Всі публікації щодо:
Підмогильний Валер’ян

Відгук на прочитаний роман Валер’яна Підмогильного „Місто”

Мені сподобався роман Валер’яна Підмогильного „Місто”.

Цей твір мене дуже вразив.

У ньому розповідається про Степана Радченка – енергійного сільського юнака, який приїхав з села у величний Київ, щоб підкорити його, довести собі і іншим на що спроможний, чого заслуговує. Спочатку він переживає важкі часи реалізації у „новому світі”. Його все чарує і лякає, вабить і відштовхує... Окрему увагу автор приділив переживанням, внутрішнім осмисленням та міркуванням Степана.

Через деякий час хлопець поволі звикає, пристосовується до нового темпу та перебігу життя. Ми спостерігаємо за його зміною у зовнішності. Колись він думав, що одяг повинен бути для того, щоб захистити тіло людини, а зараз він розуміє, що одяг – це прикраса людини. Він уже із задоволенням відвідує крамниці і захоплено підбирає сорочки, краватки, костюми. Йому починяють подобатися парфуми, але сам ще не наважується їх використовувати. Він усе частіше їздить у міському транспорті, ходить у театри та на літературні вечори, обідає у кафе чи громадських їдальнях. Згодом його приймають городяни і літературні кола міста. В нього з’являється приятель, з яким він часто зустрічається і ділиться своїми думками і враженнями.

Мені дуже подобається цілеспрямованість хлопця, прагнення до удосконалення та знань. Його не зломили відмови у роботі, погане проживання у хліву чи на кухні. Він крок за кроком прагне до кращих і кращих результатів. Вступив до університету, написав оповідання, що вийшли збіркою, кіносценарій, гарно склав іспити, домігся того, щоб отримувати стипендію, мав роботу у журналі та читав лекції, за які отримував непогані гроші.

Ми спостерігаємо за його розвитком у житті, у житті великого міста.

Я вважаю, що проблеми твору дуже актуальні і в наш час: реалізація людини у житті, у суспільстві, у роботі, у творчості, стосунки з людьми. Зараз спостерігається тенденція здобуття вищої освіти, тому з багатьох маленьких містечок, селищ та сіл з’їжджаються молоді люди, щоб знайти своє призначення у великому місті. Але не всі чогось домагаються, багато людей втрачають свій шанс у житті, повертаючись розчарованими.

У мене є критичні погляди на деякі ситуації у романі, що неприємно мене вразили. По - перше, це стосунки Степана з жінками та дівчатами. Його стосунки з мусінькою мене обурили.

Також мені дуже не сподобалося його ставлення до Надійки, яку він просто залишив через поганий настрій. А його наступні наміри щодо Зоськи, його думки лише про фізичні задоволення – це принизливо і аморально.

Вражає й той факт, що він згодом кинув навчання, йому стало нецікаво...

У цьому творі мені дуже подобаються детальні описи Києва, його вулиць, площ, помешкань. Це дає змогу краще працювати уяві, пізнавати щось нове.

Я читала книгу без ілюстрацій, але я могла сама уявляти, міркувати, малювати в уяві образи та картини.

На мою думку, Валер’ян Підмогильний хотів показати читачам, як розвивається людина, як підкорює та домагається поставленої мети, як поводить себе у різних ситуаціях.

Мені здалося дуже символічним, що Степан Радченко почав писати оповідання про людей. Це дуже важка справа! Лише майстер слова може взятися за подібну тему. Автор цим хотів підкреслити, як людина підкорила життя, місто, хоча й місто підкорило її... Образ Степана –своєрідний, складний, суперечливий, але однозначно цікавий і привабливий.

Я вважаю, що кожен, хто прочитає роман Валер’яна Підмогильного „ Місто” замислиться, не залишиться байдужим.



На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.