Всі публікації щодо:
Зарубіжна література

“Жіноче питання“ в літературі чотирнадцятого століття… Ляльковий дім…

В передчутті майбутніх історичних буревіїв людство переживало соціальні трагедії та морально етичні потрясіння. Людина за цих умов мала не втратити почуття власної гідності, не схилитися перед життєвими обставинами, але ж чим є взагалі захист від долі, яка вже стоїть на порозі, яка вже постукала у двері?

Над цими та іншими питаннями почав замислюватися норвезький драматург Генрік Іпсен. Його драма „Ляльковий дім” поставила перед широким загалом читачів і глядачів не легкі питання. Питання Іпсена завжди приваблювали відверті, гідні кохання люди, які вміють жертвувати заради інших не тільки своїм добробутом, а й самим собою.

Головна героїня „Лялькового дому” Нора бачить сенс свого життя в любові до близьких. Їй людей, тобто чоловіка та дітей. Жінка щиро вірить, що в її сім’ї панують лад і щастя, спокій і радість. Є в Нори і власна таємниця. Вісім років тому вона підробила підпис свого померлого батька, щоб мати можливість позичити грошей у Крогстада. Нора вчинила це заради того, щоб заплатити за лікування свого тяжко хворого чоловіка. Її таємниця залишалася радістю, доказом вірного кохання. Але біда вже стояла на порозі. Крогстад – людина досить не високих моральних якостей – починає шантажувати Нору. Його мета – отримати вигідну посаду в банку Торвальда – чоловіка Нори. Лист Крогстада до Торвальда не тільки розкриває давню таємницю, але й з’ясовує, хто є хто. Дізнавшись про борг Нори, чоловік починає непокоїтися, адже за тих часів кожна добропорядна сім’я могла стати приводом для скандалів і пліток. До того ж він боїться за своє становище в банку і чоловік уже розмовляє з дружиною немов із справжньою злочинницею: „ О, яке страшне пробудження! Всі оці вісім років…Вона, моя радість, моя гордість…була лицемірка, брехлива…Гірше… О, яка бездонна прірва бруду, потворності!”

Торвальд несамовито бажає зберегти зовнішню доброчинність. Дружина ніби перестає для нього існувати, але ситуація вирішується: зрозумівши, що він зробив непорядний вчинок, Крогстад відмовляється від своїх зазіхань, кажучи, що вже ніщо не загрожує подружньому життю Хельмерів. Торвальд щасливий, але Нора вже не та. Жінка збагнула, що прагнучи щастя в сімейному житті, вона принесла тяжку жертву: лишилася почуття власної гідності. Нора відчуває себе лялькою в руках чоловіка. Дім побудований на брехні, не може бути справжнім домом, мов ляльковий будинок. Він падає після першого наступу злої долі. Нора збирається піти з дому. На запитання Торвальда, чи повернеться вона, жінка з рішучістю відповідає: „Для цього повинно статися чудо із чудес, щоб співжиття насправді стало шлюбом”.

Хельмер мабуть, і кохав Нору, але не як людину, а як власність, як прекрасну коштовну іграшку. Він перевіряє, які ляльки купляє жінка дітям, перетворюючи Нору на ту ж саму ляльку. Але він ніколи навіть не задумувався, що вона буде брати відповідальність за його життя та його здоров’я.

Героїня підсумовує історії свого шлюбу: „Я всі ці вісім років прожила з чужим чоловіком і прижила з ним трьох дітей”. Він не кохає її, він не має ніяких відчуттів до неї і згодом вона це розуміє.

У світі немає більше див, а є лише важкі шукання істини, і Нора рушає на зустріч невідомому, а гуркіт зачинених перед нею воріт лунає, як вибух бомби, підкладеної під самі основи суспільства. Вона не знає, що буде далі, але вона вірить, що її майбутнє буде кращим, ніж в тому болючому домі життя.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.