Українська література - розробки уроків

«Дім на горі» - роман-балада про любов. Ідея формування особистості через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, за умови, що вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а й слідує передусім за почуттями

Всі публікації щодо:
Гаврош Олександр

Очікувані результати:

Предметні компетентності: знання змісту роману-балади «Дім на горі»; аналіз особливостей сюжету та фабули, рис бароко у творі.

Ключові компетентності: розвиток абстрактного мислення; поповнення власного словникового запасу; зіставлення специфіки розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва; віднаходження необхідної інформації у підручнику й інших друкованих і електронних джерелах, критичне її осмислення; виокремлення головного та другорядного; аналіз, систематизація й узагальнення її у формі таблиці, схеми тощо; визначення меж власного знання і незнання, нового знання й уже відомого; проведення аналогії із сучасним життям.

Емоційно-ціннісне ставлення: (усвідомлення та пояснення притчевості й символічності роману; визначення значення твору для української літератури).

Тип уроку: психологічне дослідження.

Обладнання: текст роману В. Шевчука «Дім на горі», опорна схема «Творчий метод Валерія Шевчука», таблиця «Символи в романі «Дім на горі» В. Шевчука», таблиця «Реальні й алегорично-символічні образи роману «Дім на горі», сигнальні картки, ілюстрації образів-персонажів твору.

План уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда-літературна довідка.

2. Робота з сигнальними картками.

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Коментар учителя.

2. Робота в зошитах.

ІІІ. Літературознавче дослідження (характеристика образів).

1. Слово вчителя з елементами бесіди.

2. Постановка проблемного завдання.

3. Дослідницький практикум.

4. Робота в зошитах за сигнальними картками.

5. Коментар учителя.

6. Творча робота «Пошукове читання».

7. Робота дослідницьких груп.

8. Заповнення опорної таблиці «Символіка роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука».

ІV. Підсумок уроку.

1. Робота з логічною схемою «Творчий метод В. Шевчука».

2. Розв’язання проблемного завдання.

V. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда-літературна довідка

- Як ви вважаєте, що в цьому світі є незбагненним? Що не піддається поясненню, простій логіці, є загадковим і незвичайним?

Для В. Шевчука таким незбагненним є душа людини в різних її вимірах, різних іпостасях. Події зовнішнього світу, який оточує людину, то лише необхідне тло, на якому художньо досліджується внутрішній духовний світ його героїв.

- Пригадайте, яка літературна традиція особливо вплинула на творчість В. Шевчука? (Традиція бароко)

- Назвіть особливості літератури бароко. (Основні риси літератури бароко — висока оцінка оригінальності й переобтяження творів стилістичними прикрасами, гіперболами й антитезами.)

- Роману «Дім на горі» властива притчова манера оповіді. Дайте визначення поняттю «притча». Які її головні ознаки? (Притча — повчальна алегорична розповідь, у якій фабула підпорядкована моралі. У структурі притчі лежить інакомовний сюжет й інакомовні образи)

- Як ви розумієте поняття «притчевість» і «символічність». Чи близькі вони?

В індивідуальному стилі В. Шевчука переважають усе-таки риси необароко, певного культурного світогляду, що є продовженням традиції українського бароко в нових умовах. Письменник трансформував теми, мотиви, ідеї бароко в сучасному вираженні довколишнього світу, людини в цьому світі, а також внутрішнього світу людини. Його герой, як і людина бароко, часто загадковий, дивакуватий, ніби не від світу цього. Його оточує суперечливий світ, незрозумілий і несприйнятливий. Він має тіло й душу, переживаючи при цьому роздвоєність, його переслідує внутрішній драматизм, який очищує душу, підносить її над буденністю.

2. Робота з сигнальними картками

ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

1. Коментар учителя

Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над аналізом сюжету роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука, спробуємо визначити барокові притчові мотиви й символи, а також окреслити жіноче й чоловіче начало в творі.

2. Робота в зошитах

Відкрийте зошити й запишіть дату й тему уроку: «Роман-балада «Дім на горі». Жіноче й чоловіче начало у творі. Глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу героїв. Демонологічні мотиви й символи роману. Майстерність у використанні біблійних образів і народних легенд. Особливості стилю В. Шевчука».

ІІІ. Психологічне дослідження (характеристика образів).

1. Слово вчителя з елементами бесіди

Сюжетна канва роману «Дім на горі» є динамічною, напруженою, захоплюючою, бо в кожній із 13 новел другої частини роману діють загадкові демонічні сили (домовики, відьми, чорти, перелесники, злі духи). Вони є невід’ємною часткою того світу, який оточує людину, спонукає її до протистояння, боротьби.

- Визначте сюжетні лінії у творі. Чим пояснюється розгалуженість сюжету роману? (Поєднання реального і фантастичного. Напруга між реальним і фантастичним — романтичними елементами розповіді — віддзеркалюється також у часовій структурі першої частини.)

- Визначте головні сюжетні лінії першої частини роману. За якими критеріями ви робили такий поділ?

Три оповідання — три сюжетні лінії

- Яким чином авторові вдається ускладнити сюжет? З якою метою митець ускладнює сюжет? (Кожній розповіді характерний рух уперед і назад у хронології, що дезорієнтує читача. Це дає можливість читачеві порівнювати і робити певні висновки щодо героїв роману.)

- Чому підпорядкована основна фабула роману? (Реакції жінок на спокуси джигунів (Галя)та дженджуриків (Оксана — донька Галі.)

2. Постановка проблемного завдання

- Доведіть, що дім на горі - це фортеця духовності, душі та прекрасного.

3. Дослідницький практикум

- Яка спільна риса об’єднує всіх героїв — чоловіків і жінок? (Вони, на перший погляд, прості люди, зі звичайними людськими проблемами, але водночас у їхнє життя втручаються потойбічні надприродні сили, саме про них ми дізнаємося з розмови бабусі з Галею.)

- Визначте, що об’єднує і що різнить козопаса Івана та Хлопця? (Козопас Іван — один із тих, хто народився в домі, один із його нечисленних мужчин. Він, як і його образне відображення Хлопець, - носій творчого начала. Результат Іванового довголітнього вивчення світу людей — образна наука людям. Не набридати нею людям, а залишити їм у спадок — так розуміє свою життєву місію козо пас і виконує її цілком. Хлопцеві угодовану таку ж долю. Його історія — начебто нерозказана частина історії дідової: він оселяється в дідовому домі, навіть із дружиною вперше любиться на тій-таки галявині, повній квітів і бджіл, де свого часу побував з Марією Іван.)

- Як ці образи пов’язані з легендою дому на горі? (Ці люди народжені від пришельців, які з’явилися на горі невідь-звідки і спокушали юних красунь.)

- Чому автор порівнює чоловіків-звідників із сірим птахом? Що символізує цей образ? (Чоловіки, які з’являлися час від часу у вигляді сірого птаха, залишали по собі дітей і зникали, такі собі «зальотники». Можливо, образ людини-птаха з’явився з етимології самого слова «зальотник». Сірий птах символізував чоловіка, що відрізняється непостійністю в почуттях та вчинках.)

- Як автор ставиться до героїнь-жінок? Чому митець переходить на бік жінки-грішниці? (Ії гріх — не слід жіночої зіпсованої натури, це її невдала любов, якій вона віддалася всім серцем. Жінка — зраджена у світі, у своїй любові, чистій та відданій першій любові.)

- Чи може жінка-грішниця розраховувати на справжнє щастя? (Так, це ми бачимо на прикладі головної героїні Галі, якій доля послала не тільки чоловіка-звідника — «зальотника», а й інтелігентного, спокійного, розумного чоловіка — Володимира.)

- Які випробування випали на долю героїні?

- Чи така ж доля випала її бабусі? Чим вона відрізняється? (Бабуся Галі — третій головний персонаж роману, який належить до жінок твердих; до неї свого часу теж прилітав отакий собі «зальотник», якого вона «відшила» у такий спосіб, як зробила її правнука Оксана — донька Галі. Стара не цікавиться бібліотекою свого дому — це для неї необхідна річ, як, зрештою, і присутність чоловіків. Вона немилосердна і вередлива, але по-справжньому мудра. Пустила у світ одну тільки дитину, і дочка (мати Галі) — та бліда її копія, власне, тінь, а не людина, - колись вона жила й безвісно розчинилася, також позбавлена видимого творчого духу, адже й вона не согрішила. Так, з дочки стара зуміла витворити тінь, але вчинити так з онукою їй аж ніяк не вдалося.)

- З якою метою бабуся розповіла Галі легенду? (Легенда про чоловіків-блудяг та чоловіків-зальотників, здається, і була створена старою, щоб утримати Галю й захистити її. Так стара воює за лад і спокій у домі й витрачає задля цього відчайдушно-шалену енергію свого розуму й серця; вона таки примушує повірити у свою легенду. Стара хоче перелити себе в онуку, хоче закріпити в ній свій дух.)

- Що уособлює легенда дому на горі? (Жіночу долю: щасливу та нещасливу жіночу долю, пов’язану з чоловіками.)

4. Робота в зошитах за сигнальними картками

5. Коментар учителя

Досліджуючи розуміння автором жіночої та чоловічої психології, можемо зробити висновок, що В. Шевчук дуже тонко розуміє психологію жінки. У творі жіночі образи відтворено настільки реалістично, що кожен із них є влучним відтворенням певного жіночого типу. З однаковою майстерністю автору вдалося відтворити і психологічні шукання юної дівчини і віковічний досвід та мудрість старої бабусі.

У Шевчука жінка — охоронниця вічних цінностей, захисниця домашнього вогнища. Вона — володарка мудрості, спадкоємиця глибинних традицій, яка генетично закодована бути богинею і водночас берегинею. Це — образ-символ вірної дружини, бездоганної матері, гарного педагога.

Чоловічі ж образи є більш лаконічніші, збірні. Так збірним образом є образ джигуна — втілення егоїстичності та чоловічої непокори. Образ Володимира уособлює м’який чоловічий характер, це приклад справжнього, працьовитого, надійного, мужнього чоловіка.

6. Творча робота «Пошукове читання»

Усне малювання (бажано пофантазувати і підтвердити свої думки рядками з твору, якими ви уявляєте собі Хлопця, козопаса Івана, Галину, Оксану, стару бабу, Дівчину та демонологічних істот)

Можливо такими?

7. Робота дослідницьких груп

1 група — «Барокові притчові мотиви та символи у творі».

Учні знаходять притчеві символи й мотиви в романі, аргументуючи свої знахідки.

Прогнозований результат. Сюжет твору «учуднений» багатьма засобами. Важливе значення має у ньому символіка, зокрема кольорів (синій, сірий, жовтий, зелений), образів, як реалістичних, так і умовно-фантастичних. Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули і циклу «Голос трави» з тринадцяти новел. Цікаво, що новел саме тринадцять: містична тканина твору дає підстави говорити про невипадкову наявність цього магічного числа.

Мотив «парування» демона з людиною є типовим у фольклорі. Сам письменник продовжує цю тему в другій частині, в новелах «Перелесник», «Панна сотниківна», «Відьма», змінюючи лише зовнішній вигляд потойбічного спокусника.

Містичним є також лейтмотив синьої дороги в першій частині твору. І символіка синього кольору, і мотив дороги запозичені з фольклору. В.Шевчук зливає ці два поняття в цілісний образ, що синтезує вищі емоції й раціоналізм, рух у безмежність, спроби самопошуку. Мотив синьої дороги певною мірою перегукується з пошуком синього птаха в бельгійського драматурга М. Метерлінка.

Більшість сюжетів циклу «Голос трави» запозичені з фольклорно-фантастичних і міфологічних оповідей. Вражає подібність деяких новел до Лесиної «Лісової пісні», теж створеної на фольклорному ґрунті.

Мотив самотності водночас є прокляттям та благом. Відчуття самотності переживають усі герої твору, в різний час і за різних обставин вона відіграє свою роль.

Мотив блудного сина, заснований на біблійній притчі, передає горе вигнання з рідного дому-фортеці, своєрідну втечу від світу, від себе і радість повернення — знаходження себе, пізнання законів природи і світу. Символ дому в поєднанні з цим мотивом означає своєрідне благо, фортецю, міцну основу, а дорога, яка веде з цього дому, — прокляття.

2 група — «Притчевість образів роману»

Притчевість — це така якість художнього твору, що виявляє завуальоване, приховане в тексті, його вихід на морально-етичну та філософську проблематику на високому рівні узагальнень. Притча ілюструє важливу ідею, торкаючись проблем моралі, загальнолюдських законів.

Учні коментують повчальне значення образів роману, поданих у таблиці, доводячи цитатами з твору.

Реальні та алегорично-символічні образи роману «Дім на горі»

8. Заповнення опорної таблиці «Символіка роману-балади «Дім на горі» В. Шевчука»

Учні колективно з’ясовують значення образів-символів твору, результати заносять у таблицю.

ІV. Підсумок уроку.

1. Робота з логічною схемою «Творчий метод В. Шевчука»

2. Розв’язання проблемного завдання

Розкриємо символічне значення назви роману. (Так, ми довели, що Галя — властителька дому, який творить красунь та митців. Хлопець — носій творчого начала, незвичність мислення і почуттів, які ми відчуваємо з перших сторінок роману. Дім на горі є фортецею духовності, душі та прекрасного.)

V. Домашнє завдання.

Повторити теоретичний матеріал з теми «Життєвий і творчий шлях В. Шевчука». Проаналізувати значення кольорів у романі «Дім на горі» (для всіх).

Написати власну змінену, доповнену, перероблену версію твору (творчий рівень).