Українська література - розробки уроків

Є. Гуцало. Основні відомості про письменника. Порушення теми вічного протистояння добра і зла в оповіданні «Лось» Є.Гуцала

Всі публікації щодо:
Гуцало Євген

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Є.Гуцала, зі змістом оповідання «Лось»; навчати учнів спостерігати за розвитком подій у творі, виокремлювати проблеми екологічного характеру, показати вічну боротьбу добра і зла в мистецтві та в оповіданні; охарактеризувати образи хлопчиків у захисті гуманних переконань; за допомогою художнього слова розкрити красу та багатство довколишнього середовища; виховувати гуманні почуття по відношенню до навколишнього середовища, відразу до бездушного споживацького ставлення; розвивати вміння висловлюватися, критично мислити.

Очікувані результати.

Учні знатимуть:

— біографічні відомості про письменника;

— зміст, ідейно-художній аналіз та проблематику оповідання.

Учні вмітимуть:

— спостерігати за розвитком подій у творі;

— виокремлюватимуть проблеми екологічного характеру;

— аналізувати оповідання «Лось»;

— висловлювати й аргументувати свої думки щодо теми уроку;

— характеризувати головних героїв твору, розкрити їхню символіку, висловлювати власне ставлення до вчинків персонажів, як позитивних, так і негативних;

— бачити навколо красу й доброту та цінувати їх.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Є.Гуцала, ілюстрації до твору, підручники, аркуші паперу, маркери, тлумачні словники, Червона книга, аудіо запис, схеми, таблиці.

Види роботи: бесіда, робота в парах, групах, розповідь, робота зі словниками, гра, тестування.

Методи навчання: креативні («Асоціативний кущ», схеми), критичне мислення («Мозковий штурм», технологія «Спільний проект», прогнозування змісту, гра «Спілкування», метод «Прес»), когнітивні (метод емпатії).

Ключові поняття: доброта, милосердя, співчуття, гуманність, людяність, толерантність, емпатія.

Теорія літератури: пейзаж, діалог, дійова особа, конфлікт.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, світова література, образотворче мистецтво.

Проблемне питання: Людина є господарем, паном чи захисником природи?

Кредо уроку: Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

    Л. Забашта

Хід уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап

1. Формування емпатійної здатності (емоційного настрою)

Вправа «Усмішка по колу»

- Діти, перше, як ми розпочнемо урок, посміхніться один одному, щоб нам було приємно співпрацювати. Усі беруться за руки. Перший учень повертається до свого сусіда й усміхається йому і так по колу. Потім бажають один одному чогось доброго.

Розминка. Інтерактивний метод «Мозковий штурм»

- Народна мудрість стверджує : «Не роби зла Землі - …»

- Поміркуйте, як би ви закінчили цю фразу.

- Записування пропозицій на дошці.

Відповідь: Народна мудрість стверджує, що «Не роби зла Землі — будеш жити у добрі»

- Як ви розумієте ці слова?

- Що доброго зробили ви для довкілля?

2. Постановка проблеми. Мотивація навчальної діяльності

Упевнена, що наш урок допоможе кожному з вас зрозуміти значення і важливість слів «доброта», «чуйність», «порядність», «людяність».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда

— Що таке мистецтво?

— Назвіть відомі вам види мистецтва (Живопис, кіно, музика, література).

— На уроках української та світової літератури під час вивчення творів різних авторів ви, мабуть, помітили, що теми, які порушують поети, і письменники, майже однакові. Чому? Назвіть найважливіші з них (Підвести дітей до думки, що тема добра і зла — одна з наскрізних тем не тільки в літературі, а взагалі в мистецтві).

На уроках етики ви знайомилися з поняттям добра і зла. То що ж є добро?

Добро - категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події.

2. Робота над експресивною лексикою

- Прочитайте, записані на дошці слова: чуйний, жорстокий, злий, співчутливий, доброзичливий, байдужий, щирий, милосердний, сердечний, впертий, невихований.

- Поділіть їх на дві групи — слова з позитивним емоційним зображенням, які відповідають поняттю «добро», і слова з негативним емоційним зображенням, які відповідають поняттю «зло».

- Як ви гадаєте, чому зло роблять, а добро творять?

3. Робота в парах. Метод «Асоціативне мислення»

- З якими словами у вас асоціюється слово «добро»?

- Обговоріть їх з сусідом за партою.

- Впишіть власні асоціації у схему.

ІІІ. Операційно-пізнавальний етап

Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь учнів-літературознавців

1) Дитинство письменника.

Майбутній прозаїк, поет, кіносценарист Євген Пилипович Гуцало народився на Вiнниччинi в сім’ї сільських учителів. Любов до книжки та художнього слова він мав із раннього дитинства. Про свої перші проби пера майбутній письменник, жартуючи, згадував: «Здається, я писав завжди».

Промовистим із його творчої біографії є такий факт: якось, ще в молодших класах, учні писали твір на вільну тему. Українську мову викладав батько Євгена. І коли він прочитав Євгенів твір, то на весь клас запитав: «Ти оце звідки списав?»

2) Шлях до письменництва.

У Євгена був свій «робочий кабінет»: за хатою, в кущах бузку, він сам змайстрував стола і писав там оповідання та вірші та посилав їх у Київ.

Згодом, ставши студентом Ніжинського педагогічного інституту, писав на лекціях, у гуртожитку, у старовинному саду і теж надсилав до столиці, але, на жаль, відповіді були однозначно негативні.

Однак творами Гуцала нарешті-таки зацікавилися. І запросили Євгена на роботу в газету «Літературна Україна».

Євген Гуцало пішов із життя в розквіті творчих сил 1995 року, але залишив по собі багату духовну спадщину.

2. Слово вчителя

- Є так звана Червона книга, до якої заносять назви тих тварин чи рослин, які потребують охорони, або яким загрожує вимирання.

- Що ви знаєте про заповідники, де охороняють тварин? Чи є заповідники на території Житомирської області? (Заповідник «Поліський» в Овруцькому та Олевському районах)

- Хто з відомих вам авторів писав художні твори про природу, про її захист? (Е. Сетон-Томсон, Дж.Р.Кіплінг, Л.Смілянський, Джек Лондон, Г.Тютюнник, Є. Гуцало)

- Яка наскрізна тема цих творів? (Вічне протистояння добра і зла).

3. Переказ найбільш цікавих епізодів оповідання

4. Осмислення твору в процесі обміну враженнями за питаннями:

- Про що йдеться в цьому оповіданні?

- Чи сподобалось воно вам? Чим захопило вас це оповідання? Що найбільше вразило?

- Які почуття викликав твір?

5. Індивідуальна робота

- Знайдіть у тексті опис зовнішнього вигляду лося. Прочитайте.

- З чого ми можемо зробити висновок, що автор милується красою лося? А які почуття цей опис викликав у вас?

6. Робота в групах (за технологією «Спільний проект»)

- Як називається літературний опис природи? (Пейзаж — опис, картина природи, частина реальної обстановки, в якій розгортається подія)

- Знайдіть у тексті опис місцевості, яку проходив лось. Зверніть увагу на те, які звуки лунали в лісі (І група), який колір переважав (ІІ група) і які відчувалися запахи (ІІІ група).

( Прослуховування аудіо запису (спів пташок, шум лісу)

- В яку біду потрапив лісовий красень?

- В який момент ми розуміємо, що тривога тварини недаремна і щось має статися?

- Як лось боровся за своє життя?

- Схарактеризуйте дії лося за допомогою гронування.

7. Метод «Гронування»

— Які художні засоби використав Є.Гуцало для опису поведінки лося в ополонці? Яких людських рис він надав тварині?

— Знайдіть у творі те місце, де ми вперше знайомимось з хлопчиками.

— Як їх називає автор? Про яке ставлення до героїв автора можна сказати?

— Зачитайте епізод, де хлопці рятують лося, розкажіть, що вони при цьому пережили?

— У чому краса їхніх дій і почуттів?

— Знайдіть у тексті й зіставте описи зовнішності хлопчиків та Шпичака.

8. Характеристика хлопчиків та дядька Шпичака

- Чому в братів, на вашу думку, немає імен? Чому автор називає їх братами — підберезниками, а дядька по прізвищу? (Тому що таких співчутливих хлопчиків є багато, а злих людей, таких, як Шпичак — одиниці. Письменник, називаючи дядька на прізвище, виявляє свою авторську позицію).

- Які асоціації виникають у вас із прізвищем Шпичак?

- Згадайте, що називається діалогом? (Діалог — розмова двох-трьох осіб).

9. Робота над виразним читанням

- Прочитайте за особами діалог хлопчиків і дядька-браконьєра, проаналізуйте їхній внутрішній світ, моральні принципи маленьких рятівників лося і вбивці.

Під час виразного читання передавайте напруженість подій, глибокі переживання хлопчиків інтонацією, темпом читання і тембром голосу.

10. Словникова робота

Браконьєр — людина, що займається браконьєрством.

Браконьєрство — полювання в недозволених місцях або в заборонений час.

11. Метод «Прес»

- Кого, на вашу думку, в творі можна назвати браконьєром?

- Які почуття викликав у вас вчинок Шпичака?

- Яким ви бачите Шпичака біля вбитого ним лося?

- Як ви думаєте, чи покаявся він перед людьми?

- Згадайте, як різні люди ставилися до лося. Зіставте вчинки працівників заповідника, мисливців із вчинком Шпичака.

- Чи правильно вчинили хлопці, не спокусившись обіцянками «рідного дядька»?

- Як би ви вчинили на їхньому місці?

12. Слово вчителя. Читач має надію, що закон покарає Шпичака. Також ми точно знаємо, що хлопчики і надалі будуть такими ж чуйними до тварин, не будуть боятися виступити проти тих, хто нівечить лоно нашої природи.

Твір ніби закликає: «Люди, зупиніться! Природа чекає від вас добра, а вам вона віддячить сторицею».

13. Прогнозування змісту (заміна ходу подій у творі)

- Поміркуйте, яку кінцівку мало б оповідання, якби ані дітей, ані Шпичака не було б в лісі.

- Як, на вашу думку, могла розвиватися далі подія, зображена в оповіданні? Чим вона закінчилася б? Ваша власна версія подальшого розвитку подій.

14. Словникова робота

Гуманність — людяність у своїх діях і ставленні до інших.

- Чи передав письменник в оповіданні відчуття страху? Як і де саме?

- На які морально-етичні проблеми Є. Гуцало звертає увагу своїх читачів?

(Людська доброта і жорстокість, справжня турбота про природу).

Слово вчителя. У творі Є. Гуцала порушено дві проблеми:

- взаємозв’язок людини і природи;

- боротьба добра і зла.

- Хто з героїв уособлює добро, а хто зло?

- Чи перемогло зло в оповіданні «Лось»? Доведіть свою думку.

15. Робота з тлумачним словником

- Знайдіть у тлумачному словнику значення слів «співчуття», «милосердя», «людяність», «доброта».

Співчуття — чуйне ставлення до чийогось горя, до чиїхось переживань.

Милосердя — співчуття, жалість, жаль.

Людяність — доброзичливе ставлення до інших; уважність до чужих потреб.

Доброта — чутливе , дружнє ставлення до людей.

— Запам’ятайте, діти, ці слова, їх тлумачення і намагайтеся бути в житті такими, бо

саме такими постають перед нами персонажі багатьох оповідань, зокрема хлопчики — підберезники.

ІV. Закріплення навчального матеріалу

- Я бачу, що ви сприйняли твір не тільки розумом, а й серцем, що він схвилював вас, знайшов відгук у вашій душі, ви співпереживаєте, співчуваєте головному героєві.

Гра «Спілкування»

Візьміться за руки, створивши коло (сидячи). Подивіться один на одного і посміхніться. Відчуйте тепло долонь свого сусіда (сусідки) і намагайтеся передати по колу тепло своїх рук, свого серця.

Німецький поет Гете сказав:

Перед великим розумом я схиляю голову,

Перед великим серцем я стаю на коліна.

- Які ваші міркування щодо висловлювання Гете?

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

Рефлексія

- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

- Чи дізналися ви про щось нове?

- Якими вміннями та навичками оволоділи?

Тест «Ваші враження від уроку» (роздрукований для кожного учня)

- Інформація достатня (Так, ні).

- Мені вдалося висловитися (Так, ні).

- Я краще пізнаю своїх ровесників, що допоможе мені у спілкуванні та навчанні.

(Так, ні).

- Мене зацікавила така форма роботи (_________).

VІ. Оцінювання знань учнів відповідно до результатів засвоєння. Аргументація оцінок

VІІ. Домашнє завдання

Метод «Вибери сам»

А) Конкурс «Лінгвістичний»: підбери слова, які починаються на добро чи зло.

Б) Скласти кросворд (ребус, чайнворд), де ключове слово «добро» або підготувати усний переказ уривка, який вас найбільше вразив.

В) Скласти «Монолог добра» за алгоритмом:

Я - добро…

Я живу…

Я роблю…

Я знаю…

Я допоміг (допомогла)…

Я бажаю...

Список використаної літератури

1. Волошина Н. Й. Вивчення української літератури в 5-ому класі: Метод. Альманах. — Київ: педагогічна думка, 1997. С. 85 — 87.

2. Нові технології навчання : Наук. — мет. Зб. — Київ, 2001. О. Голик. Сучасний урок. Українська література. Інтерактивні технології на уроках. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. — С. 28 — 36.