Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Винниченко Володимир
Творча індивідуальність митця (В. Винниченко)
Без перебільшення тріумфальним був прихід в українську прозу Володимира Винниченка, його ім’я відразу стало поряд з іменами найвидатніших митців. І якби він, окрім ранніх оповідань, не написав би більше нічого, все одно він би залишився в нашій літературі. А міг би й не написати, бо жити йому довелося в драматичний і жорстокий час, в епоху глобальних змін, і був В. Винниченко в самому епіцентрі тодішніх подій в Україні, жив активним політичним життям, коли на літературу в людини, здавалося б, зовсім не лишається ані часу, ані сил. Тільки натура титанічного духу й величезного творчого потенціалу могла не загубитися безслідно й не розпорошитися під рйнівними вітрами того страшного часу, коли таких, як Винниченко, безжально знищувала тоталітарна машина.
Уже ранні оповідання Винниченка показали, що в літературу прийшов письменник надзвичайно розвиненого соціального чуття й глибокої культури. Його зірке око помічало приховані для іших конфлікти й процеси тогочасного суспільства в різних його сферах, вихоплювало з життя яскраві, пластичні типажі. Винниченкові, бувало, дорікали за суржик у його творах, але на те були серйозні причини: в його оповідання ввірвалися різні суспільні верстви і заговорили вони так, як говорили в реальному житті – нерідко спотвореною, скаліченою мовою.
Уже перші читачі відчули, що цей прозаїк справді віртуозно володіє словом, уміє декільеома штрихами окреслити пластично виразну й психологічно точну картину. Це була справді нова проза, народжена фантазією художника динамічног. X. ст., пронизана надзвичайною для тих часів психологічною експресією.
Романи, повісті, оповідання. Драми Винниченка в двадцяті й тридцяті роки активно впливають на вітчизняну літературу. Саме в цей час письменник закінчує свю „Сонячну машину” - перший в Україні роман-утопію, зітканий зі світла сонця й темряви людських душ, роман про революцію, „замирення” з нею. Цей твір не вкладався ані в нові, ані в старі літературні канони й стереотипи.
І зараз, коли творчий спадок письменника повертається до нас разом із творами всіх невинно покараних, разом із нашою репресованою історією, ми розуміємо, що це вже паростки відродження, про яке так мріяв В. Винниченко.
