Всі публікації щодо:
Зарубіжна література

Захисники „віку минулого” в комедії О. Грибоєдова „Горе від розуму”

Насправді немає більш злободенної комедії й немає повнішої картини людських вдач, ніж це диво римованої мови – „Горе від розуму” О. Грибоєдова.

Чацькому протистоять його найкращі ідейні противники, наділені живою й по-справжньому руською мовою – тією самою, на захист якої так палко встає головний герой. У благозвуччі московської говірки Фамусова просто купаєшся („Ось отож-бо, всі ви гордії”, „Смак, батеньку, відмінна манера” тощо), а яка безодня гумору в репліках Скалозуба („Так для підтримки шукає чоловіка”, „Фельдфебеля у Вольтери дам”).

Стара Хльостова списана з відомої фрейліни Офросімової, яка не боялася ні Бога, ні правителя, вичитувала вінценосному бешкетнику так само, як і Чацькому.

Головному героєві протистоять зовсім не дурні люди, а княжні Тугоуховські не показник, бо занадто молоді. Ці люди поєднані спільною мораллю та інтересами. Проте, це не моноліт: роз’їхавшись, вони злословлять не тільки над навіженим Чацьким, а й одне над одним. Тим паче, цих „диваків” розвелася ціла юрба: двоюрідні брати, небожі завсідників московських дворянських салонів. Можна сказати, в комедії з бунтівником обійшлися ще по-людськи: дали можливість лишитися на волі, адже до психа які питання.

Отже, захисники „віку минулого” не якісь монстри, а цілком добропорядні люди, не позбавлені позитивних якостей. Вони стоять на сторожі свого життя, що вже склалося, де вони все знають і до всього давно звикли.

Наші пращури не заперечували проти в’язниць і божевілень для новітніх Чацьких, не суперечимо й ми нинішньому устрою речей. Нам у ньому зручно, а високі слова у своє виправдання ми завжди знайдемо – може, не такі благозвучні, як у комедії, але це, зрештою, неважливо…