Всі публікації щодо:
Коцюбинський Михайло

Роль пейзажу в повісті М. Коцюбинського „Fata morgana”

Визначивши в нарисі першої частини повісті „Fata morgana” фінальну частину – осінній дощ – М. Коцюбинський і далі думав, як досягти композиційної завершеності цієї частини, адже дія починається навесні, а закінчується восени. Розвиваючи низку метафори, побудованої на схожості за дією („ідуть дощі” - „йдуть заробітчани”), письменник порівнє їхню ходу з летом журавлів і виносить цей троп і на початок твору.

Перший пейзажний малюнок „Fata morgana” - зруйнована цукроварня – продовжується картиною весняної дороги, якою йдуть заробітчани. Пейзаж подано через призму сприйняття Андрія Волика.

Образна низка, яку вибудовує письменник у цій картині, як й у фіналі, „тримається” на асоціації за схожістю дій. Невипадково, очевидно, і хата А. Волика перебуває ніби в дорозі. Життєва дорога головного героя зі своїми нещастями, невлаштованістю на цій землі нічим не відрізнялася від тяжкого шляху заробітчан. Вона сумна, і цей сум посилено порівнянням міграції людей із летом журавлів, що кидають Вітчизну, шукаючи „теплих” країв.

Ця ж місцевість у фіналі змальована майже трагедійно: не здійснилися надії Андрія Волика на відбудову фабрики, Маланчині надії на отримання землі. Герої сидять біля вікна й дивляться на дорогу, котра нікуди не веде. Кожна деталь пейзажу передає їхній настрій безнадії, кожна дрібниця виписана, відшліфована до сиволу.

Художній простір замкнувся в прямому й переносному значенях. І якщо на початку твору думка А. Волика линула разом із заробітчанами, журавлиним ключем, надіючись на краще майбутнє, то потім і самі заробітчани сприймалися інакше. І хатина вже не простує – вона зупинилася і ніби плаче над гіркотою життя разом із героями.

Пейзажі повісті написані в імпресіоністичній манері. Поставивши за мету відтворити настрій, атмосферу передреволюційного села, Коцюбинський увесь час і пейзажі передає в русі, мінливості вражень, що відповідало його задуму. Пейзаж в автора „вписаний” у роздуми й споглядання Маланки, тобто поданий крізь призму її сприйняття. У його елегійному настрої вловлюється продовження думок героїні, її надій. А образ зірок, що тріпалися в небесному акваріумі, як золоті рибки, наприкінці твору підсумовує попередні мінливі, рухливі картини природи. Щось зрушилося не тільки в душах героїв, а й у цілому всесвіті.

У другій частині „Fata morgana” Коцюбинський стає більш ощадливим щодо пейзажних замальовок, тут уже немає розгорнутих картин природи – лише скупі, але яскраві деталі-мазки, проте основний імпресіоністичний принцип передачі руху й змін у природі й настроях села стає ще виразнішим. Письменник у пейзажних картинах відтворює атмосферу на селі, напруження якої зростає, вона майже вибухова. А в другій частині пейзаж стає ще насиченішим, а кожна деталь – символічнішою.

Отже, пейзаж, як і нові прийоми зображення персонажів (підтекст, символіка, а також масштабність соціальних філософських проблем, які відбились у творах Коцюбинського), свідчать про відхід письменника від реалістичної традиції української літератур. X. ст. Його новаторство зумовило й неабиякий вплив на сучасного йому насамперед інтелігентного читача.




На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.