Українська література - розробки уроків

Філософсько-міфологічна основа роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука (повість-преамбула та збірка новел «Голос трави»). Особливості композиції. Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки й демонічної сили, трагізм)

Всі публікації щодо:
Гаврош Олександр

Очікувані результати:

Предметні компетентності: знання змісту роману-балади «Дім на горі»; аналіз особливостей композиції, рис бароко у творі; розрізнення різновидів епічної великої прози.

Ключові компетентності: розвиток абстрактного мислення; поповнення власного словникового запасу; зіставлення специфіки розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; віднаходження необхідної інформації у підручнику й інших друкованих і електронних джерелах, критичне її осмислення; виокремлення головного та другорядного; аналіз, систематизація й узагальнення її у формі таблиці, схеми тощо; визначення меж власного знання і незнання, нового знання й уже відомого; проведення аналогії із сучасним життям.

Емоційно-ціннісне ставлення: усвідомлення та пояснення особливостей «химерності» оповідної манери; визначення значення твору для української літератури.

Тип уроку: урок-літературознавче дослідження.

Обладнання: текст роману В. Шевчука «Дім на горі», опорна схема «Валерій Шевчук», таблиця «Жанрова своєрідність роману «Дім на горі», сигнальні картки.

План уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з опорною схемою.

2. Словничок теоретико-літературних понять.

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Коментар учителя.

2. Робота в зошитах.

ІІІ. Літературознавче дослідження.

1. Слово вчителя з використанням сигнальних карток.

2. Проблемна бесіда.

3. Робота з сигнальними картками.

4. Складання таблиці «Жанрова своєрідність роману».

5. Коментар учителя.

6. Евристична бесіда.

7. Робота в зошитах за сигнальними картками.

ІV. Підсумок уроку.

1. Формулювання висновків.

2. Оцінювання з мотивацією.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота з опорною схемою

З метою кращого і глибшого розуміння тих мотивів, якими керується автор і в житті, і в письменницькій діяльності, пригадаємо біографічні відомості про В. Шевчука. Бо через авторське бачення ми розуміємо ідейно-тематичний зміст твору, сприймаємо його героїв. Своєрідною допомогою у виділенні ключового вам стане опорна схема-конспект, яка є на дошці.

- Що ви знаєте про родовід В. Шевчука? В яких умовах він виховувався? Хто впливав на формування його світогляду?

- Якими були його захоплення? Якими рисами імпонували Шевчукові його літературні вчителі І. Франко, Г. Сковорода?

- Яким був письменницький дебют? Які проблеми насамперед цікавлять цього митця?

- Що це за період «внутрішньої еміграції» в житті В. Шевчука? Чому письменника переслідувала правляча тоталітарна влада й він упродовж тривалого часу не міг вільно друкувати свої твори?

- Що ви можете сказати про його світоглядну позицію і як, на вашу думку, вона впливає на його творчість?

- Яку творчу історію створення роману «Дім на горі» розкрив нам на минулому уроці сам автор? Чим вона унікальна?

2. Словничок теоретико-літературних понять

- В. Шевчук своєму творові «Дім на горі» дав підзаголовок «роман-балада»? Пригадайте, який жанр називаємо літературною баладою. (Балада — це ліро-епічний твір фантастичної, історико-героїчної чи соціально-побутової тематики з драматично напруженим сюжетом, що має фольклорну основу.)

- Які ознаки балади як жанру ви можете назвати? (Фантастичний напружений сюжет; зображення однієї події з життя головного героя; фольклорна основа; висока емоційність; нетривалий час подій; невелика кількість дійових осіб; стислість, малий обсяг; драматична, часто несподівана розв’язка; присутність оповідача; віршована форма.)

- Наведіть приклади творів світової літератури, у яких наявні риси балади. («Рибалка» П. Гулака-Артемовського, «Причинна», «Тополя», «Утоплена» Т. Шевченка, «Рукавичка» Ф. Шіллера, «Пісня про віщого Олега» О. Пушкіна, «Вільшаний король» Й. В. Гете, «Вересовий трунок» Р. Стівенсона та ін.)

- Дайте визначення теоретико-літературному жанру «роман», назвіть його різновиди та жанрові ознаки. (Епічний твір, місткий за обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Головними структурними елементами є розповідь та творений нею уявний світ у просторі й часі, населений персонажами, наповнений подіями, укладеними в сюжет. Крім оповіді або розповіді, роману властива пряма мова персонажів, описи, авторські відступи. Його жанрові різновиди: соціальний, сімейно-побутовий, соціально-побутовий, історичний, філософський, сатиричний, пригодницький, біографічний, науково-фантастичний та ін.)

- Пригадайте визначення «химерного» роману, назвіть представників цього жанру в українській літературі. («Химерний» роман — різновид сучасної філософської прози з вагомим інтелектуальним началом, яка характеризується наявністю умовних форм для відображення дійсності. Термін «химерний» з’явився в 1958 р. разом із романом О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця». Витоки химерного роману сягають іще «Енеїди» І.П. Котляревського, яка утвердила в українській літературі нові принципи художнього освоєння дійсності, народний світогляд. Близькими є також «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка, «Марко у пеклі» О. Стороженка, «Співомовки» С. Руданського, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського, «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя.)

II. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності

1. Коментар учителя

Ми продовжимо роботу над творчою спадщиною Валерія Шевчука, зокрема проаналізуємо жанрові особливості роману-балади «Дім на горі» та визначимо специфіку композиції цього твору. З’ясуємо, з якою метою автор вдається до використання традицій європейської балади та чому так оригінально подає композицію твору.

2. Робота в зошитах

Запишіть дату, тему уроку: «Філософсько-міфологічна основа роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука (повість-преамбула та збірка новел «Голос трави»). Особливості композиції. Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки й демонічної сили, трагізм)».

III. Літературознавче дослідження

1. Слово вчителя з використанням сигнальних карток

Розвиток сучасної української прози характеризується використанням умовних форм відображення дійсності. Саме це спричинило звернення письменників до «химерної» прози. Уже не раз робилися спроби визначити домінантні атрибути цього різновиду прози. Дослідники вважали характерною для неї творчу орієнтацію письменників на фольклорні традиції, трансформацію в нових художніх формах народних легенд і казок. Саме тому в «химерних» творах знаходимо фантастичні елементи, які майстри вдало поєднують із реальністю. Валерій Шевчук у творі «Дім на горі» поєднав жанрові ознаки роману й балади, визначивши його жанр як «роман-балада». Саме цей твір, на думку багатьох дослідників, вважається показовим для цілої творчості Валерія Шевчука, «апогеєм мітологічної прози» письменника.

2. Проблемна бесіда

- Чому роман-баладу В. Шевчука «Дім на горі» називають експериментальним? (Своєрідна жанрова структура — роман-балада, проте національні засоби химерного роману з’являються із зовсім новими функціями.)

- Чим був зумовлений вибір саме такого жанру? (Це дало можливість письменнику вирішити завдання літератури — вивести сучасну українську прозу на світовий рівень. «Дім на горі» став аргументом про життєздатність, природність, нормальність і рівноправність української літератури.)

- У чому полягає специфіка побудови роману? (Твір складається з двох частин: повісті-преамбули «Дім на горі» та циклу новел-притч «Голос трави», що ніби створюють своєрідну метафору всього того, що відбувається у домі на горі. Дві частини, хоч і є цілісним твором, однак можуть існувати незалежно одна від одної.)

3. Робота з сигнальними картками

4. Складання таблиці «Жанрова своєрідність роману»

- Поясність своєрідність та доцільність композиції твору. (Поєднання розповіді про сьогодення (дійсність) з фольклорними, зануреними в сиву давнину, історіями. Це одна з характерних ознак «химерної» прози.)

- Яким чином у творі поєднуються реальність і фантастика? Відповідь обґрунтуйте. (Тринадцять оповідань другої частини «Голос трави» в алегоричній, замаскованій формі розповідають про реальне життя. Фольклорно-міфологічна їх основа виконує роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази були невід’ємною частиною світовідчуття наших предків, привносили в нього своєрідну духовну корекцію. Тому так тісно переплетено тут реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними.)

- Які ознаки роману ви можете виділити?

- Прокоментуйте, у яких епізодах роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука найбільш яскраво простежуються жанрові ознаки балади.

5. Коментар учителя

Своєрідність побудови твору проявляється ще й у тому, що в романі переплетені два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить. Йдучи цією дорогою, людина все одно приходить додому. Піднімаючись до будинку, що височіє на горі, недавній фронтовик, директор школи Володимир, навіть не підозрює, що у тому домі він знайде спокій і душевну гармонію. Хлопець, син Галини Іванівни, повертається додому через сімнадцять років, що нагадує біблійний сюжет про блудного сина. Цей дім є надійною основою, фортецею, де зберігається духовність. Із мотивом дороги пов’язана й різниця між втіленнями жіночого та чоловічого начала. Жіноча доля — чекати й терпіти, чоловіча — шукати свою дорогу та повертатися.

6. Евристична бесіда

- Роман-балада «Дім на горі» В. Шевчука — це твір про кохання чи любов? Відповідь аргументуйте. (Це — твір про любов: складне почуття, що містить у собі кохання, почуття рідної землі, дому, що символічно уособлює спокій, рівновагу духу, уміння бути небайдужим, прагнення освітити своє видноколо святим і високим вогнем творчого осяяння, — той стан, що його однаково переживає козопас Іван та його онук.)

- Визначте провідну тему та ідейне спрямування твору.

- Яким чином В. Шевчук застосовує ідею української літератури бароко для розкриття провідної думки роману? (Головна ідея — ідея спільного блага, у «Домі на горі» ніхто з головних героїв не кривдив свого ближнього, кривдники, якщо і з’являлися, то з мороку, знічев’я.)

- У який спосіб автор доносить до читачів ідею «добра»? (Автор використовує елементи утопії. У романі все утопічно врівноважено: зроби добре собі — всім добро буде, зроби всім добре — собі добро зробиш. За цим писаним і неусвідомленим законом живуть і діють персонажі роману, утримуючи завдяки цьому гармонійну рівновагу: високого і низького, любові та байдужості, осілості й мандрів, чоловічого й жіночого.)

7. Робота в зошитах за сигнальними картками

ІV. Підведення підсумків уроку.

1. Формулювання висновків.

Видатний митець сучасності філософськи осмислив людину і її участь у боротьбі добра зі злом, любов і щастя, що становить гармонію й відповідність. Герой Шевчука любить земне й звичайне, а водночас спрагло тягнеться до чогось небесного, вічного.

- У чому полягають особливості композиції роману-балади «Дім на горі»?

- Чим було зумовлено вибір оригінального жанру твору?

2. Оцінювання з мотивацією

V. Домашнє завдання

Повторити відомості про літературу бароко, поняття про притчу, притче вість, символічність.

Дібрати цитати для характеристики образів роману; простежити барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного в романі) (для всіх).

Скласти логічні схеми, таблиці до роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука (творчий рівень).