Українська література - розробки уроків

Література рідного краю. Любов Геньба. Патріотичні мотиви у творчості

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю Л.Геньби, патріотичними мотивами її ліричних творів; розвивати в учнів почуття патріотизму; виховувати любов до рідної землі, до рідного слова.

Ключові компетентності:

уміння вчитися: формувати в учнів вміння, навички спілкування в колективі, уміння висловлювати судження, усвідомлення важливості шанобливого ставлення до митців свого краю.

емоційно-ціннісна: виявлення особистого ставлення до поезій, уміння передавати настрій, враження висловлювати власні судження; загальнокультурна:формування естетичного смаку, світогляду

творча: розвивати творчу уяву, викликати бажання самим писати;

Предметні компетентності:

читацька: поглиблення знань про літературу рідного краю і зокрема творчість Л.Геньби; емоційно-ціннісна: виявлення особистого ставлення до поезій, уміння передавати настрій, враження висловлювати власні судження; творча: розвивати творчу уяву, викликати бажання самим писати

Наскрізні лінії:

«Громадянська відповідальність», історія

Міжпредметні звязки: музичне мистецтво

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь на уроці літератури рідного краю.

Обладнання: портрет Л. Геньби, книжкова виставка її творів, пам’ятки, презентація, фонограма.

Хід уроку

«Буть українцем — це з вірою непорушною

Честь українця нести, як діди-козаки!»

Л. Геньба

I. Організаційний момент

II. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Бесіда:

Чи сподобалася вам пісня?

Чи хотіли б ви дізнатися більше про автора?

III. Повідомлення теми й мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Література рідного краю дає чітке уявлення про тих людей, хто на прудких гуляйпільських вітрах плекав свій талант, творив у силу своїх можливостей українську художню літературу. Гуляйпільські літературні джерела не міліють, підтвердженням цього є творчість нашої землячки, поетеси від Бога, прекрасної людини Любові Григорівни Геньби. Про себе вона говорить так: «Я живу із зовнішністю аристократки, але з душею степовички». Вірші Л. Геньби прості, відкриті, як і її обличчя, у них вона вклала душу, щоб її поезія світила й нам, читачам.

Перегляд презентації:

Геньба Любов Григорівна Дата народження: 28.02.1960 Місце народження: с. Грушеве Гуляйпільського району Місце проживання: м. Гуляйполе Мова творів: українська

Біографія

Народилася у сім’ї хліборобів. Батько - Григорій Юхимович. Мати - Леся Миколаївна.

Закінчила з відзнакою Мелітопольське училище культури у 1996 р.; за фахом - режисер масових заходів. У 2006 р. отримала червоний диплом філологічного факультету Запорізького національного університету зі спеціальності «Українська мова та література».

З 1987 працює у системі Гуляйпілського відділу культури: 1998—99 — директорка Будинку культури.

З 2003 — директорка Гуляйпілського краєзнавчого музею.

Любов Геньба очолює районне літературне об’єднання. Двері її кабінету не зачиняються для відвідувачів, молодих талантів.

1992 — вступає до Мелітопольського культосвітнього закладу, багато читає, вчить напам'ять, декламує, бере участь у конкурсах декламаторів, поетичних турнірах.

Літературна творчість

Почала писати з 1977. Друкувалася в обласних газетах, у колективних збірниках «Кроки», «Вітрила», «Великий Луг», альманасі «Хортиця».

На обласному горизонті Любу помітили іще в 1977 році. Гарно відгукнулися про неї Микола Лиходід, Анатолій Рекубрацький, Генадій Літневський. Її вірші все частіше стали потрапляти на шпальти обласних газет.

З 1992 року починається злет творчої діяльності Любові Геньби. Одна за одною виходять у світ поетичні збірки: «Грушеве» (1992 р.); «Іменем твоїм» (1995 р.); «Паралель» (1999 р.); «Повези мене у Красиве…» (2006 р.); «Душа іде на сповідь» (2006 р.); «Обвітрені сувої половчанки»(2012 р.); «Вальс бажань» (2012 р.) Ліричні вірші Геньби про кохання вирізняються музикальністю й пісенністю.

З виходом другої збірки прийнята до лав НСПУ — 1997 рік. На Запорізькому обласному телебаченні про Геньбу Л.Г. знято музично-документальні фільми «Жінка по імені Любов» (1999), «Голосом віків землі своїй молюсь» (2004). У 2003 вийшов лазерний компакт-диск «Трояндовий гріх» з піснями на вірші Геньби Л.Г.

Музика

На вірші Л. Геньби створено низку пісень у співавторстві з композитором-піснярем, Заслуженим діячем мистецтв України Анатолієм Сердюком, зокрема «Весняний вальс», «Оксаночка», «Планета віршів» та ін. «Весняний вальс» став окрасою багатьох концертів, радіо і телепередач

У 2003 р. разом із самодіяльним композитором Тетяною Бекіровою випустила компакт-диск «Трояндовий гріх».

Громадська діяльність

Активна учасниця літературно-мистецького життя району та області. Бере активну участь у виступах для воїнів ССО.

Відзнаки

1998 рік — Дипломант Всеукраїнського конкурсу читців ім. Т.Г. Шевченка у м. Києві;

2002, 2003, 2004 рік — Лауреат районного конкурсу «Людина року»;

2003 — нагороджена регіональною медаллю «За заслуги перед Гуляйпільським районом»;

2005 — Дипломант Всеукраїнського фестивалю ім. Нестора Махна;

2006 — ім’я Л. Геньби внесене до енциклопедії сучасної України; том №5;

2007 — Лауреат VI обласного конкурсу «Господиня свого краю»;

2007 — Лауреат обласної премії за досягнення у розвитку культури Запорізького краю;

2008 — нагороджена Почесною грамотою обласної ради за значний особистий внесок у розвиток культури;

2009 — внесена до енциклопедії «Відомі люди України»;

2009 — нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України, Почесною грамотою Міністерства культури і туризму та Центрального комітету профспілки працівників культури України за;

2009 — нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України за розвиток туристичної діяльності;

2010 — нагороджена Почесними грамотами Запорізької обласної державної адміністрації та Запорізької обласної ради за великий внесок у розвиток культури та духовності запорізького краю;

2012 — нагороджена ювілейною медаллю «90 років Гуляйпільському району»;

2013 — нагороджена грамотою обласної державної адміністрації за розвиток культури і духовності;

2014 — нагороджена грамотою районної державної адміністрації за особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток району, активну життєву та громадську позицію. Занесена на районну дошку пошани;

2019 - нагороджена орденом «За розвиток Гуляйпільського краю».

Учитель: У поезіях життєвих почуттів чуються глибоко патріотичні мотиви, бо ми — українці, нащадки того народу , який має глибоке коріння, яке живить нас сьогодні.

Я звідси починаюсь як народ…

На цій землі не оскверни мене,

Бо тут дідів моїх живе коріння,

Тут досі ще живуть їх білі тіні

І дихають,як визрілий ранет.

Над грушею знайомий молодик

Колише голубий туману голос.

Тут ми споконвіків піснями молимось,

Поглянь, у травах їх живі сліди!

Сюди лиш з чистим помислом ввійди,

Душею й тілом так, як на причастя.

І степ розстелить рушники квітчасті,

Зайди на них — і станеш молодий.

Я звідси починаюсь як народ,

Земля моя свята — жива ікона,

Тут все про мене зна сусідський сонях,

А він ясний, як сонце й сам Господь.

Словникова робота. «Будь уважний до слова».

Осквернити — порушити чистоту святості когось чи чогось, опоганювати, глумитися над високим, чистим.

Ранет — південний високоякісний сорт яблунь.

Причастя — християнський обряд , під час якого віруючі , уживаючи хліб і вино. Стають причетними до вічного життя.

Пошуково-дослідницька робота в групах.

Визначити художні засоби в поезії «На цій землі не оскверни мене».

1 група визначає порівняння.

2 група визначає метафоричні вислови.

3 група визначає епітети.

Учитель: Батьківщина… Немає такої людини, яка б не любила свій рідний край, ту землю, де вона народилася, де живе бабусина казка, де й досі лунає мамина пісня, де бере початок зрадлива і щаслива, нещасна і прекрасна доля. Підтведженням цього є поезія «Земле рідна моя…».

Земле рідна моя, діда-прадіда пам’ять,

За тобою — роки, за тобою — віки!

Це про тебе рядки душу відчаєм палять,

Бо до бою стають козаки.

І болиш ти мені і сусіду Івану,

На Вебівському кряжі, бочанцям болиш

І солдату АТО, що ніколи не скаже,

Як у вічність пішов , щоб лишитися жить.

Земле, з рук твоїх п’ю материнське причастя,

Що везуть волонтери крізь кулі і дим!

Ми з тобою єдині і в горі, і в щасті,

Бо одна ти — з роси і води.

( фото м. Гуляйполе з висоти пташиного польоту)

Словникова робота. «Будь уважним до слова».

Вербівський кряж — узвишшя на західній околиці м. Гуляйполе, однойменну назву носить Вербівська сотня з часів заснування міста.

Бочанці — похідне від назви Бочанська сотня.

Проаналізуйте вірш за схемою

Тема
Ідея
Художні засоби

Учитель: 2014 рік… Події на Донбасі назвуть антитерористичною операцією. Не залишать вони байдужою Любов Григорівну, бо син пішов на Схід військовим лікарем, тож материнське серце боліло за сина і пишалося ним. І як наслідок — її поезія, яка увійшла до зірки «На гостинах у долі», переповнена любов’ю і тривогою, надією і сподіваннями, страхом і гордістю за вчинок сина.

- Сину, іде війна!

Стогне земля з яворами.

Сину, що буде з нами?

-Мамо, ніхто не зна!

-Сину, летять літаки,

З неба летять у вічність…

-Мамо, ще буде січа

І обеліски й горбки…

-Сину, моє дитя!

Мріє моя єдина!

-Мамо, ти в мене одна!

Ти — це моя Україна!

Мамо, іду… Прости…

- Сину, на хрестик до тіла…

-Мамо, все краще — ти,

Світ, що любити навчила!

-Сину, моє дитя!

Боже святий, відпускаю…

Бо Україна одна

В серці із краю й до краю.

У війни немає обличчя,

А тільки очі і губи, перепалені болем.

У війни немає обличчя,

Тільки зморене тіло і скалічена доля.

У війни немає обличчя,

Лише дим і пилюка у жилах.

Ця війна 21 сторіччя собою накрила…

Він був там, куди не доходили мої СМС,

Він був там, куди долітали тільки молитви матерів…

Проводжала хлопчика… Повернувся воїн, мужчина…

Це - не сон, це - не сон, син прийшов із війни!

Я ж години чекання у серці носила

І у бога високого долі просила:

«Повертайтесь живими, синочки, сини!»

Обмін враженнями від почутих поезій.

1. До якого виду лірики належать ці уривки? Свою думку обгрунтуйте.

2. Які почуття, настрої переважають у поезіях?

3. Які образи й деталі в поезіях найвиразніші, швидко запам’ятовуються?

IV. Підсумок уроку.

1. Поясніть значення епіграфа нашого уроку:

«Буть українцем — це з вірою непорушною

Честь українця нести, як діди-козаки!»

2. Рефлексія.

- мені сподобалося…

- мене захопило…

- я спробую…

- поезія Л.Геньби — це…

Учитель: Сьогодні ми побували в чарівному світі поезій, які примушують нас задуматися над життям, тамують біль, вселяють надію. Я сподіваюся, що ваші серця наповнилися щедрістю, любов’ю до рідного краю, гордістю за свій народ.

V. Оцінки за урок

VI. Домашнє завдання

Ознайомитися з поетичними творами Л.Геньби.

Вивчити одну поезію напам`ять