Українська література - розробки уроків

На світі білому єдине домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я. (Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички…»)

Всі публікації щодо:
Чернілевський Станіслав

Мета: коротко ознайомити учнів з біографією письменника; проаналізувати настрої та почуття, висвітлені в поезіях «Теплота родинного інтиму», «Забула внучка в баби черевички»; розвивати усне зв’язне мовлення, творчу уяву школярів, мислення, навички виразного читання поетичних творів, уміння проводити аналогії із власним життям; сприяти вихованню любові до рідної оселі, батьків, родини, почуття усвідомлення ролі батьківського дому в житті кожної людини, відповідальності за власну родину.

Тип уроку: урок вивчення художніх творів.

Обладнання: мультимедійна презентація, відеоматеріали, аудіозапис, твори образотворчого мистецтва.

Випереджувальні завдання:

індивідуальні:

- підготувати напам’ять виразне читання поезії «Теплота родинного інтиму»;

- підготувати напам’ять виразне читання поезії «Забула внучка в баби черевички…»;

- намалювати малюнок до поезії «Теплота родинного інтиму».

групові:

- підготувати повідомлення «Інтер’єр української хати».

колективні:

- дібрати прислів’я та приказки про матір, визначити їх повчальний зміст.

Методи, прийоми і форми роботи: слово вчителя, бесіда, розповідь, діалог, метод передбачення, виразне читання віршів, словникова робота, робота в групах, парах, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, прийом «Чорний ящик», ігри «Знайди зайве», «Я — архітектор», сенкан.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Предметні компетентності

Учні виразно й усвідомлено читають вірші;

- висловлюють судження про почуття ліричного героя;

- співвідносять їх з пережитими особисто;

- виокремлюють художні засоби, пояснюють їхню роль;

- коментують зміст виучуваних творів;

- визначають головну думку твору, провідні мотиви.

Ключові компетентності

Учні висловлюють своє ставлення до проблеми збереження родинних цінностей;

зіставляють специфіку розкриття теми в літературі, музиці, мистецтві;

створюють ілюстрації до творів;

проводять аналогії із власним життям;

осмислюють роль батьківського дому в житті людини, відповідальності за власну родину.

Оформлення дошки: запис теми уроку та епіграфа

«Правди є різні, а істина одна.

Як і одне дитинство на все життя.

Воно завжди — щастя.

Може, єдине щастя в житті.

Найдорожче. Як матір».

С. Чернілевський

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності.

- Добрий день, дорогі друзі!

- На вас чекає гарний день.

Бачу, всі веселі і здорові,

До уроку всі готові?

Встаньте, любі, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько,

Поверніться до гостей,

Привітайтесь: «Добрий день!»

А тепер до роботи нам братись пора!

За парти тихенько сідаємо,

Урок української літератури розпочинаємо.

2.Слово учителя.

В цей ранковий добрий час

Музика прийшла до нас.

В нас енергію вселяє

І на працю надихає.

- Діти, послухайте цю пісню і висловіть припущення, про що йтиметься сьогодні на уроці, назвіть його ключове слово.

Методична ремарка. Учні слухають пісню Н. Май «Додому» і висловлюють власні припущення. (Орієнтовні відповіді учнів: Про рідну домівку, родину, найрідніших людей. Ключове слово: «родина»).

3. Бесіда з метою актуалізації опорних знань і суб’єктного досвіду учнів.

- З якими поняттями у вас асоціюються слова «дім», «родина»?

- Скажіть, чим ви зобов’язані своїм батькам?

- Пригадайте, які українські письменники і поети оспівували у своїх творах найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.

ІІ. Етап цілевизначення і проектування діяльності.

1. Представлення концепту теми.

- Дуже дорогими є батьківський дім, родина, рідна матуся і для чудового майстра поетичного слова, сучасного українського поета Станіслава Чернілевського, який надзвичайно турботливо, зворушливо, з тремтливою обережністю змальовує родинні почуття у своїх творах.

Ознайомлення з темою та епіграфом уроку.

Проблемне питання: Чому дитинство для С. Чернілевського було єдиним щастям у житті? «Найдорожче. Як матір»?

2. Визначення особистісно значущих цілей.

- Що може дати цей урок для вас сьогодні?

- А для майбутнього життя?

3. Узгодження плану роботи.

ІІІ. Етап організації навчально-пізнавальної діяльності.

1. Робота з портретом письменника.

- Діти, зверніть увагу на портрет письменника. Що випромінює його посмішка?

2. Розповідь (з мультимедійною презентацією) учителя про письменника (додаток 1).

3. Інформаційне повідомлення учня «Інтер’єр української хати» (додаток 2).

4. Ідейно-художній аналіз поезії «Теплота родинного інтиму».

Виразне читання поезії «Теплота родинного інтиму» учнем.

Словникова робота.

- Чи є незрозумілі для вас слова?

Інтим, інтимний — особистий, задушевний, потаємний.

Шиби — тонке віконне скло.

Досвіток — час доби перед сходом сонця, світанком.

Не скрес — не зник.

Гіркотина — щось неприємне.

Печія - пекучий біль.

Евристична бесіда.

- Які почуття і образи виникли у вас після прослуховування поезії «Теплота родинного інтиму»?

- Де відбуваються події, змальовані у поезії?

- Яку пору року і час доби зображено у вірші? Обґрунтуйте, посилаючись на текст.

- Який він — той вогонь у печі? Що він символізує? (Силу і єдність родини).

- Чому першою прокидається мати?

- Поясніть вислів: «Встала мати. Мотузочком диму прив’язала хату до небес».

- Чому автор показує зв'язок хати і неба через образ матері? Про які два світи йдеться?

- Що відчуває ліричний герой у материнській хаті? Використовуючи прийом усного малювання, опишіть його душевний стан.

- Прокоментуйте вислів: «Ковдрою закутуючи плечі, мати не пита, чому не сплю». (Автор показує, що мати настільки відчуває свою дитину, що говорить із нею душею і розуміє свого сина без слів).

- Від якої особи ведеться розповідь у поезії? Чи можна сказати, що вірш має автобіографічне звучання?

vРобота в парі над виразним читанням і створенням «кольорового портрета» вірша.

- Скориставшись довідничком (додаток 3), який ви бачите на слайді, попрацюйте в парі над виразним читанням. Озвучте вірш тепло і зворушливо, виділяючи головне слово в кожному рядку.

- Створіть «кольоровий портрет» вірша.

vАналіз художніх особливостей вірша.

- Ви, напевно, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи. («Мотузочок диму», яким мати «прив’язала хату до небес»). А чи можна насправді «хату прив’язати до небес»?

- Як називається образний вислів, який вживається в переносному значенні?

(Метафора).

- Знайдіть у тексті ще метафори, які автор використав для створення і характеристики образів.

- Назвіть інші художні засоби. (Епітети: «малесенька дитина», «світанковим маминим вогнем»).

- Вдумливо, зосереджено прочитайте останню строфу поезії «Теплота родинного інтиму». Який образ змальовує поет у цій строфі? (Небо).

- З чим пов'язаний образ неба у людей? Що він символізує? Отже, небо символізує високу духовність, безкрайні можливості, чисте небо — це символ миру.

- А якого кольору, на вашу думку, небо над хатою ліричного героя? Чому? (Бо він любить маму, цінує родинне вогнище…)

Гра «Знайди четверте зайве».

Знайти в рядках «зайве» слово і обґрунтувати відповідь.

1. Мати, батько, син, дитина.

2. Дим, жар, полум’я, вогонь.

3. Руки, серце, душа, плечі.

4. Шиби, хата, піч, мисник.

Скарбничка народної мудрості (презентація колективного випереджувального завдання).

5.Ідейно-художній аналіз поезії «Забула внучка в баби черевички».

v Бесіда.

- Діти, окрім ваших батьків, найдорожчими і найближчими для вас людьми є ваші бабусі. Дехто з вас проживає з бабусею, а інші їдуть до неї в гості. Чи любите ви свою бабусю? Чи чекає вона на вас?

- А як випроводжає вас бабуся після гостювання?

Виразне читання поезії ученицею.

Словникова робота.

- Чи є незрозумілі для вас слова?

Зело - зелень, трави.

Обмін враженнями про прочитане.

- Який настрій навіяв вам вірш? Які почуття викликав?

- Чому внучка не залишилася в бабусі? Які деталі свідчать про те, що дівчинка вже поїхала? («Махнуло рученя на бензовозі»).

- Поясніть, що відчуває бабуся після розставання з онукою. Відповідь підтверджуйте цитатами.

- Чому хата названа спорожнілою?

Прийом «Чорний ящик».

Перед вами чорний ящик. В ньому знаходиться річ (черевички), яка відіграла важливу роль у творі «Забула внучка в баби черевички…». Що це? Що символізує ця художня деталь?

«Усне малювання» з художнім домислом.

- Уявіть себе тією внучкою, що була у бабусі, і від свого імені розкажіть історію, яка описана в поезії.

- Діти, дайте поради внучці, що треба робити, щоб бабуся не відчувала себе самотньою і покинутою.

Робота над образами твору та їх характеристика.

- Серед образів поетичного твору «Забула внучка в баби черевички» є образи конкретні, абстрактні, образи-символи. Спробуйте їх назвати і дати їм характеристику. (Бабуся, внучка; осінь, літо; старість, самотність).

- Які художні засоби автор використав, щоб створити ці образи?

- Знайдіть у вірші слова зі зменшувально-пестливим значенням. Якими засобами виражається це значення? (Суфіксами).

- З якою метою автор використовує ці слова?

- Чи часто ви вживаєте ці слова у повсякденній мові? А хто із знайомих друзів чи родичів так говорить? У яких ситуаціях?

- Як ви думаєте, чому саме горіховий листок упав перед бабусиним вікном?

Гра «Третє зайве».

- А зараз я пропоную вам перевірити свою уважність, логічне мислення. Назвіть третє зайве.

? Весна, осінь, літо;

? баба, внучка, мати;

? сумочка, черевички, хустина;

? дорога, автобус, курява;

? сміх, радість, сльози;

? село, місто, хата;

? білі, малесенькі, дитячі (черевички).

6.Узагальнююча бесіда.

- Ознайомившись із поезіями Станіслава Чернілевського, ми переконалися, що він надзвичайно тонкий лірик, який уміє лаконічно і водночас глибоко передати почуття і настрої людини.

- Які важливі теми порушив автор у поезіях «Теплота родинного інтиму» та «Забула внучка в баби черевички»? (Спогади про родинне вогнище, тобто рідну хату, дитинство, доброту та щирість материнської душі. Зображення суму розставання бабусі з внучкою).

- Чи є ці теми для нас важливими і актуальними сьогодні?

- До чого закликає нас поет?

- Яка головна думка його віршів? (Поет закликає нас любити і берегти родинне вогнище, рідну батьківську хату, що є надійним острівцем у бурхливому морі життя; з великою вдячністю і любов’ю ставитися до рідної матері, бабусі; спонукає нас до думки, що кожен з нас є відповідальним за власну родину, батьків, дітей, Батьківщину).

7. Гра «Я - архітектор».

- Діти, для того, щоб оте живе родинне тепло постійно наповнювало нас, оберігало, підтримувало, які сімейні цінності ми повинні в собі формувати з дитинства? Уявіть, що ви — архітектор і вам потрібно спроектувати дім. У кожного з вас на парті «цеглинка». Напишіть на «цеглинці» ту цінність, яку вважаєте головною, на якій триматиметься ваш дім. (Діти пишуть, озвучують написане і прикріплюють до макету будинка «цеглинку»).

8. Стратегія «Сенкан» (робота в групах) (додаток 4).

Завдання І групи.

- Скласти і записати сенкан до слова «мама».

Завдання ІІ групи.

- Скласти і записати сенкан до слова «бабуся».

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Усна рефлексія.

- Чи справдилися ваші сподівання щодо сьогоднішнього уроку?

- Що на уроці було для вас найцікавішим?

- Чи задоволені результатом своєї роботи?

- Як ви вважаєте, кому треба подякувати за урок? Хто відповідав найцікавіше?

2. Оцінювання діяльності учнів на уроці.

- Дякую усім за урок! Без вас би я не змогла його провести. Ви були сьогодні…

3. Інструктаж домашнього завдання.

Обов’язкове.

1. Виразно читати вірші С. Чернілевського.

2. Підготувати розповідь про роль батьківського дому в житті людини.

За бажанням.

1. Створити поетичні рядки про свій дім, або рідних.

2. Намалювати ілюстрації до віршів.

Список використаних джерел

1.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. За посиланням monqov@qov.ukr.net

2.Програми (оновлені) з української мови і літератури для 5-9 класів. //Дивослово.- 2017.- №7-8.

3. Українська література: підручник для 7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів//Л.Т.Коваленко — К.: «Освіта» - 2014 - 239 с.: іл.

4. Уроки з української літератури для 6 класу: посібник. Ірина Павлів. — К. «Дивослово», 2015 — 340 с.

5. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навч. посіб./Є. Пасічник. — К: Ленвіт, 2000.

Додаток 1

Народився майбутній поет 6 липня 1950 року в с. Жван Муровано-Куриловецького району, що на Вінниччині. «Я народився поміж двох річок - невеличкою річкою Жван з її мілинами та глибинами та могутнім і тихим Дністром з його вирами та потужною течією, - так поетично розповідає він про себе. - Може, через те я так люблю водночас і найтонші, найдрібніші порухи і великі, могутні рухи.

Десь в четвертому класі я зіграв на сцені першу роль - хлопчика, що вкрав на колгоспному полі огірки, а мама його присовістила, і він, каючись, відніс їх назад.

Береги Дністра, де я жив, були райськи-благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами.

У житті було не так, як на сцені, але що дивно: обидві ролі я грав по-дитячому щиро й самовіддано.

Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди - щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір».

Родина рано втратила батька, коли Станіслав був іще зовсім малим. На материних руках залишилося троє дітей. Матеріально було надзвичайно сутужно, тому хлопця влаштували спочатку у школу-інтернат, після закінчення якої Станіслав, навчався у середній школі-інтернаті в Тульчині. Із того «присмаченого» гіркотою розлуки раннього дитинства на все життя узяв майбутній поет переконання, що найдорожча на світі - мама, найцінніше в житті - щирість і теплота родинних стосунків. Дмитро Павличко у передмові до книги С. Чернілевського «Рушник землі» (1984 р.) писав: «Є такі серця, для котрих розлука з матір’ю - смертне страждання… Таке серце і в Станіслава Чернілевського. З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити гучним прибоєм поетичного слова».

Талант до поетичного слова виявився рано: ще учнем четвертого класу він надрукував свій перший вірш (про Тараса Шевченка). Як радісно було побачити написані власноруч рядки в районній газеті! Його творча дорога сповнена невтомного пошуку: філологічний факультет Київського університету, факультет кінорежисури Київського театрального інституту, Вінницький педагогічний... Працюючи на Київській кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка, Станіслав Болеславович узяв активну участь у створенні багатьох фільмів (зокрема «Дударики», «Вир», «Два гусари»). Та якими дорогами не водило б його життя, найсвятішою залишиться дорога до маминої оселі, до «зелених кленів Тульчина» - туди, де народився душею.

Станіслав Чернілевський - лауреат премії імені Василя Симоненка.

Нині працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1+1», зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Ось яка багатогранна діяльність Станіслава Чернілевського.

Додаток 2

Інтер’єр української хати

Своє житло в давнину наші предки називали берегинею, бо воно не лише захищало від холоду і зла, а й берегло чистоту людської душі, освячувало помисли.

Кожна частина оселі мала своє символічне значення. Піч у давнину символізувала родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх, а її вогонь був тією доброю силою, що йде від сонця. Саме по ній оцінювали господиню. К народі казали: яка піч — така господиня.

Окрасою житла були вишиті рушники. Вони також виконували оберегову функцію. Їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, а найкрасивішими обов’язково накривали ікони. Піч, припічки розписували колоритним орнаментами.

Під іконами стояв великий стіл. Біля нього збиралася вся родина і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На столі завжди мала лежати прикрита рушником паляниця (щоб добробут був у сім’ї). Біля столу попід стіною стояла довга дерев’яна лава, поряд — велика скриня, куди складали одяг, рушники тощо.

Хату завжди тримали в чистоті, а дверей ніколи не замикали.

Додаток 3

Засоби виразності

Інтонація — це смислова мелодія мови, виражальний засіб, що звучить; дозволяє передати ставлення того, хто говорить, до предмета мовлення. Існує близько двадцяти видів інтонації: розповідна, питальна, спонукальна, оклична, здивування, захоплення, задушевності, протиставлення, зіставлення, пояснення та інші. Ці види інтонації застосовуються відповідно до мети висловлювання.

Темп читання, тобто його швидкість, буває повільний, середній, пришвидшений, швидкий.

Пауза — коротка зупинка голосу. Пауза буває коротка (при комі на письмі), середня (при двокрапці), довга (при тире, крапці, трикрапці, у кінці віршованого рядка).

Логічний наголос — це виділення голосом особливо важливого для розуміння змісту висловлювання слова. Виразне читання може підкріплюватися відповідною мімікою, жестами, але не надмірно.

Додаток 4

Сенкан — це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує тему.

Схема сенкана:

1-й рядок — іменник

2-й рядок — 2 прикметника

3-й рядок — 3 дієслова

4-й рядок — речення

5-й рядок — синонім до іменника