Всі публікації щодо:
Розвиток мовлення

Шкільні твори на нелітературні теми
7 клас

Книга - мій друг і порадник (твір-розповідь) - учнівський твір

У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся — вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою.

Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я беру в руки книгу Жуля Верна „П’ятнадцятирічний капітан”. Мені здається, що мансарда — це рубка вітрильного судна „Пілігрим”. Разом з героями Жуля Верна я мандрую безкрайніми океанськими просторами назустріч пригодам і небезпекам. Старий сад, дерева якого досягають вікон мансарди, нагадує зелені хвилі, а білі голуби, що іноді сідають на підвіконня, — це чайки. Мені хочеться підказати героям, де друг, а де — ворог; з ким потрібно вести непримиренну боротьбу, а кого треба зрозуміти і простити.

У бабусиному саду в мене є свій острів скарбів. Це віддалений куточок саду, де ростуть смородина, аґрус, малина. Тут, серед кущів, і знаходиться мій острів скарбів. У бляшаних коробках з-під чаю і кави я зберігаю свої скарби — складний ножик, рогатку, рибальські гачки. Сюди я часто приходжу з книгою, розстеляю килимок, сідаю і читаю „Острів скарбів” Стівенсона. Разом з юним Джимом Хокінсом і його дорослими друзями я відправляюся на пошуки скарбу. У героїв Стівенсона, як і Ж. Верна, вчуся цінувати справжню дружбу.

А зарості бузку біля бабусиного сараю нагадують мені печеру, куди залазили Том Сойєр і Гек Фінн у пошуках скарбу. Поруч із заростями бузку вкопана лавочка зі спинкою. Сюди я теж приходжу з книгою М. Твена „Пригоди Тома Сойєра” і немов стаю учасником описаних подій.

Я люблю книги. Мені подобається вирішувати головоломки разом із Шерлоком Холмсом і доктором Ватсоном, мужньо долати сотні кілометрів білої безмовності снігових пустель, описаних Джеком Лондоном. Вести літак з пораненим Бенем — героєм розповіді „Останній дюйм” Олдриджа; закохуватися, як мої однолітки з „Дикого собаки Дінго” Фрайєрмана...

Звичайно, я читаю не тільки в бабусиному будинку. Герої моїх улюблених книг — мої вірні друзі.