Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Костенко Ліна
„Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” (за романом Ліни Костенко „Маруся Чурай”)
Серед сучасних українських письменників яскравою зіркою пломеніє ім’я Ліни Василівни Костенко. Її письменницька доля склалася непросто: талановитість перших віршів, любов читачів і… тривале мовчання впродовж багатьох років, адже поезія Ліни Василівни не служила офіційним ідеям та панівним колам, що визначило її сутність як Людини та як Поета. Кредо авторки – писати для народу, про нього, і тому з її творів постають перед нами українці в усій красі й величі таланту. Такими ми їх бачимо в історичному романі у віршах „Маруся Чурай”.
Маруся – головна героїня твору. За переказами, вона жила в Полтаві в 1625-1650-х роках, кохала хлопця Григорія Бобренка й складала пісні. Від своїх батьків дівчина успадкувала гордість, гідність, чесність і красу. Гордій Чурай безстрашно боровся у війську Б. Хмельницького проти польської шляхти й загинув жахливою смертю: йому відтяли голову.
Із легенди відомо, що Маруся отруїла Гриця за зраду. Та чи насправді так було? Ліна Костенко доводить, що любляча, багата душею дівчина не здатна помститися. Моральна краса Марії виявляється у взаєминах із Грицем, якого вона по-справжньому кохала. Вона завжди лишалася вірною йому, вона навіть своєю дівочою честю поступилася, проводжаючи його в останній похід:
…А я вже, Грицю, їден дух з тобою,
Хай ми вже й тілом будемо одне…
І тому, коли Гриць повернувся й обрав Галю Вишняківну, Маруся не змогла йому пробачити, бо в коханні вона була гордою.
Без кохання й пісні дівчина не уявляла свого життя, у них – її сутність і доля. Ця доля розгорталася на тлі важливих історичних подій, пов’язаних із боротьбою українського народу за визволення рідної землі від рабства. Ми захоплюємося мелодійністю та образністю її пісень, хоча багато хто не вірив, що Чураївна могла складати пісні. А скільки прекрасних почуттів лишають ці пісні в серцях українців!
У піснях Марусі Чурай – невичерпна, безмірна любов до свого народу, до своєї землі. У них – біль і тривога за долю України, за життя її захисників. Її пісні співають дівчата, співали козаки, йдучи в похід, їх співають усі, хто здатен відчути неповторну красу української пісні.
В Україні – смерть і руїни, але лунає й пісня. Вона то сумна, то піднесена, а головне – несе надію, що настане час, коли Вітчизна буде славна своїми синами не лише на полі бою, а й у мирному труді. Свій голос до майбутнього додала й наша невмируща, як і сама Україна, Маруся Чурай. Її доля – це доля України, а доля героїв Ліни Василівни Костенко – то її особиста доля.
