Портрет прикметника (твір на лінгвістичну тему) - учнівський твір

Шкільні твори на нелітературні теми
8 клас

Портрет прикметника (твір на лінгвістичну тему) - учнівський твір

Усім привіт! Дозвольте представитися — мене звати Прикметник. Зважаючи на моє ім'я, можна зрозуміти, що я до чого-небудь додаюся. Наприклад, з моїм другом Іменником ми буваємо ну просто нерозлучні. Хоча я — цілком самостійний, не звертаючись ні до чиєї допомоги, можу відповідати на питання: який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? Позначаю й ознаку предмета. У реченні можу бути означенням і іменною частиною присудка. От вам такий приклад; „Над містом зійшло яскраве сонце”. Ну, де я? Ну що отут думати? Звичайно, слово „яскраве” — це я. І в цій позиції я — означення.

У мене є постійна морфологічна ознака — розряди за значеннями. Тобто я можу бути якісним — позначати якість предмета (наприклад: синя стрічка). Можу бути відносним — називати ознаки, що виражають відношення одного предмета до іншого (торішні листи). А можу бути присвійним, тобто показувати, чий це предмет, кому він належить (мамин шарф). Скажу чесно, що бути якісним для мене дуже стомливо, тому що в цих випадках до мене „приклеюються” шкідливі ступені порівняння (яскравий — яскравіший — найбільш яскравий), повні і короткі форми (зелений — зелен), з'являються синоніми (довга — нескінченна) і антоніми (кислий — солодкий) і я навіть сполучаюся з прислівниками (занадто молодий). А постійні мої морфологічні ознаки — це рід, число і відмінок. Є в мене три групи відмінювання: тверда — коли основа закінчується на твердий приголосний (веселий), м'яка — з основою на м'який приголосний (учорашній) і змішана — якщо основа закінчується на г, к, х (вузького). Ну ось, із правилами покінчено. От і чудово!

Відзначу без удаваної скромності, що без мене і ваша мова, і ваші книги, і ваша преса були б нікуди не придатними. Уявіть, що ви говорите: „Мій пес Чіп утік на вулицю, повернувся, і мені довелося його купати, щоб він став таким, як раніше”. А тепер порівняйте те ж, але з моєю присутністю: „Мій добрий, розумний, жвавий пес Чіп утік на сусідню вулицю, повернувся мокрий і брудний, і мені довелося його купати, щоб він став чистеньким і красивим, як раніше”. Правда, так набагато краще? Виходить портрет Чіпа.

А які вірші пишуть з моєю допомогою поети! Згадаємо хоча б Пушкіна:

Мороз и солнце; день чудесный!

Еще ты дремлешь, друг прелестный....

Подобається? Мені теж. Жоден письменник не може обійтися без мене, особливо коли описує пейзаж. А яким ви, молодь, мене бачите? „Класна”, „прикольний” і так далі. Загалом, ви без мене — це все рівно, що я без вас. Так що ставтеся до мене з увагою, і я завжди буду з вами. Щасливо!



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.