Всі публікації щодо:
Сосюра Володимир

Особливості художнього вираження людського почуття в інтимній ліриці В. Сосюри

Щирість, задушевність, яскрава образність, звернення до найкращих людських почуттів – основні риси поетичної спадщини Володимира Сосюри – одного з найтонших ліриків української літератур. X. ст. Здається, кожен знає ці натхненні рядки:

Так ніхто не кохав. Через тисячу літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання…

Поет творить хвилюючу гаму людських почуттів, народжених коханням. Поетична гіпербола перших двох рядків стає камертоном усієї поезії, в якій письменник у народно-пісенному ключі оспівує чисте почуття любові. Образ весни співзвучний образу коханої зі щасливими очима, які тривожать і западають у душу ліричного героя, здатного зірвати для неї „Оріон золотий“.

Про чарівність і неповторну красу першого кохання говорить поет у вірші „Коли потяг у даль загуркоче…“ Ліричний герой окрилений, сповнений теплом, яке дарує йому кохана. Він іде на фронт захищати рідну землю, свою кохану, повертається додому – і на нього чекає гірке розчарування – зрада. Порівнянням „лиш любов, як у серці багнет…“ поет образ відтворює душевний стан свого героя.

Щастя побачення й сум розлуки, радість від розділеного кохання та біль за нездійсненним коханням знаходять свій вияв в інтимній ліриці В. Сосюри. Так, у вірші „Марія“ поет тонко відтворює сум’яття людської душі, спричинене не просто розставанням, а передусім тим, що ліричний герой мусить щось приховувати від коханої:

Я не можу сказать, я боюсь розкать,

Що тебе я уже покидаю…

З осоюливою теплотою малює поет образ коханої, але найбільшу увагу надає очам – дзеркалу душі. Вони – наскрізний образ його інтимної лірики, очі співають, мовчать, „щастя і тривога на щоках холодних від очей цвіте“.

Для ліричного героя Сосюри любов, вірність, відданість коханій невіддільні від любові, вірності й відданості рідному краю, Батьківщині.

У Сосюриній пісні кохання помірна гармонійна єдність людської душі зі світом. Вона виявляється і в розумінні вічності, любові як непереможного закону життя. Ніжність і задушевність, динаміка і лаконізм, вагомість слова та внутрішня схвильованість поета, невимушеність і природність – ці риси індивідуального поетичного стилю Володимира Сосюри притаманні і його інтимній ліриці.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.