Всі публікації щодо:
Загребельний Павло

За романом П. Загребельного „Диво“

Софія Київська – не лише будова, матеріальне явище, але й духовна цінність, яку наам лишила історія. Вона впливає на наші почуття, пов’язує нас із нашими пращурами, примушує замислитися: хто ми, чиї нащадки?

Учені доводять, що будували й прикрашали Софійський собор грецькі зодчі разом із місцевими майстрами. Отак і виникає постать місцевого майстра Сивоока, який перед тим побував у візантійському полоні, де й навчився архітектурних і художніх див. На першому плані твору – князь Ярослав, якому належить ідея створення сбору, та Сивоок – виконавець цієї ідеї; проста, бідна, талановита людина.

Сивоок тяжко переживає хрещення Руси, бо християнство, на його думку, губить рідне душі простого люду язичницьке мистецтво. Чоловік упевнений, що кожен народ має право на власні, а не запозичені в інших звичаї. Сивоок знає, яку треба будувати споруду, бо йому було видіння з майбутнім собором у години його першої зустрічі з батьківщиною. Собор майстер будує для рідної землі, для сучасних і майбутніх поколінь і працює натхненно, захоплено. Сивоок – справжній великий художник із народу, якого Ярослав порівнює з рідною землею.

Собор у Сивоока виходить дивом-шедевром; Ярослав приходить до свого тріумфу, бо задумане здійснилося. Дві людські драми проходять перед читачами як протиріччя цілої епохи. Сивоок завершує свою справу й гине, тому що доля чесного й непокірного художника в цьому жорстокому світі не могла не бути трагічною; а Ярослав приходить до свого апофеозу, твердо бачачи непривабливу моральну голизну самовладдя.

Свій дар, своє горіння, розуміня мистецтва й життя як подвигу Сивоок передає вікам, і Софія сприймається не як житло Бога, а як пристанище людського духу. Тому нападки не хотіли залишити її неторканою, руйнували, вивозили її цінності, фрески. А собор стояв і стоїть непохитно, вічно.

З історичними епізодами в романі чергуються розділи з описом сучасного: 1941-1942 рр., 1965-1966 рр. Усе життя присвятили розгадуванні таємниці Софії, імені її автора батько й син Отави.

Софія Київська – це не тільки мистецька споруда, а й символ, твердиня твердих цінностей українського народу, і стоятиме він вічно…



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.