Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Українська література - розробки уроків

Прислів’я та приказки. Їхня краса й мудрість. Народне уявлення про довколишній світ. Види прислів’їв і приказок. Теорія літератури: прислів’я, приказка

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів зі світом прислів'їв та приказок; проаналізувати програмні фольклорні твори; визначити їх види та вивчити поняття.

Виховна: виховувати любов до фольклору.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Народна мудрість

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань. Бесіда

Що ви вже знаєте про прислів’я та приказки?

Хто є автором прислів’їв та приказок?

Які ви знаєте прислів’я?

Прислів’я та приказки — це жанр української народної творчості?

II. Повідомлення теми та мети уроку

III. Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

— Прислів’я та приказки належать до неоціненних коштовностей фольклору будь-якого народу, в тому числі — українського, — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень

над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

Прислів’я та приказки становлять звід правил, якими людина має керуватися в повсякденному житті. Вони рідко тільки констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують,— словом, повчають, бо за ними стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість, високе естетичне чуття й гострий розум і тепер продовжують примножувати і збагачувати духовну спадщину, що громадилася віками. Чіткої межі між прислів’ями та приказками не існує, а основна відмінність полягає насамперед у тому, що прислів’я є більш розгорнутими, ніж приказки.

Багато українських прислів’їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо.

Виникають прислів’я постійно, але поширюються в народі й передаються від покоління до покоління лише найзмістовніші й най- влучніші з них. Справжні народні прислів’я поєднують у собі глибокий зміст із дуже простою, але образною формою, їх легко запам’ятовувати й виголошувати. Прислів’я, як правило, короткі, будова їх відзначається симетричністю, поділом на частини, що римуються між собою; рими в них багаті й іноді несподівані. Часто прислів’я будуються з використанням або синтаксичного паралелізму («Хвали жито в стогу, а пана в гробу»), або протиставлення («Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить»). Найчастіше прислів’я використовують метафору, а також гіперболу («Такий тупий ніж, що й киселю не ріже»), іронію («Поможе, як мертвому кадило»), порівняння («Живе, як у батька за пазухою»), епітети («У лиху годину узнаєш вірну людину») та інші тропи. Можна виявити такі особливості народних прислів’їв: узагальнення народного досвіду; повчальність; стислість і ємність висловленої думки; влучність і поетичність; використання слів у прямому й переносному значеннях; малий обсяг.

2. Теорія літератури

Прислів'я — мала форма народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом. «Життя прожити — не поле перейти».

3. Особливості народних прислів'їв:

узагальнення народного досвіду;

повчальність;

стислість і ємність висловленої думки; а влучність і поетичність;

використання слів у прямому й переносному значеннях;

малий обсяг.

4. Будова прислів'їв

Загальне судження і додатки, тлумачення, повчання.

Чітка композиція підтримується ритмічним строєм. В основу його покладено тонічний розмір, заснований на ударних і ненаголошених складах.

5. Виражальні засоби мови прислів'їв

Епітети: Біла, рум’яна — рівно кров з молоком.

Порівняння: Жіноче серце, що котел кипить.

Метафора: Дружина співає, а чоловік вовком виє.

Гіпербола: Така красава, що у вікно гляне — кінь пряне, на двір вийде — три дні собаки гавкають.

6. Теорія літератури

Приказка — стійкий вислів, у якому дається образна характеристика певного явища. Зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність. Досить часто це вкорочене прислів’я, наприклад: «як сніг на голову», «вивести на чисту воду», «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з’їв».

7. Тематика прислів'їв

Прислів’я та приказки про мову. (Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові, удар забувається, а слово пам’ятається, чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.)

Прислів’я та приказки про добро. (Все добре, що добре кінчається).

Прислів’я та приказки про працю. (Будеш трудиться — будеш кормиться, маленька праця краща за велике безділля, треба нахилиться, щоб з криниці води напиться).

Прислів’я та приказки про розум, знання та уміння. (Вік живи — вік учись, кожна пригода — до мудрості дорога, хто знання має, той мур зламає.)

Прислів’я та приказки про життя. (День довгий, а вік короткий, життя біжить — як музика дзвенить, життя закоротке для щастя, а задовге для терпіння).

Прислів’я та приказки про тварин. (Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться, дарованому коневі в зуби не дивляться, кіт з хати — миші танцюють)

Прислів’я та приказки про взаємини між людьми. (Один у полі не воїн, всі за одного, один за всіх, дружній череді і вовк не страшний)

Прислів’я та приказки про природу та її явища. (Нема тієї драбини, щоб до неба дістала, місяць — козацьке сонце, Вода в решеті не встоїться)

8. Практичні завдання

8.1. Розподіліть прислів’я та приказки за вказаним зразком.

Прислів’я	Приказка
Зразок: Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш	Зразок: Рідна мова — не полова

Приказка: «Правда очі коле», «У страху великі очі», «Ото велике цабе!», «Дожився до ручки», «Він тертий калач».

Прислів'я: «Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить», «Такий тупий ніж, що й киселю не ріже», «Живе, як у батька за пазухою», «У лиху годину узнаєш вірну людину», «Хвали жито в стогу, а пана в гробу».

8.2. Рубрика «Добери прислів’я та приказки» (Вчитель говорить слова — на позначення предмету)

1. Перо (Гарна птиця пером, а чоловік розумом);

2. Меч (Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи);

3. Хата (Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха);

4. Голова (Шануй свою голову, бо друга не виросте);

5. Камінь (Хто мусить, той і каменя вкусить);

6. Залізо (Куй залізо, поки гаряче);

8.3. Встановіть відповідність за тематикою.

1. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. (Про мову)

2. Добра пряха на скіпку напряде. (Про працю)

3. Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться. (Про розум)

4. Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє. (Про сім’ю)