Українська література - розробки уроків

Максим Рильський. Основні відомості про поета. Краса рідної природи й відтворення її засобами поетичної мови у поезії «Дощ» ( «Благодатний, довгожданий…»)

Всі публікації щодо:
Рильський Максим

Мета. Ознайомити учнів із матеріалом про життя та творчість Максима Рильського, виразно й вдумливо читати поезію, допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості й красу твору, характеризувати образ ліричного героя, передавати його емоції та почуття, порівнювати з власним образним баченням природи;

розуміти важливість збереження довкілля, створювати малюнки-асоціації до вірша, пояснювати репродукції картин про природу та музичні композиції;

виховувати дбайливе ставлення до природи, формувати естетичні смаки.

Обладнання: підручник із літератури, портрет М. Рильського, збірки його поезій, репродукція картини Олени Кормухіної «Я бачу дощ», відеоролик про дощ

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

А душа вклоняється просторам

І землі за світлу радість — жить!

Олена Теліга

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Немає, мабуть, такої людини, яку б не хвилювали яскраві та неповторні картини природи, яку б не зворушували й не дивували віршовані рядки, присвячені їй. Згадаймо поезії Павла Григоровича Тичини, Тараса Григоровича Шевченка, у яких майстерно відтворено картини української природи, показано її неповторність та красу.

Дощ — таке явище природи, яке нікого не залишає байдужим. Для одних він — надокучлива перешкода прогулянкам та іграм або якійсь роботі на вулиці, для інших — благодатна, довгоочікувана небесна волога, на котру чекає кожна квіточка, травинка, деревце. Недаремно діти бігали під теплим літнім дощиком і співали:

Дощику, дощику, припусти

Та на бабині капусти…

Коли довго не було дощу й міг постраждати врожай, виходили в поле з хресним ходом і молебнями, просили в Бога життєдайної небесної води. Про дощ складено багато художніх творів.

Неперевершеним майстром у змалюванні природи в нашій літературі вважається Максим Тадейович Рильський. Коли читаєш захопливі рядки його поезії, то відчуваєш гармонійну єдність людини та природи. М.Рильський майстерно відтворював усі її порухи, тонко розумів суть і красу, власні спостереження вплітав у надзвичайно яскраві поетичні рядки, з якими ми сьогодні познайомимося.

III. Актуалізація опорних знань.

Усне малювання

Опишіть вибране вами вдома явище природи в художньому стилі. Чи вдалося однокласникам створити яскраві словесні пейзажі?

IV. Повідомлення теми й мети уроку.

V. Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель. Народився майбутній поет у 1895 р. в Києві. Назвали батьки сина Максимом на честь історичного героя Максима Залізняка. Батько поета, Тадей Рильський, любив і шанував українську мову. У селі Романівці, звідки була родом мати поета Меланія Федорівна, батько заснував школу для дітей простого люду та викладав у ній майже два десятиліття.

У родині Рильських, де виховували три сини, жили скромно, говорили по-українськи, захоплювалися фольклором, шанували народні звичаї. Максим дружив з селянськими дітьми, грався з ними, милувався розкішною природою села, зеленими берегами річки Унави. Йому, синові дворянина, був близький і добре знайомий світ селян-трудівників, їхні турботи й радощі.

Ріс Максим жвавим і непосидючим, устигав і на річку, і на ставок, і до лісу. А ще був фантазером, мріяв про далекі подорожі, захоплено читав романи Жуля Верна, Фенімора Купера.

На стільці я їду по Сахарі,

Пелікана з палички стріляю,

Поринаю в піну Ніагари,

Океан на трісці пропливаю.

Так пізніше писав про себе поет у вірші про дитинство.

Початкову освіту здобув удома. Тринадцятирічним вступив до гімназії Володимира Науменка в Києві. Увесь цей час хлопчик постійно відчував підтримку родини композитора Миколи Лисенка, яка опікувалася ним після смерті батька майбутнього поета. Юний гімназист, жвавий, дотепний і водночас дуже ввічливий, одразу став улюбленцем сім’ї Лисенків, у якій мешкав два роки під час свого навчання.

Писати вірші М.Рильський почав дуже рано. Перший вірш юного поета побачив світ на сторінках газети «Рада» ще в 1907 р.

Весна іде, зима вмирає,

І сніг уже зникає,

У садочку хор пташиний

Все веселіш співає…

Ось такі прості й наївні рядки написав дванадцятирічний хлопчик. А перша збірка віршів «На білих островах» (1910 р.) вийшла у світ, коли її авторові було лише 15 років. М. Рильський запам’ятався його сучасникам як людина з могутнім інтелектуальним і духовним потенціалом, вродженою аристократичністю, вишуканістю, інтелігентністю.

Ставши відомим поетом, він часто звертався до юних із закликом понад усе цінувати час, кожну його мить, робити життя цікавим і змістовним, жити в гармонії з природою, адже життя коротке, а час — швидкоплинний.

1. Асоціативний кущ

Дощ

2. Перегляд відеоролика «Дощ». Читання учителем поезії «Дощ» у супроводі композиції Л. Бетховена «Мелодія дощу». Показ репродукції картини О.Кормухіної «Я бачу дощ».

3. Виразне читання поезії учнями.

4. Словникова робота.

(Проводиться за запитаннями учнів.)

5. Обмін враженнями щодо прочитаного.

- Чи сподобалася вам ця поезія?

- Що вас найбільше вразило?

6. Спостереження над текстом, евристична бесіда.

- З якими видами мистецтва ви щойно ознайомилися? (Музика, живопис, кіно, поезія)

- Зачитайте епіграф уроку й прокоментуйте його.

- Яким буває дощ у природі? (Довгоочікуваним, невчасним, набридливим, раптовим, бажаним)

- Про який дощ ідеться в поезії?

- Чому автор називає його довгожданим?

- Яку роль виконує дощ у природі? Прочитайте відповідний уривок.

- Як сказано про його важливість у житті людини?

- Яким настроєм пройнятий вірш?

- Як ви розумієте вислів: «Відкрий гарячі груди, Мати земле!»( Бо земля всіх годує, дає людині все потрібне для життя, як мати.)

- Якими епітетами характеризується дощ? (Благодатний, довгожданий, дивним сяйвом осіяний.)

- Яка метафора вживається автором для змалювання дощу? (Золотий вечірній гість.)

7. Усне словесне малювання за поезією.

У полях прив’яли, похилилися жита, пшениця та ячмінь. У передмісті та самому місті пил, курява. Квіти поопускали голівки, трава пожовкла й прилягла до землі від спраги. Дощику, дощику б! і ось нарешті щось загриміло, зашелестіло. З неба сипнули спочатку великі, а потім дрібні рясні краплі дощу! Цілу ніч ішов дощ, напоїв від душі землю. На ранок засяяло сонечко, умиті будинки засяяли посмішками вікон; усе зілля підвело голівки, розправило листочки. Спасибі тобі, золотий вечірній гостю!

-Які кольори ви побачили в поезії?

- Чи збігаються ваші уявлення про дощ із пейзажем на картині О.Кормухіної?

- Якби вам довелося змалювати дощ, описаний у поезії М.Рильського, то що б ви намалювали?

8. Робота в групах.

Заповніть таблицю (на дошці та в зошиті).

Дощ

Складіть акровірш до слова «дощ».

Довгожданий

Омріяний

Щедрий

Гра «Юні поети»

Допишіть вірш.

Дощик падав на ялини,

На дубів широкі … (спини),

На кущі і на ожину,

Капав зверху без … (упину),

Плигав дощик по травинках,

Дарував їм … (намистинки),

Дощик дуже поспішав,

Дощик землю … (поливав).

Фізкультхвилинка

Буратіно потягнувся —

Раз зігнувся, два зігнувся,

Три присів, чотири встав,

П’ять — вперед закрокував.

Буратіно покрутився —

Раз схилився, два схилився.

Потім далі він пішов,

Але ключик не знайшов.

Щоби ключика дістати,

Треба нам навшпиньки стати.

9.Хвилинка народної мудрості.

Ознайомтесь із закличками про дощ (додаток). ( Діти отримують тексти закличок і по черзі їх зачитують)

VI. Підбиття підсумків уроку.

Вправа « Мікрофон».

— Поезія М.Рильського, на мій погляд, відзначається …

Рефлексія

Тепер я знаю …

Найцікавішим для мене було …

Мені сподобалося …

Тепер я вмію …

Учитель. Отже, у поезіях М.Рильський не лише зображує картини природи, а й закликає нас не обкрадати себе духовно, розуміти цей чарівний світ, красу життя, мистецтва. Лише в гармонії природи й людини запорука щасливого життя.

Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання.

1. Уміти розповідати про письменника.

2. Виразно читати й аналізувати вірш.

3. Дібрати прислів’я, прикмети, загадки про дощ.

Додаток

Ой дощику, поливайчику,

Поливай, поливай

Та і нас не минай!

Дощику, дощику,

Я наварю борщику

У синьому горщику

Та поставлю на дубочку.

Дубочок хитнувся —

Дощик минувся.

Дощику, дощику,

Припусти, припусти,

На бабині капусти,

На Галине зіллячко,

На наше подвір’ячко,

На весняні квіти,

На маленькі діти.

Дощику, дощику,

Припечи, припечи.

А я буду у куточку

На печі, на печі.