: всім серцем, всіми своїми ділами любити нашу неньку-Україну!

VI. Оцінювання. Самооцінка та взаємооцінка.(2хв.)

VII. Домашнє завдання: Підготувати цікаві факти з життя Ліни Костенко. Вірш «Любіть Україну» вивчити напам’ять.

Аналіз вірша В. Сосюри «Любіть Україну»

( короткий конспект для студентів)

1. Рік створення: 1944. Уперше опубліковано в газетах «Київська правда» та «Літературна газета»

2. Збірка: «Щоб сади шуміли».

3. Рід: лірика.

4. Жанр: вірш.

5. Тематичний різновид: громадянська, патріотична лірика.

6. Тема: сутність України для поета (ліричного героя) й кожного українця та місія синів і доньок по відношенню до Батьківщини.

7. Ідея: заклик до всіх українців любити свою Батьківщину заради її вічного існування, а отже, і свого власного («Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!»).

8. Образи: людей: ліричний герой, українці, дівчина, юнак-, чужинці-, природи: трави, води, Дніпро, вишневий сад, верби, зорі та ін.; предметів і явищ: година щаслива, радості мить, година негоди, хмари, неопалима купина, солов'їна мова та ін.

9. Символічні образи: Дніпро, вишневий сад, неопалима купина, верби, зорі, солов'їна мова (символи України).

10. Композиція: звернення-заклик до всіх любити батьківщину в будь-яку мить — коротенькі замальовки того, у чому виявляється Україна — індивідуалізоване звернення до юнака любити Україну, адже «не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!» — індивідуалізоване звернення до дівчини любити Україну, адже «коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну») — заклик любити Батьківщину задля вічності з нею.

11. Система віршування: силабо-тонічна.

12. Віршовий розмір: 3-стопний амфібрахій

13. Строфа: чотиривірш (катрен).

14. Кількість строф: 10.

15. Римування: перехресне (абаб).

16. Художні засоби виразності: епітет; постійний епітет; порівняння; метафора; метонімія; гіпербола; фразеологізм; тавтологія; інверсія; антитеза; анафора; риторичне звертання.

План аналізу вірша

1.Тема (роздуми поета про…, розповісти про…).

2.Назвати найяскравіші художні засоби твору (епітети, порівняння, метафори і ін..).

3.Назвати стилістичні (синтаксичні) фігури (повтор, анафора, риторичні запитання, обрамлення тощо).

4.Вказати, якщо є зорові, слухові образи.

5. Визначити, якщо є, лексичні засоби (синоніми, неологізми, антоніми, застарілі слова, пестливі слова і т.ін.).

6.У яких рядках звучить ідея вірша? Сформулюйте її власними словами.

7.Який настрій створює поезія?

8.Визначте віршовий розмір та спосіб римування твору.

Лист самооцінки на уроці

Прізвище__________________________

(Оцініть себе за кожним напрямком роботи від 0 до 2 балів)

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.

Без неї ніщо ми, як порох і дим

Розвіяний в полі вітрами

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!

1944 році письменників було евакуйовано до Уфи ( столиця Башкірії). В Україні йде війна. Там Сосюра працює як кореспондент, пише свій шедевр «Любіть Україну», який надихає українців, за який у 1948 році отримує Сталінську премію. Це означає, що партія сказала: «Хорошо», що так можна любити Україну, але раптом партія у 1951 році в московській газеті «Правда» пише розгромну статтю про Сосюру, як буржуазного націоналіста, за той вірш, за який дали премію. Виникає версія, що Україна у війні, Україна в огні за Довженком, ясно, що, людина віддалена від країни, переймається її долею і на фоні цього виникає цей вірш, а насправді виник на фоні побутових речей, які нас з вами кожного дня оточують. Ось одна жінка, яка разом з ним перебувала в Уфі, каже таку річ в 44-му році: «Как я соскучилась за украинским салом». Колега, який стоїть поруч із Сосюрою ( ви уявляєте, в Україні війна і вона хоче повернутися на батьківщину не тому, що цю землю знищують, бомблять, а тому, що там класне сало, а в Уфі такого файного сала немає. Цей чоловік каже : «А за украинским народом вы не соскучились?» А вона відповідає: «Для меня родина там, где мне хорошо!» Це рве Сосюру, бо він все це чує! Він вибухає і пише рядки:

Без неї ніщо ми, як порох і дим

Розвіяний в полі вітрами…,

Потім його змушують ці рядки викинути і сказати: «Між братніх народів між садом ясним сіяє вона над віками…» .І сьогодні ми з вами вивчаємо другу версію, радянський варіант.

Сосюра кається перед партією і дістає інфаркт, не витримує серце, а перед цим ще виходить збірка «Серце», де він говорить :»Розхристане, роздерте, пошматоване, розбите!» І незабаром отри має другий інфаркт. Так закінчується життя великого ніжника, який загубився між комуністом і націоналістом. Що будь - яке хитання призводить до смерті.