Усяка нація може і повинна вчитися в інших - учнівський твір

Твори на вільну тему
11 клас

Усяка нація може і повинна вчитися в інших - учнівський твір

Ці слова К. Маркса особливо актуальні в XXI столітті, коли меж для інформації, культури, науки і технологій не існує. Створюються різні об'єднання країн: СНД, Європейський Союз, країни Тихоокеанського регіону, країни Балтії, країни Чорноморського басейну і т.п. Для економічного і культурного співробітництва, для взаємодопомоги з багатьох питань. Для того, щоб учитися в інших.

Тарас Шевченко нам залишив такий заповіт: „І чужому научайтесь й свого не цурайтесь!” Учитися в інших, не варитися у власному соку, переймати в сусідів корисне, цінне, впроваджувати його в себе... Як часто у відповідь на це ми чуємо обвинувачення в „американізації”, „європеїзації”! Думаю, що у всіх слов'янських народів такий міцний внутрішній стрижень, що ніякі зовнішні впливи його не тільки не зламають, але навіть не зігнуть. У нас зараз таке захоплення зовнішніми ознаками західного життя, бо всього 11 років тому наша країна стала відкритою країною. А в досягненнях західної цивілізації чимало привабливого. От вони і поширюються широко й у нас, і в наших сусідів по колишньому Радянському Союзу. Впевнена, що відхлине ця хвиля захоплення, щось залишиться, приживеться, стане своїм, тому що нація завжди адаптує „чуже”, а те, що не зможе засвоїтися, піде з життя, не торкнувшись нашої ментальності.

Прикладів історичних багато. Триста років татаро-монгольського ярма витримали східні слов'яни, не зрадивши свою віру, звичаї, традиції. А от російська й українська мови збагатилися: багато слів тюркського походження живуть у наших мовах, і ніхто вже не згадує, що за походженням вони не рідні. А як намагалися Україну „ополячити”!

З життя інших народів потрібно брати у своє життя краще й освоювати його. І не керуватися при цьому помилковим патріотизмом, вважаючи, що чуже — це чуже, а отже, погане й непотрібне. Зараз уже не відгородитися від світу ні будівництвом стін на зразок Великої Китайської, ні залізною завісою заборон. Процес взаємопроникнення економік і культур не зупинити. Та цього ніхто і не хоче.

Мені хотілося б, щоб побільше запозичали в нас. А для цього необхідно вдосконалювати свої технології, поліпшувати виробництво, розвивати вітчизняну науку і культуру. Хоча Захід уже давно запозичає в нас „уми”: йде так званий „витік мізків”. Наш рівень освіченості визнаний дуже високим у всьому світі. Якби в нас ще і рівень життя, послуг, комфорту став привабливим для молоді з західних країн, то наші вузи були б переповнені іноземцями. Я хотіла б, наприклад, учитися в студентській групі, де були б італійці. Мене ця країна чомусь особливо приваблює. Мабуть, українцям є чого повчитися в італійців, а їм — у нас.

Світ став відкритим. На жаль, не тільки для добра, для гарного і корисного. Але мені віриться, що незабаром припиниться експорт тероризму, що охопив світ, наркотиків, зброї і зла, яке роз'їдає душу. Люди повинні одне одному „експортувати” науку, культуру, духовні цінності. Це не означає стирання національних особливостей і міждержавних кордонів. Це означає: вчитися в інших народів тому, що в них об'єктивно краще. Світ від цього стане багатшим і різноманітнішим.



Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.