Українська література - розробки уроків

Історія створення роману «Жовтий князь» Василя Барки. Характеристика образів

Всі публікації щодо:
Барка Василь

Мета: з’ясувати життєву основу роману «Жовтий князь», простежити, як на прикладі персонажів роману відтворено дійсність українського села під час Голодомору 1932 — 1933 рр., здійснити цілісний ідейно — художній та пообразний аналіз твору; розвивати вміння формулювати власні висновки, виходячи зі змісту, підтверджувати свої думки цитатами з твору, аналізувати художні образи; виховувати почуття патріотизму, шану до невинних жертв Голодомору.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу

Обладнання: портрет В. Барки, диск із презентацією «Голодомор 1932 — 1933 рр.

Епіграф:

Ні труни, ні хрестів...

І ні тризни.

Прямо в яму. На віки віків!

Чорна сповідь моєї вітчизни.

І її затамований гнів

О. Ямборська

Розкидані їхні кістки були скрізь...

І. Багряний

Ми є. Були. І будем ми!

Й Вітчизна наша з нами!

Іван Багряний.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Перегляд презентації з елементами бесіди з учнями.

- Що ви знаєте про Голодомор 1932- 1933 рр?

- Під час перегляду презентації про Голодомор запитання до учнів: Які враження у вас викликав перегляд слайдів « Голодомор 1932-1933 рр.

II. Оголошення теми і мети уроку.

1. Робота з епіграфом.(коментування учнями епіграфа)

(Український народ зазнав чорної недолі. За неповні два роки на нашій споконвіку багатій землі голодною смертю померло близько 8 млн .осіб. Це був «страшний суд»- брат постав проти брата, син проти батьків, земля залилася кров’ю , устелилася кістками. Але не знищили наш народ і його культуру.)

2. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогоднішнє покоління у великому боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу- штучний голод 1933 р. Цей борг повертає у деякій мірі творчість письменників діаспори, зокрема роман Василя Барки «Жовтий князь», який ми сьогодні розглядатимемо.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Роман «Жовтий князь» був виданий у Нью- Йорку у 1963 році. У ньому письменник відтворив реальні події Голодомору 33-го року. Василь Барка бачив голод на власні очі і багато чув про нього від очевидців. У 1933 році він їздив до брата на Полтавщину і був вражений страшною трагедією. На Кубані, де жив тоді письменник із сім’єю, теж був голод. Поневіряючись у Нью-Йорку, він вів напівголодне існування, і тому йому вдалося відкрити перед читачем безодню людського горя й відчаю, реалістично передати страхітливу хроніку страшної долі українського народу.

В самому Радянському Союзі у місцях, де голоду не було, мало що знали про голодомор: селянам було заборонено виїжджати із своїх сіл. Вся країна повторювала «Жить стало лучше, жить стало веселей», дивилась фільм «Кубанськие казаки», де співучі козаки сидять за розкішно накритими столами і прославляють радянську владу. А в цей час на Україні і на тій таки Кубані люди ховали покійників по городах і садках, бо нікому було носити їх на кладовище, матері, йдучи на роботу, ховали маленьких дітей, щоб перехожі не вкрали і не з’їли.

Коли настала весна, нікому було виходити на поле сіяти. Поля стала засівати авіація, і цей факт був поданий владою як досягнення радянської науки і техніки. Минуле не зникло. Воно поряд з нами. Біліють біля хати хрести на могилах померлих у 33-у році, згадують старі люди ті часи, будять нашу пам’ять такі книги як «Жовтий князь» Василя Барки. Цей роман показав нам історію однієї сім’ї, а за нею ми бачимо трагедію всієї України.

2. Доповідь учня «Історія написання роману «Жовтий князь» Василя Барки

Над романом Василь Барка працював з 1958 по 1961 р. Спочатку написав 600 сторінок, потім скорочував, креслив, міняв вислови, і так чотири рази ті 600 сторінок переписував від руки. У ньому відтворені реальні події Голодомору 33-го року в Україні. Певною фактологічною основою послужили спогади одного земляка, який описав долю близької йому родини й залишив йому на його розсуд

Він дав їм прізвище Катранників. Окрім того, бачив Барка це жахіття на власні очі й багато чув про нього від самовидців. Наступного року голод прийшов на Кубань. Письменник бачив, як гниють на станціях і біля елеваторів розкриті під дощем гори зерна, як божевільні від голоду люди поїдають рідних і чужих, як німотно мовчать хати, що з них віє трупним смородом. Та й роман писав у Нью —Йорку напівголодний. Можливо, без пережитого не зміг би відтворити тих фібрів, тих відтінків, найгіркіших у людській істоті.

Уперше окремою книжкою роман надрукували в Нью —Йорку 1963 р, в перекладі- 1968 р. У 1981 р.- твір вийшов французькою. Тільки в 1991 р. з ним зміг ознайомитись читач в Україні. До речі, за цим твором знято фільм «Голод 33- го.» Сценарій написали Лесь Танюк і Сергій Дяченко.

3. Бесіда з елементами коментаря вчителя та словникової роботи.

- Визначте жанр твору Василя Барки «Жовтий князь».

(Твір Василя Барки «Жовтий князь» за жанром — роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, традиційною сімейною хронікою)

- Про що розповідається у романі Василя Барки «Жовтий князь»?

(Розповідається про життя Мирона Катранника і його родини (матері, дружини, трьох дітей) від осені 1932 до жнив 1933 років.

Йдеться про хліборобську сім'ю, яка живе за давніми і світлими християнськими заповідями в атмосфері сімейної злагоди. А через нелюдські обставини (геноцид) не тільки сім я Катранників, а й усі чесні роботящі селяни стали мучениками, жертвами переслідування. І їх мільйони)

- Визначте тему та ідею роману «Жовтий князь» Василя Барки.

(Тема. Показ страшних картин гибелі людей під час Голодомору 1932- 1933 рр.

Ідея. Незнищенність гармонійної душі, вихованої на красі.)

- За словами літературознавця О. Ковальчука, через нелюдські обставини життя ця сімейна хроніка невідворотно перетворюється на мартиролог. Чи погоджуєтеся ви із його дeмкою? Доведіть свою думку.

Мартиролог (від грец. мученик) -1. Збірник церковних оповідань про християнських святих і мучеників за віру. 2. Перелік осіб, що зазнали гоніння, утисків, або список покійників.

- Які проблеми змальовані у романі «Жовтий князь» Василя Барки?

( Проблеми життя і смерті, добра і зла, родинного виховання, віри, хліба, новітнього яничарства)

- Як Василь Барка у своєму романі «Жовтий князь» зумів передати страждання народу? Доведіть свою думку цитатами з тексту.

(У його творі діти створили календар, у якому «... місяці нові... грудень-трупень...січень-могилень...вересень-розбоєнь, бо грабували всіх, жовтень-худень, а листопад-пухлень...лютий-людоїдень, березень-пустирень, квітень-чумень...» (с. 89) Також автор описав страшні картини, коли жінка зварила з хлопця страву(с. 114), мученицькі смерті Миколи (с. 59), Оленки (с. 68) і т.д)

- Доведіть словами з тексту, що цей страшний голод був зумовлений спеціально.

(«Бо це домовлено: вигубити найбільше...(с. 112))

- На які дві основні категорії можна умовно поділити персонажів роману «Жовтий князь» Василя Барки?

(«Хліботруди» і «хліботруси»)

- Кого із героїв роману «Жовтий князь» Василя Барки можна назвати «хліботрудами», а кого хліботрусами»?

(Селяни, які вирощують хліб, Мирон Данилович Катранник і його сім я — «хліботруди». У гурті «хліботрусів» Григорій Отроходін, який забирає у селян харчі, бригадникм, сільський партієць, міліціонери, навіть дітей — піонерів залучили, які ходили ланкою і вигукували під дворами:»Куркуль, віддай хліб!»)

4. Робота в групах

I група — «Хліботруди»- представляє образ Мирона Катранника і заповнює першу колонку таблиці.

II група — «Хліботруси» — характеризує образ Григорія Отроходіна і заповнює другу колонку таблиці.

5. Коментар вчителя

- У центрі роману Василь Барка ставить родину Катранників і через її страждання показує трагедію цілого народу. Їх можна назвати гармонійною, ідеальною сім’єю, втіленням найкращих якостей українського селянства.

6. Запитання до учнів

- Назвіть членів сім’ї Катранників.

( Батько- Мирон Катранник, його мати- Харитина Григорівна, дружина- Дарія Олександрівна, їхні діти- Миколка, Андрійко, Оленка)

- Які стосунки панували в родині?

(«Сім я жила тісним гуртом, де одне для одного було дороге, як весь світ»).

- Хто був берегинtю моралі, духовності в домі Катранників?

(Бабуся, Харитина Григорівна, яка щедро дарувала свою любов і Миронові з Дарією, і внуком. Зі смертю старої матері Мирон зрозумів, що вона була для нього ніби «світло з височини»)

7. а) Аналіз образів героїв роману «Жовтий князь» Василя Барки. Характеристика образу Дарії Олександрівни

Обличчя в неї — з видовженістю і запалими щоками; з надто звуженими, супроти звичайного, обрисами ніжних повік, як і надто вглибленими очима, кольору темно- сірого, без гострого блиску. Але ясність їх відтінена бровами і косами- в такому відсвіті, що нагадує попіл від згорілого шовку; і видаються темнішими, ніж насправді, через неприродну блідість обличчя».

«Дарія Олександрівна, хоч найменше їсть — усе дітям віддає!-але тримається мов чудом. А висохла: коли вкутається в платок, зав’язуючи біля шиї, тоді в його обводі над чолом... раптом видно як висохла хворісно». (стор. 97) «З терпеливістю, дивною самій, господиня зносить голодні болі. Дивлячись на неї, Мирон Данилович буває вражений: така сила противлення недузі і зморі, особливо виголодненню в жінки, ніби слабішої; коли ж рухається так вільно! — витриваліша, ніж він» (стор. 191)

Утрата свекрухи, потім старшого сина, далі чоловіка й дочки — фатальні випробування для жінки. У цих рядках передано горе від смерті старшого сина Миколки: «Матір не може впізнати: за вечір стала іншою. Як вишня , що недосвіток поранив смертельно, - тоді обпав цвіт, і зосталась вона темніти гілками, не відкликаючи на нове тепло... втратила відчуття навколишньості; як сновида... Лежить на печі мати з дітьми: горнуться до неї, вона ж, тримаючи їхні руки, ніяк не опритомніє, не вирветься від горя, що калічить серце» (стор. 142).

Мати знайшла куток між дошками, що нависаючи в нерівному виступі, закривали від хуртовини. Том присіла з дітьми; пригортала їх , сонних, і цілу ніч трусилася, сидячи; то задрімає; то, від холоду і тривоги, знов прокинеться» (стор. 174)

Коло мертвого чоловіка Дарія Олександрівна гірко мовить: «Ми ж з тобою не сварилися ніколи і гарно жили. Побуду з малими, поки зможу! — прости, якщо кривду вчинила...Зустрінемося там, де Бог покличе» (стор. 246)

Загубивши у веремії останню дитину — Андрійка, Дарія Олександрівна наполегливо розшукує його. Важлива художня деталь у змалюванні материнської й синівської любові — хлібина: мати кладе корж під синову подушку, син привезену хлібину — під мамину, чекає неньки, голодуючи, і з їдає паляницю лише тоді, коли вона вже спліснявіла, тобто, коли берегти її не стало сенсу.

Мати в романі — типова українська страдниця. Вона помирає, затиснувши в руках Оленчин зошит, гине з жагучою думкою побачити Андрійка, впевнитися, що він не пропав, що його не з їли людожери.

б) Робота в групах

I група — Характеристика образу Миколки (письмово)

II група — Характеристика образу Оленки ( письмово)

III групи- Характеристика образу Андрійка (письмово)

IV. Підсумок уроку

1. Аналіз проблемних запитань

а) Чому автор залишає живим наймолодшого члена родини Каранників- Андрійка?

(Це символічний образ. Письменник вірить у відродження українського народу. Андрійко сам рушить у далеку життєву мандрівку. І свого часу — церковна чаша — символічне вмістилище вогню і світла небесного — засяє в церкві. Так, у нього з’являється відповідальність за життя своє і світу. Невинна людська істота проходить через пекельні випробування й залишається живою. Це символізує відродження. Саме в показі незнищенності гармонійної душі, вихованої на красі й доброті, полягає ідея твору)

б) Поясніть назву роману. Хто такий «жовтий князь»?



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.