Всі публікації щодо:
Зарубіжна література

Тема свободи в ліриці О. Пушкіна

О. Пушкін умістив у собі цілий світ, відобразив усі прояви життя, мав широкий погляд на світ. Адже поет чув і гул великих історичних подій, і тихе шепотіння закоханого серця. Він описував бали, народні традиції, давав яскраві картини пейзажів. Але головною темою його поезії була, як відомо, тема свободи, це він сам сказав у віршах „Пам’ятник”, „Вольність”).

1819 року народжується один із найвідоміших творів поета „Село”. Він починається чарівничими рядка освідчення в коханні рідному краю. Але сама думка, що в цьому просторі сусідами є дике панство й худе рабство, для Пушкіна жахлива, і поет думає про інші підходи до боротьби за визволення:

Свободи таємний страж…

Останній суддя ганьби й образи…

Свобода для Пушкіна не завжди пов’язана з насиллям і кров’ю: є в нього один із найпрозоріших та водночас „густих” за думкою віршів – це вірш „Пташка”:

На чужині свято спостерігаю

Рідний звичай старовини:

На волю пташку випускаю

У світле свято весни…

Олександр Сергійович бачить, що шлях волі всіяний кістками рабів-утікачів та политий кров’ю мучеників, він не може забути ні смерть Рієго, ні Байрона, ні п’ятьох удавлених у Петропавлівській фортеці… І є ще ті, хто „в хмурих прірвах землі”, до них він звертається зі словами надії та віри.

Чи вірив він сам, що „брати меч вам віддадуть” за їхнього та його життя та молодости? У будь-якому випадку, тема „вольности святої” є провідною в його ліриці, здебільше в сенсі права особистости самій вирішувати свою долю, самій будувати своє життя за покликом серця. А якщо додати до цього бажання поета визволити селян от ганебної особистої залежности від поміщика, то зрозуміло, чому стверджували, що Пушкін заполонив Росію обурливими, тобто такими, що спонукають до обурення, віршами.