Українська література - розробки уроків

М.Коцюбинський «Дорогою ціною». Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Протест Остапа та Соломії проти кріпосницької наруги

Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Предметні компетентності: учні продовжують знайомитися із ідейно-художнім змістом «Дорогою ціною» (II, III частини); на прикладі героїв твору з’ясовують розв’язання проблеми волі людини та можливості її здобуття;

розвивають навички роботи з текстом епічного твору; усне мовлення, логічне мислення, пам’ять, спостережливість; вміння робити власні висновки, аналізуючи вчинки героїв;

виховують повагу до краси глибокого почуття кохання, мужності, сили волі як рис характеру, що необхідні для боротьби зі злом, любов до художнього слова.

Ключові компетентності: учні висловлюють судження ; твердо але алегорично відстоюють свої погляди в дискусії; розвивають уміння витягати користь із досвіду; уміння вирішувати проблеми; організовувати взаємозв'язок минулих і дійсних подій; показувати стійкість перед труднощами;

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Форми роботи: робота в групах «Віднови послідовність», робота в парах, літературний диктант, сенкан, коментоване читання, евристична бесіда, інтерактивні вправи: «Асоціативний кущ», «Незакінчене речення», «Демонстраційна модель»

Обладнання: текст повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною», мультимедійна презентація, літературний диктант, роздатковий матеріал

«При своїй небозі добре і в дорозі…»

Усна народна творчість

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Слово вчителя:

Доброго дня я вам бажаю,

Багато цікавого, любі, теж маю,

Хай настрій весняний нам допоможе,

І хай попрацюємо більше, ніж можем.

Слово вчителя:

Шановні восьмикласники! Сьогодні ми з вами відправимося у чудову подорож сторінками повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною». Наша подорож буде не лише літературна, а й уявно зображена на карті, де кожна зупинка підготувала нам випробування-завдання, котрі і допоможуть нам дізнатися, чому ж людство так цінує волю. Отож, почнемо!

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень учнів або підготовка до сприйняття нової теми.

1. Робота з епіграфом уроку.

Епіграфом сьогоднішнього уроку представлені слова, взяті із народної творчості:

«При своїй небозі добре і в дорозі…»

Ці слова використовуємо не лише ми при роботі із твором М.Коцюбинського, а й сам автор у повісті. А скажіть мені чи пам’ятаєте ви за яких обставин ким і коли саме була використана ця приказка? (Відповідь: Цю приказку використовує сам автор при ліричному відступі-роздумі над втечею Соломії та Остапа, виправдовуючи їхній вчинок. Цими словами письменник ще раз наголошує, що навіть у найскрутнішій ситуації людям легше жити із рідною душі людиною.)

Аналізування ключового слова уроку «ВОЛЯ»

Українці завжди відстоювали права вольності і свободи свого народу. Про це свідчить і державна символіка нашої країни. Коли ми розглянемо герб — Тризуб, то можемо пригадати, що у ньому зашифровано слово «Воля».

З давніх-давен український народ боровся за волю і кращу долю для себе та наступних своїх поколінь. Усім вам знайоме слово свобода чи воля. Пропоную скласти сенкан до слова «ВОЛЯ», яке виступає сьогодні у нас ключовим. Візьміть підготовані картки і запишіть на них свої сенкани.

(Картки у вигляді квітів прикріплюємо до зображеної на аркуші гілки)

Ця заквітла гілочка буде першим кроком до весняної картини нашого уроку. Бо весна — це воля для оновлення та свободи розвитку всього на землі: і рослин, і тварин, і, звичайно, людей.

2. Перевірка домашнього завдання.

Літературний диктант «Життя і творчість М. Коцюбинського»

1. Місто народження Михайла Коцюбинського. (Вінниця)

2. Що змалку полюбляв Михайлик, подорожуючи з сім’єю селами і містами Поділля? (Красу природи)

3. Де навчався майбутній письменник після закінчення двокласної школи? (У Шаргородській духовній школі)

4. Заняття Михайлика, яким він захоплювався у позашкільний час. (Малював тушшю портрети Добролюбова, Бєлінського, Чернишевського)

5. Через що М. Коцюбинському не довелося навчатися у Кам’янець-Подільській семінарії? (Через важкі матеріальні умови сім’ї)

6. За що Михайла Михайловича було заарештовано? (За зв’язок із народовольцями)

7. Скільки мов знав письменник? (Дев’ять — українську, російську, польську, французьку, італійську, румунську, татарську, турецьку і циганську)

8. Основне заняття М. Коцюбинського до 1892 року. (Учителювання)

9. Місто, в якому митець написав твір «Дорогою ціною». (Чернігів)

10. Російський письменник — друг М. Коцюбинського (М. Горький)

11. Кому належить фраза: «Коцюбинський розширив обрій української повісті»? (І. Франку)

12. Де працював Михайло Михайлович, перебуваючи у Бессарабії та в Криму? (У філоксерній комісії, яка боролася з виноградними шкідниками)

13. Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Інсценізація уривка твору «Дорогою ціною»

- То ти, Остапе?

- Я, Соломіє.

- Що ж воно буде?

- А що ж буде?.. Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились… От бачиш — сакви… Бувай здорова, Соломіє…

- Тікаєш… покидаєш мене…І отсе я лишуся сама з тим осоружним чоловіком… Ні, тікай, тікай, Остапе. Коли б ти знав, що робиться у горницях: пан біга по хаті, мов скажений. «Бунтар, кричить, гайдамака! Він мені людей Баламутить!.. Покликав осавулу: «Веди мені зараз Остапа Мандрику…»

- Так…

- «З живого шкуру здеру, чисто оббілую… Я ж йому пригадаю, гайдамаці, Кодню…»

- Так…

- «В некрути, каже, оддам…» А паня біла, біла трясця трясе її, а вона руки заломила та: «Ромцю, каже, тікаймо звідси, бо ті хлопи заб’ють нас, як мого дідуся в Умані…» Тікай, Остапе, тікай, серце… Спіймають — катуватимуть нелюди, живого не пустять…

- Враг його бери …Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди… Бувай здорова, Соломіє…

- Перелазь, хоч попрощаємося.

Остап перекинув через тин, за яким стояла Соломія, сакви і сп’явся на тин. На нічному небі виткнулась ставна парубоча постать і зникла по хвилі в густих бур’янах по той бік тину.

- Ну, та й кропива ж тут, чисто попікся. Де ти, Соломіє? Поночі й не видко.

- Ось я … - і перед Остапом зачорніла велика, як на доброго мужика постать. — Ходім до ставка, посидимо під вербами…

- Ти ж кудою подасися, Остапе?

- Та мені аби на Чорний шлях, а там уже якось воно буде… там напутять уже…

- Ну, то не йди, голубе, селом, щоб не побачив хто… Я тебе духом перехоплю на човном на той бік, а там чагарником, полем — та й вийдеш на шлях. Так безпечніше буде…

IV. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

Слово вчителя:

Саме так і сталося. Переправила Соломія Остапа через річку на човні, а сама пізніше теж за коханим помандрувала. Сьогодні ми з вами розглянемо детальніше суть вчинку головних героїв повісті — їхню втечу від панських знущань та шукання власної долі. Запишіть тему уроку: «М. Коцюбинський «Дорогою ціною». Проблема волі людини та можливостей її здобуття. Протест Остапа та Соломії проти кріпосницької наруги».

Завданнями нашого уроку буде ретельно обдумуючи кожен крок перебратися із рутини панського гніту у вільне та щасливе життя вільної людини.

Предметно-дидактичними завданнями уроку є:

- ознайомлення із ідейно-художнім змістом ІІ і ІІІ частин повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»;

- висловлення власних думок щодо проблеми волі людини, представленої у тексті повісті;

- аналізування вчинків героїв твору;

- складання демонстраційної моделі необхідних рис характеру людини для боротьби зі злом.

V. Вивчення нового матеріалу (первинне сприйняття).

Оповідання «Дорогою ціною» М. Коцюбинського захоплює напруженим і цікавим сюжетом, героїчним характером і духовною красою його героїв. А ще — вмілим показом однієї з форм боротьби кріпаків за волю та незалежність — втечі від панів.

Своїм твором письменник прославив бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не запліснявіло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалась із покоління в покоління, опоетизовувалась у народних піснях, закликала до втечі від панів у ті місця, «де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — полягти кістками на вічний спочинок».

Отже, поговоримо про волелюбний характер українців, героїв твору «Дорогою ціною».

Випереджувальним завданням для наших груп було підготувати повідомлення:

- І група - «Воля людини — це одна з найголовніших проблем твору»;

- ІІ група — Дібрати цитати про значення волі у житті людини.

Повідомлення учнів

І група

Повість «Дорогою ціною» — один із найкращих творів Коцюбинського. Художник слова розкрив правдиві картини підневільного життя кріпаків, їх нестримне прагнення до волі. Письменник у творі оспівує волелюбність українського трудового народу, закликає здобувати її, хоча б і дорогою ціною. Твір написаний у 1901 році, коли в країні пожвавився революційний рух і боротьба за волю розгорнулася з новою силою. Героїчні події минулого, до яких звернувся письменник, пробуджували в його душі сучасників приспані прагнення до волі.

Чарівним називає письменник слово «воля». Це слово, що передавало найпозитивнішу мрію народу, розпалювало кров і в Остапа. Він бунтував, нагадував й іншим кріпакам, що «пора вже висунути шию з панського ярма». Герой утікає на вільні землі. У 30-х роках минулого століття в Україні посилюються протести кріпаків та селян проти жахливих умов життя. Вони спалювали садиби панів, вбивали своїх господарів, їхніх управителів, навіть виступали зі зброєю проти царських військ. Це був час Устима Кармелюка. Це була Велика битва, що наближала скасування кріпосництва. Саме про цей складний період розповідає у своїй повісті М. Коцюбинський, життя якого було пов’язане з селянством.

Письменник порівнює кріпаків із волелюбним знесиленим туром, на шию якого було накладено ярмо. Однією з форм протесту проти кріпаччини була втеча від пана, і саме на початку XX століття це явище набуло масового характеру. Дорогою ціною здобувалася воля, право на щасливе життя, саме на цьому і наголошує письменник у своєму талановитому творі.

М. Коцюбинський своїм твором прославляє бунтарський дух українського народу, який ніколи не хотів бути робочою худобою для панів. Українське селянство, за словами автора, готове було дорогою ціною заплатити за волю. Воно не заплісніло в неволі, не втратило живої душі, сподівалося на визволення. Мрія про волю передавалася із покоління в покоління, опоетизовувалася у народних піснях, кликала до втечі від панів у ті місця, «…де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок». Волелюбний характер українців М.Коцюбинський підкреслює метафорою: «Ярмо було накладено на шию дикому турові», а сила, з якою селянство України бажало волі, порівнювалося з талими водами під теплим подихом весни, з повноводною річкою. Незважаючи на труднощі і поневіряння Остап зберіг любов до волі. Щоб це підкреслити, Коцюбинський в епілозі змальовує вітер, наділяючи його рисами живої істоти. А, відомо, що вітер у народній творчості — символ волі. Прагнення до волі, самовіддана боротьба за неї, мужність, відвага — найголовніші риси героїв твору. У цих образах втілено волелюбність українського народу, який ніколи не міг змиритися ні з пануванням іноземних загарбників, ні з пануванням «свої» поміщиків.

ІІ група

Цитатний матеріал.

- «Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі. Свіжі традиції волі, такі свіжі, що часом трудно було відрізнити сьогодні од вчора, підтримували жевріючу під попелом іскру»;

- «Пісня волі, споетизованої, може в дні лихоліття, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, скованих на людей людьми»;

- «Хлоп протестував, тікав на вільні земля, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю»;

- «…по лівім боці Дунаю, аж ген до моря стояло на чатах військо і заслоняло волю…»

- «Ех, піду, де воля, де інші люди…»;

- «Воля, воля, воля! Се чарівне слово, споетизоване дідом, розпалювало кров у хлопця, а дедалі, з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало більш конкретну форму, глибше значення»;

- «Він (Остап) почувся на волі. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилася по всіх жилах, запрохалась на волю…»

Висновок

Ліричний герой твору — волелюбне українське селянство, що «що тікало од пана і панщини», що не заплісніло в неволі, втратило ще живої душі». Головна мрія його життя — бажана воля мрія передавалася з покоління в покоління, поетизувалася в піснях («Гей, там за Дунаєм»), закликала до рішучих дій, зокрема до втечі в ті місця, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок…

Волелюбний характер українського народу підкреслюється метафорою: «Ярмо було накладено дикому турові», а саме його прагнення до волі — порівнянням: «мов талій води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське селянство…». Дух українського селянства письменник визначає епітетами вільнолюбивий, неспокійний, а пісню, яку він співав про волю,— чаруючим акордом.

VI. Осмислення знань і умінь.

1. Робота в групах «Асоціативний кущ»

І група — Остап

ІІ група — Соломія

VII. Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

1. Робота в групах «Відновити послідовність»

І група

«Порушена послідовність»

Завдання: записати цифровий код логічної послідовності розвитку сюжету повісті «Дорогою ціною» М.М.Коцюбинського

1. Прощання Соломії з косою.

2. Переправа до Туреччини, поранення Остапа.

3. Погроза пана віддати Остапа у некрути.

4. Соломія проводжає Остапа.

5. У циганів.

6. Робота у болгарина.

7. Втікачі у проваллі.

8. Зустріч Соломії з Іваном.

9. Соломія губиться у плавнях.

10. Смерть Соломії.

11. Арешт Остапа.

12 Спогади Остапа.

Цифровий код: 3, 4, 1, 7, 2, 9, 5, 6, 11, 8, 10, 12.

ІІ група

«Порушена послідовність»

Завдання: записати цифровий код логічної послідовності розвитку сюжету повісті «Дорогою ціною» М.М.Коцюбинського

1. Переправа через ставок.

2. Старий турецький пістоль не врятував Остапа.

3. Соломія з Остапом у скрутному становищі.

4. Розмова Остапа з Соломією про втечу від пана.

5. Перепочинок втікачів перед переправою.

6. Порятунок у Галаці.

7. Соломія жертвує життям заради врятування Остапа.

8. Зустріч Соломії з Іваном на базарі.

9. Плавні — небезпечне місце.

10. Спогади Остапа.

11. Бакшиш драгоману.

12. Соломія втікає від пана вслід за Остапом.

Цифровий код: 4, 1, 12, 5, 3, 9, 6, 8, 11, 2, 7, 10

2. Вправа «Швидка відповідь»

Вчинки Остапа і Соломії нікого не залишать байдужими. Пропоную вам вправу на розвиток логічного і швидкого мислення. Називатиму кожному слово, а ви підбираєте 5 іменників, котрі з цим словом вам асоціюються.

(Остап — воля, поранення, мужність, втеча, сила;

Соломія — дівчина, впевненість, коса, рішучість, вірність;

Пан — несправедливість, гніт, страх, страта, багатство;

Воля — свобода, краса, життя, надія, мрія;

Дід — мудрість, повчання, Умань, боротьба, розповідь)

VIII. Підведення підсумків уроку.

1. Створення демонстраційної моделі.

2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

3. Метод «Незавершене речення»)

Продовжіть речення:

НА СЬОГОДНІШНЬОМУ УРОЦІ

Я навчився ….

Я дізнався …

IX. Домашнє завдання.

1. Дібрати цитатну характеристику до образів Остапа, Соломії, Котигорошка, пана.

2. Підготувати виразне читання уривків, які справили найбільше враження.

3. Дати розгорнуту відповідь на питання: «Як ви ставитеся до вчинку Остапа і Соломії?»



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.