Українська література - розробки уроків

Іван Багряний (І. Лозов’ягін). Основні віхи життя й творчості митця. Історія написання роману «Тигролови»

Всі публікації щодо:
Багряний Іван

Очікувані результати

Знаннєвий компонент: сприяти ознайомленню з життєвим та творчим шляхом І. Багряного, з громадянською позицією митця та історією написання роману «Тигролови»; поглибленню знань про сталінські репресії та «більшовицький терор», про масові депортації українського населення на територію Далекого Сходу (історія) та місце розташування Зеленого Клину (географія).

Діяльнісний компонент: сприяти формуванню вмінь аналізувати почуте, виокремлювати потрібну інформацію, узагальнювати, висловлювати свою думку стосовно порушених проблем, співпрацювати в групах, будувати усне висловлювання; здійснювати само- та взаємоаналіз роботи на уроці.

Ціннісний компонент: сприяти усвідомленню значення свободи для духовного розвитку людини, активної життєвої позиції як вияву європейськості.

Тип уроку: формування компетентностей

Форма проведення уроку: урок-дослідження з елементами інтеграції

Ключові компетентності: громадянська, полікультурна, комунікативна, інформаційно-пізнавальна, діяльнісна, ціннісно-світоглядна.

Хід уроку

І. Етап орієнтації, психо-емоційного налаштування на роботу

Прийом «Коло побажань»

(учні висловлюють один одному побажання на урок по колу)

ІІ. Етап виклику

1. Слухання пісні «Доля моя» у виконанні Лесі та Анатолія Падалко

Завдання класу:

- Послухайте пісню «Доля моя». Поміркуйте, про що вона, як може бути пов’язана з темою минулого та теперішнього уроку.

2. Спонукально-проблемна бесіда

- Який настрій викликала пісня? Чому?

- Про що ви задумалися, коли слухали твір?

- Як пісня може бути пов’язана з минулим та теперішнім уроком?

ІІІ. Етап актуалізації знань

Спонукально-актуалізаційна бесіда

- Пригадайте, над чим працювали на минулому уроці.

- Яку літературу називають еміграційною?

- Назвіть основні хвилі еміграції, причини та часові межі.

3. Метод «Фрейм»

- Пригадайте літературні об’єднання за кордоном та письменників-емігрантів.

- Заповніть пусті клітинки фрейму.

Взаємооцінювання (у межах 3б.)

Орієнтовні відповіді:

ІV. Етап визначення теми

1. Слово вчителя

- Хочу нагадати вам слова народної пісні:

Ой, у гаю при Дунаю

Соловей щебече.

Він свою всю родину

До гніздечка кличе.

- Багатьом митцям так і не довелося повернутися на Батьківщину, до свого гніздечка. Через політичні переслідування та сталінські репресії вони розпорошилися по всьому світу, багатьох було заарештовано та замордовано в таборах»смерті». Але волелюбний дух, почуття патріотизму радянська влада знищити не змогла. Таким палким патріотом був Іван Багряний.

2. Визначення теми уроку учнями

- Отже, яка тема уроку? (Запис у зошити)

V. Етап цілепокладання

- Поміркуйте, що ви очікуєте від уроку. Визначте свої цілі.

VІ. Етап мотивації навчальної діяльності

1. Робота з епіграфом. Проблемно-спонукальна бесіда

Іван Багряний усе життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка б висвітлила шлях із чорної прірви зневіри, приниження і знеособлення в безсмертя.

М. Жулинський

- Що означає вислів» бігти над прірвою»?

- Яку ж «невгасиму іскру» запалить письменник у ваших душах?

2. Проблемне завдання уроку: Іван Багряний - переможець чи переможений?

VІІ. Етап осмислення навчального матеріалу, формування умінь та навичок

1.Індивідуальне завдання Презентація «Іван Багряний. Життя і творчість»

Робота в групах

Група 1. Завдання класу: скласти інформативне гроно «Іван Багряний - громадянин»

Група 2. Завдання класу: скласти сенкан «Іван Багряний - письменник»

Група 3. Завдання класу: скласти психологічний портрет «Іван Багряний - Людина»

Повідомлення учнів (до презентації)

«Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами». Цей вислів вибили після смерті митця на могильній плиті.

Справжнє ім’я — Іван Павлович Лозов’яга (Лозов’ягін). Літературні псевдоніми - Багряний, Полярний, Дон Кочерга.

Іван Багряний народився 19 вересня 1906 року в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра.

У 1912-1916 роках хлопець навчався в церковно-парафіяльній школі в Охтирці, згодом у вищій початковій школі та у Краснопільській художньо-керамічній школі.

У 1922-1926 роках він викладав малювання, працював на шахтах Донбасу, а 1924 року вступив до Охтирської філії організації селянських письменників «Плуг». Учителював, заробляючи на прожиток. Писав вірші. Друкував поезії й оповідання в журналах «Всесвіт», «Глобус», «Плужанин», «Життя й революція». Побував у Криму, на Кубані, в Кам’янці-Подільському, де редагував місцеву газету.

Протягом 1926-1930 років Багряний навчався в Київському художньому інституті, але диплома не отримав, бо виявив себе «політично неблагонадійним».

Він входив до організації МАРС, до якої належали Г. Косинка, Є. Плужник, В. Підмогильний, Б. Тенета, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Д. Фальківський. А також товаришував із М. Хвильовим, М. Кулішем, Остапом Вишнею, М. Яловим.

У 1928 році І. Багряний написав роман у віршах «Скелька», де використав почуту в дитинстві легенду про те, як у XVIII ст. селяни села Скелька, що на Полтавщині, протестуючи проти засилля московських ченців, спалили чоловічий монастир.

Наступного року з’явилася друком збірка поезій І. Багряного «До меж заказаних», яка вже в самій назві містила активний протест. Того ж року він написав поему «Аве Марія», де в присвяті розмістив таке звернення: «Вічним бунтарям і протестантам, всім, хто родився рабом і не хоче бути ним, всім скривдженим, зборканим і своїй бідній матері крик свого серця присвячує автор».

Цікаво, що книжка вийшла у світ без усякого цензурного дозволу, до того ж зі вказівкою неіснуючого видавництва «САМ».

У 1930 році харківське видавництво «Книгоспілка» видало роман у віршах «Скелька», який було конфісковано.

Наступного року з’явилась стаття О. Правдюка «Куркульським шляхом», у якій було визнано письменника ворогом радянської влади. Після цієї статті твори письменника було вилучено з бібліотек і книжкових крамниць.

Вчитель історії. Актуалізаційно-спонукальна бесіда

- Отож через громадянську та національну позицію радянська влада переслідувала І. Багряного.

- Пригадайте, яку назву згідно з історичною періодизацією мала третя хвиля довоєнних репресій.

- Хто з урядовців контролював ідеологічні питання в СРСР у той період?

- Хто ще з відомих діячів культури й мистецтва став жертвою сталінських репресій?

2. Перегляд відео «Більшовицький терор»

У 1932 році І. Багряний був заарештований у Харкові в присутності колег В. Поліщука і О. Слісаренка «за політичний самостійницький український ухил в літературі й політиці…», засуджений на п’ять років концтаборів БАМЛагу (Байкало-Амурський табір)

У 1936 році І. Багряний утік, переховувався між українцями Зеленого Клину на Далекому Сході (враження від цього періоду життя відбито в романі «Тигролови»).

3. Презентація «Зелений Клин»

Розповідь учителя географії. Демонстрація на карті

Зелений Клин - історична українська назва території Приамур'я (Зовнішня Маньчжурія) південної частини Далекого Сходу, у нижній частині річки Амур і над Тихим океаном; площа близько 1 млн км².

https://uk.wikipedia.org/wiki/

Розповідь учителя історії

https://uk.wikipedia.org/wiki/

За даними перепису 1926 р. в Зеленому Клині мешкало 303 тисячі українців (із 315 тис. усіх українців Далекого Сходу), або 24,5 % усього далекосхідного населення.

У період існування СРСР українське населення регіону зазнало масових депортацій і зросійщення.

У 1917—1922 роках в межах Зеленого Клину існувала Українська Далекосхідна Республіка.

Через два роки письменник повернувся додому, був повторно заарештований, сидів у Харківській в’язниці 2 роки й 7 місяців (пережите в ув’язненні він пізніше описав у романі «Сад Гетсиманський»).

1940 року з відбитими легенями й нирками був звільнений під нагляд.

Знову оселився в Охтирці, працював декоратором у місцевому театрі, редагував газету «Голос Охтирщини», після початку війни потрапив до народного ополчення, працював в ОУН: малював листівки, плакати, складав пісні, виступав перед воїнами УПА.

Згідно з німецьким курсом щодо української національної інтелігенції 1942 року мав бути розстріляний, але випадково врятувався.

У 1944-му І. Багряний розійшовся в поглядах з керівництвом УПА і сам, без родини, емігрував до Словаччини, а згодом — до Німеччини. Новий Ульм стає місцем його постійного перебування в еміграції.. 1944р.- «Звіролови»

Вчитель

- Як же з’явився твір, що миттєво розповсюджувався країнами Європи, який із захопленням читали іноземці?

4. Індивідуальне завдання

Повідомлення «Історія створення роману»

Іван Лозов’ягін пробув на Далекому Сході більше 5 років. Спочатку він був висланцем, а потім - каторжанином "бамлагу". Під час утечі на територію Зеленого Клину його прихистили земляки, які були на Далекий Схід депортовані радянською владою. Митець ознайомився з екзотичною природою тайги, побутом і традиціями місцевих жителів, захоплювався мисливством. Своїми враженнями та відчуттями планував поділитися з читачами.

Перебуваючи на окупованій німцями території, Іван Багряний подався на Західну Україну з метою воювати в лавах УПА. Допоки налагоджувалися відповідні зв'язки, він восени 1943 р. жив у курортному містечку Морщині, де поправляв своє здоров'я, підірване в сталінській тюрмі.

Одного разу Івана Багряного попередили, що гестапівці почали полювання на активістів українського національно-визвольного руху й розшукують його. Місцеві патріоти швидко допомогли письменнику сховатися в підпіллі - влаштували на проживання в будинку, що був поза підозрою. Тут він змушений був жити деякий час , безвихідно перебуваючи в одній кімнаті. Іван Багряний попросив у своїх рятівників чистого паперу та олівців і почав писати роман на матеріалі власних далекосхідних вражень. Він давно виношував цю ідею, тому писав легко та швидко, хоч і не мав досвіду роботи над великим прозовим твором. Робота враз захопила митця. "Мені не треба було нічого вигадувати. Працював цілодобово. На 14 день роман було закінчено.

Твір було видано 1944 року як «Звіролови» у львівському журналі «Вечірня година». Чернетка оригіналу тексту «Звіроловів/Тигроловів» залишилась в підрадянській Україні й відповідно після переїзду автора в Німеччину в 1944-1946 роках Багряному довелося повністю відновлювати текст з пам'яті; цю відновлену версію було видано 1946 року під назвою «Тигролови» у ной-ульмському видавництві «Прометей».

Роман також перекладено та видано англійською (1954), нідерландською (1959), німецькою (1961), російською (1992, скорочено), та іспанською (2006) мовами. Наприкінці 1950-х планувався також вихід перекладу роману італійською, данською та іншими мовами.

Американський літературний критик Волтер Гавіґхерст[en], у своїй рецензії під заголовком «Зворушлива розповідь про політичне заслання» для газети «New York Herald Tribune[en]» від 10 лютого 1957 року охарактеризував роман «Тигролови» як «красномовну та захоплювальну пригодницьку повість, яка водночас є й не менш палкою гонитвою за політичною свободою. Це твір лицарства та хоробрості, несподіваний у нашій незугарній літературі»

Роман "Звіролови"(1944р.) вийшов окремою книжкою й показав образ українця, представника зневаженої нації, яку розпинали жахливими репресіями, але відчуття свободи та національної гідності знищити не змогли.

Завдяки І. Багряному це місто перетворюється на центр українського культурного відродження, демократично-визвольного руху. Він у 1945 році заснував газету «Українські вісті». Багряний бере участь у створенні МУРу («Мистецький Український Рух»), який згодом у США перетворився на об’єднання українських письменників «Слово» із центром у Нью-Йорку.

1946 року письменник перейшов на легальне становище.

У памфлеті «Чому я не хочу вертати до СРСР?» (1946)

І. Багряний виклав вражаючу правду про істинне становище людини в СРСР. Цим самим він привернув увагу світової громадськості.

5. Індивідуальне завдання

Виступ учня (розповідь від імені І. Багряного)

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1210

Я один із тих сотень тисяч людей-українців, що не хочуть вертатися додому, під більшовизм, дивуючи тим цілий світ.

Я є українець, робітник з походження, маю 35 років, уроджений на Полтавщині (тепер Сумщина), зараз живу без сталого житла, в вічній нужді, никаючи, як бездомний пес, по Європі, утікаючи перед комісіями з СРСР, що хочуть повернути мене на «родіну».

Вона мені сниться щоночі, і все ж я не хочу нині вертатись до неї.

Чому?

Бо там більшовизм.

Я був ще малим 10-річним хлопцем, як більшовики вдерлися в мою свідомість кривавим кошмаром, виступаючи як кати мого народу. Це було 1920 року. Я жив тоді в дідуся на селі, на пасіці. Дідусь мав 92 роки і був однорукий каліка, але трудився на пасіці, доглядаючи її. Він нагадував мені святих Зосима і Саватія, що були намальовані на образку, який висів під старою липою посеред пасіки.

Аж ось одного дня надвечір прийшли якість озброєні люди, що говорили на чужій мові, і на моїх очах та на очах інших онуків, під наш несамовитий вереск замордували його, а з ним одного сина ( а мого дядька).Вони довго штрикали їх штиками і щось допитували, стріляли в лежачі скривавлені тіла з пістолів і реготались… Вони всі гидко лаялись, і під старою липою посеред пасіки, коли ікони святих Зосима і Саватія, все було забризкане кров’ю. Кров все життя стоятиме мені в очах. Це так починалася «Варфоломіївська ніч»в тім селі. Таких ночей було багато в Україні, й я, маленький, чув, як люди говорили про них з жахом, але не бачив. А тоді побачив.

Другого мого дядька, що врятувався тоді від смерті втечею, пізніше заарештували й без суду заслали на Соловки (радянське Дахау) на 10 років, потім добавили ще 10 років, і він там загинув.

Пізніше тими самими шляхами пішов і я, і вся моя родина.

В 1933 році більшовики організували штучно голод в Україні. Український народ в цій страшній трагедії був доведений до людожерства, до найвищого ступеня людської трагедії.

В роках 1932-1939 більшовизм знищив усю українську інтелігенцію: вчених, письменників, митців, військових, політичних діячів. Я не хочу вертатись до своєї Вітчизни саме тому, що я люблю свою Вітчизну. А любов до Вітчизни, до свого народу, цебто національний патріотизм в СРСР є найтяжчим злочином. Так було цілих 25 років, так є тепер.

1948 року Багряний заснував Українську Революційну Демократичну партію (УРДП), очолив Українську національну раду, заснував ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).

За кордоном побачили світ романи «Тигролови» (1944, «Звіролови» — 1946), «Сад Гетсиманський» (1950), «Огненне коло» (1953), «Буйний вітер» (1957), «Людина біжить над прірвою» (1965), п’єси («Генерал», «Морітурі», «Розгром»), поема «Антон Біда — герой труда», збірка «Золотий бумеранг», твори для дітей.

13. Помер письменник 25 серпня 1963 року у санаторії Блазієн у Шварцвальді (Західна Німеччина).

1991 року Івана Багряного посмертно реабілітовано, відтоді почала перевидаватися його творча спадщина.

Взаємоперевірка завдань (робота в групах — 2 б.)

VІІІ. Етап закріплення, узагальнення

1. Бліц-опитування

1) Справжнє прізвище письменника.. (Лозов’ягін)

2)Назвіть інститут, після навчання в якому І.Багряний не отримав диплома. (Київський художній)

3) Рік першого арешту Багряного. (1932 р.)

4) Пережите у Харківській в’язниці описав у романі… («Сад Гетсиманський»)

5) У 1944 р. письменник емігрував до...(Німеччина, м. Ульм)

6) Перша назва роману «Тигролови» («Звіролови»)

Взаємооцінювання (у межах 3 б.)

2. Відповідь на проблемне запитання

- То над якою прірвою усе життя біг Іван Лозов’ягін ?

Інтерактивна вправа «Займи позицію» (2 б.)

- Іван Багряний - переможець чи переможений? (Учні виходять до дошки, висловлюють свою думку, аргументуючи її)

XIX. Етап рефлексії

Рефлексійно-аналізуюча бесіда

- Яке ваше враження від уроку?

- Чи досягли поставлених цілей?

- Що вдалося, а що -ні?

- Яку іскру запалив митець у ваших душах?

X. Етап оцінювання

- Порахуйте бали за виконані вами завдання

Орієнтовна шкала оцінювання